Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/4385/21

ПОСТАНОВА Іменем України 18 квітня 2023 року м. Кропивницький справа № 404/4385/21 провадження № 22-ц/4809/141/23 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач), судді Головань А.М., Дуковський О.Л., за участю секретаря судового засідання Сорокіної Н.В., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Кредобанк»; відповідач - ОСОБА_1 ; відповідач - ОСОБА_2 , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2022 року (суддя Варакіна Н.Б.). В С Т А Н О В И В : Короткий зміст позовних вимог, відзиву на позов, заперечень на відзив Акціонерне товариство «Кредобанк» у червні 2021 року звернулось з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 4841/2020/1910830 від 31.01.2020, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . В обґрунтування вимог вказано, що 18.03.2019 між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ТОВ «Техніка і технології», в особі директора Степаненка Сергія Володимировича укладено Кредитний договір № 07-2019, відповідно до умов якого останній зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісію. Відповідно до п.2.1 Кредитного договору банк видав позичальнику кредит у розмірі 748 629, 53 грн. Пунктом 2.3 Договору встановлено розмір фіксованої процентної ставки, що на момент укладання договору становить 20,75% річних. Пунктом 5.1 Кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку, та у строки, передбачені п.2.5 договору, зокрема до 28.02.2020. 18.03.2019 для забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором № 07-2019 від 18.03.2019 між AT «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір Поруки № б/н. Відповідно до п.1.1 Договору Поруки, поручитель зобов`язався відповідати перед кредитором за виконання ТОВ «Техніка і технології» зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойок) за кредитним договором №07-2019 від 18.03.2019. 13.12.2019 у зв`язку з порушенням ТОВ «Техніка і технології» умов кредитного договору № 07-2019 від 18.03.2019, представником АТ «Кредобанк» направлено досудову вимогу про виконання договірних зобов`язань до ТОВ «Техніка і технології». 27.12.2019 керівник, він же поручитель ОСОБА_1 надіслав на адресу представника АТ «Кредобанк» відповідь на досудову вимогу №1271, в якій просив надати час для погашення заборгованості до 10.03.2020. 25.05.2020 представник АТ «Кредобанк» надіслав відповідачу відповідь з продовженням строку виконання досудової вимоги до 10.03.2020. Також, 25.05.2020 представник АТ «Кредобанк» отримав ще один лист від керівника ТОВ «Техніка і технології» про продовження строків погашення заборгованості, посилаючись на введення Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 карантину. Виконання Кредитного договору не відбулося. 24.06.2020 AT «Кредобанк» звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із позовом про солідарне стягнення заборгованості із ТОВ «Техніка і технології» та ОСОБА_1 , через порушення грошових зобов`язань. Заборгованість за Кредитним договором № 07-2019 від 18.03.2019 станом на день подачі позову становила 817 111, 65 грн. Господарським судом Кіровоградської області по справі № 912/2126/20 01.12.2020 ухвалено рішення, яким частково задоволено позовні вимоги AT «Кредобанк» до ТОВ «Техніка і технології» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості; стягнуто солідарно з ТОВ "Техніка і технології" та ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк" суму заборгованості за Кредитним договором №07-2019 від 18.03.2019 станом на 22.05.2020 в розмірі 776 255,11 грн, яка складається із: неповернутої суми кредиту - 648 618,67 грн; прострочених відсотків - 69 044,42 грн; пені по простроченій основній сумі кредиту - 51 652,75 грн, пені по прострочених відсотках - 6 939,27 грн. Здійснено розподіл судових витрат. 05.01.2021 AT «Кредобанк» звернулось із судовими наказами, виданими Господарським судом Кіровоградської області 28.12.2020 по справі № 912/2126/20, до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. 20.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком Олександром Олександровичем відкрито 2 виконавчих провадження № 64218759 та 64220219 на ОСОБА_1 по сумі заборгованості та судовому збору. 17.02.2021 року Фортечним відділом Державної виконавчої служби України у Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) також було відкрито 2 виконавчих провадження № 64517941 та № 64528617 на ТОВ «Техніка і технології» по сумі заборгованості та судовому збору. 20.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком Олександром Олександровичем винесено постанову про арешт майна та коштів боржника ОСОБА_1 в рамках ВП № 64218759. 27.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком Олександром Олександровичем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_1 в рамках ВП №64218759. 20.01.2021 приватному виконавцю надійшла відповідь №94625868 від Державної фіскальної служби про джерела отримання доходів боржника-фізичної особи: в якій вказано про відсутність інформації про джерела отримання доходів по ІПН боржника. 18.01.2021 приватному виконавцю надійшла відповідь №16-1-4/2316 від «Укрсиббанк» про стан рахунків відкритих на ім`я ОСОБА_1 . Вказано, що відсутні відкриті рахунки, відсутні на обліку цінні папери, договори про зберігання цінностей або надання в найм індивідуальних банківських сейфів не обліковуються. 25.01.2021 приватному виконавцю надійшла відповідь № 81-15-8/10018-БТ від АТ «Райффайзен Банк Аваль», в якій зазначено, що банком на виконання постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2021 № 64218759, було накладено арешт на кошти ОСОБА_1 в межах суми 861 284 грн, що містяться на п/р № НОМЕР_1 (840) - залишок коштів: 336, 10 доларів США станом на 25.01.2021 р, НОМЕР_2 (980) - залишок коштів станом на 25.01.2021 відсутній, НОМЕР_3 (980) - залишок коштів 467,89 грн станом на 25.01.2021. 20.01.2021 приватному виконавцю надійшла відповідь № 94625915 від Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих транспортних засобів, в якій було повідомлено, що станом на 20.01.2021 за ОСОБА_1 зареєстровано транспортний засіб марки CHEVROLET, модель CAPTIVA CG26F, 2008 р. в., № шасі (VIN): НОМЕР_4 , номерний знак: НОМЕР_5 , колір - сірий, що належить на праві власності ОСОБА_1 . В ході здійснення виконавчих проваджень № 64218759 та № 64220219 приватним виконавцем Шмальком О.О. не було виявлено ні рухомого, ні нерухомого майна у ОСОБА_1 на яке можна було б звернути стягнення для погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2020. Також не було виявлено доходів та відкритих рахунків у банках із достатньою кількість грошових коштів для погашення заборгованості за рішенням суду. 16.03.2021 під час здійснення моніторингу транспортного засобу за номерним знаком НОМЕР_5 , № шасі VIN: НОМЕР_4 , представник AT «Кредобанк» виявив, що даний транспортний засіб не значиться на офіційних сайтах МВС та Базі ГАІ 2021. 16.03.2021 представник AT «Кредобанк» звернувся із адвокатським запитом до Головного сервісного центру МВС України для з`ясування інформації стосовно власника транспортного засобу. 06.05.2021 Головний сервісний центр МВС України у відповіді №31/648аз повідомив, що транспортний засіб марки CHEVROLET, модель ТЗ CAPTIVA CG26F, VIN: НОМЕР_4 , колір ТЗ - сірий, номерний знак НОМЕР_5 , 31.01.2020 перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №4841/2020/1910830 від 31.01.2020. Позивач зазначає, що даний транспортний засіб був єдиним майном відповідача, на яке можливо було звернути стягнення в майбутньому для виконання рішення. АТ «Кредобанк» посилаючись на те, що правочин купівлі-продажу транспортного засобу є фіктивним, звернувся до суду з даним позовом. У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 просить відмовити в задоволенні позову АТ «Кредобанк» в повному обсязі. Вказує, що банк має достатньо джерел для погашення кредиту. Так, на підставі постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2021 року (ВП 64218759) арештовані грошові кошти на його розрахункових рахунках. Більш того, на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 07-2019 від 18.03.2019 банком та ТОВ «Техніка і технології» було укладено договір застави товарів в обороті від 18.03.2019. Відповідно до п.1.2 договору заставна вартість предмета застави визначається сторонами у сумі 1 100 000,00, що перевищує суму кредиту (і суму заборгованості). Також 06.03.2020 року із страховою компанією був укладений договір страхування майна ТОВ «Техніка і технології» (Миколаївська філія) - товарів в обороті на 2 274 099,00 грн (що значно перевищувало суму заборгованості на той час - 800 тис. грн). Вигодонабувачем відповідно по п. 1.3 цього договору є регіональне відділення АТ «Кредобанк» в м. Миколаєві. У зв`язку з арештом всіх рахунків ТОВ «Техніка і технології», і розподіленням коштів поміж кредиторів, виконавчою службою вже перераховано кредиторам більше 3 млн. грн в т.ч. і АТ «Кредобанк». Доступу до рахунків він, як керівник компанії, не має, та повідомити суму перераховану банку не має можливості. Але такі перерахування були, а банк в позовній заяві не повідомляє, що заборгованість поступово погашається, і що кошти будуть отримані після ліквідаційної процедури ТОВ «Техніка і технології» (а.с.174-177 том 1). У відповіді на відзив позивач наполягає, що відповідачем не зазначено жодної правової підстави для відмови у задоволенні позовних вимог (а.с188-190 том 1). Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2022 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Кредобанк» відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд прийшов до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що оскаржуваний договір купівлі-продажу транспортного засобу від 31.01.2020, який було укладено між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , порушує права позивача. Доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу Не погодившись із вказаним судовим рішенням позивач оскаржив його в апеляційному порядку. Згідно поданої апеляційної скарги просить скасувати рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2022 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог повністю; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №4841/2020/1910830 від 31.01.2020, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на корить АТ «Кредобанк» сплачений судовий збір в розмірі 2 270,00 грн. Вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, та таким, що ухвалене на підставі хибних висновків через неповне дослідження наданих АТ «Кредобанк» доказів, які мають важливе значення для правильного вирішення справи. Зазначає, що судом першої інстанції всупереч положенням ЦПК України, не враховано висновків щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Так, за висновками Верховного Суду, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання із погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності та набуває ознак фраудаторного правочину. При цьому, та обставина, що правочин із третьою особою, за яким боржник відчужив майно, реально виконаний, не виключає тієї обставини, що він направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника та, відповідно, може бути визнаний недійсним на підставі загальних засад цивільного законодавства. Звертає увагу суду, що ОСОБА_3 , на стадії досудового врегулювання спору, передбачав негативні наслідки у випадку винесення в майбутньому рішення суду не на його користь та з метою ухилення від