Постанова Львівський апеляційний суд № 463/2286/23

Справа № 463/2286/23 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р. Провадження № 33/811/567/23 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Горбатюк Надії Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 03 квітня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Боришківці Борщівського району Тернопільської області, українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, інваліда 3-ої групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, в с т а н о в и в: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 (десять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,0 гривень (сто сімдесят гривень 00 копійки) в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) в дохід держави 536,80 гривень судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 09.02.2023 року близько 14 год. 00 хв., прийшов за адресою проживання своєї колишньою дружини ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 , де вчинив відносно неї психологічне домашнє насильство, а саме ображав її нецензурної лексикою, погрожував, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Личаківського районного суду м.Львова від 03 квітня 2023 року та закрити провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги обставини та факти, які мають значення для вирішення справи. Зазначає, що у день складення протоколу ОСОБА_1 під`їхав до будинку, за адресою вчинення правопорушення, передзвонив до потерпілої ОСОБА_2 з проханням відкрити двері. Остання вийшла на подвір`я, але впустити до будинку відмовилась. На суді першої інстанції, апелянт підтвердив, що вжив ненормативну лексику, але погроз на адресу ОСОБА_2 , в тому числі застосувати зброю, не було, про що було зазначено у поясненні. Однак у постанові суду зазначено, що апелянт вину визнав повністю. Звертає увагу на те, що судом не взято до уваги , що апелянт і потерпіла вже не є сім`єю і конфлікт, який виник, не є психологічним насильством в сім`ї. Вказує, що потерпілою не було подано доказів, що ОСОБА_1 завдав шкоду її психологічному чи фізичному здоров`ю. У протоколі про адміністративне правопорушення та доданих матеріалах не зазначені наслідки правопорушення, а також чи зверталась ОСОБА_2 до лікарні. Також до матеріалів справи долучені пояснення ОСОБА_3 , який не був присутній під час інциденту і є зацікавленою особою, оскільки проживає у цивільному шлюбі з потерпілою. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку захисника-адвоката Горбатюк Н.В. на підтримку апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Так, диспозицією ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинені особою за одне з вище перелічених порушень. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 970140 від 21.02.2023 року, відповідно до якого ОСОБА_1 09.02.2023 року близько 14 год. 00 хв., прийшов за адресою проживання своєї колишньою дружини ОСОБА_2 , а саме: АДРЕСА_2 , де вчинив відносно неї психологічне домашнє насильство, а саме ображав її нецензурної лексикою, погрожував, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю; - письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 10.02.2023 року, з яких вбачається, що саме ОСОБА_1 висловлювався нецензурними словами та погрожував застосуванням зброї; - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 10.02.2023 року, з яких вбачається, що він був свідком того, як ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою стосовно ОСОБА_2 . Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, взаємоузгоджуються між собою, у зв`язку з чим твердження ОСОБА_1 про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, є необґрунтованими. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року (далі Закон) визначає, що предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Згідно зі ст. 3 Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: подружжя; колишнє подружжя; мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); особи, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; особи, які мають спільну дитину (дітей); батьки (мати, батько) і дитина (діти); та ін. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 з приводу безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, так як в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення у зв`язку із тим, конфлікт мав місце з колишньою дружиною, є безпідставними та не спростовують висновків судді першої інстанції. Всі інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції оцінюються критично, оскільки наявними в матеріалах справи доказами не підтверджуються, мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Складений протокол про адміністративне правопорушення з додержанням вимог КУпАП містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин із зазначенням порушення ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 173-2 КУпАП. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, судом встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в: Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 03 квітня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М. Ф. Романюк