Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 182/6946/21 ( 2-а/0182/13/2022)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 березня 2023 року м. Дніпросправа № 182/6946/21 ( 2-а/0182/13/2022) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Олефіренко Н.А., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 року в адміністративній справі №182/6946/21 ( 2-а/0182/13/2022) за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, в якому просив: скасувати постанову винесену Інспектором з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Кіріловою Вікторією Олександрівною про накладення адміністративного стягнення, серії РАП № 297106374 від 26 травня 2021 року, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.152-1 Кодексу України, про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200,00 гривень, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення, справу про адміністративне правопорушення закрити, судові витрати покласти на відповідача. Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 року адміністративний позов задоволено, а саме суд: скасував постанову Інспектора з паркування Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Кіріловою Вікторією Олександрівною про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 297106374 від 26 травня 2021 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200 грн. 00 коп., за відсутністю складу адміністративного правопорушення, справу про адміністративне правопорушення закрив; стягнув з Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 грн.00 коп. (чотириста п`ятдесят чотири грн.) 00 коп., які були сплачені останнім при подачі позову до суду. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції в порушення вимог процесуального законодавства, копія оскаржуваного рішення своєчасно засобами поштового зв`язку апелянту не направлялась. Апелянт наголошує, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду № 160/10500/20 набрала чинності 15.06.2021 року, в той час, як правопорушення вчинено 13.04.2021 року, тобто на момент вчинення правопорушення рішення щодо встановлення тарифу було чинним та підлягало виконанню. В якості доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення матеріали справи містять фотофіксацію, на яких зафіксовано транспортний засіб розміщено на майданчику для платного паркування. Також матеріали справи містять відповідь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркт Сервіс Группе» щодо надання схеми організації дорожнього руху при влаштуванні майданчику для паркування транспортних засобів, інформацію щодо обладнання майданчику для платного паркування, наявності паркувальних автоматів, встановлених на майданчику для платного паркування та кількість паркувальних місць для безоплатного паркування осіб з інвалідністю на момент 13.04.2021 року за адресою Д1163 вул. Князя Володимира Великого (вул. Плеханова), в районі буд. № № 28 - 34 в м. Дніпро. Справа судом розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. 26 травня 2021 року інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Кіріловою В.О. було винесено постанову серії РАП № 297106374, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачену ч.1 ст.152-1 КУпАП України, та накладено штраф у розмірі 200 грн. 00 коп. (а.с.8). У постанові зазначається, що 13 квітня 2021 року, о 13 год. 27 хв., транспортним засобом Mazda, реєстраційний номер НОМЕР_1 , було здійснено користування майданчиком для платного паркування, що знаходиться за адресою: 1163 вул.Князя Володимира Великого в районі буд.28-34, м.Дніпро, з неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш, як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування, чим порушено вимоги абз.2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03.12.2009 року № 1342, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.152-1 КУпАП. Винесеною постановою було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 200,00 грн. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 1 статті 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено наступне: порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення. Приміткою статті 152-1 КУпАП вказано, що під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в`їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика). Суб`єктом правопорушення, передбаченого частинами першою і другою статті 152-1 КУпАП, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису). Абзацем 11 п.4 Правил паркування транспортний засобів визначено, що паркування це розміщення транспортного засобу на майданчику для паркування. Пунктом 5 Правил паркування транспортних засобів передбачено, що паркування може бути платним або безоплатним відповідно до рішення органу місцевого самоврядування або оператора. Відповідно до вимог п. 13 Правил відведені майданчики для паркування позначаються дорожніми знаками та суцільною синьою (блакитною) смугою на проїзній частині і на бордюрі, який відокремлює проїзну частину від пішохідної. Відповідно до абзацу 2 п.26 Правил паркування транспортних засобів, користувач зобов`язаний сплатити вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування. Отже, порушення правил паркування, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування, є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.152-1 КУпАП. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно із п.30 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ №1342 від 03.12.2009р. (в редакції на час виникнення спірних відносин), під час паркування на майданчику для платного паркування користувач сплачує вартість послуг з користування майданчиками для платного паркування згідно з тарифом, установленим виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у порядку і межах, визначених законодавством, з урахуванням переліку основних послуг. У спірному випадку встановлено, що тарифи на користування послугами майданчиками для платного паркування на території м.Дніпра були встановлені: рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 11.04.2011 року №512 "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську" (рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №1231 від 28.09.2011р., №943 від 05.12.2017р., №323 від 24.04.2018р., №1039 від 23.10.2018р., №743 від 23.07.2109р. та рішенням №253 від 18.02.2020р. про внесення змін до рішення від 11.04.2011 року №512); рішенням виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 28.08.2020 року №882; рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02.09.2020 року №90/60. Рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 11.04.2011 року №512 "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську" та рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради, якими вносилися зміни та доповнення в рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради №512 від 11.04.2011 року "Про затвердження тарифів вартості послуг паркування на майданчиках для платного паркування транспортних засобів у м.Дніпрі" визнані протиправними та не чинними у судовому порядку (постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 26.08.2020 року у справі №160/12303/19, набрало законної сили 26.08.2020 року). Рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02.09.2020 року №90/60 було скасовано у судовому порядку рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2021р. у справі №160/10500/20, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.06.2021р., та яке відповідно до ч.2 ст. 255 КАС України набрало законної сили 17.06.2021 року. Згідно до ч.2 ст.372 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Відповідно до ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Нечинний нормативно-правовий акт не може порушувати права і свободи та інтереси фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, які підлягають захисту в порядку адміністративного судочинства згідно із положеннями ч.1 ст.2 КАС України, оскільки не чинний нормативно-правовий акт не створює юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення, відтак не породжує правовідносин, що можуть бути предметом спору. Зазначені вище обставини доводять незаконність накладення штрафу на позивача у зв`язку з несплатою ним вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування. Таким чином, враховуючи п.30 Правил паркування транспортних засобів, встановлення Виконком Дніпровської міської ради тарифів не в порядку встановленому законодавством, що в подальшому визнано й судом - виключає обов`язок водія сплачувати за паркування, отже за таких обставин несплата за паркування - не є адміністративним правопорушенням, а притягнення до адміністративної відповідальності - є незаконним. Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (частини 1, 2 статті 7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245). Враховуючи вищенаведене, перевіривши доводи, викладені скаржником в скарзі, суд не вбачає обставин, які б давали підстави ставити під сумнів правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому при таких обставинах апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статями 271, 272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 року в адміністративній справі №182/6946/21 ( 2-а/0182/13/2022) залишити без задоволення. Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 20.09.2022 року в адміністративній справі №182/6946/21 ( 2-а/0182/13/2022) за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про скасування постанови про накладання адміністративного стягнення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий - суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко суддя В.А. Шальєва