Постанова 4821 № 712/4898/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/649/23Головуючий по 1 інстанції Справа №712/4898/22 Категорія: 307000000 Пироженко В.Д. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 квітня 2023 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати: суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіГончар Н.І., Сіренко Ю.В. секретар Любченко Т.М. учасники справи: позивач (скаржник) ОСОБА_1 , відповідачі Черкаська міська рада, розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу позивача на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.02.2023 (повний текст складено 09.03.2023, суддя в суді першої інстанції Прироженко С.А.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в с т а н о в и в : у липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив надати йому додатковий строк для прийняття спадщини з посиланням на те, що 14.12.2004 його брат ОСОБА_2 , заповіту після себе не залишив. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді 3/40 частин будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . 13.04.2005 його син, ОСОБА_3 , подав до Першої державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після свого батька, на підставі якої була відкрита спадкова справа № 277/2005, проте він своїх спадкових прав не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який не мав родичів першого та другого ступеню споріднення, помер, не залишивши заповіту. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_3 на час смерті постійно проживав в м. Києві та з позивачем родинних відносин не підтримував, про його смерть він дізнався тільки в лютому 2022 року. Дізнавшись про смерть ОСОБА_3 позивач звернувся до Першої Черкаської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, проте, Постановою № 447/02-31 від 07.04.2022, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану частину будинку, оскільки ним було пропущено строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 . Таким чином, майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 ніхто не прийняв, у зв`язку з чим в нього виникло право успадкувати його, як дядькові померлого. При цьому, зазначає, що раніше дізнатися про вказані обставини він не міг, оскільки протягом всього часу з моменту смерті ОСОБА_3 , він проживав в м. Черкаси та не бував в м. Києві, а по телефону померлий спілкуватися не бажав. В свою чергу ОСОБА_3 до м. Черкаси не приїздив та не цікавився успадкованим будинком, за яким позивач доглядав самостійно. Вважає, що строк на подання заяви про прийняття спадщини пропустив з поважної причини, оскільки не знав і не міг знати про смерть племінника. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.02.2023 у задоволенні позову відмовлено. При цьому суд виходив з того, що позивач не довів поважність причин пропуску строків звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини . Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 30.03.2023 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та новим рішенням задовольнити позовні вимоги у справі. Скаржник наголошує на тому, що суд першої інстанції не врахував, що він проживає й зареєстрований за місцем знаходження спадкового будинку та має частку приватної власності цього майна 3/8, що складає 75%, а 3/40 частки складає 25% від 18/40 його приватної власності і є невід`ємною частиною саме в його житловому будинку в якому він проживає та опікується від народження. Крім того, судом не взято до уваги, що він дуже хворіє з 2000 року, а з 2018 року стан його здоров`я значно погіршився. Зазначає, що через небажання племінника підтримувати з ним родинних відносин, не здійснення оформленням ним права власності на успадковану частину будинку позивач був позбавлений можливості своєчасно дізнатись про його раптову смерть, а відтак, не мав об`єктивної можливості своєчасно подати заяву про прийняття у спадщину частину житлового будинку, в якому він постійно проживає та який повністю утримує. Відзиву на вказану апеляційну скаргу до суду не надходило. Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. При розгляді справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер брат позивача ОСОБА_2 (Свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 , актовий запис №2843) (а.с.3). Заповіту після себе померлий не залишив. Після його смерті залишилося спадкове майно у вигляді 3/40 частин будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 син ОСОБА_2 ОСОБА_3 , подав до Першої державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після свого батька, на підставі якої була відкрита спадкова справа № 277/2005. Проте ОСОБА_3 своїх спадкових прав не оформив. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , який не мав родичів першого та другого ступеню споріднення, помер, не залишивши заповіту. Позивач зазначає, що його племінник на час смерті постійно проживав в м. Києві та з позивачем родинних відносин не підтримував, про його смерть він дізнався тільки в лютому 2022 року від знайомих. Після чого відразу звернувся до Першої черкаської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Постановою № 447/02-31 від 07.04.2022 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану частину будинку, оскільки ним було пропущено строк для прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 (а.с.6-7). При цьому, позивач вказує, що раніше дізнатися про вказані обставини він не міг, оскільки протягом всього часу з моменту смерті ОСОБА_3 , він проживав в м. Черкаси та не бував в м. Києві, а по телефону померлий спілкуватися з ним не бажав. В свою чергу ОСОБА_3 до м. Черкаси не приїздив та не цікавився успадкованим будинком, за яким позивач доглядав самостійно. Вважає, що строк на подання заяви про прийняття спадщини пропустив з поважної причини, оскільки не знав і не міг знати про смерть племінника. Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 пояснили, що вони знали померлого ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 , не знали і не бачили його. Такими є фактичні обставини у справі. Правовідносини, що виникли між сторонами на їх підставі, мають зазначене правове регулювання. Відповідно до положень ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; ч.1 ст.1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини; ч.1 ст.1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; ч.ч.1, 3 ст.1272 ЦК України - якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Згідно роз`яснень, наданих судам Пленумом ВСУ у п.24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Крім того, як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постановах: від 04.11.2015 6-1486цс15 та від 23.08.2017 №6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі ВС: від 26.06.2019 у справі №565/1145/17 (провадження №61-38298св18), від 17.10.2019 у справі №766/14595/16 (провадження №61-6700св19), від 30.01.2020 у справі №487/2375/18 (провадження №61-10136св19), від 31.01.2020 у справі №450/1383/18 (провадження №61-21447св19). Як неодноразово наголошував Верховний Суд, необізнаність спадкоємця про факт смерті спадкодавця не є об`єктивними та непереборними труднощами, з якими закон пов`язує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини(постанови ВС: від 30.06.2020 у справі № 431/5782/17 (провадження № 61-43817св18), від 17.06.2020 у справі № 520/10377/17 (провадження № 61-48320св18), від 27.05.2020 у справі № 336/1127/17 (провадження № 61-14870св18). Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У пункті 23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Отже передумовою для судового захисту права на спадщину, як у цій справі, є звернення спадкоємця до нотаріуса для її оформлення та відмова в цьому. Апеляційний суд враховує, що днем відкриття спадщини за обставин цієї справи є 13.05.2018, заява про прийняття спадщини мала бути подана до нотаріуса до 13.11.2018. Однак до нотаріуса позивач, як спадкоємець, який не проживав зі спадкодавцем та має намір прийняти спадщину, звернувся лише у квітні 2022 року, пропустивши визначений законодавством 6-місячний строк. До апеляційної скарги позивач додав епікриз виписний, що він знаходився у терапевтичному відділенні №2 КНП «Перша Черкаська міська лікарня» з 13.08.2020 по 01.09.2020 та електронне направлення на госпіталізацію на стаціонарне лікування, датоване 14.09.2020. Проте,апеляційний суд не може взяти їх до уваги, так як дані обставини, не залежно від їх обґрунтованості, стосуються періоду в часі, який мав місце після закінчення строку на подання заяви про прийняття спадщини і не були предметом дослідження суду першої інстанції, оскільки матеріали справи таких не містили на час розгляду справи Соснівським районним судом м. Черкаси. При цьому, вказані обставини не входять до предмету доказування, оскільки позовні вимоги позивач обґрунтовував іншими обставинами. Посилання скаржника на те, що він проживає та зареєстрований за місцем знаходження спадкового будинку та має частку приватної власності цього майна не можуть бути взяті до уваги з огляду на положення ч.1 ст.1269 ЦК України (спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини), адже спадкоємець проживає у м. Черкаси, а спадкодавець у м. Києві. Таким чином висновки суду першої інстанції у даній справі про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог є вірними. Усі інші апеляційні доводи наведеного не спростовують, так як не свідчать про існування обставин, які б перешкодили позивачу у визначений строк подати заяву про прийняття спадщини. Згідно ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.02.2023 у даній справі належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 27.02.2023 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишити без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу. Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством. Повну постанову складено 25.04.2023. Суддя-доповідач Судді