Ухвала ККС ВС № 196/1002/19

УХВАЛА 27 квітня 2023 року м. Київ справа № 196/1002/19 провадження № 51-1714ск23 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 12 січня 2023 року щодо нього, встановив: Зі змісту касаційної скарги убачається, що засуджений не погоджується з вказаним судовим рішенням та порушує питання про його перегляд у касаційному порядку, попередньо поновивши йому строк на касаційне оскарження. Обґрунтовуючи зазначене клопотання, засуджений стверджує, що оскаржену ухвалу апеляційного суду від 12 січня 2023 року він отримав лише 31 січня 2023 року, з огляду на що вважає, що є законні підстави для поновлення йому пропущеного строку. Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути засудженому у зв`язку з таким. Статтею 129 Конституції України передбачено, що насамперед забезпечується право на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку. Відповідно до правил ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення. Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію. Порядок обчислення процесуальних строків визначено ст. 115 КПК. За ч. 4 вказаної норми процесуального закону при обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. Якщо закінчення строку, який обчислюється місяцями, припадає на той місяць, який не має відповідного числа, то строк закінчується в останній день цього місяця. При цьому правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою. Як убачається з матеріалів провадження, оскаржувану ухвалу Дніпровського апеляційного суду було проголошено 12 січня 2023 року. Однак, до суду касаційної інстанції засуджений, який під вартою не перебуває, звернувся 24 квітня 2023 року, тобто із пропуском трьохмісячного строку на касаційне оскарження судового рішення. Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником. Однак, наведені в касаційній скарзі засудженого обставини не належать до зазначених вище, а тому їх не можна визнати поважними, та такими, що об`єктивно перешкоджали йому в реалізації права на касаційне оскарження судового рішення у порядку та строки визначені законом. При цьому варто зазначити, що початок перебігу строку на касаційне оскарження для засудженого, який не тримається під вартою, з огляду на положення ч. 2 ст. 426 КПК України, рахується з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції та з отриманням копії ухвали апеляційного суду жодним чином не пов`язується. Крім того, засуджений у разі необхідності міг скористатися допомогою захисника, який до того ж, як убачається із доданої до касаційної скарги копії ухвали апеляційного суду, був присутній в судовому засіданні та знав про зміст прийнятого рішення, а також про встановлені процесуальним законом строки касаційного оскарження. Жодних інших обґрунтованих та підтверджуючих об`єктивних причин пропуску строку, які б касаційний суд міг визнати поважними, засуджений не навів, а тому, підстав для поновлення йому строку на касаційне оскарження вищезазначеного судового рішення, колегія суддів не вбачає. Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення, касаційна скарга повертається. У зв`язку з вищезазначеним, касаційну скаргу слід повернути засудженому з усіма доданими до неї матеріалами. Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд постановив: Відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення йому строку на касаційне оскарження ухвали Дніпровського апеляційного суду від 12 січня 2023 року щодо нього. Касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами повернути засудженому ОСОБА_4 . Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3