Постанова 4806 № 302/692/24

Справа № 302/692/24 ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06.06.2025 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Бисага Т.Ю.,за участю - ОСОБА_1 , захисника - адвоката - Кривка М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП за апеляційною скаргою адвоката Кривка П.П. та доповненнями до неї адвоката Кривка М.В., в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2024 року, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2024 року визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4, ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та на підставі статті 36 КУпАП накладено на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить - 17000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», як особу з інвалідністю ІІ (другої) групи. Відповідно до постанови суду, - 11 травня 2024 року о 19 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 , рухаючись в с. Пилипець Хустського району Закарпатської області, керуючи транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_1 , був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримувався інтервалу, дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на громадянку ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.п.2.3 б, 12.1, 13.1 ПДР України, та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Крім того, 11 травня 2024 року о 19 год. 40 хв., водій ОСОБА_1 , рухаючись в с. Пилипець, керуючи транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 а ПДР України, та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.122-4 КУпАП. Крім того, 11 травня 2024 року о 19 год. 40 хв., ОСОБА_1 , рухаючись по вул. Центральній в с.Пилипець Хустського району Закарпатської області, керував транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушена координація рухів, та від проходження тесту на визначення алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України та своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10.06.2024 справи за протоколами про адміністративні правопорушення (серії ААД № 657895 від 11.05.2024 року, серії ААД № 657896 від 11.05.2024 року, протокол серії ААД № 657805 від 11.05.2024 року) відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130, ст.124, 122-4 КУпАП на підставі статті 36 КУпАП об`єднані в одне провадження за єдиним унікальним номером справи №302/692/24 (провадження № 3/302/293/24). Не погоджуючись з даною постановою адвокат Кривка П.П., в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що постанова незаконна та необґрунтована, прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що незважаючи на неодноразові звернення до канцелярії суду, повний текст судового рішення станом на 24.06.2024 року так і не отримав, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, а провадження в справі закрити. До початку апеляційного розгляду справи адвокат Кривка М.В. в інтересах ОСОБА_1 надав додаткові пояснення до апеляційної скарги в яких просив суд апеляційної інстанції звернути увагу на те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зазначає, що для того щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Звертає увагу, що об`єктом правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є конкретно визначені майнові об`єкти, а саме: транспортні засоби, вантаж, автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, дорожні споруди та інше майно, а відтак таке поняття, як «наїзд» на пішохода, не включається в об`єктивну сторону і громадяни, як такі не є об`єктом правопорушення. Проте, зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, вищевказані обставини не врахував. Зазначає, що в діях ОСОБА_1 також відсутній і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, так як до відділу поліції Гулан В.Ф. був доставлений працівниками поліції в нічний час прямо з будинку ОСОБА_1 , тобто останній не перебував у статусі водія, не керував транспортним засобом, а відтак і не був зобов`язаний виконувати вимогу поліцейського пройти медичний огляд на стан сп`яніння. Зазначає, що відеозапис з нагрудної камери поліцейського є не безперервним та постійно переривається, то його не можна визнати належним та допустимим доказом по справі. Просить апеляційний суд звернути увагу на те, що підлягають до закриття адміністративні справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.122-4, ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вказані адміністративні правопорушення є похідними від адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки відсутність будь-яких доказів вчинення вказаного адмінправопорушення, а саме вчинення ДТП (з відповідними наслідками) та закриття такого провадження виключає адміністративну відповідальність й за залишення місця ДТП та вживання водієм транспортного засобу після ДТП алкогольних напоїв. Також просить суд звернути увагу на практику Коломийського міськрайонного суду Івано-Фраківської області, Івано-Франківського апеляційного суду. Просить суд, оскаржувану постанову суду скасувати, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 за ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Кривка М.В., вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Розглянувши клопотання про поновлення строку, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, суд вважає за необхідне поновити апелянту строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин. Так, відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків. Обставини справи, які були встановлені судом та зазначені у постанові, були підтверджені безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 657805, складеним о 22 годині 21 хвилині 11 травня 2024 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області сержантом поліції Барна В.В., відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 , рухаючись в с. Пилипець, керуючи транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_1 , був не уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримувався інтервалу та дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на громадянку ОСОБА_2 , чим порушив вимоги п.п.2.3 б, 13.1, 12.1 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП; - рапортом чергового інспектора ВП №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Фецьо В.В. від 11.05.2024, з якого вбачається, що 11.05.2024 о 20-14 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що о 20:14 год. 11.05.2024 за адресою Міжгірський район с.Пилипець вулиця Центральна (Головна) 20-30 хвилин тому неподалік водоспаду «Шипіт», водій автомобіля марки «Шкода» червоного кольору (номерні знаки невідомі) вчинив наїзд на особу жіночої статі ОСОБА_3 , віком 39 років. Зник з місця ДТП в бік бару (назва невідома), водій зазначеного транспортного засобу перебував у стані алкогольного сп`яніння; - схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 11.05.2024, складеною поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Барна В.В. за участю учасників дорожньо-транспортної пригоди: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , та відповідно до вказаної схеми ДТП, на ній схематично відображено: місце зіткнення, адміністративна будівля поліції, край проїзної частини. Водій ОСОБА_1 відмовився підписувати схему ДТП, при цьому будь-які зауваження водія ОСОБА_1 щодо вказаної схеми ДТП, відсутні; - письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_4 від 11.05.2024, з яких вбачається, що біля 19 год. 40 хв. 11.05.2024 вона йшла пішки дорогою з водоспаду «Шипіт», де в цей час водій автомобіля марки «Шевроле Авео» червоного кольору д.н.з. НОМЕР_1 здійснив на неї наїзд зі спини з невеликою швидкістю, після чого відразу залишив місце ДТП та поїхав у невідомому їй напрямку. В результаті даної транспортної пригоди вона не постраждала, по приїзду карети швидкої допомоги вона відмовилася від огляду та допомоги медичних працівників. Просить притягнути невідому їй особу до адміністративної відповідальності - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 від 11.05.2024, з яких вбачається, що він разом зі свою дружиною ОСОБА_3 біля 19 год. 40 хв. йшли вулицею с.Пилипець в напрямку водоспаду «Шипіт», в той час коли вони йшли вверх по вулиці їх із заду наздогнав автомобіль марки «Шевроле Авео» червоного кольору, який правою стороною з`їхав в їх сторону та зачепив ліву ногу його дружини, після чого водій авто поїхав по вулиці та зупинився біля одного з магазинів. Про даний факт він повідомив на лінію «102», а також повідомив і в швидку допомогу, яка оглянула його дружину. Під час огляду у неї на лівій нозі був синець, значних тілесних ушкоджень внаслідок ДТП дружина не отримала. З її слів претензій вона не має, проте бажає, щоб водія було притягнуто до адміністративної відповідальності за керування в стані сп`яніння; - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 657896, складеним о 22 годині 48 хвилин 11 травня 2024 року поліцейським сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Барна В.В., згідно якого встановлено, що водій ОСОБА_1 о 19 годині 40 хвилин, рухаючись в с.Пилипець, керуючи транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив наїзд на гр. ОСОБА_2 та залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, чим порушив вимоги п.2.10 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.122-4 КУпАП; - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 657895, складеним о 22 годині 22 хвилини 11 травня 2024 року інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Кут М.Ю., відповідно до якого встановлено, що ОСОБА_1 , рухаючись по вул.Центральній в с.Пилипець, керував транспортним засобом марки «CHEVROLET AVEO» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушена координація рухів, від проходження тесту на визначення алкогольного сп`яніння відмовився та своїми діями порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП; - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння до Міжгірської районної лікарні від 11.05.2024 року, в якому зазначено ОСОБА_1 о 22 год. 20 хвилині направляється до закладу охорони здоров`я та в результаті огляд, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів та від проходження огляду ОСОБА_1 відмовився; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним 11.05.2024 інспектором сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області сержантом поліції Кут М.Ю., та з якого вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені ознаки: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіряного покриву обличчя, порушення координації рухів та від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу: газоаналізотора «ALKOTEST Drager» АКSС-0040, ОСОБА_1 відмовився; - дослідженим носієм інформації у виді DVD-R диску, який наявний в матеріалах справи, який складається з 5-ти файлів, на яких відображено події, що мали місце у вечірній час доби 11.05.2024 за участю водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом «Chevrolet» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, зазначеними у акті огляду, та на неодноразові пропозиції працівника поліції пройти огляд щодо визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки так і в лікарні, ОСОБА_1 відмовився, вказуючи при цьому на відео № 3 «усюди відмовляюся проходити». Під час відтворення відео №2, ОСОБА_1 фактично не оспорював вживання ним спиртних напоїв, перед тим, як сісти за кермо автомобіля, при цьому на відтворених відео вбачається агресивна, неадекватна поведінка ОСОБА_1 , з висловлюваннями ненормативної лексики, як на адресу потерпілої сторони так і працівників поліції, на зауваження належним чином не реагував. При цьому, при відтворенні запису № 1 вбачається безпосередня розмова ОСОБА_1 з поліцейським, на запитання якого назвати анкетні дані, ОСОБА_1 назвався вигаданим прізвищем « ОСОБА_6 », також з даного відеозображення спостерігається карета швидкої допомоги, працівник якої надає потерпілій медичну допомогу. На відеозаписі № 5 відтворюється запис з камери зовнішнього спостереження, розташованої на адміністративній будівлі поліції, та з якого вбачається безпосередньо момент дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_1 (одягнений у кофту білого кольору) та потерпілої ОСОБА_3 (темно-синій одяг), яка разом з групою осіб, почувши позаду рух наближаючого автомобіля, змістилися на узбіччя, а транспортний засіб «Chevrolet» червоного кольору під керуванням ОСОБА_1 , направивши рух автомобіля в сторону узбіччя, здійснив наїзд на потерпілу на вказаній ділянці дороги та через декілька хвилин автомобіль «Chevrolet» червоного кольору залишає місце ДТП. Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника-адвоката Кривки М.В. в доповненні до апеляційної скарги про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи - є необґрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.124, 122-4, ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд погоджується з обставинами встановленими судом першої інстанції, оскільки вони підтвердились і під час апеляційного розгляду. Щодо доводів апеляційної скарги сторони захисту, що об`єктом правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є конкретно визначені майнові об`єкти, а саме: транспортні засоби, вантаж, автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди, дорожні споруди та інше майно, а відтак таке поняття, як «наїзд» на пішохода, не включається в об`єктивну сторону і громадяни, як такі не є об`єктом правопорушення, апеляційний суд до уваги не приймає з огляду на наступне. Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тілесні ушкодження людини у цьому переліку наслідків відсутні. Проте, апеляційний суд вважає за необхідне наголосити на тому, що диспозиція ст. 124 КУпАП не зазнавала змін більш, ніж 35 років з моменту введення в дію Кодексу, її правові положення сформульовані в загальному вигляді та її тлумачення в більшості випадків зводяться до буквального слідування нормі закону. Прояв надмірного формалізму при тлумаченні диспозиції ст. 124 КУпАП, а саме: буквальне слідування нормі закону всупереч суті права, позбавляє пішоходів захисту їх права у справах про адміністративні правопорушення у випадках наїзду, коли вони отримали легкі тілесні ушкодження, що зумовили матеріальні витрати. Більш того, применшення права людини, тобто його матеріального змісту, при буквальному тлумаченні ст. 124 КУпАП, коли віддається перевага пошкодженню транспортного засобу всупереч ст. 3 Конституції України - норми прямої дії, про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, утвердження і забезпечення яких є головним обов`язком держави, приводять до обмеження захисту прав людини, а по суті зводять нанівець такий захист. Тому порушення водієм правил дорожнього руху, наслідком яких є заподіяння пішоходу тілесних ушкоджень, не можуть бути віднесені до числа менш значимих, ніж майнова шкода, заподіяна транспортному засобу. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях зазначає, що, «захищаючи права одних осіб, суд не вправі порушувати права інших осіб». Тлумачення закону повинно відображати соціальні зміни та залишатися в руслі сучасних умов, в інтересах правової визначеності, передбачуваності, рівності перед законом, а також заповнювати прогалини в трактуванні матеріально-правових гарантій. Так, за загальними правилами для кваліфікації події в якості дорожньо-траспортної пригоди з участю пішохода, наявність механічних пошкоджень на транспортному засобі водія, який здійснив наїзд на пішохода, не є обов`язковим. В результаті наїзду на пішохода механічних пошкоджень на автомобілі може не бути взагалі, що однак, не свідчить про відсутність дорожньо-транспортної пригоди, факт якої підлягає встановленню на підставі всієї сукупності зібраних у справі доказів. Аналізуючи докази у справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, апеляційний суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП доведена повністю, оскільки останній, порушив вимоги п.п.2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода, завдавши останньому тілесні ушкодження (згідно письмових пояснень свідка ОСОБА_5 (чоловік потерпілої ОСОБА_3 ) та самої потерпілої від 11.05.2024 слідує, що автомобіль марки «Шевроле Авео» червоного кольору, правою стороною зачепив ліву ногу його дружини. Під час огляду медичними працівниками у неї на лівій нозі був синець, значних тілесних ушкоджень внаслідок ДТП дружина не отримала, однак бажає щоб водія було притягнуто до адміністративної відповідальності за керування в стані сп`яніння). При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні достовірні відомості, які б свідчили про те, що у свідка ОСОБА_5 та у потерпілої ОСОБА_3 були підстави для обмови ОСОБА_1 у тому, що саме останній був водієм у момент дорожньо-трнспортної пригоди та залишив місце ДТП і поїхав у невідомому напрямку. На такі дані не вказується і в апеляційній скарзі. З тих підстав і відхиляються доводи сторони захисту про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП. Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника щодо незаконності висновку суду першої інстанції про винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки з установлених апеляційним обставин вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження будь якого огляду. Доводи сторони захисту, про недоведеності факту керування ОСОБА_1 автомобілем, так як до відділу поліції ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції в нічний час прямо з будинку ОСОБА_1 , тобто останній не перебував у статусі водія, не керував транспортним засобом, а відтак і не був зобов`язаний виконувати вимогу поліцейського пройти медичний огляд на стан сп`яніння, апеляційний суд відхиляє і розцінює як обраний ними спосіб захисту та невдалу спробу змоделювати ситуацію на свою користь з метою уникнення відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки такі доводи в сукупності спростовуються змістом переглянутих відеозаписів, та показаннями потерпілої ОСОБА_3 , її чоловіка ОСОБА_5 . Також є безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції пройти огляд на стан сп`яніння на місці не пропонували, оскільки з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на що останній відмовлявся від проходження будь якого огляду. Відтак, працівниками поліції на відеокамеру було зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Внаслідок чого було складено протокол щодо порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, а саме - про відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних заяв або клопотань, або інших пояснень ОСОБА_1 з приводу незаконних дій працівників поліції, а незгода з діями працівників поліції була висловлена ним лише під час подання апеляційної скарги, що можна розцінювати, як спосіб захисту останнього. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з тим, що останній відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені, а доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки встановлених місцевим судом обставин подій, які були предметом оцінки в суді першої інстанції. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження сторони захисту в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є необґрунтованими. Наведені докази є допустимими, належними і достатніми для підтвердження висновків суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини справи суддею місцевого суду з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно, що спростовує доводи апеляційної скарги про протилежне, і винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі адвоката Кривки М.В. не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Адміністративне стягнення за ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, зокрема, і у відповідності до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, за якою передбачено лише одне безальтернативне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, врахувавши при цьому, характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, відтак адміністративне стягнення відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення. Також суддею дотримані вимоги ст. 36 КУпАП при накладенні стягнень при вчиненні кількох адміністративних правопорушень. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 19.05.2024 року, тобто, в силу вимог п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнив його від сплати судового збору. За таких обставин, постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга та доповнення до неї сторони захисту задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Поновити адвокату Кривка П.П., який в інтересах ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення. Апеляційну скаргу адвоката Кривки П.П. та доповнення до апеляційної скарги адвоката Крвки М.В. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Міжгірського районного суду Закарпатської області від 10 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст. 122-4, 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Т.Ю. Бисага