Постанова Львівський апеляційний суд № 450/1667/22
від 25.01.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 450/1667/22 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б. Провадження № 33/811/1553/22 Доповідач: Головатий В. Я. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2023 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., з участю захисника Карзова О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.11.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.11.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 04.06.2022 року о 19 год. 00 хв. на вул. Львівській в с. Старе Село Львівської області керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що підтверджується відеозаписом, знятим на боді-камеру №
254. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. На зазначену постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що він не керував транспортним засобом, а факт керуванням ним транспортним засобом не підтверджується жодними доказами по справі. Зазначає, що суд першої інстанції необ`єктивно оцінив показання свідка ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом. Заслухавши доводи захисника Карзова О. М., який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що у її задоволенні слід відмовити. Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Таке, зокрема, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених суддею районного суду доказів, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 174019 від 04.06.2022 року, який складений особою, яка має право складати протоколи про адміністративні правопорушення, їх зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і сумнівів у достовірності занесених у нього даних не викликає, на час розгляду справи ніким не спростований; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 04 червня 2022 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, виражене тремтіння пальців рук; рапортом працівника поліції від 04.06.2022 року, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення; відеозаписом з місця події, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі. Доводи апелянта про те, що він не керував транспортним засобом, вважаю необґрунтованими з наступних підстав. Як вбачається з відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, коли останні підійшли до транспортного засобу марки «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебував на водійському місці, на запитання поліцейського, виходячи з автомобіля, відповів, що він вмикав покажчики повороту, а також зазначив, що він рушив від магазину та проїхав лише 20 м., чим визнав, що керував транспортним засобом. В подальшому, ОСОБА_1 були роз`яснені його права та обов`язки відповідно до ст. 268 КУпАП, запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в медичному закладі або відмовитися від проходження такого. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі в передбаченому законом порядку. При цьому, останній впродовж всього спілкування з працівниками поліції на місці події жодного разу не повідомляв їм про те, що він не керував транспортним засобом. Твердження про те, що транспортним засобом керував ОСОБА_2 , не заслуговує на увагу, оскільки будь-яких доказів на підтвердження того, що згадана особа керувала автомобілем марки «ВАЗ 2109», д.н.з. НОМЕР_1 , матеріали справи не містять. При цьому, ОСОБА_2 , повернувшись на місце події лише о 19 год. 42 хв., не повідомляв працівникам поліції обставин, на які покликається ОСОБА_1 . Отже, висновки місцевого суду про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі є правильними. Таким чином, зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду про те, що покази свідка ОСОБА_2 не узгоджуються із наявним в матеріалах справи відеозаписом та є суперечливими, оскільки ОСОБА_2 перебуває у дружніх відносинах з ОСОБА_1 та є заінтересованою особою. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік накладене відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Відтак, вважаю, що суд, у відповідності до ст. 252 КУпАП, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали справи в їх сукупності, дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та наклав на нього адміністративне стягнення у межах санкції цієї статті та з урахуванням, відповідно до ст. 33 КУпАП, характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя постановив: постанову Пустомитівського районного суду Львівської області від 29.11.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Головатий В.Я.