Постанова 4874 № 918/569/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 травня 2023 року Справа № 918/569/20 Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Василишин А.Р. , суддя Філіпова Т.Л. секретар судового засідання Першко А.А. за участю представників сторін: прокурор - Котяй І.В. інші учасники в судове засідання не з`явилися розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 02 березня 2023 року у справі №918/569/20 (суддя Романюк Р.В.) за позовом керівника Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Рівненської області та Управління економіки і власності Дубенської міської ради до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, повернення майна та скасування запису про державну реєстрацію права власності ВСТАНОВИВ: Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 02 березня 2023 року у справі №918/569/20 частково задоволено заяву Керівника Дубенської окружної прокуратури про ухвалення додаткового рішення. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077) 7360,37 (сім тисяч триста шістдесят гривень 37 копійок) грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року та 9813,82 грн (дев`ять тисяч вісімсот тринадцять гривень 82 копійки) витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги на постанову Північно - західного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2021 року. Відмовлено у задоволенні решти вимог. Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 02 березня 2023 року у даній справі, відмовити керівнику Дубенської окружної прокуратури у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, судові витрати стягнути на користь ОСОБА_1 із Дубенської окружної прокуратури, стягнути з Дубенської окружної прокуратури на користь ОСОБА_1 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що заява керівника Дубенської окружної прокуратури про ухвалення додаткового рішення була подана на стадії виконання судового рішення. Суд встановивши, що заява керівника Дубенської окружної прокуратури про ухвалення додаткового рішення подана без додавання доказів її надіслання іншим учасникам справи, зобов`язаний був на виконання частини 4 статті 170 ГПК України, повернути заяву заявнику без розгляду. В порушення вимог частини 4 статті 170 ГПК України, суд не повернув керівнику Дубенської окружної прокуратури заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду. Скаржник зауважує, що при винесенні оскаржуваного додаткового рішення Господарським судом Рівненської області не враховано той факт, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року Північно-західний апеляційний господарський суд виніс 10 серпня 2021 року постанову, якою рішення господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року у справі №918/569/20 залишив без змін, апеляційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури - без задоволення. Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов 'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. У випадку, коли б Північно-західний апеляційний суд задоволив апеляційну скаргу та скасував би рішення господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року і прийняв би постанову про задоволення позову, то тільки тоді у заявника виникало би право на стягнення із ОСОБА_1 витрат на оплату судового збору, і то при умові пред`явлення відповідної вимоги у самій апеляційній скарзі. Відтак не підлягає стягненню сплачений судовий збір за наслідками розгляду 10 серпня 2021 року Північно-західним апеляційним господарським, апеляційної скарги на рішення. На переконання апелянта, Господарський суд Рівненської області не уповноважений ухвалювати додаткове рішення про стягнення судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги за наслідками розгляду Північно-західним апеляційним господарським судом та Касаційним господарським судом України апеляційної та касаційної скарги. Більше того, рішенням Господарського суду Рівненської області від 01 червня 2022 року присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, будинок 52, код ЄДРПОУ 02910077) 4 907,00,00 (чотири тисячі дев`ятсот сім гривень 00 копійок) грн витрат по сплаті судового збору. Із вказаним рішенням керівник Дубенської окружної прокуратури погодився та в апеляційному порядку не оскаржував. Листом №918/569/20/1871/23 від 27 березня 2023 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Рівненської області. 03 квітня 2023 року до апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 02 березня 2023 року у справі №918/569/20 та призначено розгляд апеляційної скарги на 03 травня 2023 року. Від Дубенської окружної прокуратури надійшли пояснення на апеляційну скаргу, однак вони не скріплені КЕП, а тому не приймаються до уваги. Безпосередньо в судовому засіданні прокурор надала пояснення, вважає оскаржуване додаткове рішення законним та обгрунтованим, а тому в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити. Представники позивачів та відповідача в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином /т.6, а.с.134/. Частинами п`ятою та сьомою статті 6 ГПК України передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. Окрім того, частиною восьмою статті 120 ГПК України встановлено, якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду. Натомість частиною 7 статті 120 ГПК України передбачено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відповідно до частини 6 статті 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Згідно з частиною 5 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Відповідно до частин 6, 7 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Ухвала про відкриття апеляційного провадження від 10 квітня 2023 року направлялась на електронну адресу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка вказувалася в процесуальних документах заявника ( Мацей А.М. є представником ОСОБА_1 на підставі ордеру про надання правничої допомоги /т.5, а.с.239/). Зважаючи на зазначені вище процесуальні норми, а також об`єктивні обставини (відсутність коштів на здійснення відправлення кореспонденції), суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 квітня 2023 року про відкриття апеляційного провадження та призначення дати судового засідання, в силу приписів процесуального закону слід вважати врученою сторонам у справі. Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, додаткове рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. При цьому колегія суддів виходила з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, керівник Дубенської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Дубенської міської ради Рівненської області та Управління економіки і власності Дубенської міської ради звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 в якому просив: - визнати незаконним та скасувати пункт 7 частини 1 рішення Дубенської міської ради №2500 від 22 листопада 2013 року "Про внесення змін і додаток до рішення Дубенської міської ради №2083 від 25 січня 2013 року "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно, що підлягають приватизації в 2013 році шляхом продажу на аукціоні" в частині затвердження переліку об`єкту комунальної власності територіальної громади м. Дубно, що підлягають приватизації в 2013 році, до якого включене пожежне депо загальною площею 293,2 кв.м по АДРЕСА_2 ; - визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі, укладений 17 січня 2014 року між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради та ОСОБА_1 , зареєстрованого в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №95; - зобов`язати ОСОБА_1 повернути пожежне депо загальною площею 293,2 кв.м, яке знаходиться в АДРЕСА_2 , до комунальної власності територіальної громади м. Дубно в особі Дубенської міської ради; - скасувати в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 4289312 про державну реєстрацію права приватної власності на пожежне депо загальною площею 293,2 кв.м по АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 . За подання позовної заяви було сплачено 8408 грн. (4 * 2102 грн.) та в ході розгляду справи доплачено 703 грн. судового збору з огляду на майновий характер вимоги про повернення спірної будівлі. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року (суддя Качур А.М.) в задоволенні позову відмовлено повністю. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 13 січня 2021 року апеляційну скаргу Першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року у справі №918/569/20 скасовано. Прийнято нове рішення. Позов керівника Дубенської місцевої прокуратури задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункт 7 частини 1 рішення Дубенської міської ради №2500 від 22 листопада 2013 року "Про внесення змін і додаток до рішення Дубенської міської ради №2083 від 25 січня 2013 року "Про затвердження переліку об`єктів нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Дубно, що підлягають приватизації в 2013 році шляхом продажу на аукціоні" в частині затвердження переліку об`єкту комунальної власності територіальної громади м.Дубно, що підлягають приватизації в 2013 році, до якого включене пожежне депо загальною площею 293,2 кв.м. по АДРЕСА_2 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі, укладений 17 січня 2014 року між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради та ОСОБА_1 , зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №95. Зобов`язано ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) повернути пожежне депо загальною площею 293,2 кв.м., яке знаходиться в АДРЕСА_2 , до комунальної власності територіальної громади м.Дубно в особі Дубенської міської ради. Скасовано в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №4289312 про державну реєстрацію права приватної власності на пожежне депо загальною площею 293,2 кв.м. по АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 . Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури 9111,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 13666,50 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Тобто, за подання апеляційної скарги прокуратурою було сплачено 13666,50 грн. судового збору. На виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 січня 2021 року господарським судом видано накази № 918/569/20 від 02 лютого 2021 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 13 січня 2021 року у справі №918/569/20 скасовано. Справу №918/569/20 направлено на новий розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду. За подання касаційної скарги ОСОБА_1 було сплачено 18222 грн. судового збору. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2021 року рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року у справі №918/569/20 залишено без змін, апеляційну скаргу першого заступника керівника Рівненської обласної прокуратури - без задоволення. Присуджено до стягнення з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 18222 грн. витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги. На виконання постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2021 року господарським судом видано наказ №918/569/20 від 30 серпня 2021 року. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 листопада 2021 року касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2021 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року у справі №918/569/20 скасовано, справу № 918/569/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області. За подання касаційної скарги прокурором було сплачено 18222 грн. судового збору. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 01 червня 2022 року позов задоволено частково, постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі, укладений 17 січня 2014 року між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради та ОСОБА_1 , зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №95; зобов`язати ОСОБА_1 повернути пожежне депо загальною площею 293,2 кв. м., яке знаходиться в АДРЕСА_2 , до комунальної власності територіальної громади м. Дубно в особі Дубенської міської ради; присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури 4 907,00,00 грн витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовити. Тобто, судовий збір було присуджено до стягнення за задоволену 1 позовну вимогу немайнового характеру та 1 позовну вимогу майнового характеру. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Рівненської області від 01 червня 2022 року в справі № 918/569/20 - залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 01 червня 2022 року в справі № 918/569/20 - залишено без змін. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 грудня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2022 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 01 червня 2022 року у справі №918/569/20 залишено без змін. 17 лютого 2023 року до Господарського суду Рівненської області від керівника Дубенської окружної прокуратури надійшла заява про ухвалення додаткового рішення відповідно до якої заявник просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №918/569/20 про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури 13666,50 грн витрат на оплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року та 18222,00 грн витрат на оплату судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2021 року. Розглянувши заяву керівника Дубенської окружної прокуратури про ухвалення додаткового рішення, місцевий господарський суд прийшов до висновку про її часткове задоволення, з чим повністю погоджується колегія суддів з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та частина 4 статті 129 ГПК України). Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Таким чином, у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 листопада 2021 року касаційну скаргу Заступника керівника Рівненської обласної прокуратури задоволено частково, постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2021 року та рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року у справі №918/569/20 скасовано, справу №918/569/20 направлено на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30 листопада 2021 року було зазначено, що оскільки постанова апеляційного та рішення місцевого господарських судів у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, не здійснюється. У той же час, рішенням Господарського суду Рівненської області від 01 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19 жовтня 2022 року та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 грудня 2022 року, позов задоволено частково, постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу будівлі, укладений 17 січня 2014 року між Управлінням економіки і власності Дубенської міської ради та ОСОБА_1 , зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 95; зобов`язано ОСОБА_1 повернути пожежне депо загальною площею 293,2 кв. м., яке знаходиться в АДРЕСА_2 , до комунальної власності територіальної громади м. Дубно в особі Дубенської міської ради; присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Рівненської обласної прокуратури 4907,00,00 грн витрат по сплаті судового збору; в решті позову відмовити. Тобто з вищезазначеного рішення вбачається, що судом вирішено питання про стягнення судового збору виключно за подання позовної заяви до суду першої інстанції. В той час, як питання про судові витрати прокурора (на користь якого було задоволено одну вимогу майнового та одну вимогу немайнового характеру), зокрема судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарги судом першої інстанції не вирішено. З перевіреного колегією суддів вбачається, що за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року Рівненська обласна прокуратура сплатила 13666,50 грн судового збору, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням №1606 від 15 жовтня 2020 року, а за подачу касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2021 року - 18222,00 грн судового збору, що підтверджується наявним у справі платіжним дорученням №1616 від 09 вересня 2021 року. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (частина 2 статті 244 ГПК України). Частиною 14 статті 129 ГПК України визначено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Вказана стаття не містить обмежень про які зазначає апелянт, а саме про те, що Господарський суд Рівненської області не був уповноважений ухвалювати додаткове рішення про стягнення судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги, оскільки це мали зробити, на переконання скаржника, суд апеляційної та касаційної інстанції. В даному випадку Господарський суд Рівненської області приймав кінцеве рішення, яке набрало законної сили, стосувалося задоволення двох позовних вимог прокурора і відповідно правомірно вирішив питання щодо судового збору за дані задоволені вимоги. У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Коли ж приймається нове судове рішення апеляційної інстанції після скасування судового рішення місцевого господарського суду або судом касаційної інстанції після скасування судових рішень судів нижчих інстанцій, то розподіл сум судового збору здійснюється постановою відповідно апеляційної або касаційної інстанції, який прийняв нове рішення. Відповідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що при прийнятті рішення від 01 червня 2022 року за результатами нового розгляду справи №918/569/20 позовні вимоги задоволено частково, однак не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 15 вересня 2020 року та касаційної скарги на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 серпня 2021 року, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про покладення судових витрат на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог та присудив до стягнення з ОСОБА_1 на користь прокуратури 7360,37 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги та 9813,82 грн витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги. Доводи апелянта грунтуються на неправильному тлумаченні норм ГПК України. Безпідставні є посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, яке полягало в тому, що суд встановивши, що заява керівника Дубенської окружної прокуратури про ухвалення додаткового рішення подана на стадії виконання судового рішення без додавання доказів її надіслання іншим учасникам справи, зобов`язаний був на виконання частини 4 статті 170 ГПК України, повернути заяву заявнику без розгляду. В порушення вимог частини 4 статті 170 ГПК України, суд не повернув керівнику Дубенської окружної прокуратури заяву про ухвалення додаткового рішення без розгляду. Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення закріплені положеннями статтею 170 ГПК України. Відповідно до приписів частини 2 статті 170 ГПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження). У відповідності до частини 4 статті 170 ГПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Порядок розгляду заяв, скарг, клопотань чи заперечень, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень закріплений в Розділі VI (Судовий контроль за виконанням судових рішень) Господарського процесуального кодексу України і стосується питань розгляду скарг на дії виконавця судового рішення. Натомість у справі, що переглядається, порядок подання заяви про ухвалення додаткового рішення та порядок ухвалення такого додаткового рішення регулюються статтями 169, 170, 244 ГПК України, що викладені у розділі ІІІ "Позовне провадження" ГПК України. За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає необґрунтованими доводи апелянта про те, що до заяви про ухвалення додаткового рішення потрібно застосовувати положення частини 4 статті 170 ГПК України. Подібні висновки викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 липня 2022 року у справі №903/506/21. Таким чином, доводи ОСОБА_1 , викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у додатковому рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. За таких обставин підстав для зміни, скасування додаткового рішення місцевого господарського суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 02 березня 2023 року у справі №918/569/20 залишити без задоволення. Додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 02 березня 2023 року у справі №918/569/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України. Справу №918/569/20 повернути до Господарського суду Рівненської області. Повний текст постанови складений "08" травня 2023 р. Головуючий суддя Бучинська Г.Б. Суддя Василишин А.Р. Суддя Філіпова Т.Л.