Постанова 4856 № 600/4419/22-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 600/4419/22-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 08 травня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправними і скасування наказів та поновлення на посаді, В С Т А Н О В И В : у грудні 2022 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, в якому просив: - визнати неправомірними та скасувати наказ № 470 начальника ГУНП в Чернівецькій області Дударця Р. від 30.11.2022 року "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким накладено дисциплінарне стягнення відносно старшого лейтенанта поліції інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №6 (м.Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 , застосовано у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати неправомірними та скасувати наказ начальника ГУНП в Чернівецькій області Дударця Р. №325 о/с від 09.12.2022 року "По особовому складу", яким звільнено зі служби старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №6 (м.Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області з 09.12.2022 року; - поновити його, старшого лейтенант поліції ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №6 (м.Новоселиця) Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області з 09.12.2022 року. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року адміністративний позов залишено без розгляду. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у суду першої інстанції були відсутні достатні підстави для залишення позову без розгляду і до апеляційної скаргу було додано докази, які, на думку позивача, підтверджують поважність причин його неявки в судове засідання. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ч.2 ст.312 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення адміністративного позову без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач не є суб`єктом владних повноважень і був повідомлений належним чином про дату, час та місце судових засідань (14 лютого 2023 року о 12 год.00 хв., 21 лютого 2023 року о 12 год. 00хв. та 28 лютого 2023 року о 09 год. 00 хв.) повторно не прибув та не повідомив про причини неявки у судове засідання 28 лютого 2023 року о 09 год.00 хв., від нього не надходила заява про розгляд справи за його відсутності, а також зважаючи на те, що в судові засідання 14 лютого 2023 року та 21 лютого 2023 року позивач не з`явився без поважних причин і його неявка перешкоджає розгляду справи (справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання), а відповідач не наполягав на розгляді справи по суті, то наявні підстави для застосування наслідків, передбачених п.4 ч.1 ст.240 КАС України. Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.5 ст.205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки. Згідно із п.4 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України можливе виключно за наявності сукупності таких умов: а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; б) ненадходження заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; в) неявка позивача в судове (підготовче) засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів. Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для залишення позовної заяви без розгляду, колегія суддів враховує наступне. Колегія суддів враховує, що в контексті розгляду даної апеляційної скарги позивач не наводить відповідного обґрунтування про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке б вказувало на неналежного повідомлення його про дату, час та місце розгляду справи, а відтак, з урахуванням вимог ст.308 КАС України переглядає доводи апеляційної скарги на предмет обґрунтованості висновків суду першої інстанції, які стосуються саме причин такої неявки в судові засідання. З матеріалів справи слідує, що судом першої інстанції справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. У призначене судом судове засідання 14 лютого 2023 року о 12 год. 00 хв. позивач не з`явився, хоча, згідно матеріалів справи, був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про те, що ОСОБА_1 було відомо про призначене судом на 14 лютого 2023 року о 12 год. 00 хв. судове засідання також свідчить і його заява-клопотання від 14 лютого 2023 року, у якій позивач просив суд відкласти розгляд справи у зв`язку із його хворобою. Судом першої інстанції було враховано, що ні до вказаної заяви-клопотання, ні в подальшому позивачем не було подано до справи жодних доказів на підтвердження свого захворювання станом на 14 лютого 2023 року. Колегія суддів зауважує, що позивачем до апеляційної скарги було долучено інформаційну довідку з електронної системи охорони здоров`я від 14.02.2023, яка, на його думку, підтверджує факт тимчасової непрацездатності станом на дату проведення судового засідання - 14.02.2023. З даного приводу слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. В порушення вищевказаної норми, апелянтом не наведено жодного обґрунтування неможливості подання відповідного доказу до суду першої інстанції, з посиланням на відповідні обставини, що не залежали від позивача. Більше того, згідно із ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, в той час як з поданої позивачем інформаційної довідки від 14.02.2023 взагалі неможливо встановити на чиє ім`я виданий вказаний документ. За таких обставин, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що 14.02.2023 позивач не прибув у судове засідання без поважних причин і доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують. Згодом, у призначене судом судове засідання 21 лютого 2023 року о 12 год. 00 хв. позивач знову не з`явився, хоча, згідно матеріалів справи, був належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення. Про те, що позивачу було відомо про призначене судом на 21 лютого 2023 року о 12 год. 00 хв. судове засідання також свідчить і його заява-клопотання від 21 лютого 2023 року, у якій позивач просив суд відкласти розгляд справи, вказуючи про необхідність надання йому часу для укладання договору з адвокатом з метою отримання правової допомоги. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2023 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, у задоволенні вказаної заяви відмовлено у зв`язку з її необґрунтованістю. При цьому, судом першої інстанції було взято до уваги те, що провадження у цій справі відкрито ще 27 грудня 2022 року, а тому позивач мав достатньо часу для укладення з адвокатом договору про надання правової допомоги. Жодних доводів та, відповідно, доказів неможливості скористатися правовою допомогою до 21 лютого 2023 року ОСОБА_1 не було надано. Суд апеляційної інстанції приймає до увагу ту обставину, що в апеляційній скарзі позивач також не наводить належного обґрунтування щодо наявності обставин, які б об`єктивно перешкоджали йому у реалізації права на правничу допомогу адвоката до дати судового засідання - 21.02.2023. У призначене судове засідання 28 лютого 2023 року о 09 год. 00 хв. позивач також не з`явився, хоча, згідно матеріалів справи, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання у цій справі. Так, про призначене судом на 28 лютого 2023 року о 09 год. 00 хв. судове засідання ОСОБА_1 був повідомлений особисто, як і про попередні судові засідання, за допомогою засобів телефонного зв`язку за номером, указаним позивачем у позовній заяві. Судом першої інстанції було враховано, що якщо учасник справи надав суду, зокрема, номер телефону, зазначивши його у позовній заяві, то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи з допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому, слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Вказане узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19, від 26 жовтня 2022 року у справі №761/877/20. Проте, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що лише 27.02.2023 його адвокат - Буга А.В. був уповноважений на надання професійної правничої допомоги в Чернівецькому окружному адміністративному суді і останній 28.02.2023 о 09:00 був присутній в приміщенні суду, однак був позбавлений можливості у прийнятті участі у судовому засіданні у розгляді його позовної заяви. З даного приводу колегія суддів приймає до уваги доводи відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, відповідно до яких як вбачається з ордера, виданого адвокатом Бугою А.В від 27.02.2023, останній виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 14.11.2022 №102/22. Вказана обставина спростовує доводи позивача, викладені у клопотанні від 21.02.2023 та підтверджує висновок суду першої інстанції про неявку в судове засідання без поважних підстав. Суд апеляційної інстанції також враховує, що апелянтом не вказано підстав, які б позбавляли його адвоката - Бугу А.В. можливості прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 28 лютого 2023 року о 09 год. 00 хв. Поряд з цим, до відзиву на апеляційну скаргу відповідачем долучено копії листів ТУ ССО у Чернівецькій області, зі змісту який слідує, що до приміщення Чернівецького окружного адміністративного суду адвокат Буга А.В. прибув 28 лютого 2023 року о 09 год. 12 хв. та перебував у приміщенні суду до 10 год. 35 хв., в той час як судове засідання було призначено на 09 год. 00 хв. Зазначені докази додатково підтверджують висновок суду першої інстанції про неявку без поважних причин позивача або його представника у судове засідання, яке було призначено на 28 лютого 2023 року о 09 год. 00 хв. та неповідомлення про причини такої неявки. Зважаючи на неприбуття позивача або його представника в судове засідання повторно, неповідомлення позивача про причини неприбуття його представника до суду повторно, неподання заяви про розгляд справи за його відсутності та неможливість розгляду справи у зв`язку з неявкою позивача або його представника, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України умов, за яких позовна заява підлягала залишенню без розгляду. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду від 6 квітня 2023 року по справі № 9901/345/21. Доводи, наведені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції щодо залишення позовної заяви без розгляду не спростовують, оскільки являють собою лише незгоду з ухвалою суду першої інстанції без належного обґрунтування помилковості зазначених висновків. Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до ч.4 ст.240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Згідно із ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване судове рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Курко О. П. Боровицький О. А.