Постанова Київський апеляційний суд № 753/24617/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 753/24617/21 № апеляційного провадження: 22-ц/824/1704/2023 Головуючий у суді першої інстанції: Трусова Т.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А. 18 квітня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді: Семенюк Т.А. Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., при секретарі - Максюк І.Г., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_2 , треті особи - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу (суброгації),- В С ТА Н О В И В : У грудні 2021 року ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до суду з даним позовом до відповідача, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на те, що 28.02.2020 в м. Києві по вул. Набережно - Печерська дорога, 10 сталася ДТП за участю автомобілів Mercedes-Benz CL 65 AMG, д. н. з. НОМЕР_1 та Peugeot 301, д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Дана ДТП сталася з вини водія ОСОБА_2 , що встановлено постановою Голосіївського районного суду м. Києва. Автомобіль Mercedes-BenzCL 65 AMG, д. н. з. НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ СК «Провідна» відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6768314/1002/19 від 28.05.2019. На виконання умов вказаного договору позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 510 456,25 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ «СК «Уніка» з лімітом відповідальності в розмірі 130 000 грн., невідшкодованою залишалась частина шкоди в розмірі 380 456,25 грн., яку повинен відшкодувати відповідач відповідно до вимог статті 1194 ЦК України в порядку регресу (суброгації). Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року позов ПрАТ «СК «Провідна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК «Провідна» матеріальну шкоду в порядку регресу в суму 380 456,25 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПрАТ «СК «Провідна» та судовий збір в сумі 5 706,84 грн. Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення в частині стягнення матеріальної шкоди та зменшити розмір відшкодування з 380 456, 25 грн. до 190 228, 12 грн., вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального та матеріального права, не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в постанові по справі про адміністративне правопорушення не розглядалося питання порушень з боку іншого учасника ДТП - ОСОБА_4 , а тому вважає, що справа була розглянута без дослідження всіх обставин ДТП, у зв`язку із чим на перевірку даних обставин ДТП на замовлення ОСОБА_2 за результатами проведення автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження було проведено Висновок експертного дослідження №ВЕД-213/07/20 від 31.07.2020 року. Зазначив, що відповідно до Висновку експертного дослідження № ВЕД-213/07/20 від 31.07.2020 року, який проводився судовим експертом Семенченко П.О. на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у водія транспортного засобу «Мерседес» д.н. НОМЕР_1 вбачається не відповідність вимог ПДР України, що перебувала в причинному зв`язку з ДТП, тобто є невідповідність ПДР України як ОСОБА_2 так і ОСОБА_4 , а тому з врахуванням ч. 2 ст. 1193 ЦК України сума нанесеної шкоди має ділитися навпіл. Вказав, що у зв`язку із неналежним повідомленням відповідача про розгляд справи в суді першої інстанції ОСОБА_2 вказані докази не подав, так як і докази про скрутне матеріальне становище. Посилався на те, що вимога позивача до відповідача відшкодувати 380 456 грн. 25 коп. поставить ОСОБА_2 у тяжке матеріальне становище, що фактично, унеможливить подальше проживання відповідача через нестачу коштів. 29 листопада 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Мисюкевич К.В. в інтересах ПрАТ «СК «Провідна», в якій представник позивача просила залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи апелянта є необґрунтованими, оскільки, згідно довідки поліції 3020063327084002 особою, яка порушила ПДР та на яку складено протокол про адміністративне правопорушення, був відповідач ОСОБА_2 . Матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно нього розглядались в Голосіївському районному суду міста Києва (справа №752/5185/20). Згідно постанови від 07.04.2020 року ОСОБА_2 надав до суду заяву про розгляд без його участі. Жодних заперечень щодо обставин ДТП, вини іншого учасника з боку ОСОБА_2 не подавалось. Апеляційну скаргу на постанову від 07.04.2020 року по справі 752/5185/20 не подавав. А отже, фактично погодився з даною постановою. Судом апеляційної інстанції залучено до участі в справі третіх осіб - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що 28.05.2019 між ПрАТ «СК «Провідна» (страховиком) та ОСОБА_3 (страхувальником) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 06/6768314/1002/19, предметом якого є страхування майнових інтересів страхувальника що не суперечать закону, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем Mercedes-Benz CL 65 AMG, д. н. з. НОМЕР_1 , на строк з 01.06.2019 по 31.05.2020 (а. с. 5). 