виконання рішення, умисно відчужив належний йому транспортний засіб, ОСОБА_2 . Позивач наголошує, що на сьогоднішній день відсутня будь-яка можливість звернення стягнення на майно боржника, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити апеляційну скаргу АТ «Кредобанку» без задоволення, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24.05.2022 без змін. Вважає, що оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим, та таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування зазначає, що позов про стягнення заборгованості був пред`явлений до нього як співвідповідача лише 24.06.2020, тобто через 5 місяці після продажу автомобіля. Також звертає увагу, що в матеріалах справи немає доказів наявності/відсутності оплати до договору купівлі-продажу автомобіля. Після відчуження автомобіля у нього як співвідповідача (так і у основного боржника ТОВ «Техніка і технології» було наявне інше майно, за рахунок якого банк міг задовольнити свої грошові вимоги. Таким чином, вважає, що обґрунтованих підстав для визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним немає (а.с.58-59 том 2). Рух справи в суді апеляційної інстанції Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подана позивачем 29 вересня 2022 року. Ухвалою суду від 29 вересня 2022 року витребувано матеріали даної цивільної справи з суду першої інстанції. Ухвалою суду від 21 жовтня 2022 року матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним повернуто до Кіровського районного суду м. Кіровограда для усунення недоліків у оформленні матеріалів справи. 31 січня 2023 року ухвалою Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2022 року залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків. Оскільки недоліки апеляційної скарги позивачем усунуто у встановлений судом строк, 24 лютого 2023 року відкрито провадження у даній справі; встановлено строк для подачі відзиву. 14 березня 2023 року закінчено підготовчі дії, справу призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 06 квітня 2023 року, про що постановлено відповідну ухвалу. 30 березня 2023 року ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 про продовження строку для подання відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк»; продовжено ОСОБА_1 строк, для подання відзиву на апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2022 року. 06 квітня 2023 року протокольною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 18 квітня 2023 року. У відповідності до вимог ЦПК України учасників справи належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи (а.с.63-65 том 2). Ухвалою суду від 06 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Техніка і технології» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Вербицького Олексія Вікторовича, про залучення товариства третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу недійсним. Ухвалами суду від 14 квітня 2023 року задоволено клопотання представника позивача, адвоката Павленка С.В. та відповідача ОСОБА_1 про участь в судовому засіданні, призначеному на 18 квітня 2023 року в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 18 квітня 2023 року продовжено строк розгляду справи за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2022 року на п`ятнадцять днів. Фактичні обставини справи встановлені судами 18.03.2019 року між Акціонерним товариством «Кредобанк» та ТОВ «Техніка і технології», в особі директора Степаненка Сергія Володимировича, укладено Кредитний договір № 07-2019, відповідно до якого останній зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними та комісію (а.с.10-15 том 1). 18.03.2019 року для забезпечення належного виконання зобов`язань за кредитним договором № 07-2019 від 18.03.2019 між AT «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір Поруки № б/н (а.с.16 том 1). 01.12.2020 рішенням Господарського суду Кіровоградської області по справі № 912/2126/20 позовні вимоги AT «Кредобанк» до ТОВ «Техніка і технології» та ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості задоволено частково; стягнуто солідарно з ТОВ "Техніка і технології" та ОСОБА_1 на користь АТ "Кредобанк" суму заборгованості за Кредитним договором №07-2019 від 18.03.2019 станом на 22.05.2020 в розмірі 776 255,11 грн, яка складається із: неповернутої суми кредиту - 648 618,67 грн; прострочених відсотків - 69 044,42 грн; пені по простроченій основній сумі кредиту - 51 652,75 грн, пені по прострочених відсотках - 6 939,27 грн. Здійснено розподіл судових витрат (а.с.42-48 том 1). 20.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком Олександром Олександровичем відкрито 2 виконавчих провадження № 64218759 та 64220219 на ОСОБА_1 по сумі заборгованості та судовому збору (а.с.66, 78 том 1). 17.02.2021 державним виконавцем Фортечного відділу Державної виконавчої служби України у Кропивницькому Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито 2 виконавчих провадження № 64517941 та № 64528617 на ТОВ «Техніка і технології» по сумі заборгованості та судовому збору (79-80 том 1). 20.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком Олександром Олександровичем винесено постанову про арешт майна та коштів боржника ОСОБА_3 в рамках ВП № 64218759 (а.с.67 том 1). 27.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Шмальком Олександром Олександровичем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_3 в рамках ВП№ 64218759 (а.с.69 том 1). 20.01.2021 приватному виконавцю надійшла відповідь № 94625868 від Державної фіскальної служби про джерела отримання доходів боржника-фізичної особи, в якій вказано про відсутність інформації про джерела отримання доходів по ІПН боржника (а.с.70 том 1). 25.01.2021 приватним виконавцем отримано відповідь № 81-15-8/10018-БТ від АТ «Райффайзен Банк Аваль», в якій зазначено, що банком на виконання постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2021 № 64218759, було накладено арешт на кошти в межах суми 861 284 грн, що містяться на п/р № НОМЕР_1 (840) - залишок коштів: 336 доларів США станом на 25.01.2021, НОМЕР_2 (980) - залишок коштів станом на 25.01.2021 відсутній, UA183056530000000262031306002 (980) - залишок коштів 467, грн станом на 25.01.2021, боржника ОСОБА_1 в AT «Райффайзен БАНК Аваль» (а.с.74 том 1). 20.01.2021 приватним виконавцем отримано відповідь №94625915 від Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих транспортних засобів, в якій зазначено, що станом на 20.01.2021 року за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано транспортний засіб марки CHEVROLET, модель CAPTIVA CG26F, 2008 р. в., № шасі (VIN) НОМЕР_4 , номерний знак: НОМЕР_5 , колір - сірий, що належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 75 том 1). 30.03.2021 Головний сервісний центр МВС України у відповіді №31/438аз повідомив, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів, автомобіль марки CHEVROLET, модель ТЗ CAPTIVA CG26F, VIN № НОМЕР_4 , колір ТЗ - сірий, номерний знак: НОМЕР_5 був зареєстрований 19.08.2009 за ОСОБА_1 31.01.2020, зазначений транспортний засіб у ТСЦ 4841 РСЦ ГСЦ МВС в Миколаївській області перереєстрований на ОСОБА_2 , номерний знак змінено на інший (а.с.38 том 1). 06.05.2021 Головний сервісний центр МВС України у відповіді №31/648аз повідомив, що транспортний засіб марки CHEVROLET, модель ТЗ CAPTIVA CG26F, VTN № НОМЕР_4 , колір ТЗ - сірий, номерний знак: НОМЕР_5 , 31.01.2020 перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу № 4841/2020/1910830 від 31.01.2020 номерні знаки змінено на НОМЕР_6 (а.с.101 том 1). Щодо повідомлення відповідача ОСОБА_2 . Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, конверт з судовою повісткою, що направлялась на її адресу повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.65-66 том 2). Матеріалами справи підтверджується, що поштова кореспонденція судом першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_2 надсилалась за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана адреса була зазначена відповідачкою ОСОБА_2 в заяві, поданій до Кіровського районного суду м. Кіровограда (а.с.155 том 1). Згідно частини першої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Відповідач ОСОБА_2 про причини не отримання нею судових повісток і зміну свого місця проживання (перебування, знаходження), або місцезнаходження суд не повідомляла, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляла, а тому відповідно до ст. ст.128, 131 ЦПК України, судова повістка про виклик до суду на 18 квітня 2023 року вважається врученою належним чином. Аргументи учасників справи в суді апеляційної інстанції В судовому засіданні 18 квітня 2023 року, яке проводилось в режимі відеоконференції представник позивача, адвокат Павленко С.В. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на задоволенні. Відповідач ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Позиція та мотиви апеляційного суду Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права. Спір виник з наступного. 18.03.2019 між АТ «Кредобанк» (далі - Банк) та ТОВ "Техніка і технології" (далі - Позичальник) від імені якого на підставі Статуту діє Директор - ОСОБА_1 , укладено Кредитний договір № 07-2019 (далі - Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк зобов`язується надати у власність Позичальникові грошові кошти у розмірі 748 629,53 грн, розмір фіксованої процентної ставки 20,75% річних, термін остаточного повернення Кредиту - включно до 28 лютого 2020 року. 18.03.2019 для забезпечення належного виконання зобов`язань за Кредитним договором між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 укладено Договір Поруки №б/н (далі - Договір поруки). Відповідно до п. 1.1. Договору Поруки, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання ТОВ «Техніка і технології» зобов`язань в повному обсязі (повернення кредиту, сплати процентів та комісій за користування кредитом, пені, штрафів, неустойок) за Кредитним договором № 07-2019 від 18.03.2019. Згідно з п. 2.6. Договору Поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальні перед Кредитором. Позивач перерахував на рахунок ТОВ "Техніка і технології" 748 629,53 грн, таким чином виконав зобов`язання. Позичальник, відповідно до п. 5.9 Кредитного договору зобов`язаний протягом 10 банківських днів з моменту отримання письмової вимоги Банку достроково повернути Кредит, проценти, комісії та інші, належні до сплати платежі за цим Договором. 17.12.2019 через порушення ТОВ "Техніка і технології" умов Кредитного договору, представником АТ «Кредобанк» направлено досудові вимоги № 1126/2019, 1127/209 від 13.12.2019 щодо виконання договірних зобов`язань до ТОВ "Техніка і технології" за адресою: АДРЕСА_2 , яка зазначена, як адреса місцезнаходження юридичної особи у Кредитному договорі та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на адресу Поручителя - ОСОБА_1 (а.с.18,23 том 1). На підтвердження направлення та вручення позивач надав належні докази (а.с.20-22,25-26 том 1). 20.12.2019 такі досудові вимоги було отримано відповідачами (а.с.22 том 1). 27.12.2019 керівник ТОВ "Техніка і технології" і він же поручитель ОСОБА_1 надіслав на адресу представника АТ «Кредобанк» відповідь на досудову вимогу № 1271, в якій просить надати час для погашення заборгованості до 10.03.2020 (а.с.27-28 том 1). В свою чергу, представник АТ «Кредобанк» надав відповідь № 1264/2020 від 28.01.2020 із погодженням на прохання керівника ТОВ "Техніка і технології" щодо продовження строку виконання досудової вимоги до 10.03.2020 (а.с.29 том 1). 25.05.2020 представник АТ «Кредобанк» отримав ще один лист від керівника ТОВ «Техніка і технології» №85 від 03.04.2020 про продовження строків погашення заборгованості посилаючись на введений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 карантину (а.с.30 том 1). Оскільки відповідачами не виконано ні вимоги Банку, ні умови Кредитного договору щодо повернення кредиту та нарахованих процентів, позивач звернувся до Господарського суду Кіровоградської області із позовом до ТОВ "Техніка і технології" та ОСОБА_1 про стягнення солідарно суми заборгованості за Кредитним договором № 07-2019 від 18.03.2019 станом на 22.05.2020 в розмірі 817 111,65 грн. Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2020 року позов задоволений частково. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю"Техніка і технології" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" суму заборгованості за Кредитним договором № 07-2019 від 18.03.2019 станом на 22.05.2020 в розмірі 776 255,11 грн та судові витрати з кожного відповідача по 5 821,92 грн. Рішення набрало законної сили 01.03.2021 року, добровільно не виконане, тому 05.01.2021 року представник АТ «Кредобанк» звернувся із судовими наказами, виданими Господарським судом Кіровоградської області 28.12.2020 по справі № 912/2126/20, до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення суду. 20.01.2021 приватним виконавцем було відкрито два виконавчих провадження № 64218759 та 64220219 на ОСОБА_1 по сумі заборгованості та судовому збору. 20.01.2021 приватним виконавцем було винесено постанову про арешт майна та коштів боржника ОСОБА_3 в рамках ВП № 64218759. 27.01.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області винесено постанову про звернення стягнення заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника ОСОБА_3 рамках ВП № 64218759. У ході здійснення виконавчого провадження № 64218759 приватним виконавцем Шмалько О.О. подано запити до Міністерства внутрішніх справ України, Державної фіскальної служби України, банків України щодо наявних рахунків боржника. Отримана наступна інформація: 20.01.2021приватному виконавцю надійшла відповідь № 94625868 від Державної фіскальної служби про джерела отримання доходів боржника-фізичної особи, в якій вказано відсутність інформації про джерела отримання доходів по ІПН боржника (а.с.70 том 1); 25.01.2021приватному виконавцю надійшла відповідь № 81-15-8/10018-БТ від «Райффайзен Банк Аваль», в якій зазначено, що Банком на виконання постанови про арешт коштів боржника від 20.01.2021 № 64218759, накладено арешт на кошти в межах суми 861 284, грн, що містяться на п/р № НОМЕР_1 (840) - залишок коштів: 336, доларів США станом на 25.01.2021 р., НОМЕР_2 (980) - залишок станом на 25.01.2021 р. відсутній, UA183056530000000262031306002 (980) - залишок коштів 467, грн, станом на 25.01.2021 боржника ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»(а.с.74 том 1); 20.01.2021приватному виконавцю надійшла відповідь № 94625915 від Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих транспортних засобів, в якій було повідомлено, станом на 20.01.2021 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований транспортний засіб марки CHEVROLET, модель CAPTIVA CG26F, 2008 р. в., № шасі ( НОМЕР_4 , номерний знак: НОМЕР_5 , колір - сірий, що належить на праві власності ОСОБА_1 . Аналогічна відповідь надійшла на повторний запит приватного виконавця від 13.05.2021 (а.с.71, 75 том 1); За вищевикладеного, за наслідком здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 64218759 та № 64220219 приватним виконавцем Шмальком О.О. не було виявлено жодного майна у ОСОБА_1 , на яке можна було б звернути стягнення для погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 01.12.2020 по справі № 912/2126/20, не було виявлено доходів та відкритих рахунків у Банках із достатньою кількість грошових коштів для погашення заборгованості за рішенням суду, аналогічна ситуація із ТОВ «Техніка і Технології». Стосовно позичальника, де керівником був і є з 2013 - ОСОБА_1 , понад 60 не закінчених виконавчих проваджень (а.с.54-65 том 1). При здійсненні моніторингу транспортного засобу за номером транспортного засобу ВАЗ042АО та за № шасі (VIN): НОМЕР_4 , що перебував у власності відповідача, представник AT «Кредобанк» виявив, що за державним номером транспортний засіб CHEVROLET, модель CAPTIVA CG26F - ТЗ не значиться на офіційних сайтах МВС та Базі ГАІ2021 https://baza-gai.com.ua/. а за № шасі (VIN) - було зареєстровано за двома державними номерами транспортний засіб (а.с.50-51 том 1). Також про наявність других державних номерів свідчить витяг із сайту МТ СБУ, де діючий страховий поліс за транспортним засобом CHEVROLET, модель ТЗ CAPTIVA CG26F, VIN № НОМЕР_4 , колір - сірий, зареєстровано, за наступними ДНЗ № НОМЕР_7 (а.с. 51 том1). Відповідно до витягу із сайту База ДАІ перша реєстрації останнього номеру на транспортному засобу CHEVROLET, модель ТЗ CAPTIVA CG26F, VIN № НОМЕР_4 , колір - сірий, відбулася 31.01.2020 року, з чого АТ «Кредобанк» здійснив висновок, що боржник директор ТОВ «Техніка і Технології» ОСОБА_1 , він же Поручитель відчужив (продав) свій транспортний засіб, після отримання ним досудової вимоги щодо виконання договірних зобов`язань АТ «Кредобанк» від 13.12.2019 р. та перед відкриттям судового провадження господарським судом, з метою в майбутньому унеможливити виконання судового рішення про стягнення заборгованості. Представник АТ «Кредобанк» звернувся до Головного сервісного центру МВС України з вимогою підтвердити інформацію стосовно власника транспортного засобу автомобіль марки CHEVROLET, модель ТЗ CAPTIVA CG26F, VIN № НОМЕР_4 , колір ТЗ - сірий, номерний знак НОМЕР_5 . 30.03.2021Головний сервісний центр МВС України відповіддю за № 31/438аз повідомив, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів автомобіль марки CHEVROLET, модель ТЗ CAPTIVA CG26F, VIN № НОМЕР_4 , колір ТЗ - сірий, номерний знак: НОМЕР_5 був зареєстрований 19.08.2009 р. за ОСОБА_1 . Однак, 31.01.2020 р. зазначений транспортний засіб у ТСЦ 4841 РСЦ ГСЦ МВС в Миколаївській області перереєстрований на ОСОБА_2 , номерний знак змінено на інший. Станом на 26.06.2021 транспортний засіб зареєстрований за вказаною особою, однак на підставі яких документів було здійснено перереєстрацію транспортного засобу на іншу особу, не вказано. На повторний запит позивача 06 травня 2021 року Головний сервісний центр МВС України відповів за № 31/648 аз, що транспортний засіб марки CHEVROLET, модель ТЗ CAPTIVA CG26F, VIN № НОМЕР_4 , колір ТЗ - сірий, номерний знак: НОМЕР_5 , 31.01.2020 перереєстровано на ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу № 4841/2020/1910830 від 31.01.2020 номерні знаки - змінено на НОМЕР_6 . Тобто ОСОБА_1 відчужив транспортний засіб, єдине майно, на яке можливо було звернути стягнення. Сторона позивача, АТ «Кредобанк», заявляючи про недійсність договору купівлі-продажу транспортного засобу, наполягає на фіктивності оспорюваного договору. Так як ОСОБА_1 із ОСОБА_2 подружжя; знав про існування заборгованості за кредитним договором; розумів, що в майбутньому Банк звернеться до суду про стягнення заборгованості; за судовим рішення в порядку виконання відбудеться звернення стягнення на майно, тому уникаючи відповідальності уклав фіктивний правочин у вигляді договору купівлі-продажу транспортного засобу; договір купівлі-продажу укладено, не на реальне настання правових наслідків, обумовлених договором купівлі-продажу, а на фіктивний перехід права власності на транспортний засіб з метою приховання цього майна від наступного звернення стягнення в рахунок виконання рішення суду про стягнення з Поручителя коштів. Наявні всі підстави для визнання договору купівлі-продажу недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України, що узгоджується із позицією Верховного Суду по справі № 405/1820/17 (провадження № 61-2761св19) від 24.07.2019 р. З такими обґрунтуваннями повністю погоджується суд апеляційної інстанції, враховуючи наступні положення законодавства, судову практику, висновки Верховного Суду, що відповідно до ст. 263 ЦПК є обов`язковою умовою врахування при вирішенні справ. За ч. 4 даної норми права при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) вказано, що: «Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками, зробленими у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18) та зазначає, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України». У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 липня 2018 у справі № 922/2878/17 зазначено, що «цивільно-правовий договір (в тому числі й договір купівлі-продажу) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення про стягнення боргу, що набрало законної сили. Укладення боржником, договору купівлі-продажу, при неналежному виконання фінансового зобов`язання може свідчити про його недобросовісність та зловживання правами стосовно кредитора, оскільки такий договір купівлі-продажу може порушити майнові інтереси кредитора і бути направлений саме на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які можуть хоч і не порушувати конкретних імперативних норм, але бути недобросовісними та зводитися до зловживання правом». Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір (наприклад, родич боржника, тощо); ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України). Рішенням Конституційного Суду України від 28 квітня 2021 року № 2-р(II)/2021 у справі № 3-95/2020(193/20) визнано, що частина третя статті 13, частина третя статті 16 ЦК України не суперечать частині другій статті 58 Конституції України та вказано, що «оцінюючи домірність припису частини третьої статті 13 Кодексу, Конституційний Суд України констатує, що заборону недопущення дій, що їх може вчинити учасник цивільних відносин з наміром завдати шкоди іншій особі, сформульовано в ньому на розвиток припису частини першої статті 68 Основного Закону України, згідно з яким кожен зобов`язаний не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Водночас словосполука «а також зловживання правом в інших формах», що також міститься у частині третій статті 13 Кодексу, на думку Конституційного Суду України, за своєю суттю є засобом узагальненого позначення одразу кількох явищ з метою уникнення потреби наведення їх повного або виключного переліку. Здійснюючи право власності, у тому числі шляхом укладення договору або вчинення іншого правочину, особа має враховувати, що реалізація свободи договору як однієї із засад цивільного законодавства перебуває у посутньому взаємозв`язку з установленими Кодексом та іншими законами межами здійснення цивільних прав, у тому числі права власності. Установлення Кодексом або іншим законом меж здійснення права власності та реалізації свободи договору не суперечить вимогам Конституції України, за винятком ситуацій, коли для встановлення таких меж немає правомірної (легітимної) мети або коли використано юридичні засоби, що не є домірними. У зв`язку з тим, що частина третя статті 13 та частина третя статті 16 Кодексу мають на меті стимулювати учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав, Конституційний Суд України дійшов висновку, що ця мета є правомірною (легітимною)». Приватно-правовий інструментарій не повинен використовуватися учасниками цивільного обороту для уникнення чи унеможливлення сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили. Про зловживання правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню проявляється в тому, що: -особа (особи) «використовувала/використовували право на зло»; -наявні негативні наслідки (різного прояву) для інших осіб (негативні наслідки являють собою певний стан, до якого потрапляють інші суб`єкти, чиї права безпосередньо пов`язані з правами особи, яка ними зловживає; цей стан не задовольняє інших суб`єктів; для здійснення ними своїх прав не вистачає певних фактів та/або умов; настання цих фактів/умов безпосередньо залежить від дій іншої особи; інша особа може перебувати у конкретних правовідносинах з цими особами, які «потерпають» від зловживання нею правом, або не перебувають); -враховується правовий статус особи /осіб (особа перебуває у правовідносинах і як їх учасник має уявлення не лише про обсяг своїх прав, а і про обсяг прав інших учасників цих правовідносин та порядок їх набуття та здійснення; -особа не вперше перебуває у цих правовідносинах або ці правовідносини є тривалими, або вона є учасником й інших аналогічних правовідносин) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року в справі № 747/306/19 (провадження № 61-1272св20). Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України). Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним) (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 липня 2021 року в справі № 759/24061/19 , провадження № 61-8593св21). У приватному праві недійсність (нікчемність чи оспорюваність) може стосуватися або «вражати» договір, правочин, акт органу юридичної особи, державну реєстрацію чи документ. Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. До правових наслідків недійсності правочину належить те, що він не створює юридичних наслідків. Тобто, правовим наслідком недійсності договору є по своїй суті «нівелювання» правового результату породженого таким договором (тобто вважається, що не відбулося переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав взагалі). Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що: «позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути підстава, передбачена статтею 234 ЦК України». Тобто, Велика Палата Верховного Суду у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) сформулювала підхід, за яким допускається кваліфікація фраудаторного правочину в позаконкурсному оспорюванні як: фіктивного (стаття 234 ЦК України); такого, що вчинений всупереч принципу добросовісності та недопустимості зловживання правом (статті 3, 13 ЦК України). Договором, що вчиняється на шкоду кредиторам (фраудаторним договором), може бути як оплатний, так і безоплатний договір. Застосування конструкції «фраудаторності» при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дозволяють кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: -момент укладення договору; -контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір; -ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника) У справі, що переглядається, апеляційний суд приймає до уваги та враховує наступні обставини, що передували укладенню договору та пов`язані з його оспоренням. Як вищезазначено, та доводиться матеріалами справами, не спростовується відповідачем. Відповідач ОСОБА_1 є поручителем Кредитного договору від 18.03.2019 року між АТ «Кредобанк» (далі - Банк) та ТОВ "Техніка і технології". Умови зобов`язання порушені, АТ «Кредобанк» направив досудові вимоги № 1126/2019, 1127/209 від 13.12.2019 щодо виконання договірних зобов`язань до ТОВ "Техніка і технології" та поручителю ОСОБА_1 , у вимозі вказано, що станом на 06 грудня 2019 року заборгованість перед Банком становить 703117,13 грн (а.с.19 том 1). Вимоги боржниками отримані. 27.12.2019 керівник ТОВ "Техніка і технології" він же поручитель і відповідач по справі ОСОБА_1 надіслав на адресу представника АТ «Кредобанк» відповідь на досудову вимогу № 1271, просив надати час для погашення заборгованості до 10.03.2020 (а.с.27-28 том 1). Тобто, відповідачу достеменно було відомо про заборгованість, розмір, неможливість виконання позичальником кредитного договору і намір Банку звернутися до суду, про що у вимозі вказано. Натомість ОСОБА_1 , отримавши досудову вимогу, здійснив відчуження 31 січня 2020 року, належного йомутранспортного засобу CHEVROLET CAPTIVA, VIN-код НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 №4841/2020/1910830, автомобіль перереєстрований на ОСОБА_2 . В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 підтвердив, що набувач майна його дружина, ціну продажу транспортного засобу назвати не зміг, виручені кошти скеровані на потреби сім`ї, первісно транспорт у 2009 році ним придбавався в період шлюбу з ОСОБА_2 . Обставини продажу автомобіля повністю відповідають ознакам фраудаторного договору, тобто момент укладення договору - після отримання досудової вимоги; контрагент з яким боржник вчиняє оспорюваний договір його дружина ОСОБА_2 ; ціна (ринкова/неринкова), наявність/відсутність оплати ціни контрагентом боржника зазначити відповідач не зміг; первісно автомобіль ОСОБА_1 придбав в період шлюбу із ОСОБА_2 , якій в подальшому продав автомобіль. Відповідач, передбачаючи негативні наслідки, у випадку винесення в майбутньому рішення суду не на його користь та з метою ухилення від виконання рішення, умисно відчужив належний йому транспортний засіб, дружині ОСОБА_2 .Договір укладений з метою уникнення та в подальшому унеможливлення сплати боргу, виконання судового рішення про стягнення боргу, повернення кредитних коштів. Дії свідчать про зловживання своїм правом і використання приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню. Встановлене, повністю надає підстави для визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу (CHEVROLET CAPTIVA, VIN-код НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 ) № 4841/2020/1910830 від 31 січня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - недійсним в порядку ст. 234 ЦК. Суд першої інстанції при відмові в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу вважав, що підстав для його кваліфікації як фраудаторного немає, оскільки перешкоди для відчуження не було, а позивач не є стороною правочину, врахував наявність іншого майна, на яке можливо звернути стягнення. Ці висновки є абсолютно хибними в розумінні положень ст. 234 ЦК та численної судової практики, висновків Великої Палати Верховного Суду, як з мотивів права оспорювати правочин позивачем так і з підстав, обставин правочину. Наявність іншого майна у боржників по-перше не становить перешкоди для застосування ст.234 ЦК, а по-друге суд такого майна не встановив, у висновку не вказав, що мав на увазі і відповідач ОСОБА_1 , його пояснення з цього приводу нічим не підтверджуються. Як і щодо подальшого продажу транспорту, про що зазначено в судовому рішенні, але без обґрунтування. Суд мав врахувати, що кредитор, примусове право вимоги якого виникло пізніше, може оспорювати фраудаторні оплатні договори. Суд першої інстанції вище перелічених обставин та підстав не перевірив, а тому зробив неправильний висновок про відмову в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Письмові заперечення ОСОБА_1 як і усні, зводились лише до незгоди з заявленими вимогами, однак жодної обґрунтованої підстави в розуміння положень ст.ст.76-80 ЦПК, суду не надано. Відносно письмового договору купівлі-продажу транспортного засобу, зазначення в судовому рішенні про повідомлення ОСОБА_1 про відчуження транспорту третій особі, процесуально виходить наступним чином. До позову долучена відповідь Головного сервісного центру МВС від 30.03.2021 року, що автомобіль CHEVROLET CAPTIVA,VIN- НОМЕР_8 , номерний знак НОМЕР_5 19.08.2009 року зареєстрований за ОСОБА_1 . А 31.01.2020 року транспортний засіб у ТСЦ ГСЦ МВС в Миколаївській області перереєстрований на ОСОБА_2 , номерний знак змінено на інший. Станом на 26.03.2021 року транспортний засіб зареєстрований за вказаною особою (а.с.38 том 1). 23 квітня 2021 року адвокат Павленко С.В. звернувся до Головного сервісного центру МВС з проханням підтвердити інформацію стосовно власника транспортного засобу ОСОБА_2 , спірного автомобіля, вказати на яких підставах та за яким правочином відбулася перереєстрація та перехід права власності транспорту від ОСОБА_1 (а.с. 39,40 том 1). Згідно відповіді від 06.05.2021 року виходить, що перереєстрація транспорту на нового власника ОСОБА_2 відбулася за договором купівлі-продажу, номерні знаки змінено, а 20.02.2021 року в ТСЦ МВС №4841 здійснено перереєстрацію вказаного транспортного засобу при втраті свідоцтва про реєстрацію без зміни власника та номерних знаків (а.с.41 том 1). АТ «Кредобанк» 04.06.2021 року клопотав перед судом першої інстанції про витребування доказів, а саме витребувати у відповідачів договір купівлі-продажу автомобіля, докази здійснення оплати щодо продажу майна, до клопотання долучений значний обсяг документів/запити (повторно, а первісно до позову) щодо реалізації можливості надати суду достатньо доказів (а.с.93-94 том 1). Судові документи, зокрема, ухвала про закінчення підготовчого провадження від 24 травня 2022 року, висновок про заявлене клопотання не містить. Наслідки розгляду клопотання неможливо встановити. Мотиви апеляційного оскарження також містять посилання на процесуальне порушення щодо не вирішення заявленого клопотання. Долучені до матеріалів справи письмові докази, пояснення відповідача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, дають підстави з достовірністю встановити наявність перереєстрації автомобіля на ОСОБА_2 за оплатним договором, договором купівлі-продажу. Жодних спростувань вказаному, суду не надано та відповідачем не заявлено. У відзиві на позовну заяву ним вказано, що автомобіль проданий у 2020 році за сімейних потреб. Щодо розподілу судових витрат В позовній заяві та апеляційній скарзі позивач просить стягнути солідарно зі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Кредобанк» сплачений ним судовий збір. Апеляційний суд звертає увагу позивача, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено. Таким чином витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідачів порівну. Встановлено, що за подачу позовної заяви АТ «Кредобанк» до суду першої інстанції було сплачено судовий збір в розмірі 2 270, 00 грн (а.с.9 том 1), а за подачу апеляційної скарги 3 405, 00 грн (а.с.220 том 1). В зв`язку з викладеним зі ОСОБА_1 а на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» підлягають стягненню 1 135,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1 702,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Зі ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» підлягають стягненню 1 135,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1 702,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскаржене судове рішення не відповідає критеріям законності. Враховуючи зазначене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 травня 2022 рокуу даній справі скасувати. Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» задовольнити. Визнати недійсним договір купівлі - продажу транспортного засобу (CHEVROLET CAPTIVA,VIN- НОМЕР_8 ) № 4841/2020/1910830 від 31 січня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Стягнути зі ОСОБА_1 а на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 1135,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1702,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Стягнути зі ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» 1135,00 грн судового збору за подання позовної заяви та 1702,50 грн судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Л. М. Дьомич Судді А. М. Головань О. Л. Дуковський