LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 48552-а-6873/11

від 25.04.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 25 січня 2023 року залишити без змін.

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2-а-6873/11 Суддя (судді) першої інстанції: Чех Н.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 25 січня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства «Радикал», про визнання дій неправомірними, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди, - ВСТАНОВИВ: Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства «Радикал» про визнання дій неправомірними, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди, згідно якого визнано протиправними дії Управління пенсійного фонду України Дніпровського району міста Києва щодо неправильного розрахунку пенсії ОСОБА_1 , як військовозобов`язаному, призваному на збори із заробітної плати 0,3 грн./місяць, одержаної позивачем за роботу в зоні відчуження ЧАЕС у 1986 році. Зобов`язано Управління пенсійного фонду України Дніпровського району міста Києва: скасувати розпорядження про призначення пенсії позивачу - ОСОБА_1 від грудня 2011 року; затвердити нове розпорядження з достовірними даними розрахункової суми заробітної плати, яким встановити розрахунковий розмір заробітної плати для обчислення пенсії позивачу в сумі 0,3 грн./ місяць; здійснити перерахунок та виплати сум державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 2 групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 грн. /місяць з 01.04.1997 року по 31.03.2003 року, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати; здійснити перерахунок та виплати сум державної пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліду 3 групи, з урахуванням виплачених сум, з розрахунку 0,03 грн. /місяць з 01.04.2003 року, з урахуванням зміни індексу вартості життя та зростання мінімальної заробітної плати. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва щодо ненадання відповіді на звернення ОСОБА_1 від 24.10.2011 року та щодо непризначення та невиплати позивачу одноразової компенсації як учаснику ЛНА на ЧАЕС, інваліду 3 групи в розмірі 30 мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровського району м. Києва надати позивачу відповідь на звернення від 24.10.2011 року та здійснити нарахування, а відповідача - Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової компенсації в сумі 30 мінімальних заробітних плат, як учаснику ЛНА на ЧАЕС, інваліду 3 групи, з розрахунку мінімальної заробітної плати, яка визначається на момент виплати. Постановою Верховного Суду від 27.02.2020 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2016 року в частині скасування постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 року щодо задоволених позовних вимог, скасовано, та залишено в цій частині постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 13.09.2012 року в силі. В решті постанову від 06.06.2016 року залишено без змін. Позивач звернувся до суду із заявою про видачу дублікатів трьох втрачених виконавчих листів по вказаній справі, посилаючись на те, що 24.04.2020 року та 29.04.2020 року Дніпровським районним судом м. Києва було видано три виконавчих листа зобов`язального характеру із недостовірними реквізитами боржників. Дані виконавчі листи були йому повернуті державним виконавцем. Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 25 січня 2023 року заяву задоволено. Зобов`язано видати дублікати виконавчих листів по справі № 2-а-6873/11 по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Відкритого акціонерного товариства «Радикал» про визнання дій неправомірними, перерахунок соціальних виплат та відшкодування моральної шкоди. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, просить внести зміни в оскаржувану ухвалу. Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. 03 квітня 2023 року відповідач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до п. 18.4 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. З матеріалів справи вбачається, що 13.09.2012 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено судове рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , яким вимоги позивача задоволено частково. 24.04.2020 року Дніпровським районним судом м. Києва видано виконавчий лист у відношенні боржника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, та 29.04.2020 року видано виконавчі листи у відношенні Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва та Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації. Перевіривши вказані виконавчі листи, установлено, що в них здійснено креслення та виправлення ручкою, що свідчить про їх знищення, та відповідно, їх втрату. Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти. У разі пред`явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України. Отже, те, що хоче скаржник щоб апеляційний суд змінив в оскаржуваній ухвалі та зазначив найменування та реквізити боржника та стягувача, зазначив строк пред`явлення виконавчого документу, зазначається безпосередньо у виконавчому листі, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає з підстав, наведених вище. Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав скасування оскаржуваного судового рішення суду не вбачається. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 25 січня 2023 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Мєзєнцев Є.І. Суддя Файдюк В.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»