Постанова 4813 № 521/8072/21

Номер провадження: 22-ц/813/2383/23 Справа № 521/8072/21 Головуючий у першій інстанції Мазун І. А. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.03.2023 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Заїкіна А.П., Князюка О.В. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, постановлене під головуванням судді Мазун І.А. 03 листопада 2021 року у м. Одеса, - встановила: У червні 2021 року до Малиновського районного суду м. Одеси звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого зазначав наступне. Позивач є власником автомобіля марки SUZUKI GRAND VITARA, 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 . 16.03.2021 року на перехресті вул. Центральний аеропорт та Овідіопольська дорога відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу та яким керував ОСОБА_3 , та автомобіля ЗАЗ VIDA, державний номер НОМЕР_3 під керуванням відповідача, внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.04.2021 року відповідача визнано винним, його притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС». Як зазначав позивач, після дорожньо-транспортної пригоди він звернувся до вказаної страхової компанії та йому було відшкодовано страхове відшкодування в сумі 29 742,20 грн., яке він отримав у вказаному розмірі. 09.04.2021 року позивач звернувся до судового експерта Вітвіцького І.І. та уклав з ним договір про проведення експертного дослідження. 22.05.2021 року експертом було складено висновок за №9-21-Е, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 97 725 грн. За проведення експертного дослідження позивачем сплачено 2500 грн. У зв`язку з тим, що йому був вкрай необхідний автомобіль, позивач звернувся до ДП «Автотрейдінг-Одеса» для здійснення ремонтних робіт автомобіля, а 05.05.2021 року ним за послуги СТО було перераховано на рахунок ДП «Автотрейдінг-Одеса» грошові кошти в розмірі 30 000 грн. Крім того позивач зазначив, що діями відповідача йому була завдана моральна шкода, яку він оцінив в 10 000 грн. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою в сумі 67 983,75 грн., моральну шкоду в сумі 10 000 грн., витрати за проведення експертизи в розмірі 2 500 грн., та судові витрати. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ЖМ «7 Небо») на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в сумі 2 493 (дві тисячі чотириста дев`яносто три) грн. 23коп., моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі), витрати за проведення експертного висновку в сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн., та судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час підрахунку невідшкодованих матеріальних збитків не враховано той факт, що страховою компанією було покрито лише витрати позивача саме відповідно до Акту виконаних робіт №ЧПТО2100331 від 21.06.2021 року на суму 29 742,20 грн., а витрати згідно Акту виконаних робіт №АТО21003378 від 21.06.2021 року, виданого ДП «Автотрейдінг-Одеса» на суму 32 235,43 грн. покрив сам позивач, і саме ця сума підлягаю стягненню з відповідача. Сторони про розгляд справи на 14.03.2023 року були сповіщені належним чином. Заяв, клопотань від сторін по справі на адресу Одеського апеляційного суду не надходило. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для часткового скасування судового рішення та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування судом норм матеріального права. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, 2005 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію (а.с.6). 16.03.2021 року на перехресті вул. Центральний аеропорт та Овідіопольська дорога відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу та яким керував ОСОБА_3 , та автомобіля ЗАЗ VIDA, державний номер НОМЕР_3 під керуванням відповідача, внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 16.04.2021 року відповідача визнано винним у ДТП, та притягнуто його до адміністративної відповідальності із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу (а.с.7). Цивільно-правова відповідальність відповідача станом на 16.04.2021 року була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС», про що свідчить копія полісу №АР/8599003 від 25.08.2020 року, згідно якого страхова сума за шкоду, заподіяну майну на одного потерпілого ставить 130 000 грн., франшиза 1000 грн. (а.с.46). 06.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» із заявою про страхове відшкодування, у якій погодився із тим, що розмір страхового відшкодування складає 29 742 грн. з вирахуванням франшизи. Згідно відповіді Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» від 05.05.2021 року позивача повідомлено, що сума страхового відшкодування згідно заяви про страхове відшкодування, з вирахуванням франшизи, становить 29 742,20 грн., яка буде перерахована на реквізити, вказані у заяві на виплату страхового відшкодування (а.с.15). 09.04.2021 року позивач звернувся до судового експерта Вітвіцького І.І. та уклав з ним договір про проведення експертного дослідження, вартість якого становить 2500 грн. (а.с.14). Згідно висновку судового експерта Вітвіцького І.І. №9-21-Е від 22.05.2021 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_2 , пошкодженого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 16.03.2021 року, складає 51 173,91 грн.; вартість відновлювального ремонту складає 97 725,95 грн. ( (а.с.51-74). За виготовлення зазначеного висновку позивачем сплачено 2500 грн., про що свідчить акт прийому передачі виконаних робіт від 22.05.2021 року (а.с.75). Оскільки ОСОБА_1 вкрай необхідним було користування належним йому автомобілем, останній звернувся до ДП «Автотрейдінг-Одеса» для здійснення ремонтних робіт автомобіля SUZUKI GRAND VITARA, державний номер НОМЕР_2 , про що надав рахунокфактуру №АС-0005526 від 13.05.2021 року на суму 32 235,43 грн. та акт виконаних робіт №АТО21003376 від 21.06.2021 року на загальну суму 32 235,43 грн. (а.с.27,29). Позивач сплатив на рахунок ДП «Автотрейдінг-Одеса» грошові кошти в розмірі 32 235,43 грн., про що свідчать копії квитанцій від 05.05.2021 року та від 22.06.2021 року (а.с.16,26). Також в матеріалах справи є копія Акту виконаних робіт ФОП ОСОБА_4 №ЧПТО2100331 від 21.06.2021 року на суму 29 742,20 грн., в якому зазначено, що замовником є ОСОБА_1 а платником - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (а.с.28). При цьому, з Актів виконаних ДП «Автотрейдінг-Одеса» та ФОП ОСОБА_4 (які знаходяться за однією адресою) робіт вбачається, що останніми були виконані різні ремонтні роботи по відновленню належного позивачу автомобіля. Згідно частини першої статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України). Згідно статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю здоров`ю, майну третьої особи. За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). З матеріалів справи вбачається, що сторонами у справі не оспорюється обставина ДТП, наявність вини відповідача та отримання позивачем суми страхового відшкодування у розмірі 29 742 грн. Предметом спору є обставини щодо недостатності суми страхового відшкодування для відновлення становища пошкодженого майна позивача. Факт здійснення позивачем відновлювального ремонту підтверджується актами виконаних робіт, а розмір понесених ним витрат квитанціями, що не спростовані відповідачем під час розгляду справи. Верховний Суд України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки у цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Таким чином, розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов`язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно зі ст.1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.01.2016 року у справі № 6-2808цс15, з якою погодився і Верховний Суду у постанові від 14.02.2018 року у справі № 754/1114/15-ц. На підставі викладеного колегія суддів доходить до висновку, що ОСОБА_1 має право на відшкодування у повному обсязі реальної вартості понесених витрат. Стягнення різниці між сумою фактичних витрат та виплаченою сумою страхового відшкодування страховою компанією та франшизи, з ОСОБА_2 як з винної особи у розмірі 32 235,43 грн. відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Крім того, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що стягненню з відповідача підлягали витрати, які позивач поніс за виготовлення експертного висновку в сумі 25 00 грн. З приводу стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 10 000 грн., судом першої інстанції вірно зазначено наступне. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, згідно п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України. Відповідно до п.5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Судом встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача, ОСОБА_1 тривалий час не міг користуватися своїм транспортним засобом за його призначенням, змушений був вживати додаткових зусиль для відновлення порушеного права та стану пошкодженої речі, що позначилося на душевному стані та призвело до певних змін у його житті, у зв`язку із чим спричинено моральні страждання. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. На підставі ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від наявності вини. Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, про те що ОСОБА_1 дійсно було заподіяно моральну шкоду внаслідок ДТП, проте помилково визначений розмір відшкодування, а тому суд апеляційної інстанції керуючись вимогами розумності і справедливості, характером правопорушення та ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача частково, в розмірі 500 грн. Також на користь позивача підлягав стягненню сплачений ним судовий збір в сумі 908 грн. у відповідності до ст..141 ЦПК України. В задоволенні іншої частини позовних вимог судом першої інстанції вірно відмовлено у зв`язку з їх недоведеністю. З урахуванням встановлених доказів колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції не у повному обсязі з`ясував обставини справи та нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до частково неправильного вирішення справи, і вказане є підставою для скасування рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2021 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, та постановлення в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог, з наведених вище підстав. В іншій частині судове рішення підлягає залишенню без змін. Що стосується судових витрат, то колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч.1, п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 681 грн. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 03 листопада 2021 року - скасувати у частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Постановити у цій частині нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) матеріальну шкоду в сумі 32 235,43 гривень, моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень, а всього 27 235, 43 гривень. В іншій частині судове рішення залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 681 гривень. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення складений 07 квітня 2023 року. Судді Одеського апеляційного суду С.О. Погорєлова А.П. Заїкін О.В. Князюк