Постанова 4854 № 420/11604/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/11604/22 Суддя в суді І інстанції Скупінська О.В. Рішення суду І інстанції ухвалено у м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Херсонській області про поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Національної поліції в Херсонській області, а саме: 1) визнання протиправним та скасування наказу № 401 від 31 травня 2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» в частині, що стосується застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції; 2) визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Херсонській області «Про особовий склад» від 22 червня 2022 року № 593 о/с; 3) поновлення на посаді начальника сектора превенції відділення поліції № 3 Каховського РВП Головного управління Національної поліції в Херсонській області з 23 червня 2022 року; 4) стягнення з Головного управління Національної поліції в Херсонській області на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 23 червня 2022 року по дату винесення судового рішення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року відмовлено у задоволені позовних вимог. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як позивача протиправно звільнено зі служби в поліції на підставі висновків проведеного службового розслідування. В даному випадку, позивач вважає, що ним не порушено Присяги поліцейського у межах спірних правовідносин, так як позивач не мав та не має можливості покинути окуповану частину Херсонської області без ризику для свого життя та здоров`я. Вказані обставини, на переконання позивача, унеможливили прибуття позивача до Головного управління Національної поліції в Херсонській області для продовження служби на контрольованій Україною території. При цьому, апелянт вважає, що судом першої інстанції помилково не встановлено бездіяльності в діях Головного управління Національної поліції в Херсонській області при евакуації своїх працівників та членів їхніх родин. Крім того, апелянт вважає, що його належним чином не сповістили про необхідність евакуації на контрольовану Україною територію. В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу, з якого вбачається, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у задоволені позовних вимог, так як проведеним службовим розслідуванням встановлено вину позивача у вчиненні спірних дисциплінарних проступків, а тому його правомірно звільнено зі служби в поліції. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що у жовтні 2021 року УОАЗОР ГУНП в Херсонській області розроблено детальний План евакуації ГУНП в Херсонській області (інвентарний № 94дск від 25 жовтня 2021 року), яким передбачено основні етапи та послідовність проведення евакуаційних заходів (знищений 24 лютого 2022 року, акт № 1980/01/20-2022дск). Також плани евакуації розроблялись у всіх територіальних (відокремлених) підрозділах ГУНП в області. При цьому, наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 24 лютого 2022 року № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» (а.с. 150), оголошено евакуацію особового складу, документів та майна у визначене безпечне місце. Між тим, аналізуючи інформацію УКЗ ГУНП щодо чисельності атестованих працівників ГУНП в Херсонській області, які з початку широкомасштабної збройної агресії рф та тимчасової окупації територій Херсонської області прибули на підконтрольну територію Збройних Сил України для несення служби до підрозділів поліції інших регіонів, встановлено, що станом на 18 квітня 2022 року налічувалось 781 працівник, а станом на 09 травня 2022 року 1467 працівників. З метою виконання пункту 6 розділу IV рішення наради керівництва Національної поліції від 22 квітня 2022 року (протокол наради НПУ № 9), службової телеграми ГУНП від 03 травня 2022 року № 529/01/2-2022, керівники підрозділів (служб) та територіальних (відокремлених) підрозділів поліції ГУНП в Херсонській області доповіли керівництву ГУНП про факти відсутності без поважних причин на службі підлеглих працівників та станом на 07 травня 2022 року їх кількість становила 454 особи. На виконання п. 8 розділу І Порядку та умов виплат грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС України із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260 працівникам поліції, які відсутні на службі без поважних причин, припинено виплату грошового забезпечення з 10 травня 2022 року (наказ ГУНП від 10 травня 2022 року № 185). При цьому, посадовими особами Головного управління Національної поліції в Херсонській області складено акти про відсутність на службі (робочому місці) майора поліції ОСОБА_1 07 травня 2022 року (а.с.72), 10 травня 2022 року (а.с.73) та 31 травня 2022 року (а.с.89). Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 10 травня 2022 року № 184 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» (а.с. 90), призначено службове розслідування, сформовано дисциплінарну комісію. Наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області від 23 травня 2022 року № 220 (а.с.153), продовжено строк службового розслідування до 31 травня 2022 року. В свою чергу, ОСОБА_1 надав пояснення (а.с.16, 116-117). Між тим, висновком службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни окремими працівниками служб та підрозділів Головного управління Національної поліції в Херсонській області, що виразилось у невиконанні наказу начальника Головного управління Національної поліції в Херсонській області щодо евакуації (передислокації) підпорядкованих підрозділів у визначений безпечний район, а також відсутності деяких працівників поліції без поважних причин на службі від 31 травня 2022 року, затвердженого начальником Головного управління Національної поліції в Херсонській області 31 травня 2022 (а.с. 75-88), завершено службове розслідування. При цьому, Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області видано наказ від 31 травня 2022 року № 401 «Про застосування дисциплінарного стягнення» (а.с.133), відповідно до якого за результатами службового розслідування встановлено, що окремими працівниками ГУНП вчинено дисциплінарний проступок, що полягає в порушенні службової дисципліни, не виконанні службових обов`язків поліцейського в період дії воєнного стану в Україні, в порушенні Присяги працівника поліції, не виконання наказу начальника ГУНП від 24 лютого 2022 року № 87 «Про введення Плану евакуації (передислокації) підрозділів ГУНП в Херсонській області в безпечний район» та відсутності з 24 лютого 2022 року на службі без поважних причин, а саме майора поліції ОСОБА_1 (0016628), начальник сектору превенції відділення № 3 Каховського районного відділу поліції, вирішено звільнити зі служби в поліції. Крім того, Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області видано наказ від 22 червня 2022 року № 593 о/с «Про особовий склад» (а.с.10, 135), яким наказано звільнити згідно з п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, майора поліції ОСОБА_1 . Не погоджуючись з правомірністю свого звільнення зі служби в поліції позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлення обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог, так як позивача правомірно звільнено зі служби в поліції, з чим погоджується судова колегія, з огляду на наступне. Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських та порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію». Згідно п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського, а також професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва Згідно ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Частиною 2 вказаної статті встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. При цьому, Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджено Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України». В даному випадку, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Згідно ч. 1 ст. 1 Статуту, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Частиною 2 встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно ч. 1 ст. 11 Статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Статтею 12 Статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Згідно ч. 1 ст. 13 Статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. При цьому, згідно ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно ч. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності звільнення позивача зі служби в поліції на підставі висновків проведеного службового розслідування, які затверджено 31 травня 2022 року. Так, з висновків проведеного службового розслідування, а також наказу Головного управління Національної поліції в Херсонській області про застосування дисциплінарного стягнення № 401 від 31 травня 2022 року вбачається, що на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення Присяги поліцейського, ЗУ «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», Закону України «Про Національну поліцію», Правил етичної поведінки поліцейських. В свою чергу, дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції реалізовано наказом Головного управління Національної поліції в Херсонській області № 593 о/с від 22 червня 2022 року. Між тим, перевіряючи правомірність звільнення позивача зі служби в поліції, а також перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, вищевикладеними положеннями ЗУ «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, а також бути вірним Присязі поліцейського. При цьому, зі змісту присяги поліцейського, яку він складає при вступі на службу в поліції, вбачається, що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту. Тобто, колегія суддів вважає, що поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та які є несумісним із подальшим проходженням служби. В свою чергу, у межах спірних правовідносин, такими діями позивача, Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області визначено факт залишення позивача на тимчасово окупованій території Херсонської області та факт припинення виконання позивачем своїх службових обов`язків в умовах воєнного стану. Між тим, колегія суддів зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, який затверджено ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан з 24 лютого 2022 року. При цьому, сторонами у справі не заперечується, що ВП № 3 Каховського РВП Головного управління Національної поліції в Херсонській області, у якому проходив службу позивач, після початку повномасштабного вторгнення знаходиться на території, тимчасово окупованій російською федерацією. Крім того, факт тимчасової окупації частини Херсонської області є загальновідомим та окремому доведенню не підлягає, згідно положень ч. 3 ст. 78 КАС України. Між тим, як вбачається із висновків проведеного службового розслідування, а також зібраних матеріалів у справі, позивач не покинув тимчасово окуповану територію та фактично не виконував посадових обов`язків, санкціонованих Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області. В свою чергу, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що виїзд позивача з тимчасово окупованої частини Херсонської області у відповідний період міг нести загрозу його життю та здоров`ю, або його родині. Проте, на переконання колегії суддів, в умовах повномасштабного вторгнення та окупації, безперервне перебування позивача в тимчасово окупованій частині Херсонської області, де жодним чином не захищаються та не гарантуються права людини, також несе значні ризики для позивача, зокрема через можливість його переслідування за вірність Присязі поліцейського. В свою чергу, із доводів апеляційної скарги не вбачається, що позивач зазнавав будь-яких переслідувань, як поліцейський Національної поліції України, перебуваючи в окупації. При цьому, як зазначено Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області та встановлено судом першої інстанції, значна частина поліцейських, які проходили службу на аналогічних тимчасово окупованих територіях, змогли покинути відповідні території та прибути до нового місця розташування Головного управлінням Національної поліції в Херсонській області для проходження служби, зберігши вірність Присязі поліцейського. Між тим, колегія суддів не має можливості підтвердити або спростувати дійсність наданих позивачем пояснень щодо вчинення ним спроб покинути тимчасово окуповану територію. В даному випадку, колегія суддів може лише констатувати факт знаходження позивача на тимчасово окупованих територіях Херсонської області. При цьому, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодного доказу, яким можливо підтвердити факт виконання позивачем своїх посадових обов`язків, санкціонованих Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області, у період з 24 лютого 2022 року до його звільнення з Національної поліції. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області у тому, що тривале перебування позивача в окупації, як поліцейського, який не виїзжав на контрольовану територію, викликає обґрунтовані сумніви у його твердженнях про вірність Присязі поліцейського. З іншого боку, колегія суддів констатує, що будь-яких доказів співпраці позивача з окупаційною владою, суб`єктом владних повноважень не надано. Проте, колегія суддів вважає, що сам факт безперервного перебування позивача в окупації та невиконання позивачем своїх службових обов`язків, зокрема обов`язків по захисту України в умовах дії воєнного стану, свідчить про вчинення позивачем дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості. Вказані дії, на переконання колегії суддів, є несумісними із подальшим проходженням служби Національній поліції України. При цьому, колегія суддів не приймає тверджень позивача про те, що він не був належним чином сповіщений про необхідність евакуації на контрольовану Україною територію, так як позивач у спірному періоді мав доступ до мережі Інтернет та зв`язок з Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області, про що свідчать подані ним рапорти. Крім того, позивач, як поліцейський, який має спеціальну освіту та стаж роботи в Національній поліції, мав усвідомлювати наслідки своїх дій у межах спірних правовідносин, зокрема можливість звільнення у зв`язку з невиконанням своїх посадових обов`язків на протязі 3 місяців. Тому, враховуючи обставини та період вчинення позивачем спірного правопорушення, зібрані у ході службового розслідування докази та пояснення, а також особу позивача, колегія суддів погоджується з висновком суб`єкта владних повноважень про необхідність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та про необхідність звільнення позивача зі служби в поліції. Між тим, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2022 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Єщенко О.В. Крусян А.В.