Постанова 4811 № 463/5783/25

Справа № 463/5783/25 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г. Б. Провадження № 33/811/1916/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Давидова О.А., потерпілої ОСОБА_2 , адвоката Шкарупської-Баранової Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Давидова О.А. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 листопада 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосованои до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору у справі. Згідно з постановою, ОСОБА_1 29.05.2025 року о 22 год 30 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: поводив себе агресивно, словесно ображав, погрожував фізичною розправою, а також ножем, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 Кодексом України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Давидов О.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 листопада 2025 року. В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що матеріали справи не містять доказів систематичності вчинення правопорушення, а також відносно подій 29.05.2025. Форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства не знайшла свого підтвердження, оскільки відповідних доказів потерпіла не надала. ОСОБА_1 , захисник Давидов О.А. апеляційну скаргу підтримали, просили задоволити. Потерпіла ОСОБА_2 , адвокат Шкарупська-Баранова Н.Б. апеляційну скаргу заперечили просили постанову судді першої інстанції залишити без змін. Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вказані вимоги суддею першої інстанції були виконані в повному обсязі. Висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Даний висновок судді підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, в їх сукупності, яким судом була надана належна оцінка, зокрема: даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення від 16 червня 2025 року серії ВАД № 477174, згідно з яким ОСОБА_1 29.05.2025 року о 22 год 30 хв., перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: поводив себе агресивно, словесно ображав, погрожував фізичною розправою, а також ножем, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 Кодексом України про адміністративні правопорушення. Підставою для складання вказаного протоколу стала заява ОСОБА_2 від 16.06.2025 (а.с. 1), згідно з якою остання просила вжити заходів щодо її чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який вчинив домашнє насильство відносно неї та їхньої малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: поводив себе агресивно, словесно ображав її та погрожував фізичною розправою, також погрожував ножем, останній факт домашнього насильства відносно неї та її сина ОСОБА_3 відбувся 29.05.2025. Після чого на наступний день, разом з сином покинули місце проживання. Викладене у заяві також підтверджується формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 16.06.2025 (а.с. 4). Крім того у матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_2 від 16.06.2025 відповідно до яких 29.05.2025 близько 22:30 год. за місцем спільного проживання з чоловіком та дитиною що за адресою: АДРЕСА_1 її чоловік ОСОБА_4 перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння вчинив відносно неї психологічне та фізичне насильство у присутності спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме словесно ображав нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, ножем, шарпав, штовхав, бив по руках, голові без нанесення тілесних ушкоджень. Даними діями чинив моральний та психологічний тиск. Факт домашнього насильства її чоловіком відносно неї відбувається на протязі трьох років, проте в поліцію вона не зверталась оскільки боялась чоловіка, він погрожував їй фізичною розправою та погрожував вбити її (а.с. 2-3). Також до матеріалів справи долучено лист директора Комунальної установи змішаного типу «Львівський міський центр соціальних послуг та реабілітації «Джерело» Люльчак З. , з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з неповнолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала у кризовій кімнаті Філії у зв`язку із вчиненням домашнього насильства чоловіком (а.с. 40). З довідки голови ГО «Центр «Жіночі перспективи» від 17.06.2025 вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зверталась до громадської організації у червні 2025 року за допомогою у захисті від домашнього насильства, яке вчиняє чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с 46). Крім того до матеріалів справи долучено висновок психолога від 14.06.2025 відповідно до якого було проведено обстеження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , під час якого виявлено підвищену тривожність, симптоми депресивного стану, страх за своє життя, психоемоційний стрес, що може бути результатом пережитих стресів психо-травмуючих вплив щодо неї зі сторони чоловіка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ОСОБА_2 в результаті насильства спостерігається значне зниження рівня якості життя (згідно з критеріями ВООЗ), а саме: часта втома, фізичний дискомфорт, апатія, депресивні думки. Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку, взаємоузгоджуються між собою, у зв`язку з чим твердження захисника Давидова О.А. про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є необґрунтованими. Апеляційний суд звертає увагу на те, що ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення психологічного насильства, яке у розумінні п. 14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Складений протокол про адміністративне правопорушення з додержанням вимог КУпАП містить у собі суть адміністративного правопорушення, опис установлених обставин із зазначенням порушення ОСОБА_1 , за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Достовірність даних, викладених в протоколі та правдивість показань, перевірені в судовому засіданні, а тому суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідає положенням ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, і відповідає особі правопорушника. З врахуванням вищевикладеного, на переконання апеляційного суду, постанова районного суду є законною та обґрунтованою, відтак підстави для її скасування та закриття провадження по справі відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 листопада 2025 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Давидова О.А. - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.