LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4801127/35584/21

від 19.04.2023 ·

Справа № 127/35584/21 Провадження № 22-ц/801/574/2023 Категорія: 58 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ан О. В. Доповідач:Голота Л. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2023 рокуСправа № 127/35584/21м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді - Голоти Л. О. (суддя-доповідач), суддів Денишенко Т. О., Рибчинського В. П., за участю секретаря судового засідання Різник Д. С., розглянув у відкритому судовому засіданні у режимі відео конференції справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2022 року, постановлене у складі судді Ан О. В., в приміщенні суду в м. Вінниця, - в с т а н о в и в : 24.12.2021 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Піпко В. В., подано засобами поштового зв`язку позовну заяву (вх. № 95424 від 29.12.2021 року), до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, ділової репутації, відшкодування моральної шкоди. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2022 року позов залишено без розгляду. Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись порушення норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Основними доводами апеляційної скарги є те, що позивач не отримувала повідомлення про виклик до суду, а Адвокатське бюро «Приходько та партнери» від 24.02.2022 року тимчасово припинило свою роботу у зв`язку із повномасштабним вторгненням російських війск на територію України. У представника позивача фізично не було доступу до особистої робочої електронної адреси, так як до офісного приміщення (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, пов 10 БЦ «ПАРУС») тимчасово не було доступу. У паперовому вигляді судові повістки не надходили позивачу та її представнику. Судом першої інстанції не взято до уваги пункт 5 рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 року, згідно якого по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судовому засіданні (в режимі відеоконференції) ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час і місце розгляду справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши підстави апеляційної скарги, Вінницький апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України). Згідно з статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам статті 263 ЦПК України. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що ні позивач, ані її представник тричі поспіль не з`явились в судове засідання (15.03.2022 року, 13.04.2022 року та 03.05.2022 року), позивачем або її представником не надано заяв та доказів на підтвердження обставин, які перешкоджають явці в судове засідання, або зупинення провадження з законних на те підстав, тому суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду. Суд також зазначив, що згідно матеріалів справи позивач ОСОБА_1 проживає у м. Луцьк, Волинської області на території якої немає активних бойових дій. Висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду зроблений з дотримання норм процесуального права. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у статті 257 ЦПК України. Так, відповідно до пункту третього частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. За змістом вимог частини п`ятої статті 223 ЦПК України, пункту третього частини першої статті 257 ЦПК України, правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що судом першої інстанції про судове засідання позивача було повідомлено через її представника ОСОБА_3 відповідно до положень частини п`ятої статті 130 ЦПК України, зокрема : - 17.02.2022 року надіслано судову повістку на 15.03.2022 року на 10:00 год. на електронну пошту представника (довідка про доставку судової повістки на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а. с. 83а); - 15.03.2022 року надіслано судову повістку на 13.04.2022 року на 12:00 год. на електронну пошту представника (довідка про доставку судової повістки на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а. с. 89); - 13.04.2022 року надіслано судову повістку на 03.05.2022 року на 10:30 год. на електронну пошту представника (довідка про доставку судової повістки на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 ) (а. с. 96). Як видно зі справи, судом першої інстанції про судове засідання повідомлявся представник позивача за електронною адресою ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). З цієї електронної адреси представник позивача надсилав до суду документи по справі, клопотання /а. с. 63, 74/, відтак використовував її для переписки з судом. У постанові від 06.03.2023 року у справі № 753/19393/20 КЦС Верховний Суд зазначив, що для вручення повісток закон передбачає альтернативні способи комунікації. Якщо учасник справи надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це в свою черг, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. (пункт 2, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України). Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (частина п`ята статті 130 ЦПК України). З огляду на викладене, колегія суддів приходить висновку, що позивач та її адвокат були належним чином повідомлені про день та час судових засідань. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Учасники судового процесу та їхні представники, як зазначено у частині першій статті 44 ЦПК України, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Установивши, що позивач та її представник, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, тричі поспіль не з`явились в судове засідання (15.03.2022 року, 13.04.2022 року та 03.05.2022 року), хоча інформація про дату судового засідання також є відкритою та розміщена на сайті Судова влада, доступ до якого є вільним, позивач та її представникне скористалися правом подати заяву про розгляд справи за відсутності позивача, суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статі 257 ЦПК України для залишення позову - без розгляду. Судом першої інстанції надано належну оцінку процесуальній поведінці позивача та його представника, вжито необхідних заходів для забезпечення позивачу можливості реалізувати свої права в суді з дотриманням принципу змагальності сторін, права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи права інших учасників справи. Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не отримувала повідомлення про виклик до суду, а Адвокатське бюро «Приходько та партнери» від 24.02.2022 року тимчасово припинило свою роботу у зв`язку із повномасштабним вторгненням рашистів на територію України, тому у представника позивача фізично не було доступу до особистої робочої електронної адреси, так як до офісного приміщення (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, пов 10 БЦ «ПАРУС») тимчасово не було доступу, а в паперовому вигляді судові повістки не надходили позивачу та її представнику, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки неналежна організація роботи АО «Приходько та партнери», відсутність можливості дистанційної роботи, не може бути поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, з огляду на те, що судом першої інстанції було повідомлено представника позивача про судові засідання на електронну пошту представника, за допомогою якої представник відповідача здійснював переписку з судом. Крім цього, у справі відсутні докази того, що позивач та її представник зверталися до суду із заявами/клопотаннями про неможливість явки до суду, відкладення розгляду справи або розгляд справи у відсутності позивача. Аргументи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не взято до уваги пункт 5 рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 року, згідно якого по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя, суд апеляційної інстанції не вважає такими, що дають підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки суд при вирішення питання про залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання виходить з конкретних обставин справи, при цьому судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_1 проживає у м. Луцьк, Волинської області на території якої немає активних бойових дій. Суд звертає увагу на те, що позивач (її представник) не були позбавлені можливості порушити перед судом клопотання про проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України в режимі відеоконференції, проте таким правом не скористались. Відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України). Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що аргументи апеляційної скарги не свідчать про допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, які дають правові підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, відтак апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін. Керуючись частиною четвертою статті 258, частиною першою статті 259, статтями 367, 369, 374, 375, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2022 року у даній справі залишити без змін. Поновити дію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.05.2022 року у даній справі. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя Л. О. Голота Судді: Т. О. Денишенко В. П. Рибчинський Повний текст постанови складено 19.04.2023 року.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»