Постанова Київський апеляційний суд № 369/12873/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи:369/12873/22 Головуючий у суді першої інстанції: Перекупка Г.А. Номер провадження: 33/824/1533/2023 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Коцюрба О.П. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 квітня 2023 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі судді Коцюрби О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука Олександра Петровича на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - В С Т А Н О В И В: Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.02.2023 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (в сумі 17000 грн.) в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Цією постановою, з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Харчук О.П. оскаржив її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив постанову суду першої інстанції щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права та не в повному обсязі з`ясовано всі обставини справи. Захисник апелянта - адвокат Харчук О.П. стверджує, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що працівниками поліції не дотримано законних вимог порядку виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції апелянт та його захисник - адвокат Харчук О.П., апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити. Звернули увагу суду, на те, що автомобіль був припаркований та в автомобілі ОСОБА_1 не перебував, а тому, в матеріалах справи відсутні докази факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 . Разом з тим зазначили, що в матеріалах справи міститься відеофайл, який складається з часткового фрагменту, на якому відсутні час та дата, що ставить під сумнів їх належність та допустимість як доказу. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Суд, у відповідності з вимогами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 02.12.2022 року серії ААД №333122, ОСОБА_1 близько 20 год. 12 хв. 02.12.2022 року керував транспортним засобом VOLKSWAGEN, д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Cофіївська Борщагівка по вул. Соборна, буд. 120, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, порушення мови). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився на відео. Від керування транспортним засобом відсторонений. Притягуючи до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що його вина підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №333122 від 02.12.2022 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписом з бодікамери поліцейського на цифровому носії. Однак, погодитись із такими висновками суду першої інстанції не можливо з огляду на наступне. У відповідності до ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Разом з тим, суд апеляційної інстанції не приймає, як належний доказ відеозапис долучений до матеріалів справи, оскільки він не відображає відомостей про вчинення правопорушення. Згідно п. 5 розділу II «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року № 1026 (надалі по тексту - Інструкція №1026), включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). За змістом підпунктів 1) та 2) п. 1 розділу VII Інструкції № 1026 поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу, а також примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб. Так, зазначені норми направлені на забезпечення об`єктивного і неупередженого виявлення та фіксування правопорушень у тому числі і з метою подальшого використання зафіксованої інформації у якості доказів у суді. Зазначене вбачається із положень п. 2. розділу І Інструкції № 1026, відповідно до якого, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється, в тому числі, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Аналіз цієї норми дає підстави стверджувати те, що за допомогою відеореєстратора повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення. Однак, як вбачається з матеріалів справи, передбаченого законом порядку процедури огляду в даному випадку дотримано не було. Матеріали справи не містять достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП. Також, суд першої інстанції не врахував, що суб`єктом даного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом, тобто здійснює усвідомлену і цілеспрямовану діяльність з використання відповідних його функцій. Відповідно до ПДР України, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Отже, обов`язковому з`ясуванню підлягає факт керування особою транспортним засобом, оскільки відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. При цьому, основною ознакою суб`єкта зазначеного правопорушення є саме елемент керування особою транспортним засобом, та зазначена обставина обов`язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Відтак, апеляційний суд визнає вказаний протокол як такий, що отриманий з істотним порушенням вимог КУпАП, тому, у відповідності вимог ст. 266 КУпАП, вищевказаний протокол апеляційним судом до уваги не приймається. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення за своєю суттю є процесуальним документом, яким уповноважений орган засвідчує певне порушення, допущене особою, яке містить склад адміністративного правопорушення, передбаченого відповідними нормами КУпАП і який є підставою для подальшого провадження у справі. Зважаючи на викладене та враховуючи позицію ЄСПЛ щодо протоколу про адміністративне правопорушення, висловлену в рішенні по справі «Карелін проти Російської Федерації», суд приходить до висновку про те, що протокол, за відсутності інших об`єктивних доказів підтвердження наявності правопорушення, не може бути визнаний достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення. За таких обставин, суд першої інстанції не в повній мірі дослідив матеріали справи, що призвело до помилкового висновку щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП. Як визначено пунктом 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом. Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.02.2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - скасуванню, а провадження у справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Харчука Олександра Петровича задовольнити. Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 лютого 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП скасувати. Провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя: О.П. Коцюрба