Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/3939/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2023 р. Справа № 440/3939/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Подобайло З.Г., Суддів: Григорова А.М. , Бартош Н.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 28.06.22 по справі № 440/3939/22 за позовом ОСОБА_1 до Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення матеріальної шкоди, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чутівської селищної ради Полтавської області про визнання протиправною бездіяльність щодо невнесення ОСОБА_1 у відомість фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які мають право на отримання дотацій за бджолосім`ї за формою, встановленою Мінекономіки за 2021 рік; стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої дотації на бджолині сім`ї за 2021 рік у розмірі 32796 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з метою отримання дотацій за бджолосім`ї він звернувся до відповідача з відповідною заявою, до якої додав усі необхідні документи, які були прийняті та зареєстровані посадовою особою селищної ради відповідним чином, однак останнім, відмовлено в отриманні позивачем бюджетної дотації, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28 червня 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Чутівської селищної ради Полтавської області щодо внесення ОСОБА_1 у відомість фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які мають право на отримання дотацій за бджолосім`ї, за 2021 рік. Стягнуто з Чутівської селищної ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої дотації на бджолині сім`ї за 2021 рік у розмірі 32796 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1984,80 грн. Чутівська селищна ради Полтавської області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції , подала апеляційну скаргу , вважає , що суд першої інстанції не дотримався вимог процесуального закону та вирішуючи спір по суті, не з`ясував хто є належним відповідачем у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача, оскільки Головним розпорядником бюджетних коштів і відповідальним виконавцем бюджетної програми є саме Мінагрополітики, а не селищна рада. Повноваження щодо визначення розміру дотації за утримання бджолосімей належать до виключної компетенції не відповідача, а Головного розпорядника бюджетних коштів яким є Мінагрополітики та розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня в особі структурних підрозділів облдержадміністрацій, що забезпечують виконання функцій з питань агропромислового розвитку. Також, вказує , що повноваження щодо визначення розміру дотації за утримання бджолосімей не належать до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати на себе функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу. Вказує , що під час виконання покладених функцій та з метою реалізації покладених обов`язків, Чутівською селищною радою Полтавської області виявлено не відповідність наданих ОСОБА_1 документів на спеціальну бюджетну дотацію Постанові Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 107, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції. Посилаючись на обставини та обґрунтування , викладені в апеляційній сказі , просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 року скасувати , постановити нове судове рішення, яким в повному обсязі відмовити. Судові витрати по сплаті судового збору та послуг адвоката покласти на Позивача. Також , до апеляційної скарги додана заява про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу , в якій просить вирішити питання відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду № 440/3939/22 від 28.06.2022. ОСОБА_1 подав до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає доводи наведені у скарзі надуманими та безпідставними. Вказує , що відповідачу подані всі передбачені Порядком необхідні документи для включення до відомостей на отримання дотації на бджолосім`ї, і, саме відповідач, внаслідок своєї протиправної бездіяльності позбавив позивача гарантованої державою можливості отримати дотацію на бджолосім`ї. Вважає, що спричинена йому матеріальна шкода, у вигляді неотриманої дотації на бджолині сім`ї, внаслідок бездіяльності відповідача, що виразилось у безпідставному невнесенні його до відомостей на отримання такої дотації - підлягає стягненню з відповідача. Зазначає , що твердження апелянта з посиланням на те, що позивач неодноразово ігнорував необхідність перевірки для внесення записів щодо фактичної наявності бджолосімей є хибними та вказує , що дійсно, 16.09.2021 відповідною комісією складений акт про встановлення факту отруєння бджіл на належній йому пасіці, разом з тим, відповідно до цього акту, підписаному членами комісії встановлено факт загибелі лише 1 бджолосім`ї, а кількість сімей що отруїлися -

