Постанова Одеський апеляційний суд № 523/3902/23

Номер провадження: 33/813/594/23 Номер справи місцевого суду: 523/3902/23 Головуючий у першій інстанції Кузьміна О. І. Доповідач Батрак В. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.04.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд під головування судді Батрака В.В., за участю секретаря Чапенка В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 14 березня 2023 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн. в дохід держави. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн. 80 коп. ВСТАНОВИВ: Згідно постанови суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАПза наступних обставин. Так, 15 лютого 2023 року о 19 годині 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , голосно нецензурно лаявся на адресу падчерки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , хапав за руки та за обличчя, чим міг спричинити фізичну шкоду її здоров`ю, вчинивши домашнє насильство, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП. Не погодившись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зокрема апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Також, апелянт вказує на те, що ніякого насильства, чи то фізичного, психологічного, економічного характеру, чи тілесних ушкоджень, погроз, образ до падчерки не застосовував, про що свідчить письмове підтвердження його дружини ОСОБА_4 . Крім того, зазначає про те, що участі в судовому засіданні не приймав, чим порушено його права на захист. З огляду на вищевказане, апелянт вважає, що його вина у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, бо правопорушення він не вчиняв. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши та перевіривши матеріали провадження, перевіривши та проаналізувавши доводи, апеляційний суд приходить до наступного. Будучи належним чином повідомленим про доту, час і місце судового засідання ОСОБА_1 в судове засідання не прибув. Клопотань про відкладення розгляду справи до суд не подавав. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст. 254 КУпАП). Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису (ст. 251 ч.1 КУпАП). Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статті, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Згідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що 15 лютого 2023 року о 19 год. 00 хв., ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 вчинив відносно своєї падчерки ОСОБА_5 , домашнє насильство, тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме: хапав за руки та за обличчя, внаслідок чого завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю падчерки. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Склад правопорушення - сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення і є підставою для притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності. Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи (ст. 1 ч.1 п. 3,14 Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»). Для правильної кваліфікації дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності з підстав ст. 173-2 ч.1 КУпАП, факт порушення вказаних прав повинен бути відображений у протоколі про адміністративне правопорушення. Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, дослідивши матеріали адміністративної справи, проаналізувавши докази та надавши їм оцінку, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що підтверджується протоколом про адміністративні правопорушення серія ВАВ № 816925 від 24.02.2023 року, заявою потерпілої ОСОБА_4 , поясненнями самого ОСОБА_1 . Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про розгляд справи в суді першої інстанції без його участі, оскільки в матеріалах справи наявна розписка, яка власноруч підписана ОСОБА_1 про присутність його в судому засіданні 14.03.2023 року. Даний факт також підтверджено постановою суду першої інстанції в якій вказано, що ОСОБА_1 в судовому засіданні вину свою визнав та зазначив, що дружина своїми діями спровокувала його. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі є недоведеними. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, дійшов правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні. У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Виходячи з вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. На підставі наведеного та керуючись, ст. ст. 7, 252, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 14 березня 2023 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 170 грн. без змін. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. СУДДЯ ОДЕСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В.БАТРАК