Постанова Рівненський апеляційний суд № 2-о-130/11
від 19.04.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДРІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 квітня 2023 року м. Рівне Справа № 2-о-130/11 Провадження № 22-ц/4815/87/23 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (суддя-доповідач) Вейтас І.В., суддів: Гордійчук С.О., Ковальчук Н.М. секретар - Пиляй І.С. учасники справи: заявник - прокурор Рівненського району Рівненської області, правонаступником якого є Рівненська окружна прокуратура, в інтересах держави в особі територіальної громади Грушвицької сільської ради Рівненського району, правонаступником якої є Великоомелянівська об`єднана територіальна громада, особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 травня 2012 року, у складі судді Красовського О.О., у справі за заявою прокурора Рівненського району Рівненської області в інтересах територіальної громади Грушвицької сільської ради в особі Грушвицької сільської ради Рівненського району про визнання спадщини відумерлою, ВСТАНОВИВ: У грудні 2010 року прокуратура Рівненського району Рівненської області звернулася до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою. Заявник зазначає, що після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишилося майно, а саме земельна частка (пай). Більше одного року після відкриття спадщини ніхто із спадкоємців не звертався з заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 . Вбачаючи інтереси держави в особі територіальної громади Грушвицької сільської ради в особі Грушвицької сільської ради Рівненського району прокуратура просить визнати спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 у вигляді земельної ділянки відумерлою та передати її у власність територіальної громади Грушвицької сільської ради. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 17 травня 2012 рокузаяву прокурора Рівненського району в інтересах територіальної громади Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області про визнання спадщини відумерлоюзадоволено повністю. Визнано відумерлою спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у виді земельної частки (паю) розміром 2,23 умовних кадастрових гектари, що на території Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, та передати цю земельну ділянку частку (пай) у власність територіальної громади Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області. Рішення суду мотивовано тим, що після смерті ОСОБА_2 спадкоємців немає. Осіб, які б мали право на спадкування відповідно до ст. 531 Цивільного Кодексу Української РСР 1963 року, який був чинним на час відкриття спадщини, також немає. Заповіт ОСОБА_2 не складав і спадкова справа щодо майна померлого не заводилася, а тому спадщина, яка відкрилася після його смерті є відумерлою. З апеляційною скаргою на вказане рішення суду першої інстанції звернулася ОСОБА_1 .. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення неповно з`ясував обставини, що мають значення для справив частині визначення кола спадкоємців після смерті ОСОБА_2 . Зокрема визнав встановленою обставину відсутності спадкоємців, які прийняли спадщину на підставі повідомлення Рівненської районної державної нотаріальної контори про те, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася. Зауважує, що її мати ОСОБА_3 , була рідною сестрою ОСОБА_2 і проживала з ним в одному житловому будинку та була спадкоємцем другої черги за законом відповідно до ст. 529 ЦК УРСР. Висновок суду про відсутність спадкоємців після смерті ОСОБА_2 при наявності доказів прийняття спадщини його сестрою шляхом фактичного вступу в управління чи володіння спадковим майном не відповідає обставинам справи. Оскільки ЦК УРСР не містив положень про відумерлість спадщини, то заява прокурора Рівненського району в інтересах територіальної громади Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області є безпідставною і не підлягає задоволенню. Просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухваливши нове рішення суду яким відмовити у задоволенні заяви. У відзиві на апеляційну скаргу Рівненська окружна прокуратуравказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду залишити без змін. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 19 жовтня 2022 року до участі у даній цивільній справі залучено у якості правонаступників заявників Рівненську окружну прокуратуру та Великоомелянівську об`єднану територіальну громаду. Під час розгляду справи апеляційним судом представник ОСОБА_1 адвокат Дем`яненко Л.П. звернулась до суду з заявою про зупинення провадження у справі, оскільки ОСОБА_1 звернулась до Рівненського районного суду Рівненської області з заявою про встановлення факту прийняття її матір`ю ОСОБА_4 спадщини після ОСОБА_2 , і ухвалою Рівненського районного суду від 11 листопада 2022 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 16 листопада 2022 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 570/4325/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області про встановлення факту прийняття спадщини. Ухвалою Рівненського апеляційного суду від 23 березня 2023 року поновлено провадження у даній справі у зв`язку з набранням 21 березня 2023 року законної сили рішенням суду у цивільній справі № 570/4325/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області про встановлення факту прийняття спадщини. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області про встановлення факту прийняття спадщини задоволено повністю. Встановлено факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю заявниці, ОСОБА_4 , як спадкоємцем другої черги за законом, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Заслухавши доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 , яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення прокурора Рівненської окружної прокуратури, яка заперечує проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до статті 352 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов`язки учасника справи. З матеріалів справи та матеріалів, що надані особою, що звернулась з апеляційною скаргою, слідує, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про смерть № 36 від 20.11.2000 року (а.с. 5). Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з права на земельну частку (пай), 3,23 умовних кадастрових гектарах, що підтверджується копією сертифікату на право на земельну частку (пай), серія РВ № 0053349 (а.с. 61). Відповідно до повідомлення Рівненської районної державної нотаріальної контори від 28.04.2012 року № 825/01-16, спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Рівненською районною державною нотаріальною конторою не заводилася (а.с. 51). Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 27.04.2012 року у Спадковому реєстрі відсутня інформація про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 . Ухвалюючи рішення про визнання спадщини відумерлою, суд першої інстанції, керуючись статтею 1277 ЦК України, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, оскільки спадкоємці померлого за заповітом і за законом відсутні. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Великоомелянська сільська рада Рівненського району Рівненської області про встановлення факту прийняття спадщини задоволено повністю. Встановлено факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю заявниці, ОСОБА_4 , як спадкоємцем другої черги за законом, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Зі змісту даного судового рішення вбачається, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідною сестрою померлого ОСОБА_2 та матір`ю ОСОБА_1 . Вказане рішення суду ніким не оскаржено та набрало законної сили. З матеріалів, що надані особою, яка звернулась з апеляційною скаргою, вбачається, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Вказане підтверджується копією свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , яке повторно видане 06 вересня 2022 року Рівненським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (а.с. 75). Згідно свідоцтва про шлюб, яке повторно видане 06 вересня 2022 року Рівненським відділом ДРАЦС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), 11 березня 1999 року ОСОБА_7 та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб, після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_8 » . За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (частина перша статті 58 Конституції України), а також відповідно до пунктів 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України норми цього Кодексу застосовуються до цивільних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 01 січня 2004 року. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , то до правовідносин, щодо прийняття його спадщини застосовуються положення ЦК Української РСР 1963 року. Згідно з частиною першою статті 524 ЦК Української РСР 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Відповідно до статті 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Статтею 530 ЦК передбачено, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга). У силу статті 549 ЦК Української РСР спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня відкриття спадщини він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Стаття 548 ЦК Української РСР визначає, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Статтею 525 ЦК Української РСР передбачено, що часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року встановлено факт прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , як спадкоємцем другої черги за законом, шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Частиною 4 ст. 82 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи судом апеляційної інстанції) передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Згідно витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі наданому приватним нотаріусом Кутецькою В.В. від 01 грудня 2021 року після смерті ОСОБА_4 зареєстрована спадкова справа. Згідно листа Приватного нотаріуса Купецької В.В. від 09 вересня 2022 року № 224/02-14 ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . Таким чином, з врахуванням наведених норм законодавства та наданих апелянтом доказів, обставин, встановлених рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 16 лютого 2023 року у справі № 570/4325/22, слідує, що ОСОБА_4 прийняла спадщину (усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті) після померлого брата ОСОБА_2 . Отже, ОСОБА_1 , як спадкоємцем ОСОБА_4 має право на спадкування належного ОСОБА_4 майна, в тому числі і право на земельну частку (пай), серія РВ № 0053349, що належала ОСОБА_2 . З наведеного слідує, що оскаржуване рішення суду про визнання спадщини ОСОБА_2 відумерлою, безпосередньо стосується прав, інтересів та обов`язків ОСОБА_1 , отже підстави для закриття апеляційного провадження з підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України відсутні. Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, щодо порушення судом першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення, норм матеріального права, виходячи з наступного. Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини та кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 01 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються ЦК України. Відповідно до частини першої та третьої статті 1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням. Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (у редакції, Закону 2004 року) визначено, що правила статті 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року. Норми пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, за якими ЦК України застосовується також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом, необхідно розуміти таким чином, що правила Книги шостої ЦК України може бути застосовано лише до спадщини, яка відкрилася після 01 липня 2003 року і не була прийнята ніким зі спадкоємців, право на спадкування яких виникло відповідно до норм статей 529-531 ЦК Української РСР. Тобто, правила абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягають застосуванню, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм ЦК Української РСР. Таким чином, сплив однорічного строку, встановленого частиною другою статті 1277 ЦК України та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року. Установивши, що спадщина після смерті ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто до набрання чинності ЦК України з 01 січня 2004 року, суд першої інстанції, дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про визнання спадщини відумерлою, відповідно до положень ст. 1277 ЦК України, оскільки до цих правовідносин підлягають застосуванню норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК Української РСР 1963 року, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування. Враховуючи наведене, колегія суддів, вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову прокурору Рівненської окружної прокуратури, який діє в інтересах Великоомелянівської об`єднаної територіальної громади у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою. Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, 382, 384 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 17 травня 2012 рокускасувати, ухвалити нове судове рішення. Відмовити прокурору Рівненського району Рівненської області, правонаступником якого є Рівненська окружна прокуратура, в інтересах держави в особі територіальної громади Грушвицької сільської ради Рівненського району, правонаступником якої є Великоомелянівська об`єднана територіальна громада,у задоволенні заяви про визнання спадщини відумерлою. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 19 квітня 2023 року. Головуючий І. В. Вейтас Судді: С. О. Гордійчук Н. М. Ковальчук