Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/1359/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/903/25 Справа № 210/1359/24 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В. Є. Суддя у 2-й інстанції - Круподеря Д. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 липня 2025 року м. Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Круподеря Д.О., за участі секретаря судового засідання Шевченко В. В., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Кривий Ріг апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, стягнуто судовий збір у розмірі 605,60 грн.,- ВСТАНОВИВ: Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції: ОСОБА_1 , 25.02.2024 року о 14 год. 27 хв. в м. Кривий Ріг за адресою Металургійний р-н, вул. Ціолковського 16А, керував транспортним засобом Chevrolet Aveo н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Судом першої інстанції дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги: З таким судовим рішенням не погодився ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду 1-ї інстанції скасувати, провадження у справі закрити. Стверджує, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою та незаконною, адже зазначені в постанові обставини не відповідають дійсності. Наголошує, що на відеозаписі, долученому до матеріалів справи не зафіксовано моменту, коли особа надає чітку відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Медичного огляду особа не проходила, а отже перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння є лише припущенням працівників поліції. ОСОБА_1 стверджує, що працівниками поліції огляд для встановлення ознак сп`яніння не проводився, відтак стверджувати, що у особи були наявні ознаки сп`яніння неможливо. Вказує, що на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, відсутні дані які би підтверджували факт керування транспортного засобу ОСОБА_1 .. При цьому на цих же записах, особа неодноразово заперечує, що керувала т.з. Сhevrolet Aveo. Особа, що притягується до адміністративної відповідальності стверджує, що направлення на огляд до ПМД на місці зупинки т.з. їй не видавалося, що є порушенням процедури огляду на стан сп`яніння. Вказує, що неофіційно підробляє водієм. Ця діяльність є єдиним джерелом прибутку для його сім`ї. Позиції сторін в суді: В судовому засіданні, особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав зазначених в ній. Висновки суду: Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду 1-ї інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного. На підставі ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння у встановленому порядку. Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності. Згідно зі ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду встановлена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція). Відповідно до п. 2 розділу 1 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння відповідно до п. 3 розділу 1 Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів , порушення мови , виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя , поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п.6 розділу 1 зазначеної Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів відбувається у відповідності із розділом ІІ вищезазначеної інструкції. Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд першої інстанції при її розгляді дотримався зазначених вимог закону та правильно прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного. Вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження за відсутності події та складу правопорушень в діях ОСОБА_1 ч.1 ст. 130 КУпАП, є безпідставними, а вина підтверджується дослідженими в суді першої інстанції доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 625428 від 25.02.2024 року який відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «КБЛПД`ДР від 25.02.2024 року , згідно якого у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, однак огляд не проводився; протокол про затримання серії АЗ № 102825 від 25.02.2024 року, згідно якого ОСОБА_1 було затримано та доставлено до Металургійного ВП №2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області; рапортом інспектора взводу № 3 роти № 1 батальйону № 1ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП Казарінової Н., згідно якого під час патрулювання отримано виклик на лінію «102» в якому було вказано, що водій транспортного засобу Chevrolet Aveo н.з. НОМЕР_1 знаходить з ознаками алкогольного сп`яніння. Працівниками патрульної поліції було виявлено та зупинено зазначений транспортний засіб під керуванням водія ОСОБА_1 .. Під час спілкування з працівниками поліції у останнього виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. На пропозицію пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку останній відмовився. Для складання адміністративних матеріалів водія ОСОБА_1 було затримано та згідно ст. 45 Закону України «Про національну поліцію» застосовано спец засіб «кайданки»; довідки інспектора ВАП ППП в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП, згідно якої ОСОБА_1 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_2 ; відеозаписом, з бодікамер працівника патрульної поліції на якому зафіксовано факт керуванням ОСОБА_1 транспортним засобом Chevrolet Aveo н.з. НОМЕР_1 . З відеозапису чітко вбачається факт переслідування патрульною машиною автомобіля Chevrolet Aveo н.з. НОМЕР_1 , який змінив напрям руху в двори жилих будинків. При виявленні працівниками патрульної поліції зазначеного автомобіля для його зупинки застосовувались проблискові маячки та звукові сигнали, однак данні вимоги працівників патрульної поліції водієм було проігноровано. Після зупинки транспортного засобу з водійського місця вийшов громадянин ОСОБА_1 , який під час спілкування з працівниками поліції зазначив, що не керував транспортним засобом та намагався втекти, внаслідок чого до нього було застосовано кайданки. Водієві було роз`яснено права та доставлено до ВП№2 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області. ОСОБА_1 було неодноразово запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що останній ухилявся від прямої відповіді, що було розцінено працівниками поліції як відмову від проходження огляду. Громадянин ОСОБА_1 штучно затягував час уникаючи відповіді на питання та законні вимоги поліцейських, прохав викликати йому швидку допомогу, зважаючи на його погане самопочуття, потім одразу відмовлявся від виклику швидкої медичної допомоги. Водій ОСОБА_1 неодноразово наголошував, що не керував транспортним засобом, однак зазначене твердження спростовується відеозаписами, долученими до матеріалів справи. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи, дослідив письмові докази у справі та відеозапис, усім дослідженим доказам надав оцінку та дійшов правильного висновку про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у провадженні доказах. Апеляційний суд зауважує, що обов`язковими складовими інкримінованого адміністративного правопорушення є відмова від проходження огляду на стан сп`яніння. Судом першої інстанції вірно зазначено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку. Поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка полягала у ігноруванні неодноразово поставленого питання працівника поліції про те, чи згоден він пройти огляд на стан сп`яніння, на яке ОСОБА_1 чітко не відповідав, суд розцінює як спрямовану на уникнення відповідальності, тому доводи апеляційної скарги в цій частина не сприймаються судом апеляційної інстанції до уваги. Твердження ОСОБА_1 про порушення працівниками патрульної поліції процедури огляду на стан алкогольного сп`яніння спростовується, долученим до протоколу відеозаписом з бодікамери працівника поліції, згідно якої працівник поліції повідомивши ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, на що останній не надав чіткої відповіді в результаті чого дана поведінка була сприйнята працівниками поліції, як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`янінні, працівником поліції було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду у виді складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, на що ОСОБА_1 не заперечував. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, вважаю що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Під час судового розгляду достовірно встановлено, що працівником поліції виконано всі вимоги чинного законодавства і вжито всі можливі дії в межах закону, порушень з його боку встановлено не було, у свою чергу водій ОСОБА_1 не виконав свій обов`язок, передбачений п. 2.5 ПДР не пройшов на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Твердження апелянта, що працівниками поліції не вчинялось жодних дій для виявлення у водія ознак сп`яніння апеляційний суд зазначає наступне. Норми чинного КУпАП та відповідної Інструкції щодо проведення огляду водіїв на стан сп`яніння, не вимагають проведення окремого огляду для виявлення ознак та не наділяють правом оскаржувати виявлені поліцейським ознаки, окрім проходження відповідного огляду. Виявлення у водія ознак сп`яніння є суб`єктивною думкою поліцейського, яку він складає на підставі аналізу дій водія під час спілкування із ним, а наявність або відсутність стану сп`яніння у водія перевіряється за допомогою проходження відповідного огляду. В даному випадку, водій відмовився проходити такий огляд, за що передбачена адміністративна відповідальність. Перевірити чи були у особи ознаки сп`яніння без проходження нею огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку неможливо. Доводи апелянта, про те що в матеріалах справи відсутні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, спростовуються долученим до протоколу відеозаписом на якому вбачається факт переслідування патрульною машиною автомобіля Chevrolet Aveo н.з. НОМЕР_1 , який змінив напрям руху в двори жилих будинків. Після зупинки транспортного засобу з водійського місця вийшов саме водій ОСОБА_1 , який під час спілкування з працівниками поліції зазначив, що не керував транспортним засобом, однак намагався втекти від працівників патрульної поліції задля уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. У суда апеляційної інстанції не виникає сумніву, щодо факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 оскільки він підтверджений сукупністю доказів, які досліджені судом першої інстанції. Доводи апеляційної скарги, щодо неналежності та недопустимості, як доказу відеозапису з невідомої камери під назвою video_2024-02-28_09 25- 11 має місце. Однак вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, які було дослідженні та обґрунтовано судом першої інстанції та з якими погоджується суд апеляційної інстанції. Наведені докази узгоджуються між собою є належними та допустимими, суд апеляційної інстанції не вбачає підстави ставити під сумнів їх достовірність. У апеляційного суду не викликає сумніву дійсність даних, які зафіксовані на інших відеозаписах поліцейського, оскільки вони є логічними та послідовними, узгоджуються між собою та іншими доказами у справі, а тому доводи захисника в цій частині є хибними. Отже, будь яких доказів щодо відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, апеляційному суду не надано. При вирішенні питання про наявність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, судом першої інстанції досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи, їм надана оцінка у сукупності. Під час апеляційного перегляду не встановлено порушень порядку проходження огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відповідно до ст. 266 КУпАП та Інструкції. Таким чином, інших переконливих доводів апеляційної скарги, які б вказували на істотні порушення, які є безумовною підставою для скасування постанови суду першої інстанції, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для скасування постанови судді. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2025 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: