Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14471/22

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 06 квітня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/14471/22 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Місце та час укладення судового рішення «--:--», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 21.12.2022р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: 05.10.2022р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльність щодо видачі наказу про призначення його на посаду поліцейського та оформлення з ним трудових (службових) обов`язків; визнання протиправною бездіяльність щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення, додаткової винагороди за березень та квітень 2022р., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168 ; зобов`язання нарахувати та виплатити йому грошове забезпечення, додаткову винагороду за березень та квітень 2022р., передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.03.2022 позивач звернувся до Департаменту патрульної поліції для поновлення на службі в поліції та був призначений на посаду поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, що підтверджується довідкою від 05.03.2022р. №72/41/11/6/02-2022 про поновлення на службі та видачу табельної зброї. Проте, відповідачем протиправно не оформлено с ним трудові відносини та не виплачено грошове забезпечення за відповідний період. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.12.2022р. позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції, що полягає у не видачі наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського та не оформленні трудових (службових) обов`язків з ОСОБА_1 ; визнано протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції, що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 грошового забезпечення поліцейського; зобов`язано Департамент патрульної поліції видати наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського з 05.03.2022р. на період з березня по квітень 2022р.; зобов`язано Департамент патрульної поліції нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення поліцейського за березень та квітень 2022р.; в задоволенні іншої частини позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на помилкове застосування судом при вирішенні справи вимог законодавства, внаслідок чого просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт посилається на те, що на виконання вимог ст.ст.17, 47, 48, 56, 59 Закону України «Про Національну поліцію» відповідачем не видавався наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського, що свідчить про непроходження ним служби в поліції. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 06.02.2016р. проходив службу в поліції в Управлінні патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції. /а.с.19-21/ Наказом ДПП від 09.09.2021р. №992 о/с «По особовому складу» сержанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за власним бажанням на підставі п.7 ч.1 ст.71 Закону України «Про Національну поліцію». 24.02.2022р., у зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації, Указом Президента України від № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із змінами, затвердженими Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан. 05.03.2022р. ОСОБА_1 звернувся до ДПП для поновлення на службі в поліції. Управлінням патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції видано довідку №72/41/11/6/02-2022, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 05.03.2022р., дійсно проходить службу в Управлінні патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції. Зазначено, що довідка видана для пред`явлення замість службового посвідчення. /а.с.22/ 11.03.2022р. позивачем подано до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції рапорт про зарахування грошового забезпечення на його банківський рахунок. /а.с.23/ Листом Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 06.07.2022 №322аз/41/11/6/02-2022 повідомлено, що наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського Департаменту патрульної поліції не видавався. /а.с.27/ Не погоджуючись з бездіяльністю щодо оформлення трудових відносин та виплати грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з даним позовом. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступних висновків. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України врегульовано Законом України від 02.07.2015р. №580-VII «Про Національну поліцію» (надалі Закон України №580-VIII). Відповідно до ст.17 Закону України №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Поліцейський має службове посвідчення та спеціальний жетон. Зразки та порядок видання службових посвідчень та спеціальних жетонів затверджуються Міністерством внутрішніх справ України. Згідно ч.1 ст.47 Закону України №580-VIII призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України. Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України №580-VIII призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у ст.47 цього Закону. Згідно ч.2 ст.56 Закону України №580-VIII службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського. Також, частинами 3, 4 ст.59 Закону України №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України. Таким чином, саме наказ керівника органу, підрозділу, закладу та установи поліції є документом, що підтверджує призначення особи на посаду поліцейського та проходження служби у Національної поліції України. При цьому, згідно ст.50 Закону України №580-VIII громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з метою визначення стану їхнього здоров`я зобов`язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі. Відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводиться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначається законом та іншими нормативно-правовими актами. Отже, перед вступом на службу в поліції кандидати зобов`язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що єдиним доказом проходження особи служби в поліції є наказ керівника органу, підрозділу, закладу та установи поліції, що підтверджує призначення особи на посаду поліцейського та проходження служби у Національної поліції України. При цьому, перед виданням такого наказу кандидат в обов`язковому порядку проходить медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Як вбачається з матеріалів справи, листом Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 06.07.2022 №322аз/41/11/6/02-2022 повідомлено, що наказ про призначення ОСОБА_1 на посаду поліцейського Департаменту патрульної поліції не видавався. /а.с.27/ Водночас, позивач, з яким погодився суд першої інстанції, вважає, що з 05.02.2022р. був призначений на посаду поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №4 полку № 1 (з обслуговування правого берега) Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції. Частиною 1 ст.72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ч.ч.1, 2 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до ч.1 ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Так, позивач посилається на довідку Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції від 05.03.2022р. №72/41/11/6/02-2022. /а.с.22/ Колегія суддів вважає, що будь-яка довідка повинна підтверджувати наявність певних обставин, однак вищезазначена довідка не є належним і достатнім доказом проходження позивачем служби в поліції, оскільки видана в порушення ст.ст.17, 47, 48, 56, 59 Закону України №580-VIII за відсутності наказу керівника відповідного підрозділу поліції щодо призначення позивача на службу в поліції. Наданий витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» підтверджує, що 14.03.2022р. ОСОБА_1 видано пістолет Форт17, як цивільній особі. /а.с.38/ Крім того, самі по собі твердження позивача про видачу йому вогнепальної зброї не свідчать про проходження служби в поліції. Також, матеріали справи не містять жодних доказів проходження ОСОБА_1 , як кандидатом на посаду поліцейського, обов`язкового медичного обстеження, а також перевірки рівня фізичної підготовки, психофізіологічного обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України. Відтак, відсутність доказів проходження процедури на заміщення посади поліцейського та наказу керівника відповідного підрозділу поліції щодо призначення позивача на службу в поліції, свідчить про непроходження ОСОБА_1 служби в Національній поліції України, а тому і безпідставність позовних вимог. Разом з тим, статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. У свою чергу, перебіг процесуального строку, згідно з приписами ст.120 КАС України починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок, останнім же днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. При цьому, згідно з ч.9 ст.120 КАС України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку. Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною 2 цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього кодексу. Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України. Так, предметом даної справи є бездіяльність щодо видачі наказу про призначення позивача на посаду поліцейського, оформлення з ним трудових (службових) обов`язків та нарахування, виплати позивачу грошового забезпечення, додаткової винагороди за березень та квітень 2022р., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022р. №168. Отже, предмет даної справи пов`язаний із прийняттям громадянина на публічну службу та її проходженням, а тому на підставі ч.5 ст.122 КАС України підлягає застосуванню місячний строк для звернення до суду з даним позовом. Водночас, день, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. При цьому, порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Отже, перебіг строку звернення до суду з позовом у даній справі, розпочався 06.07.2022р. (день повідомлення представника позивача про відсутність наказу про призначення на службу в поліції), а сплинув зазначений строк, відповідно - 05.08.2022р. Оскільки позивач звернувся до суду з позовом 05.10.2022р., то він пропустив місячний строк звернення до суду з позовом. Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Водночас, поважними причинами пропуску строку визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони, та пов`язані з наявністю дійсно істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення відповідних дій. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано до суду жодних поважних причин пропуску місячного строку звернення до суду з даним позовом. Пунктом 8 ч.1 ст.240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених ч.ч.3 та 4 ст.123 цього кодексу. Зокрема, у відповідності до ч.3 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Водночас, ч.4 ст.123 КАС України передбачено, що якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. На підставі викладеного, оскільки судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з`ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції в порядку ст.317 КАС України підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2022 року скасувати. Ухвалити у справі постанову, якою залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Єщенко О.В. Яковлєв О.В.