LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд448/390/23

від 26.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 448/390/23 Головуючий у 1 інстанції: Білоус Ю.Б. Провадження № 33/811/528/23 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 квітня 2023 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Мостиського районного суду Львівської області від 29.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, встановив: постановою Мостиського районного суду Львівської області від 29.03.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) грн. Відповідно до постанови суду, 03.03.2023 року об 22:00 год. ОСОБА_1 , діючи у складі групи осіб, зокрема спільно із громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону з України в РП поза пунктом пропуску, на напрямку 541 прикордонного знаку, однак був затриманий на відстані 80 метрів від лінії державного кордону, територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області, прикордонним нарядом «Група реагування» від відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип В) відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » 7 прикордонного загону. Такими своїми діями ОСОБА_1 вчинив спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктом пропуску через державний кордон України, групою осіб, порушивши при цьому вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України», тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 204-1 КУпАП. На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Крім того, просить допитати свідків, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також витребувати ряд доказів у ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 . В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складено безпідставно, оскільки в останнього спроб чи намірів перетнути державний кордон не було. Зазначає, що 03.03.2023 року він зі своїми товаришами шукали житло у прикордонній зоні, однак їх було зупинено та затримано працівниками прикордонної служби. Останній мав при собі документи, що посвідчують особу, пояснив мету свого перебування, однак відносно нього було складено протокол. Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, якими саме діями правопорушника виразилась незаконна спроба перетину державного кордону і в чому конкретно вона полягала, а в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження в його діях умислу на вчинення порушення. Крім того, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено за його відсутності, чим порушено права останнього. ОСОБА_1 у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, в апеляційній скарзі просив розгляд справи проводити без його участі, а тому суд апеляційної інстанції вважає за можливе розгляд апеляційної скарги проводити у його відсутності. Дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суддя дав належну оцінку і навів у постанові, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 283507 від 04.03.2023 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; протоколом про адміністративне затримання від 03.03.2023 року, згідно з яким ОСОБА_1 був затриманий о 22. год. 55 хв 03 березня 2023 року у зв`язку з вчиненням правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП; рапортом старшого зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б), в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення; поясненнями ОСОБА_1 від 03.03.2023 року, згідно з якими останній відмовився від надання пояснень відповідно до ст.63 Конституції України. Доводи апелянта про те, що він не вчиняв спроб та не мав намірів перетнути державний кордон, а також про відсутність в його діях умислу на вчинення правопорушення, вважаю необґрунтованими з наступних підстав. Відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 24 лютого 2022 року на території Україні запроваджено воєнний стан. Згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022, в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон. Згідно з повідомлення Державної прикордонної служби України, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово заборонено виїзд за межі України громадян України чоловічої статі віком від 18 до 60 років. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , разом із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , було затримано 03.03.2023 року о 22 год. 55 хв., на напрямку 541 прикордонного знаку, територія Шегинівської ОТГ Яворівського району Львівської області, тобто в місці де діє прикордонний режим. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що ОСОБА_1 , знаючи про тимчасову заборону виїзду за межі України громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років та перебуваючи у прикордонній смузі на ділянці відповідальності ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , вчинив спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон, вчинене групою осіб. Таким чином, заперечення ОСОБА_1 вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, не спростовує правильних висновків суду першої інстанції про доведеність його вини у скоєному, і апеляційним судом оцінюються як форма захисту. Твердження ОСОБА_1 про те, що протокол про адміністративне правопорушення був складений за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, спростовуються наявною в протоколі відміткою про те, що ОСОБА_1 відмовився від підпису в присутності свідків. Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне затримання від 03.03.2023 року, ОСОБА_1 був звільнений 04.03.2023 року о 01.55 год. у зв`язку із складання протоколу про адміністративне правопорушення, що свідчить про те, шо протокол про адміністративне правопорушення складався після затримання ОСОБА_1 , факт якого останній не заперечує. Клопотання про допит свідків, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також витребування ряду доказів у ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (тип Б) ІНФОРМАЦІЯ_4 , задоволенню не підлягає, оскільки відсутня необхідність у допиті вказаних осіб та витребуванні доказів у зв`язку з тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, які є взаємодоповнюючими та не суперечать один одному. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн. накладене відповідно до санкції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя постановив: постанову Мостиського районного суду Львівської області від 29.03.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В.Я.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»