Постанова 4856 № 296/1004/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 296/1004/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Рожкова О.С. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 26 квітня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. , за участю: секретаря судового засідання: Чорнокнижник О.В., представника позивача: Приведьона В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : 01.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду міста Житомира з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви просив: - скасувати постанову про накладання адміністративного стягнення серія ЕАР №6445353 від 23.01.2023 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч. 1 ст.126 КУпАП, а справу про адміністративне порушення закрити; - стягнути з Департаменту патрульної поліції судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 500 грн. та сплачений судовий збір в сумі 536,80 грн. Корольовський районний суд м. Житомира позов задовольнив частково. Скасував постанову інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанта поліції Колової Анастасії Олександрівни серії ЕАР №6445353 від 23.01.2023 в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом Peugeot НОМЕР_1 , у якого на лобове скло було нанесено покриття, яке обмежує оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість, в іншій частині постанову залишив без змін. В задоволенні решти позову, відмовив. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що відповідальність за ч. 1 ст.126 КУпАП може наступати до водія транспортного засобу, під час його експлуатації лише за умови відсутності або небажанні пред`явлення для перевірки поліса обов`язкового страхування. Вважає, що у інспектора не було права витребовувати поліс, окрім як при складанні протоколу щодо порушення правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, які не мали місце в даному випадку. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді, пояснення представника сторіни, який прийняв участь в судовому засіданні, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанта поліції Колової Анастасії Олександрівни серії ЕАР №6445353 від 23.01.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Факт зупинки 23.01.2023 транспортного засобу Peugeot НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , та розгляду справи про адміністративне правопорушення підтверджується відеофіксацією події, яка здійснена на нагрудний відеореєстратор працівника поліції, а саме відеофайл № export-n1739. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Так, відповідно до ч.1 ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст.ст. 10, 11 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР). Відповідно до статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Згідно з п.1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Статтею 14 Закону № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Згідно з положеннями п.п 2.1 а, б, г ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс. За приписами п. 2.4 а ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Заборона експлуатації транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: встановлення на скло додаткових предметів або нанесення покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, передбачена п. 31.4.7 в) Правил. Частиною 1 статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 1 статті 126 КУпАП визначена адміністративна відповідальність водіїв транспортних засобів за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка») передбачено покарання у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень. Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, (частини 1, 2, 3, 5 і 6 статті 121, статті 121-1, 121-2, частини 1, 2 і 3 статті 122, частина 1 статті 123, статті 124-1 - 126) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Як встановлено судом першої інстанції, постановою інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанта поліції Колової Анастасії Олександрівни серії ЕАР №6445353 від 23.01.2023 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП. Зокрема, у постанові зазначено, що 23.01.2023 о 09:35 год. по а/д М21, 180 км. водій керував транспортним засобом Peugeot НОМЕР_1 , у якого на лобове скло було нанесено покриття, яке обмежує оглядовість з місця водія і погіршують його прозорість, а також водій не мав при собі поліса обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим порушив п. 2.1 ПДР відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також встановлено, що постанова інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону управління патрульної поліції в Житомирській області ДПП сержанта поліції Колової Анастасії Олександрівни серії ЕАР №6445353 від 23.01.2023 не відповідає вимогам частини 2 статті 283 КУпАП, оскільки не містить посилання на нормативний акт, який передбачає відповідальність за керування транспортним засобом, у якого на лобове скло нанесено покриття, яке обмежує оглядовість з місця водія і погіршує його прозорість, у зв`язку з чим оскаржувана постанова в цій частині підлягає скасуванню. При цьому, в зазначеній справі є відеофайл № export-n1739 з відеофіксацією події, яка здійснена на нагрудний відеореєстратор працівника поліції. З вказаного відеозапису видно, що позивач повідомив про відсутність при собі поліса обов`язкового страхування власників наземних транспортних засобів та не пред`явлення його в електронному вигляді, що підтверджує факт порушення позивачем пункту 2.1 ґ) Правил, що тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 126 КУпАП. Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч.1 ст.75 КАС України достовірним є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а ч.1, 2 ст.76 КАС України передбачає, що достатнім є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та суд вирішує питання про достатність доказів відповідно до свого внутрішнього переконання. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано не прийнято до уваги доводи відповідача, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Схожа правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 465/6677/16-а від 21 листопада 2018 року, у справі № 524/126/17 від 16 серпня 2019 року, у справі № 127/19283/17 від 25 вересня 2019 року, у справі № 545/3654/16-а від 19 лютого 2020 року. Доводи позивача про відсутність у інспектора підстав для зупинки автомобіля та вимоги пред`явити для перевірки документи є необґрунтованими, оскільки зупинка транспортного засобу позивача мала місце в умовах воєнного стану під час проїзду блокпоста "Бердичівське КП", тому у поліцейського було достатньо причин для зупинки транспортного засобу. Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.121 КУпАП відсутні, та зважаючи на правомірінсть притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.126 КУпАП, санкція якої передбачає штраф в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, то скасування оскаржуваної постанови в частині притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП не впливає на застосований до позивача розмір штрафу. Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 27 лютого 2023 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.