Постанова Полтавський апеляційний суд № 2-42/11

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 2-42/11 Номер провадження 22-ц/814/157/21Головуючий у 1-й інстанції Чистик І.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 квітня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Гальонкіна С.А., Хіль Л.М. імена (найменування) сторін: боржник: ОСОБА_1 стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2020 року по справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення приватного виконавця Скрипника Володимира Леонідовича,- В С Т А Н О В И В : У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою та просив визнати дії приватного виконавця Виконавчого округу Полтавської області Скрипника В.Л. незаконними та протиправними, скасувати постанови приватного виконавця в межах виконавчого провадження ВП № 61129967 від 03 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, про звернення стягнення на майно боржника, про арешт майна боржника. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2020 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Не погодившись із вказаним судовим рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , просив скасувати його та постановити нове судове рішення, яким задовольнити його скаргу у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. ОСОБА_1 до в судове засідання в суді апеляційної інстанції не прибув та подав заяву про відкладення розгляду справи. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК Українинеявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів не вбачає підстав для подальшого відкладення розгляду справи, оскільки ОСОБА_1 повторно не з`явився до суду, що створює ризик порушення визначених законом розумних строків розгляду справи апеляційним судом. При цьому, права сторін не є порушеними, а судом дотримано принцип рівності, оскільки інші учасники справи також не з`явились у судове засідання. Наявних матеріалів справи колегія суддів вважає достатніми для ухвалення законного та справедливого судового рішення. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала місцевого суду повною мірою відповідає вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 28 липня 2011 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за кредитним договором № ML-D00/056/2007 від 22 червня 2007 року у розмірі 936 564,18 гривень. Для стягнення заборгованості за кредитним договором №ML-D00/056/2007 від 22 червня 2007 року на суму 936 564,18 грн. із ОСОБА_2 визначено спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за говором іпотеки №PML-D00/056/2007 від 22 червня 2007 року. Стягнуто із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «ОТП Банк» судові витрати, а саме - судовий збір - по 850 грн. з кожного, та витрати по платі ІТЗ - по 125 грн. з кожного. За заявою представника стягувача 08 лютого 2010 року було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 солідарно на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» суми заборгованості за кредитним договором № ML-D00/056/2007 р у розмірі 936 564,18 грн. Постановою приватного виконавця Скрипника В.Л. від 03 лютого 2020 року відкрито виконавче провадження ВП № 61129967 на підставі вищевказаного виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг України» суми заборгованості за кредитним договором № ML-D00/056/2007 р у розмірі 936 564,18 грн. (а.с. 8). Колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду про необґрунтованість скарги ОСОБА_1 , оскільки такий висновок узгоджується із матеріалами справи та нормами чинного законодавства, що врегульовують спірні правовідносини. Згідно ч. 1 п. 1, ч. 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (який діяв до 05 січня 2017 року) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Ч. 3 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони. З 05 січня 2017 року набрав законної сили Закон України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII. Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 12 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. Згідно пункту 5 Розділу VIII Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом. З копії виконавчого листа від 08 лютого 2012 року (т. 1 а.с. 44) вбачається, що він пред`являвся до виконання 28 грудня 2012 року та був повернутий стягувачу 29 березня 2016 року. Таким чином, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання перервався та розпочав перебіг з 30 березня 2016 року. Виконавчий лист від 08 лютого 2012 року було пред`явлено до виконання 26 жовтня 2018 року, тобто в межах визначеного законом трирічного строку пред`явлення до виконання. Виконавчий лист було повернуто стягувачу 14 листопада 2019 року, а отже строк пред`явлення виконавчого листа до виконання перервався та розпочав перебіг з 15 листопада 2019 року. Таким чином, на момент відкриття виконавчого провадження 03 лютого 2020 року строк пред`явлення виконавчого листа від 08 лютого 2012 року до виконання не сплив, а отже відповідні доводи боржника є безпідставними. Безпідставними є і доводи ОСОБА_1 про те, що приватним виконавцем протиправно здійснено зміну способу стягнення заборгованості, визначеного рішенням суду. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 28 липня 2011 року визначений спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки лише щодо боржника ОСОБА_2 . Спосіб виконання рішення щодо солідарного боржника ОСОБА_1 рішенням суду не визначався. Інші доводи у повному обсязі дублюють доводи, викладені в скарзі на дії та рішення приватного виконавця. Місцевим судом була надана цим доводам належна правова оцінка. Посилання апелянта на порушення місцевим судом норм процесуального права в частині не витребування доказів, зокрема оригіналу виконавчого листа, є безпідставними. Апеляційним судом оглянуто копію виконавчого листа від 08 лютого 2012 року, яка міститься в матеріалах справи, та встановлено точні дати пред`явлення його до виконання та повернення його стягувачеві. Апелянтом не зазначено, яким чином дослідження судом копії, а не оригіналу виконавчого листа, могло вплинути на правильність вирішення спору. Інших доводів, які б спростовували висновки місцевого суду або вказували на їх помилковість апелянтом наведено не було. Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції з`ясовано всі обставини та надано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення місцевого суду, судовою колегією не встановлено. Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 1, ст. 375, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 03 листопада 2020 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О.Ю. Кузнєцова Судді С.А. Гальонкін Л.М. Хіль