Постанова Дніпровський апеляційний суд № 225/6734/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2916/23 Справа № 225/6734/21 Суддя у 1-й інстанції - Челюбєєва Є.В. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 квітня 2023 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бондар Я.М. суддів Зубакової В.П., Остапенко В.О сторони позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "«АКЦЕНТ-БАНК»" відповідач- ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "АКЦЕНТ-БАНК" на рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 липня 2022 року, ухваленого суддею Челюбєєвим Є.В. в місті Торецьк Донецької області, (відомості про дату складення повного тексту судового рішення відсутні), УСТАНОВИВ У жовтні 2021 року АТ «АКЦЕНТ-БАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначив, що позивач є правонаступником прав та обов`язків ПАТ «Акцент-Банк» у зв`язку з тим, що рішенням загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 змінено організаційно - правову форму та назву позивача з Публічного акціонерного товариства «Акцент- Банк» на Акціонерне товариство «Акцент- Банк», про що зазначено у п.1.1 Статуту АТ «Акцент -Банк». 17.01.2019 відповідач приєдналася до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору б/н та отримання кредитної карти. На підставі вказаної Анкети - Заяви про приєднання Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до п.п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання цього Договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета - Заява разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у Анкеті - заяві. Банк на боргові зобов`язання за кредитом і овердрафтом нараховує відсотки у розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг. АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст.ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 26.08.2021 має заборгованість у розмірі 68 753,23 грн., яка складається з такого: 49179,40 грн - заборгованість за кредитом; 19573,83 грн - заборгованість за відсотками. На теперішній час відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Акцент-Банк», у зв`язку з чим просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 68753,23 грн. та витрати пов`язані з оплатою судового збору. Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 18 липня 2022 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за тілом кредиту в сумі 8411,40 грн. (вісім тисяч чотириста одинадцять грн ) 40 коп. В решті вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» витрати пов`язані з оплатою судового збору у розмірі 277,72 грн. (двісті сімдесят сім грн.) 72 коп. АТ «А-Банк», будучи незгодним з ухваленим судовим рішенням подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення, ухваленого з порушенням норм матеріального права, просить його скасувати,, ухвалити нове судове рішення, яким у повному обсязі задовольнити позовні вимоги Банку та стягнути з відповідача на користь позивача витрати пов`язані з поданням апеляційної скарги в розмірі судового збору. При цьому, скаржник зазначає, що розрахунком заборгованості підтверджено, що відповідач користувалась кредитними коштами, а значить ознайомилась з Умовами і Правилами надання банківських послуг в А-Банку і погодилася з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Позивач вказує на те, що Банком до позовної заяви додано не тільки Тарифи із сайту Банку, а і Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка, в якому чітко зазначені всі оговорені умови кредитування, строки, процентна ставка та багато іншого. Паспорт продукту підписано позичальником. Сторона позивача вважає, що у даній справі потрібно використовувати судову практику, де присутній Паспорт споживчого кредиту, якого не було у справі №342/180/17, на яку посилається суд першої інстанції, а саме постанову Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №284/157/20. Окрім того, позивач, посилаючись на норми ч.2 ст.638, 643, ч.3 ст.645 ЦК України вказує на те, що Паспорт кредиту оформлено у відповідності до Додатку №1 до Закону України «Про споживче кредитування» і строк кредиту зазначено у розділі №2 «Основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача» підрозділі «Строк кредитування» де зазначено строк кредитування 240 місяців. Позивач вказує на те, що розрахунок заборгованості зроблено правильно і він підтверджується випискою по рахунку, яку Банк надав суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.13 ст.7, ч.1 ст.369 ЦПК України, оскільки ціна позову менша розміру ста мінімальних заробітних плат. Відповідно до вимог ст.367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, з ухваленням нового рішення про повне задоволення позовних вимог. Судом встановлено, щона підтвердження заявлених вимог позивач надав суду копію Анкети - заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 17.01.2019, паспорт споживчого кредиту, витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» та витяг із Умов та правил надання банківських послуг (а.с. 7-13). У вказаній Анкеті-заяві зазначено особисту інформацію ОСОБА_1 , а саме: прізвище, ім`я, по батькові, серію та номер паспорта, сімейний стан, освіту, адресу проживання, адресу реєстрації, номери засобів зв`язку, інформацію про місце роботи тощо. Паспорт споживчого кредиту, доданий до позову, містить відомості по двох типах кредитного продукту: Універсальна та Універсальна Голд. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог АТ «А-Банк», виходив з того, що в матеріалах справи відсутнє підтвердження отримання відповідачем кредитної картки з відповідним лімітом. В анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 17.01.2019 процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Отже, сама по собі підписана анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг без надання належних та допустимих доказів, що підтверджують укладення кредитного договору, не може бути підставою для стягнення боргу. Проте відповідач в своєму відзиві на позов підтвердила, що нею була отримана кредитна карта, вона користувалася кредитними коштами та своєчасно здійснювала погашення щомісячних платежів і лише 21.10.2020 внаслідок шахрайських дій з боку невстановлених осіб без використання платіжної карти відповідача здійснені переводи на карту іншого банку, тому суд дійшов висновку, що заборгованість за тілом кредиту необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, однак в розмірі станом на 20.10.2020, що становить 8411,40 грн. Тому колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та погоджується із доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, з огляду на таке. За вимогами ст.ст.263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, ;що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України. Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. При ухваленні рішення суд зобов`язаний з`ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов`язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини. Проте суд першої інстанції не з`ясував у повній мірі всі обставини, які мають значення для справи, та не виконав усі вимоги цивільного судочинства, у зв`язку із чим рішення в даній справі неможна повністю визнати законним і обґрунтованим. У спорі, пов`язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань. Судом встановлено, що 17.01.2019 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с.6 - зворот). З наданого розрахунку заборгованості, яким позивач обґрунтував свої вимоги вбачається, що ОСОБА_1 станом на 26.08.2021 за кредитним договором б/н від 17.01.2019 року має заборгованість в розмірі 68 753,23 грн., яка складається з: 49 179,40 грн. - заборгованість за кредитом; 19 573,83 грн. - заборгованість за відсотками (а.с.5-6). У рішенні суд першої інстанції зазначив, що наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості, Умови та Правила надання банківських послуг в А-Банк» не є безспірним доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведеноотримання відповідачем кредитної картки з відповідним лімітом, тобто не доведено укладання кредитного договору. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. Позивачем на підтвердження заявлених позовних вимог, після отримання від відповідача відзиву на позов, разом із запереченнями на відзив ОСОБА_1 на позов, суду надано наступні докази: роздруковане фото відповідача з карткою Банку; довідка про видачу картки №5169157309412033, строк дії до травня 2022 року; довідка за лімітами, з якої видно, що 17.01.2019 ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 4000 грн.; 06.03.2019 кредитний ліміт збільшено до 12 000 грн.; 12.08.2019 збільшено до 15 000 грн.;04.02.2020 збільшено до 38 000 грн.; 12.05.2020 збільшено до 50 000 грн.; 01.03.2021 зменшено до 49 179,40 грн., а також виписка по картковому рахунку за період з 17.01.2019 по 29.12.2021 (а.с.49-52). Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України). Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України). За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Так, з Паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», який підписано відповідачем особисто 17.01.2019 видно, що сторони при укладені кредитного договору узгодили між собою, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, права та обов`язки сторін, відповідальність позичальника за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, тобто, підписавши анкету заяву, яка є складовою частиною кредитного договору та паспорт споживчого кредиту ОСОБА_1 , відповідно до статей 3, 627 ЦК України добровільно погодилась на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання. З розрахунку заборгованості видно, що Банк нараховував проценти в розмірі 46,8 річних, що складає 3,9 % в місяць, такаж ж процентна ставка встановлена для кредитних карток «Універсальна» у Паспорті споживчого кредиту (а.с.7). Колегія суддів вважає, що сукупністю наданих позивачем доказів, наведених вище доведено, що ОСОБА_1 укладала з позивачем кредитний договір, отримала кредитні кошти і користувалася ними, здійснювала часткове погашення заборгованості, що зокрема і не заперечується відповідачем у відзиві на позов, а відтак Банк має право на стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 17.01.2019 в повному осязі у розмірі 68 753,23 грн., та яка складається із заборгованості за кредитом 49 179,40 грн. і заборгованості за процентами в розмірі 19 573,83 грн. Розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідає умовам, передбаченим в анкеті-заяві та Паспорті споживчого кредиту, що підписані відповідачем, ОСОБА_1 свого розрахунку заборгованості суду не надано, тобто сума боргу не спростована стороною відповідача, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову. Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Оскільки, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, належним чином не оцінив надані сторонами докази, надав неправильну правову оцінку доводам позивача, застосував правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17, яка не підлягала застосуванню до спірних правовідносин, то ухвалене судове рішення суду першої інстанцій підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову у повному обсязі. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, відповідно змінює розподіл судовий витрат, до яких відповідно до статті 133 ЦПК України віднесені витрати з судового збору. Як вбачається з матеріалів справи, за подання позову позивач згідно з платіжним дорученням сплатив судовий збір у розмірі 2270 грн., а за подачу апеляційної скарги сплатив 3405 грн. судового збору. Зважаючи, що судом апеляційної інстанції задоволено позовні вимоги Банку в повному обсязі, відповідно на користь позивача слід стягнути з відповідача судовий збір в загальному розмірі за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій у розмірі 5675 грн. (2270+3405=5675). Керуючись ст.ст. 367,368, 374, 376, 381,382 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» задовольнити. Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 18 липня 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» (ЄДРПОУ 143600802) заборгованість за кредитним договором б/н від 17 січня 2019 року, станом на 26.08.2021 року у розмірі 68 753,23 грн. (шістдесять вісім тисяч сімсот п`ятдесят три гривні двадцять три копійки), яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 49 179,40 грн. (сорок дев`ять тисяч сто сімдесят дев`ять гривень сорок копійок) та заборгованості за процентами у розмірі 19 573,83 грн. (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят три гривні вісімдесят три копійки) та 5 675 грн. ( п`ть тисяч шістсот сімдесят п`ять гривень) судового збору за розгляд справи в судах першої і апеляційної інстанцій. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 13 квітня 2023 року. Головуючий: Судді: