Ухвала ККС ВС № 750/10191/18

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 квітня 2023 року м. Київ справа № 750/10191/18 провадження № 51-3440км20 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 січня 2023 року. Суть питання Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 10 січня 2023 року відмовив у задоволенні заяви захисника ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Чернігівського апеляційного суду від 28 травня 2020 року, якою залишено без змін вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2019 року, яким ОСОБА_5 засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України) до покарання у виді довічного позбавлення волі. Не погоджуючись із вказаним рішенням сторона захисту, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду. Обґрунтовуючи свої вимоги, захисник указує на те, що розгляд апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 , який діяв в інтересах обвинуваченої ОСОБА_5 , відбувався неуповноваженим складом суддів, оскільки визначення колегії суддів апеляційної інстанції відбулося в порядку визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду від 02 березня 2018 року, а не за Положенням в редакції від 15 вересня 2016 року. Крім того, зазначає, що ці обставини є юридичними фактами, які мають значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи в Чернігівському апеляційному суді, але не були і не могли бути відомі ОСОБА_5 . Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду Відповідно до ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) судові рішення, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами, якими є: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. У той же час згідно з пунктами 4, 5 ст. 462 КПК України у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду. Таким чином, системне тлумачення положень кримінального процесуального законодавства указує на те, що перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами є екстраординарною процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, які мають такі ознаки: вони існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового розгляду; вони мають істотне значення, оскільки самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути. Як уже було зазначено, у касаційній скарзі захисник стверджує, що апеляційний перегляд вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2019 рокустосовно ОСОБА_5 відбувався неуповноваженим складом суддів, оскільки визначення колегії суддів апеляційної інстанції відбулося в порядку визначеному Положенням про автоматизовану систему документообігу суду від 02 березня 2018 року, а не за Положенням в редакції від 15 вересня 2016 року. При цьому в апеляційній скарзі захисник уточнювала, що порушення порядку автоматизованого розподілу полягало в тому, що автоматизований розподіл справи був проведений з урахуванням складів постійних колегій суддів. Як слідує з копії ухвали апеляційного суду, цей суд проаналізувавши доводи, зазначені у заяві захисника, дослідивши матеріали провадження, надав належну оцінку ключовим аргументам захисника та дійшов правильного висновку про те, що стороною захисту в заяві не наведено нововиявлених обставин, передбачених ст. 459 КПК України, як і не надано доказів стороннього втручання в автоматизований розподіл даного провадження, які б указували на незаконність визначення складу суддів. При цьому апеляційний суд навів достатні мотиви на обґрунтування прийнятого рішення про залишення заяви захисника без задоволення. Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить із того, що склад суду апеляційної інстанції був відомий стороні захисту під час апеляційного перегляду, тому сторона захисту не була позбавлена можливості перевірити порядок формування колегії суддів під час апеляційного перегляду (тим більше, що протоколи автоматизованого розподілу публікуються в Інтернеті) та заявити відводи, або подати з цих підстав касаційну скаргу. У зв`язку з цим, наведені захисником обставини не можуть вважатися нововиявленими, тобто такими, про які сторона захисту не знала або не могла знати. Той факт, що захисник вирішила перевірити ці обставини після завершення процедури касаційного перегляду, не означає, що вона не могла цього зробити раніше. По-друге, захисник намагається обґрунтувати незаконність складу суду лише тим, що при автоматизованому розподілі працівники апарату суду керувалися Положенням в іншій редакції, однак захисник у касаційній скарзі не зазначає, в чому полягала принципова відмінність між ними в регулюванні порядку автоматизованого розподілу, що могло істотно вплинути на його результат. Зокрема, як Положення в редакції від 02 березня 2018 року, так і Положення в редакції від 15 вересня 2016 року передбачали можливість формування колегії суддів з урахуванням складу постійних колегій і резервних суддів. Як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, процедура перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не повинна використовуватися як прихований спосіб оскарження судового рішення, яке набрало законної сили. Отже, переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність рішення апеляційного суду, умотивованість його висновків, захисник у касаційній скарзі не навела. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає. Таким чином, оскільки із касаційної скарги та наданих до неї судових рішень убачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити. На цих підставах Верховний Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах засудженої ОСОБА_5 , на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 січня 2023 року. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3