Постанова 4803 № 201/10287/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3629/23 Справа № 201/10287/21 Суддя у 1-й інстанції - Антонюк О. А. Доповідач - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2023 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Макарова М.О. суддів - Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі - Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гріги Катерини Сергіївни на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2022 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права вимоги, визнання нерухомого майна іпотечним та відновлення запису про обтяження, скасування запису про обтяження, визнання особи іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки, - В С Т А Н О В И Л А : У жовтні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання права вимоги, визнання нерухомого майна іпотечним та відновлення запису про обтяження, скасування запису про обтяження, визнання особи іпотекодавцем та звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги Товариства мотивовані тим, що 21 листопада 2007 року між ВАТ комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8/2007/840-К/1628Н. В забезпечення виконання умов даного кредитного договору було укладено договір іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007 року, що зареєстрований в реєстрі за № 3167 та посвідчений приватним нотаріусом. Відповідно до умов даного договору в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1 . 15 травня 2020 року між ПАТ «Комерційний банк «НАДРА» та ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL3N017513, згідно з умовами якого останнє набуло права вимоги, у тому числі, і до ОСОБА_2 , ОСОБА_6 за кредитним договором № 777030/ФЛ-3 від 27 лютого 2008 року, та усіма забезпечувальними договорами. Договір є укладеним та виконаним у повному обсязі, що підтверджується безпосередньо укладеним сторонами та посвідченим нотаріально Договором про відступлення прав вимоги № GL3N017513 від 15 травня 2020 року за реєстровим № 128, актом від 15 травня 2020 року приймання-передачі оригіналів документів до договору про відступлення прав вимоги № GL3N017513 від 15 травня 2020 року, платіжним дорученням № 82 від 04 травня 2020 року на суму 15 600 000 грн.. Таким чином, до ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» перейшло право вимоги і до ОСОБА_2 за кредитним договором № 8/2007/840-к/1628Н від 21 листопада 2007 та відповідним договором іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007 на підставі договору про відступлення прав вимоги № GL3N017513 від 15 травня 2020 року. З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно позивачу стало відомо, що вищевказаний предмет іпотеки належить іншій особі, а саме ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 140 від 16 січня 2021 року, який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Ричкою К.Ю.. Так, з даної довідки стало відомо, що запис про іпотеку було припинено на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2011 року по справі № 201/15183/15-ц. Зробивши відповідний запит до даного суду позивач отримав відповідь, відповідно до якої рішення стосовно іпотечного майна не приймалося, а рішення винесено стосовно інших осіб і стосовно іншого предмета спору (ні банк, ні боржник не були учасниками справи). Після вилучення запису про іпотеку спірне майно неодноразово відчужувалося, а саме: ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 2224 від 07 грудня 2015 року, який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Бондаренко Р.О.; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 698 від 08 грудня 2015 року, який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Ричкою К.Ю.. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе обов`язків утворилась заборгованість, яка станом на 15 травня 2020 року становить 320356.11 доларів США, що еквівалентно 8 546 844.74 грн., яка складається з: заборгованість за тілом кредиту в сумі 143 923.24 доларів США, еквівалент у гривні 3 839 756.91 грн., заборгованість за відсотками кредиту в сумі 176432.87 доларів США, еквівалент у гривні 4 707 087.83 грн.. Позивач вважає дії відповідачів протиправними і незаконними. На звернення позивача до відповідачів про з`ясування обставин вказаного та укладання договорів іпотеки, купівлі-продажу, спірне питання вирішене не було, була відмова. Враховуючи викладене, позивач просив визнати за ним право вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007 року, що зареєстрований в реєстрі за № 3167 та посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Куліш В.І., відносно квартири АДРЕСА_1 ; поновити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007 року, що зареєстрований в реєстрі за № 3167 та посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Куліш В.І., реєстраційний номер обтяження: 6426258 та поновити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, реєстраційний номер обтяження 6072971, які виникли на підставі договору іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007 року, що зареєстрований в реєстрі за № 3167 та посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Куліш В.І.; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 8/2007/840- к/1628Н від 21 листопада 2007 року, яка станом на 15 травня 2020 року складає 8 546 844.74 грн, з яких: 3 839 756.91 грн. заборгованість за тілом кредиту, 4707087.83 грн. заборгованість за відсотками на користь ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» звернути стягнення на предмет іпотеки, квартиру АДРЕСА_1 , шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження» за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій та стягнути з відповідачів на користь позивача сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 15 835.96 грн.. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2022 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір іпотеки (права й обов`язки сторін) залишається чинним з моменту його первинної реєстрації в Державному реєстрі іпотек, всі обов`язки іпотекодавця перейшли до нового власника у момент переходу до нього права власності на предмет іпотеки. Крім того, суд зазначив, що в разі вибуття заставного майна з власності іпотекодавця, законодавством встановлено механізм захисту прав іпотекодержателя, шляхом перенесення всіх прав та обов`язків іпотекодавця на особу, до якої перейшло право власності. Відтак, іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. Зважаючи на невиконання позичальником основного зобов`язання за вищевказаним кредитним договором у позивача виникло право в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Гріга К.С. посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції належним чином не повідомив учасників справи про розгляд справи. Апелянт зазначає, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ "Надра" була стягнута кредитна заборгованість за кредитним договором № 8/2007/840-к/1628Н від 21 листопада 2007 року в сумі 1 811 4543,35 грн.. Крім того, апелянт вказує, що запис про іпотеку було припинено у 2011 році, а тому позивач пропустив строк позовної давності. Також апелянт вказує на недоведеність позивачем позовних вимог в частині заявленого розміру кредитної заборгованості. Апелянт стверджує, що на момент придбання ОСОБА_1 спірної квартири, будь-які відомості про права інших осіб на це майно або їх обтяжень не було, а тому він є добросовісним набувачем цього нерухомого майна. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, з наступних підстав. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 21 листопада 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 8/2007/840-К/1628Н. В забезпечення виконання умов даного кредитного договору було укладено договір іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007 року, що зареєстрований в реєстрі за № 3167 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Куліш В.І. Відповідно до умов даного договору в іпотеку було передано квартиру АДРЕСА_1 . 15 травня 2020 року між ПАТ комерційний банк «НАДРА» та ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL3N017513 (договір), згідно з умовами якого до останнього перейшло право вимоги і до ОСОБА_2 за кредитним договором № 8/2007/840-к/1628Н від 21 листопада 2007 та відповідним договором іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007. Встановлено, що згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником спірної квартири, яка є була предметом іпотеки, на підставі договору купівлі-продажу № 140 від 16 січня 2021 року, який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Ричкою К.Ю.. Так, з даної довідки вбачається, що запис про іпотеку було припинено на підставі рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2011 року по справі № 201/15183/15-ц. Зробивши відповідний запит до даного суду позивач отримав відповідь, відповідно до якої рішення стосовно іпотечного майна не приймалося, а рішення винесено стосовно інших осіб і стосовно іншого предмета спору (ні банк, ні боржник не були учасниками справи). Встановлено, що після вилучення запису про іпотеку спірне майно неодноразово відчужувалося, а саме: ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 2224 від 07 грудня 2015 року, який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Бондаренко Р.О.; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 698 від 08 грудня 2015 року, який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Ричкою К.Ю.. Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Згідно ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Згідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України «Про іпотеку». Іпотека - це застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов`язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності (ч. 4 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»). Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою, оскільки у момент передачі майна в іпотеку іпотекодавець не був її власником. Іпотека залишається дійсною незалежно від зміни власника майна. У даному випадку всі обов`язки іпотекодавця перейшли до нового власника у момент переходу до нього права власності на предмет іпотеки і при цьому не має значення чи був він обізнаний з тим, що вказане майно обтяжене. У разі скасування незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсною, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису, який виключено на підставі незаконного рішення суду. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек. Встановивши вказані обставини справи, зокрема факт того, що рішення, на підставі якого було вилучено запис про обтяження не стосується спірної квартири - предмета іпотеки, керуючись зазначеними вище нормами закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання за ТОВ «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» права вимоги та права іпотекодержателя за договором іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007 року відносно квартири АДРЕСА_1 , поновивши в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007 року, що зареєстрований в реєстрі за № 3167 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Куліш В.