Постанова 4857 № 260/2536/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 травня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/2536/22 пров. № А/857/3740/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача -Шевчук С. М. суддів -Кухтея Р. В. за участю секретаря судового засідання Носа С. П. Кушик Ю.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі № 260/2536/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та додаткової винагороді, місце ухвалення судового рішення м.Ужгород Розгляд справи здійснено за правиламизагального позовного провадження, однак вказана справа належить до справ незначної складності (п.1 ч.6 ст. 12 КАС України) суддя у І інстанціїПлеханова З.Б. дата складання повного тексту рішення02.02.2023 ВСТАНОВИВ: І.

ОПИСОВА ЧАСТИНА Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом , в якому просив: - визнати протиправним наказ № 1137 від 24.06.2022 року Головного управління Національної поліції в Закарпатській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області" у частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним наказ № 113 від 29.06.2022 року Головного управління Національної поліції в Закарпатській області "По особовому складу" про звільнення позивача зі служби у поліції; - визнати протиправним наказ № 164 від 13.09.2022 року Головного управління Національної поліції в Закарпатській області "По особовому складу" про часткову зміну пункту наказу № 113 від 29.06.2022 року Головного управління Національної поліції в Закарпатській області "По особовому складу" про звільнення позивача зі служби у поліції; - поновити позивача на посаді старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з часу звільнення; - допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області середній заробіток за час вимушеного прогулу; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області грошову винагороду в розмірі 30 000 грн., яка передбачена Постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі № 260/2536/22 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. На підтвердження доводів апеляційної скарги вказує, що 18 червня 2022 року наказом начальника ГУНП в Закарпатській області утворено дисциплінарну комісію та призначено проведення службового розслідування за фактом зупинки автомобіля позивача працівниками СРПП Хустського РУП ГУНП в м. Хуст по вулиці Івана Франка , в результаті чого зроблено висновок, що позивач 18.06.22 року біля 01-00 години керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, що не відповідає дійсності, оскільки ніяких результатів огляду матеріали службового розслідування не містять. Так як позивач критично відносився до проведення на місці його огляду за допомогою приладу "Драгер", що пов`язує із наявністю судових проваджень та штучним створенням даної події, а тому він відмовився від проходження огляду на місці, однак він погоджувався здати кров для відповідного аналізу на вміст алкоголю, однак черговий лікар у порушення вимог розділу №3 пунктів 3.4.6.8.12.15.16.19.21.22 наказу МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року огляду не провів, акту огляду відповідно до додатку №3 не складав, у відібранні крові для проведення лабораторного дослідження відмовив. Позивач зазначає, що підстави приведені відповідачем у наказі про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є надуманими, позаяк стосуються виконання поліцейським службових обов`язків, натомість позивач 18.06.2022року перебував поза службою. Також вказує, що судом перекручено покази свідка ОСОБА_2 , позаяк свідок ОСОБА_2 підтвердив в судовому засіданні що пояснень він не писав, пояснення були складені працівником поліції. На запитання чи перебував позивач у стані алкогольного сп`яніння, вказаний свідок суду відповів що не знає. Зазначає, що в порушення ст. 40 КЗпП України його незаконно звільнили зі служби у період тимчасової непрацездатності. Звертає увагу суду на зміст положень ст. 13 та ч. 8 ст.19 Дисциплінарного статуту Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просить суд залишити рішення суду першої інстанції без змін, з мотивів аналогічних тим, що викладені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні. Також просив відкласти розгляд справи на іншу дату у зв`язку із зайнятістю представника в іншому судовому засіданні, однак жодних доказів зайнятості представника не надав. Як наслідок подане клопотання не підтверджено належними доказами, а відтак задоволенню не підлягає. Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені через електронний кабінет сервісу "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), підтвердженням чого є відповідні дані автоматизованої системи документообігу суду. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник Панфілов П.Г. надали пояснення та підтримали доводи апеляційної скарги. Представник відповідача Олексій В.В. в судовому засіданні надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги. ІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Ухвалюючи судове рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці події 18.06.2022 року за допомогою приладу алкотестер "Драгер", де поводився некоректно по відношенню до свідка Жупан, поліцейських, вживаючи нецензурні слова та вказуючи їм, що у них можуть виникнути проблеми. В подальшому ОСОБА_1 відмовився пройти огляд у медичному закладі, погодившись тільки здати кров, на що лікар зауважив, що це не передбачено в даному випадку. При цьому, суд критично оцінив посилання позивача на той факт, що у медичному закладі він не відмовлявся від проходження медичного огляду, оскільки згідний був здати кров. Однак, нормами Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не встановлено обов`язку медичного працівника виявляти ознаки алкогольного сп`яніння за результати досліджень крові водія, оскільки предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ. Крім того, законодавством не передбачено можливості висунення особою, яку зупинили працівники поліції, умов проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Також суд відхилив доводи позивача щодо закриття провадження за ст. 130 ч. 1 КпАУ вказавши, що адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, мають різний склад порушення, тому притягнення чи не притягнення до дисциплінарної відповідальності не може обумовлюватись наявністю чи відсутністю складу іншого правопорушення чи фактом притягнення до іншого виду відповідальності. Хустський районний суд в постанові від 13 грудня 2022 року у справі № у справі № 309/2320/22 не оцінював дотримання позивачем Правил етичної поведінки поліцейських, Присяги поліцейського, зокрема не оцінював діяння позивача на предмет вчинення ним дисциплінарного проступку, етичність його поведінки у спілкуванні з патрульними поліцейськими, свідком, а також не досліджував матеріали службового розслідування та не заслуховував в судовому засіданні свідка вказаних подій. Також суд вказав, що в силу ст. 21 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Щодо вимоги позивача про стягнення з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області грошової винагороди за період з 29.06.2022 року по день поновлення в розмірі 30 000 грн., яка передбачена Постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року, то суд відмовив у задоволенні такої вимоги позаяк оскаржувані накази визнані судом законними, у зв`язку з чим позивач поновленню на посаді не підлягає. ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 29 червня 2022 року начальником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області видано Наказ № 113 о/с "По особовому складу" , в якому: - відповідно до ч.1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" звільнити зі служби в поліції за п.6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного до Дисциплінарного статуту Національної поліції України); підполковника поліції ОСОБА_1 , старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 29 червня 2022 року; -стаж служби в поліції на день звільнення складає 24 роки 10 місяців 02 дні..... Підстава: пункт 1 наказу ГУНП в Закарпатській області від 24.06.2022 року № 1137. 24 червня 2022 року начальником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області видано Наказ № 1137 ""Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників поліції Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області" , яким в п. 1 наказано: За скоєння дисциплінарного проступку , що виразилося : - у грубому порушенні вимог пунктів 1,2.3.6.11 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України - недотримання вимог пункту 1,3 частини 1 статті 18 - частини 1 статті 64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII "Про Національну поліцію" - абзаців 1,3,7,8,10 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 - п.2.5 Правил дорожнього руху , затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306 - п.7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, що виразилося у грубому порушенні Правил дорожнього руху України, Правил етичної поведінки поліцейського вимог керівництва з питань дотримання транспортної дисципліни , відмові від огляду на стан сп`яніння, перешкоджанні поліцейським під час виконання ними службових обов`язків, перешкоджанні при проведенні службового розслідування, а також керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння старшого дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області підполковника поліції ОСОБА_1 , відповідно до пункту 7 частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити зі служби. 13 вересня 2022 року Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області видано Наказ № № 164 о/с "По особовому складу" про часткову зміну пункту наказу № 113 від 29.06.2022 року Головного управління Національної поліції в Закарпатській області "По особовому складу", яким : - вважати ОСОБА_1 звільненим з 01 липня 2022 року. Підстава: листки непрацездатності. Підставою для видачі вказаного наказу слугували події 18 червня 2022 року у відповідності до яких начальником УГІ ГУНП в Закарпатській області на адресу начальника ГУНП в Закарпатській області подано рапорт, в якому зазначено, що працівниками поліції був зупинений ОСОБА_1 керуючи автомобілем автомобіля марки "Chevrolet" чорного кольору з явними ознаками алкогольного сп`яніння, однак відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки так і в медичному закладі, при цьому вів себе неетично, негідно, ображаючи честь і гідність поліцейських та свідка. 18 червня 2022 року начальником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області видано наказ № 1093 "Про створення дисциплінарної комісії та призначення службового розслідування" з метою встановлення всіх обставин порушень, які мали місце 18.06.22 року за фактом зупинки працівниками СРПП Хустського РУП ГУНП в м. Хуст по вулиці Івана Франка автомобіля підполковника поліції ОСОБА_1 , у якого виявлено ознаки алкогольного сп`яніння та який відмовився від огляду на стан алкогольного сп`яніння., у зв`язку з чим стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 239831 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. У висновку службового розслідування від 24.06.2022 року, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Закарпатській області 24.06.2022 року зазначено, що 18.06.2022 року о 00-47 годині до відділу служби "102" надійшло повідомлення про те, що водій автомобіля марки "Chevrolet" чорного кольору перебуває в стані алкогольного сп`яніння та рухається по вулиці Івана-Франка в м. Хуст, створюючи іншим учасникам дорожнього руху аварійну обстановку, після чого наряд ГРПП Хустського РУП ГУНП за допомогою включеної світлової та звукової сигналізації зупинили автомобіль марки "Chevrolet", н.з. НОМЕР_1 під керуванням ДОП ОСОБА_1 , якому враховуючи те, що водій візуально мав ознаки алкогольного сп`яніння було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу алкотестер "Драгер", а також у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився у присутності свідка ОСОБА_3 , який і зателефонував до відділу служби "102". Вказане повідомлення зареєстроване в ІТС ІПННП ЄО Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області від 18.06.2022 року за № 3668. У письмових поясненнях ОСОБА_4 , які надані ним під час службового розслідування, вказав, що 18 червня 2022 року він рухався на своєму приватному автомобілі з с. Сокирниця Хустського району в напрямку м Хуст, і водій автомобіля марки "Шевроле" чорного кольору під час обгону автомобіля , на якому їхав ОСОБА_5 , створив аварійну ситуацію, після чого на великій швидкості поїхав в напрямку м. Хуст. ОСОБА_4 поїхав за ним слідом та зателефонував на службу "102". Після приїзду наряду поліції, водій автомобіля марки "Шевроле" чорного кольору відмовився на місці від огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу алкотестер "Драгер", вів себе зверхньо, нецензурно та неетично по відношенню до поліцейських та до нього і сказав, що згідний здати кров, після чого всі поїхали до Хустської районної лікарні. В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 зазначив, що ОСОБА_1 рухаючись на своєму автомобілі, створив аварійну обстановку, рухаючись в нічний час по трасі в сторону міста Хуст, здійснюючи обгін автомобіля Жупан, після чого ОСОБА_5 зателефонував на лінію "102", а потім їхав слідом за авто ОСОБА_1 , допоки не приїхали працівники поліції. Всі письмові пояснення , які були ним надані раніше є правдивими і все було так, які він там зазначив. У своїх письмових поясненнях працівники поліції, які виїжджали на місце події 18.06.2022 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вказали, що на їх планшетний пристрів надійшло повідомлення про те, що водій автомобіля марки "Chevrolet" чорного кольору перебуває в стані алкогольного сп`яніння та рухається по вулиці Івана-Франка в м. Хуст, створюючи іншим учасникам дорожнього руху аварійну обстановку, після чого наряд ГРПП Хустського РУП ГУНП за допомогою включеної світлової та звукової сигналізації зупинили автомобіль марки "Chevrolet", н.з. НОМЕР_1 під керуванням працівника поліції ОСОБА_1 , якому враховуючи те, що водій візуально мав ознаки алкогольного сп`яніння було запропоновано у присутності свідка ОСОБА_4 пройти огляд на стан сп`яніння на місці за допомогою приладу алкотестер "Драгер" , від чого Поковба відмовився і не бажав пройти огляд у лікарні. В подальшому Поковба погодився до медичного закладу. У Хустській ЦРЛ лікар пояснив Поковбі , що огляд проводиметься без забору крові за допомогою алкотестера, від чого Поковба відмовився, після чого був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. З наявних в матеріалах службового розслідування відеодоказів, які були зняті на службову бодікамеру та досліджених в судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження пройти огляд на стан сп`яніння на місці події 18.06.2022 року за допомогою приладу алкотестер "Драгер", де поводився некоректно по відношенню до свідка ОСОБА_5 , поліцейських, вживаючи нецензурні слова та вказуючи їм, що у них можуть виникнути проблеми. В подальшому ОСОБА_1 відмовився пройти огляд у медичному закладі, погодившись тільки здати кров, на що лікар зауважив, що це не передбачено в даному випадку. Згідно Протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 239831, складеного 18.06.2022 року о 02-58 в м. Хуст по вул. Івана Франка,113. складений старшим сержантом поліції Токач Й.Й. відносно ОСОБА_1 , працюючого в Ужгородському Управлінні поліції дільничним офіцером поліції, який керував транспортним засобом марки "Chevrolet Aveo" , д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: а саме, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; від проходження медичного огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу відмовився та в медичному закладі категорично відмовився. Всі події від самого початку фіксувалися на службову бодікамеру. Свідки : ОСОБА_3 . До Протоколу додано: пояснення ОСОБА_3 , акт огляду на стан сп`яніння, направлення в медичний заклад. В письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що його безпідставно зупинили, готовий здати кров, але отримав відмову. ОСОБА_1 ознайомлено з тим, що протокол буде направлено до Хустського районного суду. 13 грудня 2022 року Хустський районний суд розглянув Протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 239831, складеного 18.06.2022 року та постановив провадження - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із недоведеністю у діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, де зазначено наступне: «Судом надано критичну оцінку поясненням ОСОБА_3 , відібраних поліцейським Дудаш Р. щодо причин зупинення транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_1 створив аварійну ситуацію і ним повідомлено на лінію 102, оскільки на виклики суду ОСОБА_3 не з`являвся до суду, неодноразово не забезпечувалася його явка працівниками поліції Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і не був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиву дачу показань, відмову від дачі показань і він не дав показання безпосередньо перед судом. Доданий відеозапис події не засвідчив відмови ОСОБА_1 від проходження медичного освідчення, а підтвердив бажання ОСОБА_1 здати кров для визначення того чи перебував він у стані алкогольного сп`яніння, оскільки допускав можливість неналежного висновку». В матеріалах службового розслідування також міститься службова характеристика на підполковника поліції ОСОБА_1 , де зазначено, що за час перебування на посаді зарекомендував себе посередньо, діючих дисциплінарних стягнень на час проведення службового розслідування не має. ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII). Статтею 2 Закону №580-VIII передбачено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. Відповідно до статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджує Міністр внутрішніх справ України. Основні обов`язки поліцейського закріплені частиною 1 статті 18 №580-VIIІ, згідно якої поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. За приписами частин 2-3 статті 18 Закону №580-VIIІ поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Відповідно до положень п.п. 1, 2, 3, 4 частини 1 статті 23 Закону №580-VIIІ поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення. За правилами частин 1-2 статті 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: "Я, (прізвище, ім`я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". Згідно із п. 6 частини 1 статті 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Відповідно до частин 1-2 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, (далі - Дисциплінарний статут) службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Частина 3 вказаної статті Дисциплінарного статуту визначає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, у тому числі: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень. За правилами статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За змістом статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Згідно із частинами 9, 15 ст. 15 Дисциплінарного статуту уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, у тому числі: одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержувати в органах, закладах, установах поліції та їхніх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. За правилами статті 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів. До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці. Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Відповідно до частин 1-2 статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", «Про державну таємницю" та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. За правилами статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: 1) дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; 2) підстава для призначення службового розслідування; 3) обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; 4) пояснення поліцейського щодо обставин справи; 5) пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; 6) пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; 7) документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 8) відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; 9) причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; 10) висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; 11) вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Члени дисциплінарної комісії мають право на окрему думку, що викладається письмово і додається до висновку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. За правилами статті 21 та частин 1-2 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу. У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування. Перебування поліцейського на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) чи у відпустці не перешкоджає застосуванню до нього дисциплінарного стягнення. Дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується. Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейського (далі - Правила №1179), відповідно до розділу І яких ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції. За змістом пункту 5 розділу І Правил №1179 поліцейський здійснює свою діяльність відповідно до основоположних принципів, які закріплені в Конституції України, Законі України «Про Національну поліцію», інших законодавчих актах України, а також у цих Правилах, зокрема: верховенства права; дотримання прав і свобод людини; законності; відкритості та прозорості; політичної нейтральності; взаємодії з населенням на засадах партнерства; безперервності; справедливості, неупередженості та рівності. Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати . У п.п. 1, 2, 3, 4 Розділу ІV Правил №1179 передбачено, що поліцейський виконує свої службові обов`язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб. Незалежно від посади чи звання у відносинах із населенням поліцейський зобов`язаний: бути тактовним та доброзичливим; висловлювати вимоги чи зауваження, що стосуються особи, у ввічливій та переконливій формі; надати можливість особі висловити власну думку; до всіх потерпілих від злочинів або інших правопорушень проявляти повагу, охороняти їх безпеку та право на невтручання в особисте життя. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику. Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об`єктивним. Аналіз наведених вище норм показав, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни, суть якої також полягає у необхідності дотримання поліцейським, як в робочий так і у неробочий час норм професійної етики, положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно - щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення. Висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Отже, в контексті спірних правовідносин в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті. Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни та має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку. При цьому, застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Як встановлено судом першої інстанції фактичною підставою застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції стали висновки комісії службового розслідування про порушення ним вимог п.п. 1, 2, 3, 6, 11 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, п. 1, 3 ч. 1, ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1,3,7,8,10 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, п.2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, п.7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 №

893. Отож, вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях, незалежно від того, яку адміністративно-правову кваліфікацію ці ж самі діяння отримали в межах справ про адміністративні правопорушення та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи. В контексті наведеного та встановлених під час службового розслідування і судового розгляду обставин справи, судом апеляційної інстанції при вирішення даної справи враховано наступне. За висновком Дисциплінарної комісії, вказані порушення виразились у недотриманні позивачем законів, правил і норм, вимог керівництва з питань дотримання транспортної дисципліни, відмови від огляду на стан сп`яніння, перешкоджанні поліцейським під час виконання ними службових обов`язків, перешкоджанні при проведенні службового розслідування, нетактовної та некоректної поведінки без дотримання професійної етики, що призвело до підриву авторитету Національної поліції України та зниження рівня довіри суспільства до поліції. Порушення службової дисципліни в умовах воєнного стану, відповідно до абз.4 ч.2 ст. 29 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, надає йому статусу грубого дисциплінарного проступку.. Абзацами другим та четвертим частини п`ятої статті 14 Закону України Про дорожній рух передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Згідно з положеннями статті 52 цього Закону одним із таких органів державного контролю є Національна поліція. Відповідно до абзацу третього частини другої статті 16 вказаного Закону водій зобов`язаний виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах його компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами. Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За приведених положень законодавства, водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України Про дорожній рух і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на вимогу працівників поліції є його обов`язком. Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 затверджено Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" (далі по тексту іменовано Інструкція №1452/735). Відповідно до пунктів 6 та 7 розділу І Інструкції №1452/7356 огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я). Згідно пунктів 1-3 розділу ІІ вказаної вище Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Пунктами 3, 4, 6, 7, 12, 13-17 розділу ІІІ Інструкції №1452/7356 установлено, що огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп`яніння в обстежуваної особи. Відсутність документів не може бути причиною для відмови у проведенні огляду на стан сп`яніння. У цьому разі в акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3) (далі акт медичного огляду), зазначаються дані щодо зовнішнього вигляду особи, яку оглядають, а також те, що дані про цю особу записані з її слів. У разі надходження документів дані про оглянуту особу долучаються до акта медичного огляду. Проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються у дві ємності. Вміст однієї ємності використовується для первинного дослідження, вміст другої ємності зберігається протягом 90 днів. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук (п. 12). Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (13). За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду (п.15). Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (п. 16). Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у вищезазначеному висновку (п.17). Постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі по тексту постанови іменовано Порядок №1103). Відповідно до пунктів 6-8, 10-11 Порядку №1103, якщо водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби за методикою та із застосуванням приладів, дозволених для використання МОЗ. Лікар, що проводить огляд, повинен ознайомитися з документами, які посвідчують особу водія (паспорт, посвідчення водія та інші документи). Відсутність документів не може бути причиною для відмови в проведенні огляду. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я. При цьому, для виявлення обставин щодо алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння закладом охорони здоров`я здійснюється дослідження біологічного середовища, предметом якого є слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Відносно ж дослідження біологічного середовища крові, то як слідує з пункту 13 розділу ІІІ Інструкції №1452/7356, забір крові та її дослідження здійснюється у випадку, якщов обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. За приведених обставин, доводи позивача про порушення черговим лікарем вимог розділу №3 пунктів 3, 4, 6, 8, 12, 15, 16, 19, 21, 22 наказу МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року не підтверджуються, адже позивач не довів обставин щодо неможливості взяття зразків біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 розділу ІІІ Інструкції №1452/7356. Окрім того, нормами приведеної інструкції також не передбачено можливості вибору водієм транспортного засобу порядку відбору зразків біологічного середовища для проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі. Перебуваючи на службі в поліції, позивач не міг не знати приведених положень законодавства щодо порядку відбору зразків біологічного середовища та їх перевірки на стан алкогольного сп`яніння водія. На переконання колегії суддів, працівник поліції у випадку необґрунтованих претензій з боку працівників патрульної служби під час зупинки та перевірки документів, повинен був вжити усіх можливих заходів співпраці щодо проходження перевірки на стан сп`яніння, як на спеціальному приладі так і за результатами відбору зразків біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 розділу ІІІ Інструкції №1452/7356 у медичному закладі. Як наслідок наполягання позивача на відборі та біологічному дослідженні виключно його крові не відповідало положенням порядку відбору зразків біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 розділу ІІІ Інструкції №1452/7356 та додатково вказувало на неготовність позивача до співпраці з працівниками патрульної служби. Судом апеляційної інстанції також відхиляються доводи позивача щодо закриття провадження, відкритого за ст. 130 ч. 1 КпАУ відносно позивача у зв`язку із відсутністю факту перебування позивача у стані алкогольного сп`яніння, позаяк адміністративна і дисциплінарна відповідальність є різними видами юридичної відповідальності, мають різний склад порушення. Велика Палата Верховного Суду у справах № 9901/159/19, № 800/531/17, № 9901/711/18, № 800/531/17 вказала, що у межах розгляду справи про накладення дисциплінарного стягнення не досліджується питання наявності або відсутності вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку. Ухвалюючи постанову від 13 грудня 2022 року у справі № у справі № 309/2320/22, Хустським районним судом не оцінювалася поведінка позивача на предмет вчинення ним дисциплінарного проступку, етичність його поведінки у спілкуванні з патрульними поліцейськими та свідком, не досліджувалися і матеріали службового розслідування. За приведених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова Хустського районного суду про наявність підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення не є підставою для висновку про недопущення позивачем дисциплінарних проступків. Відносно ж доводів апеляційної скарги щодо недостовірності відображених показів свідка ОСОБА_2 то заслухавши звукозапис судового засідання(а.