Постанова Київський апеляційний суд № 757/1237/22-п

Справа № 757/1237/22-п Головуючий в суді І інстанції Шапутько С.В. Провадження № 33/824/1955/2023 Доповідач в суді ІІ інстанції Мельник Я.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі головуючого судді Мельника Я.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2022 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальностіОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ВСТАНОВИВ: Постановою Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2022 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Не погоджуючись із цією постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги вказує зокрема і на те, що з матеріалів справи не вбачається, що він допустив будь-які порушення ПДР, а тому, вважає, що всі вимоги поліцейських є безпідставними, вказує, що йому не було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Крім цого, апеллянт заявив клопотання про поновлення пропущенного строку на апеляційне оскарження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Разом з цим, доводи ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2022 року, на думку апеляційного суду, є обґрунтованими. Так, з матеріалів справи вбачається, що 14 червня 2022 року було ухвалено оскаржувану постанову. ОСОБА_1 в судовому засіданні присутнім не був. Разом з тим, належних та допустимих доказів вручення судової повістки ОСОБА_1 про призначене судове засідання на 14 червня 2022 року матеріали справи не містять. Враховуючи зазначене, з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2022 року як такий, що пропущений з поважних причин. Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції дійшов висновку, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності, наявний склад адміністративного правопорушення передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 309310, 06.11.2021 о 00 год. 30 хв. водій ОСОБА_1 в м. Києві на вул. Дніпровський узвіз, 1, керував автомобілем VolkswagenTiguan, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду у встановленому законом порядку водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Крім того, п.2.9а Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів і вимог апеляційної скарги, суд вважає, що висновок суду першої інстанції про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за наведених у постанові обставин, ґрунтується на належних і допустимих доказах, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 309310 від 06.11.2021 року, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України; відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, який підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, а тому висновок місцевого суду про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності є законним і обґрунтованим, підтвердженим сукупністю зібраних та належним чином досліджених доказів. Твердження апелянта про те, що всі вимоги поліцейських були безпідставними, оскільки він не допустив будь-яких порушень ПДР, оцінюються судом критично, з огляду на те, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, тремтіння пальців рук, виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що поліцейські виявили у нього ознаки перебування у стані алкогольного сп`яніння, а відтак вимога поліцейського, відповідно до п. 2.5. ПДР України, пройти огляд на стан сп`яніння є законною та обґрунтованою. Твердження апелянта про його незгоду з наявністю у нього ознак алкогольного сп`яніння, також оцінюються судом критично, позаяк вони не впливають на його обов`язок, передбачений пунктом 2.5 ПДР України, пройти огляд на стан сп`яніння на вимогу поліцейського. Доводи апеляційної скарги щодо відсутності направлення на проведення огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, а також не відсторонення його від керування транспортним засобом, не спростовують законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, тому апеляційна скаргапідлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова - без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Печерського районного суду м. Києва від 14 червня 2022 року - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя: Я.С. Мельник