Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/10845/22

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/10845/22 Головуючий у 1-й інстанції: Єфіменко О.В. Суддя-доповідач: Граб Л.С. 26 квітня 2023 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ГУ ПФУ в в Житомирській області), в якому просила: -визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Житомирській області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії державного службовця з 01 січня 2020 року на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 29.11.2021 № 03-23/164/2021 про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді та у виплаті перерахованих коштів; -зобов`язати ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця в розмірі 86% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді Житомирського апеляційного суду, визначеної на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 29.11.2021 року № 03-23/164/2021, без обмеження граничним розміром, з урахуванням фактично проведених виплат. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року позов задоволено частково: -визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Житомирській області щодо повідомлення ОСОБА_1 про відмову у здійсненні перерахунку її пенсії державного службовця з 01 січня 2020 року на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 29.11.2021 № 03-23/164/2021 про суддівську винагороду працюючого на відповідній посаді судді та у виплаті перерахованих коштів; -зобов`язано ГУ ПФУ в Житомирській області здійснити з 01 січня 2020 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії державного службовця в розмірі 86% суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді Житомирського апеляційного суду, визначеної на підставі довідки Житомирського апеляційного суду від 29.11.2021 № 03-23/164/2021. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що з 19 березня 2010 року ОСОБА_1 перебуває в ГУ ПФУ в Житомирській області на обліку та отримує пенсію за віком, яка призначена останній, як державному службовцю відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 в розмірі 86 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (встановлене відсоткове співвідношення відповідачем не заперечується). У зв`язку з істотною зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, позивач отримала довідку Житомирського апеляційного суду №03-23/164/2021 від 29.11.2021 про суддівську винагороду. 03.12.2021 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про перерахунок з 01.01.2020 пенсії державного службовця на підставі ст.37-1 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 в редакції від 26.10.2014. До заяви додано копію довідки Житомирського апеляційного суду №03-23/164/2021 від 29.11.2021 про суддівську винагороду та решту необхідних документів. Як вказує позивач, за змістом розписки-повідомлення № 12711/5553 подані документи прийняті до розгляду Житомирським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке припинило свою діяльність з 03.07.2019, а тому остання 08.12.2021 повторно направила поштою ГУ ПФУ в Житомирській області заяву про здійснення з 01.01.2020 перерахунку її пенсії державного службовця в розмірі 86% від суми суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визначеної у довідці Житомирського апеляційного суду від 29.11.2021 року, на підставі ст.37-1 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 року в редакції від 26.10.2014 разом із копією довідки Житомирського апеляційного суду від 29.11.2021 № 03-23/164/2021. Розгляд поданих позивачем заяв здійснено ГУ ПФУ в Черкаській області за принципом екстериторіальності та прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії № 918260811081 від 10.12.2021. Про прийняте рішення ОСОБА_1 повідомлено листами ГУ ПФУ в Житомирській області від 28.12.2021 № 45821-45811/К-02/8-0600/21 та від 14.12.2021 № 0600-0207-8/105397. Вищезазначене слугувало підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-ХІІ. У статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу закріплено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії. До зазначеної статті були внесені зміни, а її зміст викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України". Умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям були визначені постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 31.05.2000, зокрема у пунктах 4 та 5, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії. Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: «форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики». Таким чином, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить. Отже, з 01.12.2015 по 01.05.2016 чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону №3723-ХІІ. При цьому, чинна у зазначений період редакція статті 37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України. Крім того, з 01.05.2016 набув чинності Закон України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" у зв`язку з чим положення Закону України від 16.12.1993 №3723-XII "Про державну службу" частково втратили чинність, у тому числі норми статті 37-1. Натомість, у статті 90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки діючим законодавством не передбачено умов та порядку здійснення перерахунку пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям. Твердження позивача на те, що зміни в законодавстві звужують зміст та обсяг існуючих прав є безпідставним, оскільки відмова відповідача у перерахунку пенсії не призвела до зменшення розміру пенсії останньої, яка отримувалась до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист. Також безпідставним є посилання ОСОБА_1 на те, що застосуванню підлягають норми, чинні на момент призначення пенсії, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов`язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію. Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 03 серпня 2022 року (справа № 643/4051/17) та від 22 листопада 2022 року (справа № 200/2037/20-а). Крім того, колегія суддів звертає увагу на наступне. Частиною п`ятою статті 45 цього Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Закон № 1058-IV) визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. На виконання названих норм Закону № 1058-IV, Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року N 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі Порядок N 22-1). П.1.1 Р.І Порядку N 22-1 закріплено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії-додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії-додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Відповідно до п.4.1 Р. ІV Порядку N 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. За змістом п.4.2 Р. ІV Порядку N 22-1 (в редакції Постанови Пенсійного фонду № 25-1 від 16.12.2020, що набрала чинності 30.03.2021) при прийманні документів працівник сервісного центру реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. За приписами п. 4.8 Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та «;Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій. Після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10. Р. ІV Порядку N 22-1). Таким чином, з аналізу вищезазначених правових норм слідує, що з 01.04.2021 органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа. Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку заяви позивача про перерахунок пенсії розглянуті за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Черкаській області, а ГУ ПФУ України в Житомирській області жодного рішення про відмову в перерахунку пенсії позивачу не приймалось. Однак, ГУ ПФУ в Черкаській області, як суб`єкт владних повноважень, до участі у розгляді цієї адміністративної справи, судом першої інстанції залучений не був, хоча відповідач у даній справі подавав таке клопотання. Уст.48 КАС України передбачено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Отже, з наведеної норми слідує, що можливість заміни неналежного відповідача може здійснюватися виключно під час розгляду справи в суді першої інстанції. Варто зауважити, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, останній зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або за ініціативою суду. Виходячи із зазначених положень закону, а також предмету позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що у цій справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не здійснив його заміну та/або не залучив як другого відповідача, чим допустив порушення норм процесуального законодавства. В той же час, суд апеляційної інстанції не наділений на вказаній стадії повноваженнями щодо направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання щодо залучення належного відповідача та вирішення адміністративного позову відносно вказаного відповідача. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладено в постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №826/12172/18 та від 18.06.2020 у справі №824/245/19-а. За такого правового регулювання, предмета і підстав позову в даному адміністративному спорі, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості усунути недоліки, допущені судом першої інстанції на стадії апеляційного розгляду справи. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору не в повному обсязі встановив фактичні обставини справи та не надав їм належної правової оцінки, а доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції та дають правові підстави для скасування оскаржуваного судового рішення. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що необхідно скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2022 року скасувати. Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 , відмовити. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.