Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/34977/25

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2026 року м. Хмельницький Справа № 686/34977/25 Провадження № 22-ц/820/1029/26 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в складі судді Заворотної О.Л. від 04 лютого 2026 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У грудні 2025 року АТ «Акцент-Банк», звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, вказувало, що 25.08.2021 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-банку шляхом підписання Анкети-Заяви. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг А-банку відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.1.3 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (збільшити або зменшити) кредитний ліміт. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою складає договір. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до Умов та Правил надання банківських послуг. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) відповідно до умов договору. Однак відповідач належно умов договору не виконував, внаслідок чого станом на 29.11.2025 утворилася заборгованість в розмірі 120552,92 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 92046,42 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 28506,50 грн. З врахуванням наведеного просив стягнути з відповідача на його користь 120552,92 грн. заборгованості та 2422,40 понесених судових витрат. Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором б/н від 25.08.2021 у розмірі 41327,16 грн. та судовий збір у розмірі 830,43 грн. В апеляційній скарзі АТ «Акцент-Банк» просить скасувати рішення в частині відмови у позові та задовольнити позов повністю. На думку апелянта, суд першої інстанції не врахував, що відповідач в анкеті-заяві про приєднання до умов і правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з умовами і правилами надання банківських послуг та зобов`язався в подальшому регулярно знайомитись зі змінами до них, викладеними на сайті банку. Як вбачається з розрахунку заборгованості, боржник користувався кредитом, а отже, ознайомився з умовами і правилами і погодився з ними, оскільки даний кредитний договір є договором оферти. Також судом не взято до уваги паспорт споживчого кредиту, підписаний боржником за допомогою електронного підпису, в якому чітко зазначені всі умови кредитування, строки, процентна ставка, тощо. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно з ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що 25.08.2021 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку шляхом підписання Анкети-Заяви про приєднання. Проставленням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою відповідач підтвердив, що: - до укладання цієї угоди, ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» (в т.ч. з правами та обов`язками), Тарифами, Паспортом споживчого кредиту, та до укладання цієї угоди йому надана повна інформація про фінансові послуги, у відповідності до ч.2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; - дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» між ним та АТ «А-Банк» становлять договір про надання банківських послуг умови якого мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; - беззастережно погодився з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджуюсь з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє мене шляхом надсилання повідомлень дистанційними каналами обслуговування. Решта умов, передбачених частиною 1 статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначені в Договорі. На виконання умов договору АТ «Акцент-Банк» відповідачу відкритий рахунок № НОМЕР_1 та видана картка № НОМЕР_2 з терміном дії до квітня 2028 року. Згідно з довідкою АТ «Акцент-Банк» відповідачу 25.08.2021 року встановлений кредитний ліміт в розмірі 5000 грн., який в подальшому збільшений банком до 96730 грн. Як вбачається з наданої позивачем виписки по рахунку відповідача, останній користувався виданими йому позивачем платіжною карткою, використовував кошти позивача, частково вносив позивачеві кошти на погашення кредитної заборгованості. Згідно розрахунку заборгованості за договором, укладеним між АТ «А-Банк» і відповідачем, у ОСОБА_1 станом на 29.11.2025 утворилась заборгованість в розмірі 120552,92 грн., що складається з заборгованості за тілом кредиту 92046,42 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 28506,50 грн. Наведене підтверджується матеріалами справи. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ «А-Банк» з часу виникнення спірних правовідносин (25.08.2021) до моменту звернення до суду із вказаним позовом, за таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та штрафу, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Згідно наданої банком виписки по рахунку, витрати відповідача становлять 397260,93 грн., на погашення кредиту відповідачем внесено 279387,46 грн., списаних відсотків 72415,56 грн., на погашення комісії списано 4130,75 грн. Тому підлягає стягненню з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 41327,16 грн. в межах наданого кредитного ліміту, в іншій частині слід відмовити. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд першої інстанції правильно констатував, що підписана ОСОБА_1 анкета-заява не містить істотних умов кредитного договору, а Умови та правила надання банківських послуг в АТ «А-Банк» не підписані відповідачем, тому не підтверджено, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву. Отже, без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність в анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитом, надані банком Умови і правила не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору. Матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного між сторонами кредитного договору, тому суд першої інстанції правильно виходив з відсутності підстав для стягнення заборгованості по процентах за користування кредитом з відповідача. Суд першої інстанції обґрунтовано врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 03.07.2019 року в справі №342/180/17, що ухвалена у спорі, який виник з аналогічних правовідносин. З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що згідно наданої банком виписки по рахунку, витрати відповідача становлять 397260,93 грн., на погашення кредиту відповідачем внесено 279387,46 грн., списаних відсотків 72415,56 грн., на погашення комісії списано 4130,75 грн. Тому підлягає стягненню з відповідача заборгованість за кредитом в сумі 41327,16 грн. (397260,93-279387,46-4130,75-72415,56) в межах наданого кредитного ліміту. Правильним є висновок суду першої інстанції, що паспорт споживчого кредиту є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та має інформативний характер для споживача. Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» у формі паспорта споживчого кредиту кредитодавець до укладення договору про споживчий кредит надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Отже, з врахуванням наведеної норми права факт підписання відповідачем електронним підписом паспорта споживчого кредиту не свідчить про погодження сторонами конкретних умов кредитного договору. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акцент-Банк» залишити без задоволення. Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 лютого 2026 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повна постанова складена 25 травня 2026 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк