Постанова 4803 № 212/7130/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/609/23 Справа № 212/7130/22 Суддя у 1-й інстанції - Дехта Р. В. Суддя у 2-й інстанції - Сєдих А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2023 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Сєдих А.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2023 року, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого «КривбасМехремонт», водій, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови ОСОБА_1 13.12.2022 року о 16 годині 30 хвилин в м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Ракітіна, 14, керуючи транспортним засобом MERSEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та не надав перевагу в русі не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, та скоїв зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій самій смузі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3 (б), 10.1, 10.3, 13.1, 13.3 ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Постановою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536 гривень 80 коп. на користь держави. З таким судовим рішенням не погодилась особа, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та оскаржив в апеляційному порядку вважаючи оскаржувану постанову винесеною з порушенням норм процесуального права, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам дорожньо-транспортної пригоди, у зв`язку з чим підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Вказує, що 03 січня 2023 року ним через систему «Електронний суд» було подано заяву про ознайомлення з матеріалами протоколу та додатками до нього через систему «Електронний суд», у зв`язку з тим що в країни введено військовий стан та/карантинні обмеження із COVID-19 він не мав можливості ознайомитися з матеріалами протоколу в приміщенні суду. Зазначає, що 20 лютого 2023 року, через систему «Електронний суд» йому стало відомо, що розгляд справи призначено на 24 лютого 2023 року, фактичне отримання зазначеної судової повістки було 24 лютого 2023 року в приміщенні поштового відділення

81. Також вказує, що 23 лютого 2023 року ним через систему «Електронний суд» було подано заяву про перенесення розгляду зазначеної справи у зв`язку з відрядження його до міста Дніпро, до своєї заяви він додав сканкопію посвідчення про відрядження, що підтверджувало його відсутність в цей день у місті Кривому Розі та неможливість в зв`язку з цим прибути на судове засідання та захищати свої права. Також 23 лютого 2023р. ним було повторно направлено заяву про ознайомлення з матеріалами справи в системі «Електронний суд». Вважає, що судом першої інстанції порушено його право на захист прав та свобод передбачених Конституцією України, оскільки його не ознайомлено з матеріалами даної адміністративної справи, та порушено його право приймати участь у судових засіданнях даної справи для належного захисту своїх прав та свобод. Вважає, що судом першої інстанції було не об`єктивно та не достатньо оцінено докази та їх сукупність у зв`язку з чим суд прийшов до хибного висновку його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, а справа була розглянута однобічно без з`ясування всіх обставин пригоди без його пояснень. Вказує, що він має водійський стаж понад 40 років на вантажних автомобілях і в нього відсутні притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Вважає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм процесуального права, при цьому суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду, що призвело до ухвалення судом незаконного та необґрунтованого рішення, яке не відповідає дійсним обставинам справи. Просить постанову скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП відносно ОСОБА_1 та направити до суду першої інстанції на новий розгляд. Сторони про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Від особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до апеляційного суду надано клопотання в якому просить апеляційну скаргу задовольнити, а розгляд апеляційної скарги провести за його відсутності. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, прихожу до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова без змін з таких підстав. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст. 283 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення. Відповідно до п.п. 1.3-1.5 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих правил. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Пункт 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінетів Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (далі Правила) вказує, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Відповідно до п.10.1 Правил дорожнього руху України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідно до п.10.3 Правил дорожнього руху України, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися. Відповідно до п.13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу. Відповідно до п.13.3 Правил дорожнього руху України, під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Як вбачається з матеріалів справи суд першої інстанції при визнанні винуватості ОСОБА_1 послався на досліджені в судовому засіданні докази, а саме його вина доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №395459 від 13.12.2022 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протоколом про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП та іншими матеріалами справи. Зокрема, суддею суду першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи, що ОСОБА_1 13.12.2022 року о 16 годині 30 хвилин в м. Кривий Ріг, Покровський район, вул. Ракітіна, 14, керуючи транспортним засобом MERSEDES-BENZ, номерний знак НОМЕР_1 , був неуважним при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та не надав перевагу в русі не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу, та скоїв зіткнення з автомобілем VOLKSWAGEN, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в попутному напрямку по тій самій смузі. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Незважаючи на те, що у апеляційній скарзі ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, його вина повністю підтверджується вказаними вище доказами по справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №395459 від 13.12.2022 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями ОСОБА_1 , письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , протоколом про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що суддя першої інстанції під час розгляду адміністративного провадження, порушив права ОСОБА_1 на захист, вважаю безпідставними. Апелянт вказує про неможливість прийти до приміщення суду першої інстанції для ознайомлення з матеріалами справи через введення в країні військового стану та карантинні обмеження із COVID-19, проте як він зазначає у апеляційній скарзі він відвідував приміщення поштового відділення 81 та поїхати у відрядження, не дивлячись на вказаний ним військовий стан та карантинні обмеження із COVID-19. Також апеляційний суд зазначає, що апелянт вказує про неможливість прийти до приміщення суду першої інстанції 24 лютого 2023 року на судове засідання у зв`язку з відрядження його до міста Дніпро, проте у апеляційній скарзі вказує, що саме 24 лютого 2023 року у день судового засідання апелянт мав змогу отримати судову повістку в приміщенні поштового відділення

81. Крім того апеляційний суд зазначає, що хоча апелянт наполягає про порушення його права на ознайомлення з матеріалами справи, проте на момент подачі апеляційної скарги апелянт вказує, що його суд першої інстанції не ознайомив з матеріалами справи, проте до суду апеляційної інстанції апелянт клопотання про ознайомленням з цими матеріалами не подавав, а отже суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 зловживав своїми правами та його дії були спрямовані на навмисне затягування розгляду справи у суді першої інстанції. Апеляційний суд зазначає, що ОСОБА_1 може вільно пересуватися та реалізовувати своє право - бути присутніми під час судового засідання, йому заздалегідь було відомо про дату, час та місце розгляду справи, проте своїм правом не скористався. Дана позиція повністю узгоджується з усталеною практикою Європейського суду з прав людини. Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Так, у рішенні ЄСПЛ від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури розгляду. У рішенні ЕСПЛ у справі «Пономарьов проти України» Суд зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Отже, аналіз практики ЄСПЛ свідчить про те, що відсутність особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності під час розгляду провадження судом не може автоматично вважатися порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому вказані вище доводи апелянта безпідставні. Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, не відноситься до переліку, визначених ст. 268 КУпАП правопорушень, при розгляді яких присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Із врахуванням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суд першої інстанції правильно дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП). Також апеляційний суд вказує на те, що ОСОБА_1 надав до суду першої інстанції заяву з сканкопію посвідчення про відрядження, проте цю заяву ним було надіслано 23.02.2023 року у той час вказане посвідчення про відрядження №00001 вже датоване 24.02.2023 роком з відповідною відміткою, «Вибув із м.Кривий Ріг 24.02.23» тобто у вказаному посвідченні проставлені дати наперед. Також при подачі апеляційної скарги 06.03.2023 року, апелянт додає цю саму сканкопію посвідчення про відрядження, без інших відміток у наявних графах, а саме «Прибув до» та не стоїть підпис під відміткою «Вибув 24.02.23», а також у посвідченні про відрядження не зазначений час з якої по яку годину він буде у відрядженні, що підтвердило його не можливість прибути до суду у призначений час. На підставі викладеного у апеляційного суду виникають сумніви, щодо справжності вказаного посвідчення про відрядження №00001 від 24.02.23, та про дійсну неможливість прибути у зазначену дату, час та місце розгляду справи у суді першої інстанції. Таким чином, відсутність ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції зумовлена саме його поведінкою, а не порушенням судом його прав, який був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 має водійський стаж понад 40 років на вантажних автомобілях і в нього відсутні притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, є безпідставними, оскільки ніяким чином не впливають на спростування чи доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП. Доводи апеляційної скарги, що постанова суду ухвалена з порушенням норм процесуального права, з не повним з`ясуванням усі фактичні обставини справи оскільки суд не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, є безпідставними та такими, що повністю спростовуються наявними матеріалами справи. Також апеляційний суд зазначає, що згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім того, як зазначалось вище для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися, а також водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу та під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху. Вказаних вимог правил дорожнього руху ОСОБА_1 не дотримався внаслідок чого допустив зіткнення з іншим автомобілем та при ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 2.3 (б), 10.1, 10.3, 13.1, 13.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП в апеляційній скарзі не наведено. Враховуючи вищевикладене, підстав для скасування постанови судді, не вбачається. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 лютого 2023 року, у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КУпАП, щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя