Постанова 4824 № 369/7014/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110 м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Унікальний номер справи № 369/7014/21 Апеляційне провадження № 22-ц/824/4036/2023Головуючий у суді першої інстанції - Ковальчук Л.М. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 квітня 2023 року Київський апеляційний суд у складі: суддя-доповідач Нежура В.А., судді Невідома Т.О., Соколова В.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2021 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, В С Т А Н О В И В: У травні 2021 року ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача страхове відшкодування в порядку регресу у розмірі 2 273,48 грн. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що 11.08.2020 сталася ДТП за участю автомобіля «Renault Dokker» д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter» д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 . Відповідно до постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області, ДТП сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 ПДР, Затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, тобто вчинення правопорушення, яке передбачене ст. 124 КпАП України. Із заявою до ПАТ «HACK» «ОРАНТА» звернувся страхувальник з приводу виплати страхового відшкодування, у зв`язку із страховим випадком відповідно до умов договору страхування. ПАТ «HACK «ОРАНТА» на підставі страхового акту № СТО-20-32398/1 від 23.09.2020, було сплачено страхове відшкодування в розмірі - 9 040,34 грн. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 , як водія автомобіля «Mercedes-Benz Sprinter» д.р.н. НОМЕР_2 , на момент скоєння вищезгаданої ДТП була застрахована в ТзДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» відповідно до полісу № АО/002443238, яке сплатило ПАТ «НАСК «ОРАНТА» кошти в сумі 6 766,86 грн. 18.02.2021 ПАТ «HACK «ОРАНТА» звернулась до боржника з регресною вимогою № 08-03-14/1-04/1837 про сплату залишку суми страхового відшкодування в сумі 2 273,48 грн (а.с. 1-3). Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.11.2021 позов ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 2 273, 48 грн. та 2 270,00 грн судового збору (а.с. 416-49). В апеляційній скарзі, ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вказує що позивач, сплативши на користь постраждалої особи суму страхового відшкодування, здійснив оплату вартості як за нові деталі, замість вартості деталі з урахуванням нормального зносу. Також, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що належним відповідачем у даній справі має бути ТзДВ «СК «Ю.Ес.Ай», що передбачено Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (а.с. 51-52). Відзиву від учасників справи не надходило. Судом апеляційної інстанції справу розглянуто в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2020 сталася ДТП за участю автомобіля марки «Renault Dokker» д.р.н. НОМЕР_1 , під керуванням громадянина ОСОБА_2 .. Під час цієї пригоди було заподіяні механічні пошкодження автомобілю марки «Renault Dokker» д.р.н. НОМЕР_1 . На момент настання ДТП діяв договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті УБ 1434832/2 від 06.08.2020, який був укладений ПАТ «НАСК «ОРАНТА» щодо автомобіля марки «Renault Dokker» д.р.н. НОМЕР_1 , згідно з яким позивач прийняв на себе зобов`язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику вищенаведеному транспортному засобу. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області 01.09.2020 у справі № 369/10098/20 відповідача було визнано винуватим у вчиненні адміністративного порушення передбаченого ст. 124 КУпАП (порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна). Страхувальник за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті № УБ 1434832/2 від 06.08.2020 звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування. Заяву було розглянуто, та на підставі: - акту огляду пошкодженого транспортного засобу (дефектна відомість) від 12.08.2020; - рахунку № 45450 від 24/09/2020; - ремонтної калькуляції № 32398 від 14.08.2020; - страхового акту № СТО-20-32398/1 від 23.09.2020; - розрахунку суми страхового відшкодування від 23.09.2020, позивач, відповідно до умов договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті, здійснив виплату страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль марки «Renault Dokker» д.р.н. НОМЕР_1 в розмірі 9 040,34 грн, що підтверджується копією платіжного доручення № 45450 від 24.09.2020. На момент настання страхового випадку автомобіль марки «Mercedes-Benz Sprinter» д.р.н. НОМЕР_2 був застрахований в ТзДВ «СК «Ю.Ес.Ай.» відповідно до полісу № АО/002443238. 17.02.2021 ТзДВ «СК «Ю.Ес.Ай» було сплачено на рахунок ПАТ «НАСК «ОРАНТА» кошти в сумі 6 766,86 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 32134 від 17.02.2021. Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006/15-ц, провадження № 14-176 цс 18). У постановах Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 6- 691цс15, Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 201/1431/16-ц, від 03.10.2018 у справі № 686/17155/15-ц, від 22.01.2019 у справі № 676/518/17, від 20.03.2019 у справі № 199/6667/15-ц, зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати) за договором майнового страхування транспортного засобу. 07.10.2020 ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» звернулась із заявою на виплату страхового відшкодування до ТзДВ «СК «Ю.Ес.Ай», яким 17.02.2021 було сплачено на рахунок ПрАТ «НАСК «ОРАНТА» кошти у сумі 6 766,86 грн. Пунктом. 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик (в даному випадку ТзДВ «СК «Ю.Ес.Ай») відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третіх осіб. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до приписів ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини (ч. 2 ст. 1188 ЦК України). Враховуючи те, що страхова компанія, згідно нормам діючого законодавства, не наділена обов`язком відшкодування матеріальної шкоди, що передбачає урахування коефіцієнта фізичного зносу, тому така виплата покладається на відповідача, тому доводи апеляційної скарги в цій частині не ґрунтуються на нормах діючого законодавства, на що суд першої інстанції звернув уваги та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині. Згідно п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю. Задовольняючи позов, суд першої інстанції помилково стягнув судовий збір із відповідача, оскільки в матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , в якій ним зазначено, що він є інвалідом ІІ групи, тому звільняється від сплати судового збору, тому в цій частині судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме, відшкодуванню судових витрат за рахунок держави. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Враховуючи вище викладене, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення часткове апеляційної скарги, часткове скасування рішення суду першої інстанції та ухваленню нового судового рішення про часткове задоволення позову. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.268, 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2021року у частині стягнення судового збору скасувати і ухвалити в цій частині нове судове рішення. Компенсувати Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (ЄДРПОУ 00034186, місце знаходження м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2 270,00, сплаченого ним 26 квітня 2021 року на розрахунковий рахунок № UA238999980313161206000010790, отримувач платежу ГУ у Київ.обл/Вишнева міс./22030101, ідентифікаційний код отримувача 37955989, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), згідно платіжного доручення № 21121, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. В іншій частині рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Суддя-доповідач В.А. Нежура Судді Т.О. Невідома В.В. Соколова