Ухвала ККС ВС № 748/911/23

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2024 року м. Київ справа № 748/911/23 провадження № 51-1256ск24 Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Леньків Новгород-Сіверського р-ну Чернігівської обл. та жителя АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 Кримінального кодексу України (далі - КК). Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2023 року ОСОБА_4 визнано винуватим та засуджено за ч. 1 ст. 249 КК до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. Крім того, суд вирішив питання щодо цивільного позову, спеціальної конфіскації, арешту майна та відшкодування процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Як встановив суд у вироку, 29 січня 2023 року приблизно о 15:00 ОСОБА_4 , перебуваючи на річці Старуха, що поблизу с. Слабин Гончарівської об`єднаної територіальної громади Чернігівського р-ну Чернігівської обл., за допомогою трьох сіток без належних документів та дозволу на вилов водних біоресурсів умисно для особистих потреб здійснив незаконне добування (вилов) риби цінних видів загальною кількістю 24 штуки (окунь - 6 штук, плітка - 18 штук), чим заподіяв навколишньому природному середовищу істотну шкоду в розмірі 47 124 грн. Чернігівський апеляційний суд ухвалою від 07 грудня 2023 року скасував вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2023 року в частині вирішення цивільного позову прокурора і призначив в цій частині новий судовий розгляд у суді першої інстанції у порядку цивільного судочинства, а в іншій частині вирок суду залишив без змін. Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі захисник просить скасувати вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення. Обґрунтовуючи вимоги, скаржник зазначає, що в матеріалах провадження відсутні докази, які б підтвердили, що засуджений дійсно ловив рибу за допомогою сіток. Крім того, на переконання захисника, суд не надав оцінки показанням її підзахисного про те, що він сітки хоча і ставив, проте вилучену в нього рибу він спіймав на вудку. Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. З огляду на наведені положення процесуального закону суд касаційної інстанції є судом права, а не факту. Неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження не є підставою для перегляду судових рішень у касаційному порядку. Під час перевірки доводів, наведених у касаційній скарзі, Верховний Суд керується фактичними обставинами, установленими місцевим та апеляційним судами. Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. Частиною 1 ст. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. За змістом ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване кримінальне правопорушення було вчинено і обвинувачений є винуватим у вчиненні цього правопорушення. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як ті, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Місцевий суд дотримався викладених вище вимог і за встановлених фактичних обставин кримінального провадження дійшов обґрунтованого виновку про наявність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК. Такий висновок суду зроблено з дотриманням вимог КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які було досліджено та перевірено під час судового розгляду, та оцінено відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Так, встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються сукупністю письмових доказів, зміст яких детально викладено у вироку та не заперечується захисником у скарзі, зокрема: наказ Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Чернігівській області № 118-од від 29 грудня 2022 року; протокол огляду місця події від 29 січня 2023 року; протокол огляду речей від 23 лютого 2023 року; висновок експерта № СЕ-19/125-23/1507-ЕЛ від 15 лютого 2023 року. Також, суд обґрунтовано послався на показання: - засудженого ОСОБА_4 , який не заперечував, що здійснював вилов риби із застосуванням заборонених знарядь лову, однак стверджував, що всю вилучену в нього рибу він спіймав за допомогою вудки, а не сіток; - свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які зазначили, що спільно з рибінспекторами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували в рибоохоронному рейді. Після отримання інформації про те, що на річці Старуха невідомий чоловік ставить сітки, вони прибули на вказане місце. Свідок ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_4 був від них (свідків) на відстані приблизно 70 метрів, піднімав сітки з води, вибирав рибу та складав її в сумку, сітки складав у мішок. Коли засуджений їх побачив, то випустив сітку у воду, але вона не затонула, бо була прив`язана до лунки. Дві мокрі сітки були в сумці ОСОБА_4 , а третю з декількома рибинами свідок ОСОБА_6 дістав з води. На місці лову були зроблені лунки на відстані 10-15 метрів одна від одної. Рибу, яка була у відрі, не рахували оскільки за показаннями обвинуваченого, він її спіймав на вудку. Крім того, cвідок ОСОБА_7 під час допиту вказав, що, як пояснив ОСОБА_4 , він рибу зловив сітками, бо на вудочку не ловилася. Місцевий суд зауважив також, що не встановив під час здійснення провадження підстав не довіряти показанням зазначених свідків, звернувши увагу на те, що вони раніше із засудженим знайомі не були, неприязних відносин між ними не встановлено, тому не мають підстав обмовляти обвинуваченого. Свідки приведені судом до присяги та, на відміну від засудженого, попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань. Крім того, місцевий суд зазначив, що показання свідків повністю узгоджуються з іншими наданими стороною обвинувачення та дослідженими судом доказами, не містять суперечностей та неточностей. Суд першої інстанції за результатами дослідження письмових доказів вважав безпідставними твердження засудженого про те, що сітки він хоча і ставив, проте вилучену в нього рибу спіймав на вудку, оскільки така позиція не підтверджується жодним доказом, а тому розцінив її виключно як намагання ОСОБА_4 уникнути відповідальності за вчинені незаконні дії та сплати відшкодування за шкоду, якої зазнало довкілля в результаті незаконного вилову риби. Суд першої інстанції розглянув справу з дотриманням вимог процесуального закону, вирок суду відповідає вимогам статей 370, 374 КПК. Не погоджуючись із вироком місцевого суду, захисник ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу. Чернігівський апеляційний суд, переглядаючи кримінальне провадження, обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення. Так, апеляційний суд, перевіряючи доводи сторони захисту щодо відсутності безпосередніх очевидців кримінального правопорушення та прямого доказу фіксації самого вилову риби сітками, зазначив про безпідставність таких тверджень, оскільки свідок ОСОБА_6 надав показання, які узгоджуються з протоколом огляду місця події від 29 січня 2023 року та додатком до нього, протоколом огляду речей від 23 лютого 2023 року з додатком до нього, згідно з яким оглянуто відеозапис щодо обставин подій, що мали місце 29 січня 2023 року, за участі ОСОБА_4 та вказав, що вилов риби останній здійснював забороненими засобами вилову - сітками. Також колегія суддів апеляційного суду зауважила, що всупереч доводам захисника в апеляційній скарзі в мотивувальній частині вироку міститься ретельний аналіз показань ОСОБА_4 , які співставлено з іншими безпосередньо дослідженими судом доказами та надано їм усім оцінку. Крім того, зазначила, що висновки суду щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_4 належним чином обґрунтовані та вмотивовані. Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 419 КПК. Таким чином, наведені в касаційній скарзі захисника доводи не спростовують правильності висновків, викладених у оскаржуваних судових рішеннях, та не містять вагомих аргументів, які би свідчили про залишення поза увагою суду доводів сторони захисту, у зв`язку з чим немає підстав для сумнівів у законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень. З огляду на зазначене вище відсутні підстави для задоволення касаційної скарги захисника ОСОБА_5 . Пунктом 2 ч. 2 ст. 428 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для її задоволення немає. Ураховуючи викладене, Верховний Суд згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК відмовляє у відкритті касаційного провадження. На цих підставах Верховний Суд постановив: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2023 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3