Постанова Полтавський апеляційний суд № 526/3941/25

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 526/3941/25 Номер провадження 33/814/536/26Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Панченко О. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 липня 2026 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Панченко О.О., при секретарі Філоненко О.В. з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , його захисника адвоката Білоцерківця Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та захисника адвоката Білоцерківця Геннадія Васильовича на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера,- В С Т А Н О В И В: Постановою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонера, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340 (триста сорок) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605.60 грн. Згідно з постановою судді ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він 30 листопада 2026 року о 12:33 год по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї доньки ОСОБА_2 , а саме висловлювався на її адресу нецензурною лайкою кидаючи при цьому в неї побутові речі. Тілесних ушкоджень завдано не було. Одночасно, ОСОБА_1 висловлювався нецензурною лайкою в бік своєї доньки ОСОБА_2 в присутності малолітніх дітей ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 .. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст. 173-2 та ч.2 ст.173-2 КУпАП. Позиції осіб, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із постановою судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Білоцерківець Г.В. подали апеляційні скарги в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять її скасувати, а провадження по справі закрити. Апеляційні скарги обґрунтовуються відсутністю в матеріалах справи належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих правопорушень. Щодо явки та позиції учасників провадження в суді апеляційної інстанції Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Білоцерківець Г.В. в судовому засіданні апеляційні скарги підтримали з мотивів, викладених в ній, просили їх задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити. Потерпіла ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, на виклик у судове засідання не з`явилась, однак надіслала клопотання про відкладення розгляду справи, витребування та долучення доказів та виклик особи до судового засідання. Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду В апеляційних скаргах, ОСОБА_1 , та його захисник адвокат Білоцерківець Г.В. просять поновити строк на апеляційне оскарження постанови Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року, оскільки копію оскаржуваної постанови було отримано ОСОБА_1 05 березня 2026 року. З матеріалів справи вбачається, що копія постанови судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року була отримана ОСОБА_1 05 березня 2026 року (а.с.24). Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги, вважаю, що воно підлягає задоволенню, оскільки наведені причини пропуску строку на оскарження є поважними та підтверджуються матеріалами справи. Мотиви суду Відповідно до з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно зі ст.ст.9, 247 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути почато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Диспозицією ч. 1 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Диспозицією ч. 2 ст.173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення діяння, передбаченого частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи. Об`єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдано шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілого. Згідно з ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Відповідно до вимог ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені ст.268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Апеляційний суд зазначає, що протоколи про адміністративні правопорушення складені уповноваженою на те посадовою особою, як передбачено приписами ст.255 КУпАП, та відповідає вимогам ст.256 цього Кодексу. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №993663 від 30 листопада 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , 30 листопада 2026 року о 12:33 год по АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї доньки ОСОБА_2 психологічного характеру, а саме виражався нецензурною лайкою та кидав предмети побуту в неї, при цьому тілесних ушкоджень не завдав. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №993662 від 30 листопада 2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 30 листопада 2026 року о 12:33 год по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою в бік своєї доньки ОСОБА_2 в присутності малолітніх дітей ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , чим могла бути завдана шкода психологічного характеру, внаслідок чого вчинив домашнє насильство в сім`ї. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Вказані вимоги закону суддею місцевого суду були виконані в повному обсязі. Так, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП, суддя суду першої інстанції послався на сукупність доказів, які були досліджені у повному обсязі, зокрема: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №993663 від 30 листопада 2025 року та протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №993662 від 30 листопада 2025 року; рапорт працівника поліції; письмові пояснення ОСОБА_2 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ; форму оцінки ризиків домашнього насильства. Оцінивши в сукупності зазначені докази, суддя місцевого суду дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП оскільки дані докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП. Апеляційний суд не бере до уваги доводи апелянта про те, що він не вчиняв домашнього насильства, оскільки вони спростовуються зібраними та дослідженими по справі вищепереліченими доказами, а невизнання правопорушником своєї вини у скоєному, суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення, та відхиляє їх. Доводи скаржника, що письмові пояснення свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_2 не можуть бути як інформаційне джерело висвітлення обставин даного правопорушення, оскільки за своїм змістом не підтверджують суть скоєного правопорушення не беруться до уваги апеляційним судом, оскільки вищезазначені письмові пояснення є послідовними, стабільними та несуперечливими, об`єктивно узгоджуються з іншими доказами у справі, підтверджують обставини встановлені в протоколах про адміністративні правопорушення, а тому є належними та допустимими доказами в справі. Таким чином, твердження скаржника про те, що висновки місцевого суду не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Отже, жодних об`єктивних даних, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП, матеріали справи не містять і в апеляційній скарзі не наведено. Враховуючи викладене, вважаю обґрунтованим висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень та правильною кваліфікацію його дій за ч.1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП. Судове рішення належним чином мотивоване і відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Порушень закону, які були б підставою для скасування постанови судді не встановлено. Щодо клопотання ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи, витребування та долучення доказів і виклик особи до судового засідання, апеляційний суд не вбачає підстав для його задоволення, оскільки матеріали справи містять письмові докази, які стосуються предмету спору, зокрема письмові пояснення ОСОБА_5 ,. які були досліджені, як місцевим судом так і судом апеляційної інстанції, відтак відсутні підстави для їх витребування та виклику даного свідка. Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Враховуючи викладене, апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - П О С Т А Н О В И В: Клопотання ОСОБА_1 та захисника адвоката Білоцерківця Геннадія Васильовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року - задовольнити. Поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року. Апеляційні скарги ОСОБА_1 та захисника адвоката Білоцерківця Геннадія Васильовича залишити без задоволення. Постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 02 березня 2026 року щодо визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2 та ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду О.О. Панченко