74. До того ж ним негайно прийнято заходи до відновлення загиблої сім`ї, що підтверджується довідкою. Відповідача № 1366/01-17 від 29.09.2021 року про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних 350 бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів. Тобто станом на 29.09.2021 року сам відповідач видав вказану довідку та засвідчив наявність 350 бджолосімей. Просить залишити апеляційну скаргу Чутівської селищної ради без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Оскільки оскаржуване рішення суду першої інстанції було розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи і заявником не наведено достатніх мотивів для необхідності призначення справи до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні, колегія суддів вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа. Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. З огляду на вищевикладене, з урахуванням запровадженого на території України воєнного стану та активними бойовими діями на території Харківської області та безпосередньо у м. Харків, апеляційна скарга була розглянута 13.04.2023 року. Відповідно до ч. ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи у їх сукупності , колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є власником 350 бджолосімей, що підтверджується записом від 28.04.2021 у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки № UA-53-08-82. Згідно листа Чутівського районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 10.06.2020 наказом за № 1641-ОД від 16.06.2020 проведена державна реєстрація потужності за видом діяльності (Інший вид діяльності: первинне виробництво, змішування, відновлення та інші зміни стану об`єкта, зберігання, транспортування, реалізація) за адресою: АДРЕСА_1 та присвоєно реєстраційний номер r-UA-16-24-254. 29.09.2021 позивач звернувся до Чутівської селищної ради із заявою від 27.09.2021, в якій просив надати дотацію за бджолосім`ї. До вказаної заяви позивачем були додані копії: ветеринарно-санітарного паспорта пасіки; рішення про державну реєстрацію потужності; довідки про відкриття поточного рахунку в банку; паспорта громадянина України; ідентифікаційного коду; довідку виконавчого комітету Чутівської селищної ради про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів. Листом від 20.10.2021 № 1692/01-32 виконавчим комітетом Чутівської селищної ради повідомлено заявника про те, що Чутівським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області не внесені відомості щодо наявної кількості бджолосімей у ветеренарно-санітарному паспорті пасіки № UA-53-08-82 станом на 30.09.2021, у зв`язку із чим ОСОБА_1 не включено у відомість фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які мають право на отримання дотацій за бджолосім`ї. Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не включення ОСОБА_1 у відомість фізичних осіб, які мають право на отримання дотацій за бджолосім`ї у 2021 році, позивач звернувся з позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем дотримано вимог порядку подання у передбачений строк необхідного пакету документів. Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд першої інстанції дійшов висновку визнати протиправною бездіяльність Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області щодо невнесення ОСОБА_1 у відомість фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які мають право на отримання дотацій за бджолосім`ї за формою, встановленою Мінекономіки за 2021 рік та стягнути з Чутівської селищної ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої дотації на бджолині сім`ї за 2021 рік у розмірі 32796 грн. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Відносини щодо розведення, використання та охорони бджіл, виробництва, заготівлі та переробки продуктів бджільництва, ефективного використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення, інших видів запилювальної флори, створення умов для підвищення продуктивності бджіл і сільськогосподарських культур, забезпечення гарантій дотримання прав та захисту інтересів фізичних і юридичних осіб, які займаються бджільництвом регулює Закон України від 23.02.2000 № 1492-ІІІ «Про бджільництво» (далі - Закон № 1492-ІІІ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно зі ст. 1 Закону № 1492-ІІІ бджільництво це галузь сільськогосподарського виробництва, основою функціонування якої є розведення, утримання та використання бджіл для запилення ентомофільних рослин сільськогосподарського призначення і підвищення їх урожайності, виробництво харчових продуктів і сировини для промисловості; пасічник це фізична особа, яка займається утриманням та розведенням бджіл, виробництвом і первинною переробкою продуктів бджільництва; бджолина сім`я - цілісна біологічна одиниця, яка складається з однієї бджолиної матки, 15-60 тисяч у середньому робочих бджіл та приблизно двох тисяч трутнів; паспорт пасіки - документ про ветеринарно-санітарний стан бджолиних сімей, виданий власнику пасіки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини. Відповідно до ст. 8 Закону № 1492-ІІІ, державна підтримка зайняття бджільництвом здійснюється шляхом, зокрема серед іншого, надання інших видів фінансової підтримки. В силу вимог ст. 10 Закону № 1492-ІІІ, держава гарантує додержання прав і законних інтересів пасічників у галузі бджільництва. Пасічники, здійснюючи господарську діяльність у галузі бджільництва, мають право приймати з власної ініціативи будь-які рішення, що не суперечать законодавству України. Пасічники мають право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб. Спори, що виникають у галузі бджільництва, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (ст. 40 Закону № 1492-ІІІ). Основи державної політики у бюджетній, кредитній, ціновій, регуляторній та інших сферах державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення врегульовані положеннями Закону України від 24.06.2004 № 1877-IV Про державну підтримку сільського господарства України (далі Закон № 1877-IV). Статтею 15 Закону № 1877-IV передбачено, що при плануванні витрат державного бюджету на черговий рік Кабінет Міністрів України передбачає статтю видатків на надання дотацій виробникам продукції тваринництва (далі бюджетної дотації). Бюджетна дотація надається з метою підтримки рівня платоспроможного попиту українських споживачів продукції тваринництва та запобігання виникненню збитковості українських виробників такої продукції. Об`єктами бюджетної дотації є мед натуральний. До об`єктів спеціальної бюджетної дотації належать також бджолина сім`я, визначена такою відповідно до Закону України Про бджільництво. Суб`єктом (отримувачем) бюджетної дотації або спеціальної бюджетної дотації є безпосередній виробник об`єкта такої дотації. Розмір бюджетної дотації та порядок її надання встановлюються Кабінетом Міністрів України. Спеціальна бюджетна дотація надається лише по тваринах, що пройшли ідентифікацію та реєстрацію відповідно до закону, за умови повного впровадження системи наступного контролю за цільовим використанням бюджетних кошів, наданих на зазначені потреби. В силу вимог ст. 26 Закону № 1492-ІІІ, фінансування заходів у галузі бджільництва здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших не заборонених законами України джерел. Фінансування загальнодержавних і регіональних цільових програм у галузі бджільництва здійснюється відповідно в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України та місцевих бюджетах на проведення селекційно-племінної роботи у тваринництві. Кабінетом Міністрів України 07.02.2018 прийнято постанову № 107, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (далі - Порядок № 107, зі змінами та доповненнями). Відповідно до п. 1 Порядку № 107, цей Порядок визначає механізм використання коштів, передбачених Мінагрополітики в державному бюджеті за програмою Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників, які спрямовуються для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (далі - бюджетні кошти). Бюджетні кошти спрямовуються з метою державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (далі - державна підтримка). Пунктом 3 Порядку № 107 передбачено, що отримувачами бюджетних коштів є, серед інших, й фізичні особи, у яких наявні бджолосім`ї. Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 13 Закону № 1492-ІІІ, з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів на кожну пасіку видається ветеринарно-санітарний паспорт. Форма паспорта і порядок його видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Кабінетом Міністрів України 07.02.2018 прийнято постанову № 107, якою затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки розвитку тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (далі Порядок № 107, зі змінами та доповненнями). Підпунктом 1 п. 4 Порядку № 107 передбачено, що бюджетні кошти спрямовуються на державну підтримку за такими напрямами: спеціальна бюджетна дотація за наявні бджолосім`ї (далі - дотація за бджолосім`ї). Суб`єкт господарювання або сільськогосподарський товаровиробник, що претендує на отримання державної підтримки за напрямами державної підтримки, передбаченими пунктом 4 цього Порядку, зобов`язаний подати разом з документами для отримання державної підтримки інформацію про всіх пов`язаних із ним осіб, які протягом бюджетного року є отримувачами такої державної підтримки, а також про зміни стосовно таких пов`язаних осіб (пункт 5 Порядку № 107). Згідно п. 6 Порядку № 107 розподіл бюджетних коштів за напрямами, встановленими пунктом 4 цього Порядку, та їх перерозподіл протягом року з урахуванням фактичного обсягу використання здійснюється за рішенням Мінагрополітики. Для надання державної підтримки Мінагрополітики утворює комісію, яка є постійно діючим органом, затверджує її склад, положення про неї і форми заявок, повідомлень, що подаються для отримання державної підтримки, та реєстри, що формуються відповідно до цього Порядку. В силу приписів п. 7 Порядку № 107 Дотація за бджолосім`ї надається на безповоротній основі фізичним особам та суб`єктам господарювання, які є власниками бджолосімей, за наявні в поточному році від 10 до 300 бджолосімей у розмірі 200 гривень за бджолосім`ю. У разі наявності більше ніж 300 бджолосімей максимальний розмір дотації становить 60000 гривень одному отримувачу. Для отримання дотації за бджолосім`ї фізичні особи та суб`єкти господарювання, які є власниками бджолосімей, подають за місцезнаходженням пасіки до виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради (далі - органи місцевого самоврядування) до 1 жовтня поточного року такі документи: копію ветеринарно-санітарного паспорта пасіки; копію рішення про державну реєстрацію потужності; копію довідки про відкриття поточного рахунка, виданої банком (суб`єкти господарювання); копію довідки або договору про відкриття рахунка в банку (фізичні особи); копію паспорта громадянина України (фізичні особи); копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (фізичні особи); копію звіту про виробництво продукції тваринництва, кількість сільськогосподарських тварин і забезпеченість їх кормами (форма № 24 (річна) на останню звітну дату на момент подання документів (суб`єкти господарювання, які є юридичними особами); довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей на останню звітну дату на момент подання документів (фізичні особи та фізичні особи -підприємці, зокрема сімейні фермерські господарства). Для нарахування дотації за бджолосім`ї суб`єктам господарювання, які є юридичними особами, дотація нараховується на ту кількість бджолосімей, що зазначена у формі № 24 (річна) та підтверджена ветеринарно-санітарним паспортом пасіки. Для нарахування дотації за бджолосім`ї фізичним особам та фізичним особам - підприємцям, зокрема сімейним фермерським господарствам, дотація нараховується на ту кількість бджолосімей, що зазначена у ветеринарно-санітарному паспорті пасіки, обстеження якої було проведено Держпродспоживслужбою у поточному році. Документи, подані не в повному обсязі та оформлені з порушенням вимог законодавства, повертаються органами місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів. Органи місцевого самоврядування до 15 жовтня складають відомість фізичних осіб та суб`єктів господарювання, які є власниками бджолосімей і мають право на отримання дотації за бджолосім`ї (далі - відомості на отримання дотації за бджолосім`ї), за формою, встановленою Мінагрополітики, та подають її структурним підрозділам. Підставою для внесення до відомості на отримання дотації за бджолосім`ї є реєстрація потужності фізичної особи або суб`єкта господарювання, які є власниками бджолосімей, у Державному реєстрі потужностей операторів ринку. Структурні підрозділи узагальнюють протягом десяти робочих днів дані з відомостей на отримання дотації за бджолосім`ї та формують і подають до Мінагрополітики зведену відомість про нарахування сум дотацій за бджолосім`ї за встановленою ним формою. Мінагрополітики протягом десяти робочих днів узагальнює подані відповідно до цього пункту зведені відомості про нарахування сум дотацій за бджолосім`ї та на їх підставі затверджує розподіл бюджетних коштів між структурними підрозділами пропорційно нарахованим сумам дотації за бджолосім`ї в межах обсягу відкритих бюджетних асигнувань, інформує їх про прийняте рішення та спрямовує бюджетні кошти. На підставі рішення Мінагрополітики про розподіл бюджетних коштів структурні підрозділи здійснюють через банки розподіл бюджетних коштів між фізичними особами та суб`єктами господарювання, які є власниками бджолосімей і яким нарахована дотація за бджолосім`ї, пропорційно нарахованим сумам та подають його органам Казначейства разом із платіжними дорученнями та/або переліком фізичних осіб та суб`єктів господарювання, які є власниками бджолосімей і яким нарахована дотація, що містять інформацію, необхідну для перерахування коштів на рахунки, відкриті в банках. Колегія суддів дослідивши матеріали справи у їх сукупності встановила наступне. Позивач, він є власником пасіки, яка зареєстрована у Чутівській селищній раді, що підтверджується ветеринарно-санітарним паспортом пасіки №UA-53-08-82, зареєстрованим 28.04.2021. Станом на 15.05.2021 на пасіці налічувалося 350 бджолосімей. Така ж кількість зареєстрована у селищній раді та паспорті пасіки. Так, 29.09.2021 позивач звернувся до Чутівської селищної ради із заявою, в якій просив надати дотацію за 2021 р за бджолосім`ї в кількості 350 сімей з його власної пасіки. До вказаної заяви позивачем були додані копії: ветеринарно-санітарного паспорта пасіки ; рішення про державну реєстрацію потужності; довідки про відкриття поточного рахунку в банку; паспорта громадянина України; ідентифікаційного коду; довідку виконавчого комітету Чутівської селищної ради про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей. Згідно відомостей ветеринарно-санітарного паспорта пасіки UA-53-08-22 , яка зареєстрована 28.04.2021, кількість бджолосімей складає

350. Згідно додатку до ветеринарно-санітарного паспорта пасіки UA-53-08-22 останній запис щодо найменування робіт на пасіці , кількості бджолиних сімей та стану їх здоров`я, розвитку, відмітки за результатами ветеринарно-санітарних заходів тощо зроблена : 01-03.09 обробка від кліща термотаблетки, 350 , стан задовільний, в сім`ях 3-4 рамки розплоду. Згідно довідки Виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавської області від 29.09.2021 № 1366/01-17 стаціонарна пасіка, яка належить ОСОБА_1 , зареєстрована в журналі обліку пасік від 03.08.2021 року №

1. Пасіка розташована за адресою: АДРЕСА_2 в межах Чутівської територіальної громади, кількість бджолосімей становить 350 од. (зроблено запис 15.05.2021 року), згідно ветеринарно-санітарного паспорту UA-53-08-22 від 28.04.2021. Тобто , вказана довідка містить вказівку щодо кількості бджолосімей 350 од. фактично стосується кількості бджолосімей саме станом на 15.05.2021 року. Як вбачається з акту встановлення отруєння бджіл від 16.09.2021 Комісія встановила факт отруєння бджіл засобами захисту рослин, про що було складено відповідний акт, в якому позивач власноручно зробив допис про те, що всі 75 бджолосімей загинули. Отримавши заяву позивача про отримання дотації та вищевказаних документів, Чутівській селищній раді Полтавської області , саме у зв`язку із наявністю акту встановлення отруєння бджіл від 16.09.2021 на пасіці , необхідно було провести додаткове обстеження пасіки позивача для встановлення наявної кількості бджіл станом на момент подання позивачем заяви про отримання дотації. 30.09.2021 позивача телефоном повідомлено , що комісія в складі із працівників Чутівського управління ГУ Держпродспоживслужби та Чутівської селищної ради виїжджає на пасіку для обстеження , але позивач повідомив , що він відсутній в смт. Чутове. Вказане не заперечується позивачем. Тобто , Чутівською селищною радою Полтавської області вчинялись дії щодо додаткового обстеження пасіки позивача для встановлення дійсної кількості бджіл станом на момент подання позивачем заяви про отримання дотації. Відповідно до статті 17 Закону України «Про бджільництво», облік бджолиних сімей здійснюється двічі на рік - за результатами весняних та осінніх перевірок. У зв`язку із загибеллю бджілосімей ОСОБА_1 не звертався до Чутівського районного відділу Полтавської обласної державної лікарні ветеринарної медицини із заявою щодо здійснення осіннього обліку бджолосімей, про що зазначає відповідач та не спростовує позивач. Тобто, позивач , звертаючись із заявою про отримання дотації , не вчиняв дії щодо здійснення обліку бджолосімей станом на 29.09.2021 (дата подачі заяви) ні у зв`язку із загибеллю бджолосімей на його пасіці, яка зафіксована актом від 16.09.2021, ні у зв`язку з необхідністю осіннього обліку бджолосімей. Довідка Виконавчого комітету Чутівської селищної ради Полтавської області від 29.09.2021 № 1366/01-17, яка подана разом з пакетом документів, містить вказівку щодо кількості бджолосімей 350 од. саме станом на 15.05.2021 року. Така довідка , враховуючи обставини щодо загибелі бджолосімей на пасіці позивача , не свідчить про наявність на пасіці позивача бджолосімей у кількості 350 од саме на останню звітну дату на момент подання документів. Враховуючи вищенаведене , колегія суддів дійшла висновку, що позивачем до заяви про отримання дотації за 2021 р за бджолосім`ї в кількості 350 сімей з його власної пасіки не надано довідку, видану органом місцевого самоврядування, про реєстрацію пасіки із зазначенням кількості наявних бджолосімей саме на останню звітну дату на момент подання документів , яка є обов`язковим документом, передбаченим пунктом 7 Порядку № 107 для отримання спеціальної бюджетної дотації за наявні бджолосім`ї , тобто позивачем не дотримано вимог порядку подання у передбачений строк необхідного пакету документів. Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень. Проте, позивачем не було доведено суду обґрунтованості позовних вимог, а також не спростовано доводів відповідача. З огляду на зазначене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги спростовують висновку суду першої інстанції. Позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди у вигляді неотриманої дотації на бджолині сім`ї за 2021 рік у розмірі 32796 грн є похідними від попередньої (основної) позовної вимоги. Таким чином, за відсутності підстав для задоволення основної позовної вимоги, відсутні й підстави для задоволення похідної вимоги . Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За вказаних обставин, проаналізувавши всі наведені вище докази, колегія суддів приходить до висновку, що з урахуванням того, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а також судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Частиною 6 статті 139 Кодексу передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Колегія суддів дійшла висновку , що заява Чутівської селищної ради Полтавської області про відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення Полтавського окружного адміністративного суду № 440/3939/22 від 28.06.2022 задоволенню не підлягає , виходячи з наступного. Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката . При цьому, відповідачу суб`єкту владних повноважень можуть компенсуватись лише документально підтвердженні витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, оскільки суб`єкт владних повноважень повинен нести всі ризики, пов`язані з прийняттям ним рішень, вчиненням дій чи допущенням бездіяльності, у тому числі необхідність відстоювати правомірність своєї поведінки в адміністративному суді. Такі обмеження у можливостях суб`єктів владних повноважень свідчать про загальну спрямованість адміністративного судочинства на захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у спірних відносинах із владою. Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 666/754/16-а, від 24.11.2020 у справі № 640/9636/20, від 16 січня 2020 року у справі №360/4447/18, від 24.06.2021 у справі № 640/27951/20. Враховуючи те, що в ході судового розгляду справи відповідачем витрати, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз не здійснювалось, сплачені суми витрат на правову допомогу за наслідками розгляду апеляційної скарги відповідачу як суб`єкту владних повноважень компенсації не підлягають. З огляду на приписи п.10 ч.6 ст.12 КАС України, відповідно до якого справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що ця справа була розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, дане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.06.2022 по справі № 440/3939/22 - скасувати. Прийняти нове рішення , яким в задоволенню позову відмоити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.Г. Подобайло Судді(підпис) (підпис) А.М. Григоров Н.С. Бартош