Постанова Вінницький апеляційний суд № 149/607/23

Справа № 149/607/23 Провадження № 22-ц/801/981/2023 Категорія: 111 Головуючий у суді 1-ї інстанції Павлюк О. О. Доповідач:Стадник І. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 09 травня 2023 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого, судді-доповідача Стадника І.М., суддів: Сопруна В.В., Матківської М.В. з участю секретаря судового засідання Обертун Н.М., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 апеляційну скаргу (зі змінами) представника заявника ОСОБА_1 адвоката Дроненка Юрія Вікторовича на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2023 року, ухвалене під головуванням судді Павлюк О.О., у справі № 149/607/23 за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (заявники) про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, встановив: Короткий зміст вимог заяви У лютому 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, обґрунтовуючи її тим, що вони перебувають у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між ними фактично припинені, а тому вони просять розірвати шлюб. Крім того, зазначають, що за взаємною домовленістю між ними досягнуто згоди щодо участі у вихованні та утриманні спільної дитини, про що складено нотаріально посвідчений договір. Просили визначити місце проживання неповнолітньої ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_1 . Рішення суду першої інстанції Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2023 року заяву задоволено частково. Шлюб, між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 10.10.2007 відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Хмільнику Хмільницького міськрайонного управління юстиції Вінницької області, актовий запис № 215 - розірвано. Решту заявлених вимог залишено без розгляду та роз`яснено заявникам, що вони мають право подати позов в цій частині на загальних підставах. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 06 квітня 2023 року заявник ОСОБА_5 через свого представника - адвоката Дроненка Ю.В. подав апеляційну скаргу (зі змінами), в якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи і неправильне застосування норм процесуального права просить скасувати рішення в частині залишення без розгляду вимог про визначення місця проживання дитини і ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення заяви. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що між подружжям досягнуто згоди щодо місця проживання дитини та її утримання, шляхом укладення договору, а тому спір у справі відсутній, що дає підстави вирішити її в порядку окремого провадження. Крім того, апелянт зазначив, що дитина проживає з батьком із 2019 року, що також є підтвердженням відсутності спору, оскільки остання виявила таку згоду. Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи Від заявника ОСОБА_2 відзив на апеляційну скаргу не надійшов, проте його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції частина 3 статті 360 ЦПК України. Провадження у справі в суді апеляційної інстанції Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 10 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження. Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 25 квітня 2023 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду. Учасники справи, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилися, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи. Встановлені судом першої інстанції обставини Судом першої інстанції встановлено, що 10 жовтня 2007 року сторони зареєстрували шлюб, та є батьками дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 23 лютого 2023 року між батьками укладено договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей, який посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лукашенком В. Б. За умовами цього договору місцем проживання дитини визначено місце проживання батька. Позиція апеляційного суду Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують з огляду на таке. Залишаючи заяву без розгляду в частині вимог щодо визначення місця проживання дитини суд першої інстанції виходив з того, що вимога щодо визначення місця проживання дитини до переліку вимог, які можуть бути розглянуті судом в порядку окремого провадження відповідно до статті 293 ЦПК України не входить. Крім того, суд вказав, що вирішення порушеного заявниками питання може вплинути на права та інтереси неповнолітньої доньки, яка досягла 14-річного віку, а відтак вправі самостійно визначати своє місце проживання. Колегія суддів погоджується із таким висновком. Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Звертаючись до суду із заявою про визначення місця проживання дитини, заявники вказували, що за взаємною домовленістю між ними досягнуто згоди щодо участі у вихованні та утриманні спільної дитини, про що 23.02.2023 складено нотаріально посвідчений договір щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей. За вказаним договором батьки домовились про місце проживання дочки та визначили його за місцем проживання батька. Заяву про визначення місця проживання дитини подано за правилами окремого провадження. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. Разом з тим зі змісту заяви вбачається, що заявники не просять встановити факт, наприклад факт проживання дитини, а визначити місце проживання дитини, в той час як воно вже визначено укладеним між ними договором щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дітей від 23 лютого 2023 року. Частиною 4 статті 157 СК України визначено, що батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов`язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. У разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, такий спір вирішується судом, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи (ст. 159 СК України). З аналізу зазначених правових норм вбачається, що укладання договору щодо визначення способу участі у вихованні дітей - це позасудовий спосіб вирішення питання, а при недосягненні згоди у цьому питанні, спір вирішує суд відповідно до положень ст. 159 СК України тобто в порядку позовного провадження. Більше того, відповідно до частини 3 статті 160 СК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. А тому доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами відсутній спір щодо місця проживання дитини, а тому вирішення цього питання має вирішуватись в порядку окремого провадження за спільною заявою не заслуговують на увагу. Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що якщо між сторонами немає спору з цього питання, відсутні й підстави розгляду відповідної вимоги судом. У разі ж якщо виникне спір щодо місця проживання дитини і виконання відповідного договору від підлягає вирішенню в порядку позовного, а не окремого провадження. Суд першої інстанції вирішив питання про залишення вимог заяви без розгляду в рішенні, а не шляхом постановлення окремої ухвали про залишення без розгляду частини вимог заяви, проте зазначене формальне порушення не вплинуло на правильність висновку суду. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають. Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, керуючись статтями 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, Суд,- постановив: Апеляційну скаргу (зі змінами) представника заявника ОСОБА_1 адвоката Дроненка Юрія Вікторовича залишити без задоволення, а рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 28 березня 2023 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий І.М. Стадник Судді М.В. Матківська В.В. Сопрун