Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/3211/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/3211/22 Головуючий у 1-й інстанції: Шимонович Роман Миколайович Суддя-доповідач: Залімський І. Г. 10 квітня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення нарахування та виплати з 01.08.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (Закон №796-XII), що становить дві мінімальні заробітні плати (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік) та зобов`язання вчинити відповідні дії. Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 позов задоволено частково, ухвалено: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.08.2021 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, встановленого статтею 39 Закону №796-XII; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.08.2021 підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року; - у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2022 скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач не має права на підвищення до пенсії, передбачене статтею 39 Закону №796-XII, адже не є непрацюючим пенсіонером. У листі ГУ Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.12.2021 помилково зазначено про те, що позивач з 22.08.2020 отримує пенсію за віком, адже такі відомості стосуються не позивача, а особи з однаковим іменем, який також проживає у с.Юрово, Коростенського району, Житомирської області. Позивач не подав відзив на апеляційну скаргу. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2023, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , яке віднесено до території радіоактивного забруднення. Згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 від 29.08.2016 та довідки Управління соціальної політики Коростенської РДА №16/1970 від 12.12.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у відділі №4 (Олевськ) правління соціальної політики Коростенської РДА та отримує державну соціальну допомогу згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю". Матеріали справи також містять Форму ОК-5 щодо нарахування страхових внесків за 2000, 2003, 2009, 2013-2015 роки. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою про нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII. Відповідь на вказане звернення відповідач надав листом від 09.12.2021, у якому вказав, що ОСОБА_1 з 22.08.2020 отримує пенсію за віком, однак, частина 2 статті 39 Закону №796-XII не передбачає та не дає права на нарахування і виплату підвищення до пенсії. Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернувся до суду. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на щомісячне отримання доплати як непрацюючий пенсіонер, який проживає на території радіоактивного забруднення згідно ст.39 Закону №796-ХІІ, відповідач не нараховуючи та не виплачуючи позивачу таку доплату допустив протиправну бездіяльність. Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. За приписами статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції, чинній до 01 січня 2015 року, передбачалось, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати; - у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати; - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата. Пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті. Пенсіонерам, які працюють у зонах радіоактивного забруднення, оплата праці додатково підвищується на 25 процентів від розміру мінімальної заробітної плати. 28.12.2014 прийнято Закон №76-VIII, який набрав чинності 01.01.2015, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого внесено зміни до Закону №796-ХІІ шляхом виключення статей 31, 37, 39 та

45. Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону №76-VІІІ. Вирішено, що положення пп.7 п.4 розділу І Закону №76-VІІІ є неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Тобто, з 17.07.2018 відновила дію редакція статті 39 Закону №796-ХІІ, яка була чинною до 01.01.2015. У постанові від 18.03.2020 у справі №240/4937/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що із 17.07.2018 відновлено дію статті 39 Закону №796-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015. Отже, з моменту ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 17.07.2018 №6-р/2018 відновлено право непрацюючих пенсіонерів, які проживають на території радіоактивного забруднення, на отримання підвищення до пенсії згідно ст.39 Закону №796-ХІІ. Матеріали справи не мітять доказів того, що позивач є пенсіонером. При цьому, згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 від 29.08.2016 та довідки Управління соціальної політики Коростенської РДА №16/1970 від 12.12.2022, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у відділі №4 (Олевськ) правління соціальної політики Коростенської РДА та отримує державну соціальну допомогу згідно Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю". Як пояснив відповідач, позивач не перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як пенсіонер. У листі Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.12.2021 помилково зазначено, що позивач з 22.08.2020 отримує пенсію за віком, адже такі дані стосуються не позивача, а особи з однаковим іменем - ОСОБА_1 , який також проживає у с. Юрово, Коростенського району, Житомирської області та перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області. Щодо ОСОБА_1 , який дійсно перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області, наявне рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 у справі №240/36781/21 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII. З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави вважати, що позивач є непрацюючим пенсіонером, а тому має право на нарахування та виплату підвищення до пенсії, передбаченого статтею 39 Закону №796-XII. У відповідності із ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно ч.1 ст.317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. За приписами ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, суд, керуючись вказаними положеннями статті 139 КАС України, виходить з того, що судове рішення ухвалено на користь суб`єкта владних повноважень, яким не понесено витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертизи, у зв`язку із чим судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2022 року скасувати. Ухвалити нове рішення. У задоволенні позову відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.