28.02.2020 сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобілів Mercedes- BenzCL 65 AMG, д. н. з. НОМЕР_3 , та Peugeot 301, д. н. з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ОСОБА_2 є особою, винною в цій ДТП, що встановлено постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 07.04.2020 по справі № 752/5185/20 про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 6). На виконання умов договору страхування ПрАТ «СК «Провідна» здійснило огляд транспортного засобу, оцінку завданої потерпілій особі майнової шкоди та виконано свої зобов`язання по виплаті страхового відшкодування, перерахувавши безготівкові кошти на загальну суму 510 456,25 грн. на рахунок фізичної-особи підприємця ОСОБА_7 , яка здійснила ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується актами огляду транспортного засобу від 03.03.2020 (а. с. 9) та від 27.03.2020 (а. с. 10), розрахунком суми матеріального збитку по справі № 2300300884 (а. с. 11-14), страховими актами №№ 1, 2, 3, 4 від 02.04.2020 на загальну суму 510 456,25 грн. (а. с. 15-18), платіжними дорученнями від 03.04.2020 на суму 140 000 грн., від 06.04.2020 на суму 140 000 грн., від 07.04.2020 на суму 140 000 грн., від 08.04.2020 на суму 90 456,25 грн., а разом на загальну суму 510 456,25 грн., та актом виконаних робіт 17.08.2020 (а .с. 20). Відповідно до бухгалтерської довідки від 23 листопада 2021 року, від ЗАТ «СК «Кредо-Класік» на рахунок ПрАТ «СК «Провідна» 17 вересня 2020 року надійшов регресний платіж в розмірі 130000 грн. (а.с. 22). Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України). Згідно з частинами першою та другою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно з вимогами статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. За правилом пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18). У справі, яка розглядається, позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі. У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до цієї особи (як до страховика потерпілої особи) перейшло право вимоги до заподіювача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди відповідачем, в порядку суброгації. Як вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування здійснено ПрАТ «СК «Провідна» на користь потерпілого у ДТП власника транспортного засобу Mercedes-BenzCL 65 AMG, д. н. з. НОМЕР_1 , було здійснено відповідно до договору добровільного страхування на підставі страхових актів № 1, № 2, № 3, № 4 від 02 квітня 2020 року № 2300300884, на загальну суму 510 456,25 грн. Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ЗАТ «СК «Кредо-Класік» («СК УНІКА») з лімітом відповідальності 130000 грн., які відшкодовані 17 вересня 2020 року. Не заперечуючи проти суми відшкодування, апелянт наголошує на тому, що винними у ДТП були обидва водії - він і ОСОБА_4 . Колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що відповідно до Висновку експертного дослідження № ВЕД-213/07/20 від 31.07.2020 року, який проводився судовим експертом Семенченко П.О. на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення, у водія транспортного засобу «Мерседес» д.н. НОМЕР_1 вбачається не відповідність вимог ПДР України, що перебувала в причинному зв`язку з ДТП, тобто є невідповідність ПДР України як ОСОБА_2 так і ОСОБА_4 , а тому з врахуванням ч. 2 ст. 1193 ЦК України сума нанесеної шкоди має ділитися навпіл, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, при проведенні експертного дослідження за замовленням ОСОБА_8 , інша сторона про таке дослідження не повідомлялась, експерта не було попереджено про кримінальну відповідальність. Крім того, судом встановлено, щодо адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року за скоєння ДТП 20 лютого 2020 року було притягнуто лише ОСОБА_2 . Будь-яких належних та допустимих доказів про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення даного ДТП матеріали справи не містять. У силу частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Також колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки ці доводи спростовуються матеріалами справи. Особливості розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження визначено статтею 279 ЦПК України. За змістом указаної статті розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться. Ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 10 грудня2021 року про відкриття провадження у справі, якою також вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленнямучасників справи, надсилалась відповідачу разом з позовною заявою, проте поштове відправлення повернуто з позначкою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.29-30, 33а-35). Відповідно до ст. 128 ЦПК України cуд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Відповідно до ч. 1-6, 9 ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи. У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. За ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Статтею 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що повернення поштового конверту на адресу суду без вручення з відміткою про причини невручення - «адресат відсутній за вказаною адресою», у відповідності до положень ст. 131 ЦПК України, дає підстави вважати, що позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи. Інші доводи апеляційної скарги також висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на їх правильність. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ПрАТ «СК «Провідна». З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм чинного законодавства, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не впливають на їх правильність, та не вбачає підстав для скасування рішення суду. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 01 березня 2022 року - залишити без змін. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст виготовлено 25 квітня 2023року. Головуючий Судді