Постанова Київський апеляційний суд № 757/7147/22-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа №757/7147/22-ц Головуючий у суді І інстанції:Соколов О.М. провадження №22-ц/824/6647/2023 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 квітня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді Сушко Л.П., суддів Олійника В.І., Поліщук Н.В., розглянувши у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою адвоката Телющенко Віталія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року про повернення заяви без розгляду у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №757/7147/22-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, боржник: ОСОБА_1 , ВСТАНОВИВ: У червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року повернуто заяву ОСОБА_1 без розгляду. Не погодившись із вказаною ухвалою, адвокат Телющенко В.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, зазначив, що не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 170 ЦПК України, а саме до заяви не додано оскаржуваний наказ. Оскільки в заяві про скасування судового наказу у цій справі, поданій до суду 03.06.2022 року чітко зазначено:"наказ, що оспорюється: Судовий наказ № 757/7147/22-ц від 21.02.2022 року, виданий Печерським районним судом міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги". Також зазначив, що повертаючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що заявником не додано судового наказу до заяви, однак ч. 5 ст. 170 ЦПК України встановлений вичерпний перелік документів, що додаються, та вимоги щодо надання копії судового наказу такий перелік не містить. Також вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про повернення заяви про скасування судового наказу, у зв`язку із неналежним її оформленням з підстав ненадання до заяви судового наказу. Крім того зазначив зокрема те, що суд не врахував, що ЦПК України не передбачає направлення боржнику оригіналу виданого судового наказу, який на думку суду першої інстанції мав бути доданий до заяви про скасування такого наказу. З огляду на викладене представник апелянта вважає, що у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для повернення заяви про скасування судового наказу без розгляду, а сама заява мала бути розглянута по суті. Відзив у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про повернення заяви, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу не відповідає вимогам п. 4 ч. 3 ст. 170 ЦПК України, а саме до заяви ОСОБА_1 не додано оскаржуваний наказ. Однак такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Відповідно до ч. 4 ст. 170 ЦПК України заява підписується боржником або його представником. Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. Згідно з ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду. Встановлено, що 21.02.2022 року Печерським районним судом м. Києва видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 39 183 грн. 81 коп., 3 % річних у розмірі 349 грн. 59 коп., інфляційні збитки у розмірі 713 грн. 31 коп. та судові витрати у розмірі 192,10 грн. 03 червня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу. Як вбачається із змісту заяви, ОСОБА_1 просила скасувати судовий наказ № 757/7147/22-ц від 21.02.2022 року, виданий Печерським районним судом міста Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління та житлової експлуатації "Новосервіс" до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, нараховані 3 % за користування коштами, інфляційні збитки та судові витрати (а.с. 1-4), тобто у заяві чітко зазначено судовий наказ, що оспорюється. Таким чином, заявником дотримано вимоги п. 4 ч. 3 ст. 170 ЦПК України щодо зазначення наказу, що оспорюється, у змісті заяви про скасування судового наказу. При цьому, ч. 5 ст. 170 ЦПК України встановлений вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про скасування судового наказу, однак вимоги про долучення заявником до заяви самого наказу такий перелік не містить. Враховуючи те, що у поданій заяві ОСОБА_1 зазначила судовий наказ, що оспорюється, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про невідповідність поданої нею заяви вимогам ст. 170 ЦПК України та повернення у зв`язку із цим заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 170 ЦПК України, є незаконним. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Таким чином, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 379 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Телющенко Віталія Петровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року про повернення заяви без розгляду у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №757/7147/22-ц за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» про стягнення суми заборгованості за житлово-комунальні послуги, боржник: ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 13 лютого 2023 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає. Повний текст постанови складено «19» квітня 2023 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді В.І. Олійник Н.В. Поліщук