Постанова Полтавський апеляційний суд № 553/3292/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 553/3292/22 Номер провадження 22-ц/814/2589/23Головуючий у 1-й інстанції Фоміна Ю.В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Гальонкіна С.А., Карпушина Г.Л., імена (найменування) сторін: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відповідач: ОСОБА_1 розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2022 року, постановлене суддею Фоміною Ю.В. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: У серпні 2022 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 17433,50 грн. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 16.12.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 10063-12/2020, який підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчить п. 7 Кредитного договору. 18.08.2021 року між ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 11082021, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «Інвеструм» Права Вимоги до Боржників, вказаним у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 11.08.2021 року до Договору факторингу № 11082021 від 11.08.2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 17433,50 грн., з яких: 5000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12433,50 грн. сума заборгованості за відсотками, яка до теперішнього часу відповідачем не погашена. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на письмове повідомлення про погашення загальної суми боргу, відповідач не виконанав свого зобов`язання за договором, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2022 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 10063-12/2020 від 16.12.2020 року в розмірі 14243,50 грн., з яких: 5000 грн. тіло кредиту, 9243,50 грн. проценти. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , просив рішення суду скасувати та ухвали нове рішення, яким відмовити в задовленні позовних вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права. Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу, відповідач зазначив, що не укладав будь-яких кредитних договорів із ТОВ «ФК «Інвеструм» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», а тому зобов`язальних правовідносин між останнім та позивачем не виникло. Від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просили рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором (позикодавцем) не було б укладено. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду відповідає вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 16.12.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 10063-12/2020 (а.с. 6-7). Відповідно до розділу 1 Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 14.01.2021 року. Строк дії Договору починається з моменту його укладання відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». За користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 803,0000000000001% річних від суми кредиту в розрахунку 2,20 % на добу. Тип процентної ставки фіксована. Датою укладення договору вважається дата перерахування грошових коштів на банківський рахунок клієнта. Відповідно до розділу

2. Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюється згідно з Графіком розрахунків, який є невідємною частиною цього Договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, нараховані штраф та/або пеня (у разі наявності) складають заборгованість за Договором. Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок Товариства у строк, встановлений Договором. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня наданого кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом. Відповідно до п. 4.3 Договору, у разі, якщо Клієнт не повернув кредит в строк, зазначений в п. 1.2 цього Договору та/або в Додатку(ах) до цього Договору, проценти передбачені в п. 1.3 цього Договору продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору. Відповідно до п. 3.1.4 Договору Товариство має право без згоди Клієнта поступитися своїм правом вимоги за даним Договором третій особі, в зв`язку із чим відбудеться заміна сторони Кредитодавця за цим Договором. Відповідно до п. 3.4.2 Договору, Клієнт зобов`язаний повернути Кредит та сплачувати проценти за користування Кредитом в порядку, встановленому Договором. 11.08.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 11082021, у відповідності до умов якого, ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Фінансова компанія «Інвеструм». Перелік Боржників, підстави винекнення Права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невідємною частиною Договору. Відповідно до витягу з реєстру боржників № 1 до Договору факторингу № 11082021 від 11.08.2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 10063-12/2020 в сумі 17433,50 грн. з яких: 5000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 12433,50 грн. сума заборгованості за відсотками. Відповідно до інформаційної довідки від 20.07.2022 року вих. № 176/07, ТОВ «Платежі Онлайн», як оператор послуг платіжної інфраструктури повідомляє, що на сайті ZECREDIT.COM.UA через платіжний сервіс «Platon» були проведені успішні транзакції типу видача кредиту, а саме 16.12.2020 року номер транзакції 30811-64021-32627 у сумі 5000,00 грн. на картку НОМЕР_1 AKTSENT BANK, що відповідає реквізитам рахунку ОСОБА_1 , зазначеного в Кредитному Договорі (Реквізити та підписи Сторін). На адресу відповідача, зазначену в Кредитних договорах, позивачем направлено повідомлення про відступлення права вимоги та необхідність погашення виниклої заборгованості у розмірі 17433.50 грн. на рахунок ТОВ «ФК ЄАПБ». Відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 16.03.2021 року (тобто 90-й день користування кредитом, відповідно до п. 4.3 Договору) заборгованість становить: за тілом кредиту 5000,00 грн.; за відсотками - 9243,50 грн., а всього 14243,50 грн. На підставі викладеного, враховуючи наявні в матеріалах справи докази та умови укладеного між сторонами договору, суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема враховуючи положення п. 4.3 Договору. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком враховуючи наступне. Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частинами 1, 2 статті 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За приписом ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Частиною першою ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України, правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікаторомце дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Правилами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10.06.2021 у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд ураховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не укладав договори, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони підписані електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. До апеляційної скарги ОСОБА_1 на підтвердження своїх доводів було долучено договір № 295421643832 /395409489524 від 30.12.2020 про надання послуг рухомого (мобільного) зв`язку на номер НОМЕР_3 (а.с. 115). Проте, даний доказ колегія суддів до уваги не приймає з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Відповідно до ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об?єктивно не залежали від нього. З матеріалів справи вбачається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи в суді першої інстанції та надавав свої заперечення проти позову. Разом з тим, вищевказаний доказ до суду першої інстанції не було долучено та судове рішення прийняте без його врахування, а в клопотанні про його долучення до суду апеляційної інстанції не вказано обставин неможливості його подачі до місцевого суду. Разом з тим, з листа ПрАТ «ВФ Україна» від 20.01.2023 вбачається, що мобільний номер НОМЕР_2 був активований 12.07.2019 року. Послуги зв`язку на передплаченому сегменті, без реєстрації персональних даних користувача, тобто анонімно, за ним надавалися до 30.12.2022 року (а.с. 114). Тобто, вказаним повідомленням не спростовано факт користування відповідачем вказаним номером телефону, з огляду на те, що з даного номера при проходженні реєстрації було зазначено персональні дані ОСОБА_1 дійсність яких він не оспорює. Доказів того, що його персональні дані (дані паспорта громадянина України, картка фізичної особи-платника податків, реквізити банківської картки) були використані товариством для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій ОСОБА_1 не звертався. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, фактично дублюють заперечення проти позовної заяви, тому на увагу колегії суддів не заслуговують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що розглядаючи спір суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 28 листопада 2022 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. Ю. Кузнєцова Судді : С. А. Гальонкін Г. Л. Карпушин