с. 221 т. 1 та диск звукозапису судового засідання доєднаний до 1 тому), колегія суддів установила, що надані в ході розгляду справи у суді першої інстанції покази вказаного свідка не спростовують його пояснень, які зібрані в ході службового розслідування та покладені в основу висновку службового розслідування. Окрім того, як було зазначено судом вище, Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України № 1179 від 09.11.2016 як у робочий, так і в неробочий час є обов`язок поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Натомість, з матеріалів справи убачається, що позивачем під час зупинки його транспортного засобу та у спілкуванні з поліцейськими та свідком допустив порушення вищевказаних етичних норм, що виразилося у недотриманні ним норм ділового мовлення, у використанні ненормативної лексики, неконтрольованій поведінці та емоціях, психологічному тиску як на поліцейських так і на свідка, а в цілому відмова позивача від проходження на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в подальшому наполягання у медичному закладі на виключне дослідження його крові, як біологічного зразку для встановлення обставин стану водія вказує на обставини щодо відсутності у позивача готовності до співпраці з метою спростування обставин щодо наявності у позивача стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. За приведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що переліченими вище діями позивач грубо порушив норми професійної етики. Такі дії позивача суперечать основним принципам, моральним нормам та правилам поліцейської етики, якими повинен керуватися поліцейський під час виконання своїх службових обов`язків та поза службою. Допущення подібної поведінки позивача підриває як авторитет органів поліції, тим більше, що вказані події відбулися під час воєнного часу, коли орган поліції переведений на особливий посилений режим роботи і працівники поліції зобов`язані бути ще більш відповідальними та дисциплінованими, як в робочий так і у неробочий час. З урахуванням викладеного, колегія суддів не вбачає підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваних наказів в частині вжитих до позивача заходів дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, які за встановлених обставин є співмірними до вчиненого порушення, яке дискредитує авторитет органів поліції тим більше в умовах воєнного часу. Стосовно ж доводів апеляційної скарги про незаконність звільнення позивача в період його тимчасової непрацездатності, то колегія суддів зазначає, що зібраними у справі доказами підтверджуються обставини щодо тимчасової непрацездатності позивача у період з 18.06.2022 року по 01.09.2022 року (а.с. 79-97 т.1). 13 вересня 2022 року Головним управління Національної поліції в Закарпатській області видано Наказ № № 164 о/с "По особовому складу" про часткову зміну пункту наказу № 113 від 29.06.2022 року Головного управління Національної поліції в Закарпатській області "По особовому складу", яким з урахуванням обставин щодо непрацездатності позивача змінено його дату звільнення на 01 липня 2022 року. Як наслідок, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем під час винесення обумовленого наказу №164 о/с від 13 вересня 2022 року та наказу №113 о/с від 29.06.2022року не було дотримано положень ст. 40 КЗпП України та у зв`язку з чим позивача протиправно звільнено зі служби у період його тимчасової непрацездатності. За приведених обставин, апеляційна скарга позивача підлягає до часткового задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позову про визнання протиправним скасування наказу ГУНП у Закарпатській області №113 о/с від 29.06.2022року підлягає скасуванню, як таке що постановлене за неповного з`ясування всіх обставин та з порушенням норм матеріального права. З ухваленням в цій частині постанови про часткове задоволення вимог позивача та внесення змін до наказу ГУНП у Закарпатській області №113 о/с від 29.06.2022року в частині дати звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, зазначивши датою звільнення 02.09.2022року. Що ж до решти вимог апеляційної скарги позивача щодо поновлення його та роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення виплат, передбачених Постановою КМУ № 168 від 28 лютого 2022 року, то вказані вимоги є похідними від основних вимог позивача у задоволенні яких судом відмовлено, а відтак перелічені вимоги також не підлягають до задоволення. Таким чином, колегія суддів вважає, що в решті доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, суд не бачить необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, зазначені сторонами, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача. Досліджуючи питання, яке стосуються розподілу судових витрат понесених у даній справі колегією суддів установлено, що з урахуванням положень ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат. Відповідно до п.1 ч.6 ст. 12 КАС України до справ незначної складності належать справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Посада, які займав позивач на день звільнення не належить до переліку посад, визначених приміткою до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції», як наслідок вказана справа не належить до справ незначної складності та на неї поширюються положення ст. 328 КАС України. Керуючись ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2023 року у справі № 260/2536/22 скасувати у частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Закарпатській області №113 о/с від 29.06.2022року. Ухвалити у вказаній частині постанову, якою внести зміни до наказу ГУНП в Закарпатській області №113 о/с від 29.06.2022року в частині дати звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, зазначивши датою звільнення зі служби в поліції -02.09.2022року. У решті рішення суду залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. М. Шевчук судді Р. В. Кухтей С. П. Нос Повне судове рішення складено 04 травня 2023 року