Постанова Львівський апеляційний суд № 463/1537/25

Справа № 463/1537/25 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р. Р. Провадження № 33/811/361/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 квітня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Діденка В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника Діденка В.Є. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , на постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок судового збору. Згідно з постановою, ОСОБА_1 07 лютого 2025 року о 13 год. 50 хв. по вул.Личаківська,140 у м. Львові, керував автомобілем марки «RENAULT LOGAN», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу «Drager ALCOTEST 6820», тест 2299, прилад ARJL 0248, результат позитивний 0,69%о, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Діденко В.Є. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що не погоджується з винесеною постановою. Зазначає, що постанова є незаконною у зв`язку з відсутністю належних доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. З відеозапису не вбачається наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, також з відеозапису не вбачається, що мундштук який використовував поліцейський був герметично запакований, та те, що використовувався саме оригінальний мундштук, а не його аналог. Крім того поліцейський не роз`яснив порядок використання приладу. У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , захисник Діденко В.Є. апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , виступ захисника Діденка В.Є., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №240815 від 07.02.2024 (а.с. 1), ОСОБА_1 07 лютого 2025 року о 13 год. 50 хв. по вул. Личаківська, 140 у м. Львові, керував автомобілем марки «RENAULT LOGAN», номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу «Drager ALCOTEST 6820», тест 2299, прилад ARJL 0248, результат позитивний 0,69%о, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у такому зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. На переконання апеляційного суду, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, у такому містяться вся необхідна інформація. Викладені в протоколі обставини підтверджуються даними акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), огляд ОСОБА_1 проводився у зв`язку із виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Проба проведеного за допомогою приладу «Drager» огляду показала позитивний результат 0,69 ‰, що також стверджується роздруківкою приладу (а.с. 2). Також з наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції зупинивши транспортний засіб марки «RENAULT LOGAN», номерний знак НОМЕР_1 , та з`ясували у ОСОБА_1 , чому він не зупинився на їх вимогу, коли вони застосували проблискові маячки. У подальшому працівник поліції виявивши у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння запропонувала йому пройти огляд. ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу, за результатами якого встановлено, що останній перебуває у стані алкогольного сп`яніння, результат 0,69 ‰. Після проходження огляду ОСОБА_1 підписав акт огляду та роздруківку приладу «Драгер». Доводи апеляційної скарги про те, що на відеозаписі не зафіксовано факту керування не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявним у матеріалах справи відеозаписом на якому зафіксовано, як працівники поліції з`ясовують у ОСОБА_1 чому він одразу не зупинився на їх вимогу. Апеляційний суд звертає увагу на те, що з долученого до матеріалів справи відеозапису, вбачається, що на такому зафіксовано в повному обсязі обставини, що підлягають з`ясуванню та дають можливість встановити в діях ОСОБА_1 наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не заслуговують на увагу і доводи захисника про те, що відеозапис не підтверджує те, що мундштук був герметично запакований, оскільки з відеозапису вбачається, що до проведення огляду ОСОБА_1 було проведено пробний забір повітря, та не виявлено парів алкоголю в приладі, тому результат огляду ОСОБА_1 не викликає у суду апеляційної інстанції сумнівів у його достовірності. Апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови. Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Постанову судді Личаківського районного суду м. Львова від 25 лютого 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Діденка В.Є. в інтересах останнього - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.