Ухвала КАС ВС № 990/47/23

УХВАЛА 01 травня 2023 року м. Київ справа №990/47/23 адміністративне провадження №П/990/47/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., Олендера І.Я., Юрченко В.П., за участю: секретаря судового засідання - Калініна О.С., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Машкова К.Є., представника відповідача - Ізвєкова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження заяву Вищої ради правосуддя про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: 27 березня 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, відповідач), в якій просить Суд: - визнати протиправним та скасувати рішення від 23 лютого 2023 року № 136/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду України у зв`язку з поданням заяви про відставку - зобов`язати ВРП повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку від 30 червня 2022 року (вх. № 249/0/6-22). Ухвалою Верховного Суду від 03 квітня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої призначено у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні на 1 травня 2023 року о 12:00 годині. 24 квітня 2023 року до Суду ВРП надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частині першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. На обґрунтування вказаної заяви відповідач зазначив, що оскаржуване рішення ВРП жодним чином не порушує права, свободи та інтереси позивача, а тому у даній справі відсутній предмет спору. Також наголосив на тому, що не підлягають судовому захисту права, які можливо будуть порушені в майбутньому. У судовому засіданні представник ВРП - Ізвєков К.В. підтримав заяву про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії. ОСОБА_1 та його представник Машков К.Є. у судовому засіданні заперечували проти закриття провадження у справі, обґрунтовуючи це тим, що оскаржуваним рішенням порушено право позивача на звільнення у відставку з посади судді Верховного Суду, а не Верховного Суду України. Також порушено право ОСОБА_1 на повний та вірний розрахунок стажу перебування на посаді судді. Таким чином, твердження ВРП у вказаній заяві про відсутність порушеного права позивача є безпідставними. Заслухавши думку сторін у справі та надаючи оцінку доводам заяви, Верховний Суд зазначає таке. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Конституція України встановлює, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55 Основного Закону України). Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Статтею 5 КАС України надано право кожній особі в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Відповідно до частини четвертої статті 22 КАС України, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою. Колегія суддів звертає увагу на неодноразово висловлену Великою Палатою Верховного Суду правову позицію, згідно з якою право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт прийнятий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується (постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 9901/22/17, від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 12 червня 2018 року у справі № 800/587/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18, від 09 квітня 2019 року у справі №9901/611/18). При цьому захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах з відповідачем і саме при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій. Предметом оскарження до адміністративного суду може бути рішення суб`єкта владних повноважень, яке порушує права, свободи чи інтереси позивача. За правовою природою цих рішень виділяють два їх види: нормативно-правові акти та індивідуальні акти. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Згідно з частиною другою статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Інші особи не можуть оскаржити такий акт. Такий самий підхід застосовується і до правових актів індивідуальної дії. Оскаржити їх можуть лише особи, яких цей акт стосується. Як вчабається зі змісту заявлених позовних вимог та наведеного на їхнє підтвердження обґрунтування, позивач оспорює рішення від 23 лютого 2023 року № 136/0/15-23 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Верховного Суду України у зв`язку з поданням заяви про відставку та просить Суд зобов`язати ВРП повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку від 30 червня 2022 року (вх. № 249/0/6-22). Порушенням прав вважає те, що ВРП своїм рішенням позбавила його можливості користуватися усіма належними правами та соціальними гарантіями, що надаються суддям Верховного Суду у відставці, порушила його право на отримання щомісячного довічного грошового утримання тощо. Окрім цього, позивач посилається на те, що ВРП порушила його право на звільнення з посади судді Верховного Суду, звільнивши його у відставку з посади судді Верховного Суду України, тим самим проігнорувавши правові висновки Конституційного Суду України у рішенні від 18.02.2020 № 2-р/2020 та Європейського Суду з прав людини. Описані ОСОБА_1 обставини та відомості, які уможливлюють визначення характеру спірних правовідносин, та сформовані ним вимоги про захист його прав, що утворюють предмет спору, дають підстави для висновку, що необхідно прийняти відповідне процесуальне рішення по суті спору, а не закривати провадження з підстав відсутності ознак адміністративного спору, що взагалі виключає його судовий розгляд. Колегія суддів звертає увагу на те, що якщо особа стверджує про порушення її права рішенням суб`єкта владних повноважень, вказує, яким чином останній порушує її права; чітко, ясно і однозначно формулює свої вимоги, бажає захистити своє право і звертається за захистом до суду, виконує вимоги процесуального закону щодо форми та змісту подання позовної заяви, то такий захист може надати тільки адміністративний суд. Таким чином, з урахуванням фактичних обставин справи, змісту позовних вимог і заперечень проти позову, колегія суддів доходить висновку про наявність спору між сторонами. За правилами пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Разом з тим, наведені ВРП доводи, з урахуванням конкретних обставин цієї справи і зазначеної у позовній заяві аргументації, не зумовлюють на даний час наявності підстав для закриття провадження у цій справі, передбачених процесуальним законом, у зв`язку з чим у задоволенні поданого відповідачем клопотання належить відмовити. За таких обставин, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України підстав для задоволення заяви ВРП про закриття провадження у справі. Керуючись статтями 238, 248, 262, 264, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Вищої ради правосуддя про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Дата складення повного рішення суду 05 травня 2023 року. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... І.А. Гончарова Л.І. Бившева І.А. Васильєва І.Я.Олендер В.П. Юрченко , Судді Верховного Суду