І, реєстраційний номер обтяження: 6426258 та в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження, реєстраційний номер обтяження 6072971, які виникли на підставі договору іпотеки № 1628Н/1 від 21 листопада 2007 року, що зареєстрований в реєстрі за № 3167. У позові, Товариство вказує, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачами взятих на себе обов`язків, утворилась заборгованість, яка станом на 15 травня 2020 року становить 320356.11 доларів США, що еквівалентно 8 546 844.74 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в сумі 143 923.24 доларів США, еквівалент у гривні 3 839 756.91 грн., заборгованість за відсотками кредиту в сумі 176432.87 доларів США, еквівалент у гривні 4 707 087.83 грн.. Дані заборгованості підтверджуються додатком № 1 до договору від 15 травня 2020 року складеним станом на 15 травня 2020 року. Встановивши факт невиконання позичальником взятих на себе кредитних зобов`язань, суд вважав за можливе в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет іпотеки. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов`язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України). Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до п. 4.2.4. кредитного договору зі змінами позивач має право вимагати виконання зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, можливих штрафних санкцій, якщо відповідач не вніс чергові мінімально необхідні платежі у встановлені терміни. Згідно п. 5.2 кредитного договору зі змінами, у разі невиконання позичальником зобов`язань щодо строків та повноти сплати кредиту та процентів відповідно до умов цього договору, позичальник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення. Відповідно до п. 5.3 кредитного договору зі змінами, у разі порушення позичальником вимог п. 4.3 за виключенням п.п. 4.3. за виключенням п.п 4.3.3, 4.3.4 цього договору, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10% від суми в п.п 1.1 договору за кожен випадок. Колегією суддів встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 лютого 2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» заборгованість в сумі 1 811 453,35 грн., яка складається з 1 150 378,46 грн. - суми простроченої заборгованості за кредитом, 661 074,89 грн. - суми відсотків, пені та штрафів, а також судовий збір у сумі 3 441,00 грн., що разом складає 1 814 894,35 грн.. Тобто, 19 лютого 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Надра» скористався свої правом дострокового виконання зобов`язання за кредитним договором №8/2007/840-К/1628Н від 21 листопада 2007 року. На підтвердження позовних вимог в частині заявленого розміру заборгованості, позивачем ні в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не було надано детального розрахунку кредитної заборгованості, а тому колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки з підстав їх недоведеності та необґрунтованості. Крім того встановлено, що спірна квартира за відплатними договорами купівлі-продажу неодноразово була продана, а саме: ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу № 2224 від 07 грудня 2015 року, який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Бондаренко Р.О.; ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу № 698 від 08 грудня 2015 року, який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Ричкою К.Ю., а також ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 140 від 16 січня 2021 року, який посвідчений приватним нотаріусом ДМНО Ричкою К.Ю. та жодний із цих договорів не визнавався недійсним. Також ставлячи вимоги про звернення стягнення стягнення позивач взагалі не зазначив вартість іпотеки, та ці вимоги він не зазначав і в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Неподання стороною позивача належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку колегії суддів про недоведеність та необґрунтованість позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року). На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про задоволення позовних вимог в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. Оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про пропуск позивачем строків позовної давності є безпідставними, оскільки договір відступлення прав вимоги між ПАТ "КБ "НАДРА" та ТОВ "Спектрум ессетс" було укладено 15 травня 2020 року та відповідно останній і звернувся до суду за захистом своїх прав в межах строку позовної давності. Крім того, ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2020 року було замінено стягувача з ПАТ "КБ "Надра" у цивільній справі №201/503/14 за позовом ПАТ "КБ "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором на правонаступника ТОВ "Спектрум ессетс", ця ухвала набрала законної сили, оскільки доказів зворотнього надано не було, а тому саме з цього часу позивач набув право на звернення до суду. За таких обставин рішення суду в частині визнання право вимоги за іпотекою та поновлення в Державному реєстрі іпотек запису про іпотеку відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гріги Катерини Сергіївни - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2022 року в частині звернення стягнення - скасувати та відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕКТРУМ ЕССЕТС» у задоволенні цих позовних вимог. В решті рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко