Постанова 4855 № 320/1927/23
від 11.04.2023 ·ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/1927/23 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 квітня 2023 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г. За участю секретаря: Несін К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року, суддя Балаклицький А.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 , в якому просив: - зобов`язати члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 відкрити дисциплінарне провадження на прокурора Окружного прокуратури міста Суми ОСОБА_3 за дисциплінарною скаргою від 24.10.2022 на прокурора Окружного прокуратури міста Суми ОСОБА_3 Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року позовну заяву повернуто позивачу. Не погоджуючись із зазначеним ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року. Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляд апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до частини першої ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався пунктом 5 частини 4 статті 169 КАС України та виходив з того, що позивачем подано до цього самого суду інший позов до цього ж самого відповідача, з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову не постановлена ухвала про відкриття провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У відповідності до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист визначеним законом шляхом. Відповідно до пункту 5 частин четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Отже, правовою підставою для повернення позовної заяви в порядку пункту 5 частини четвертої статті 169 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: 1) позивач подав до того ж суду аналогічний позов; 2) позовні вимоги в такому позову заявлені до того ж самого відповідача; 3) предмет обох позовних заяв є тотожним; 4) підстави позовів однакові; 5) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду Під час вирішення питання про відкриття провадження по даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що згідно з даними автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" 31.01.2023 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження про зобов`язання останнього відкрити дисциплінарне провадження на прокурора Окружного прокуратури міста Суми ОСОБА_3 за дисциплінарною скаргою від 24.10.2022 на прокурора Окружного прокуратури міста Суми ОСОБА_3, якому присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - №320/1925/23 (головуючий суддя Панова Г.В. згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2023). При цьому, станом на момент вирішення питання про відкриття провадження, у вказаній справі за №320/1925/23 не постановлена ще ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у справі № 320/1927/23 та у справі №320/1925/23 різні відповідачі, а саме у даній справі відповідач - член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 , тоді як у справі № 320/1925/23 - член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. Окрім того, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції взагалі не досліджувалися підстави звернення до суду у справах № 320/1927/23 та № 320/1925/23, які на переконання позивача не є тотожними. Проте, такі обставини не були встановлені судом першої інстанції, що свідчить про передчасність висновків суду про повернення позовної заяви. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку відсутня достатня та необхідна сукупність правових підстав, прямо передбачених пунктом 5 частини четвертої статті 169 КАС України, для повернення адміністративного позову ОСОБА_1 до члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії. Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби. Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року про повернення позовної заяви у справі №320/1927/23 на підставі пункту 5 частини 4 статті 169 КАС України є протиправною та прийнята судом з порушенням норм процесуального права. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи та зміст позовних вимог, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2023 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити певні дії направити до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Степанюк А.Г.