Ухвала КЦС ВС № 372/675/20

Ухвала 05 квітня 2023 року м. Київ справа № 372/675/20-ц провадження № 61-1619св23 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О., учасники справи: позивач - Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області, відповідачі: Краснослобідська сільська рада Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 , розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року у складі судді Висоцької Г. В. та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2023року у складі колегії суддів: Вербової І. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст вимог позовної заяви і рішень судів попередніх інстанцій У лютому 2020 року Перший заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області звернувся до суду із позовом до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області (далі - Краснослобідська сільська рада), ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності. Свої вимоги обґрунтовував тим, що Краснослобідська сільська рада є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальних громад с. Красна Слобідка та с. Безіменне на території Обухівського району Київської області. Загальний склад ради - 14 осіб. 08 серпня 2017 року була скликана 7 сесія Краснослобідської сільської ради, на час проведення якої діяв Регламент роботи Краснослобідської сільської ради 6 скликання, затверджений рішенням Краснослобідської сільської ради від 16 грудня 2010 року № 2.2-VІ. Згідно з протоколом сесії на ній були присутні 7 депутатів ради, що підтверджується списком присутніх депутатів. Водночас відповідно до частини дванадцятої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Тобто сесія мала бути повноважною за присутності 8 депутатів Краснослобідської сільської ради. Незважаючи на це, після затвердження порядку денного одним із питань, що ставилося на розгляд сесії, було розгляд заяви ОСОБА_1 про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. Згідно з інформацією про результати поіменного голосування під час прийняття рішення Краснослобідської сільської ради про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки ОСОБА_1 від 08 серпня 2017 року «за» проголосували 6 депутатів і сільський голова. На думку прокуратури, рішення від 08 серпня 2017 року № 41.7-VІІ прийняте Краснослобідською сільською радою під час неповноважної сесії, меншістю із загального складу депутатів ради, тобто з порушенням статей 46, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а тому на підставі частини десятої статті 59 цього Закону має бути визнане недійсним. Враховуючи викладене, позивач просив визнати недійсним рішення 7 сесії Краснослобідської сільської ради 7 скликання від 08 серпня 2017 року № 99.7-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 » і скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 28 серпня 2017 року, індексний номер 36787344, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3223185601:01:034:0060, що розташована в с. Красна Слобідка, від 28 серпня 2017 року, індексний номер 36787344. Суди неодноразово розглядали цю справу. Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що прокурором п порушення статті 56 ЦПК України не визначено складу територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області, відсутні підтвердження порушення її прав відповідачами, що свідчить про безпідставність позовних вимог. Згідно з протоколом 7 сесії сільської ради сьомого скликання Краснослобідської сільської ради від 08 серпня 2017 року загальний склад ради - 14 депутатів, присутній склад ради - 7 депутатів, присутні на сесії: сільський голова ОСОБА_4 , секретар сільської ради ОСОБА_18, депутати сільської ради: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , відсутні депутати сільської ради: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Цими депутатами прийнято рішення про припинення повноважень одного з них, тим самим правомочним складом стало 7 депутатів, що відповідало кількість депутатів, які приймали рішення 08 серпня 2017 року. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос, що свідчить про правомірність рішень ради від 08 серпня 2017 року. Згідно з відомістю поіменного голосування за рішення Краснослобідської сільської ради «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована на АДРЕСА_1 , 08 серпня 2017 року на засіданні сесії проголосувало 8 осіб (7 депутатів та сільський голова), проти 0, утрималось 0, що відповідає Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Постановою Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року апеляційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року скасовано. Закрито провадження у частині позовних вимог про визнання недійсним рішення 7-ї сесії Краснослобідської ради 7 скликання від 08 серпня 2017 року № 99.7-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 ». Відмовлено у задоволенні позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 36787344 від 28 серпня 2017 року, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 3223185601:01:034:0060, що розташована у с. Красна Слобідка Обухівського району Київської області. Ухвалюючи рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спір у частині визнання недійсним рішення сільської ради є земельним спором між державою та територіальною громадою, який, виходячи із суб`єктного складу сторін, належить до господарської юрисдикції, що виключає його розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства. Вирішуючи питання юрисдикції, апеляційний суд посилався на висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц. Відмовляючи у задоволенні вимог позову в частині скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 , апеляційний суд вказав на помилковість висновку місцевого суду про повноважність 7 сесії Краснослобідської сільської ради від 08 серпня 2017 року, адже для повноважності такої сесії необхідна була присутність не менше восьми депутатів. Водночас із протоколу засідання суд встановив, що присутніми були 7 депутатів. У зв`язку з цим апеляційний суд дійшов висновку, що прокурор довів факт неповноважності 7 сесії сільської ради від 08 серпня 2017 року. Водночас суд вважав, що належним та ефективним способом захисту порушених прав у цій справі є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, яку прокурор не заявляв. Постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року касаційну скаргу заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 07 червня 2022 року скасовано, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд виходив із того, що заявлені вимоги у справі в цілому стосуються прав та інтересів фізичної особи, якій орган місцевого самоврядування оспорюваним рішенням передав земельну ділянку у власність (позов спрямований на позбавлення її права власності на земельну ділянку), а отже, суд помилково закрив провадження у справі щодо вимог про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. Постановою Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року заочне рішення суду першої інстанції змінено шляхом викладення мотивувальної частини рішення у редакції цієї постанови. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що пред`явлення позовних вимог про визнання рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування недійсними (незаконними) та про скасування рішень про державну реєстрацію права власності на майно, не є необхідним для ефективного відновлення прав. Належним та ефективним способом захисту порушених прав власника є вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, проте такі вимоги прокурор не заявляв. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги У лютому 2023 року заступник керівника Київської обласної прокуратури подав до Верховного Суду касаційну скаргу на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2023року, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. У касаційній скарзі зазначає про те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях не врахували висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18, від 20 березня 2019 року у справі № 442/730/17, від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16, від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18, від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16, Верховного Суду від 04 жовтня 2018 року у справі № 320/9663/15-а, від 07 листопада 2018 року у справі № 916/749/17, від 31 січня 2019 року у справі № 363/406/15-а, від 13 грудня 2019 року у справі № 495/463/16-а, від 13 травня 2020 року у справі № 300/906/19, від 23 червня 2020 року у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 25 вересня 2020 року у справі № 921/341/19. У своїй касаційній скарзі заступник керівника Київської обласної прокуратурипросив розгляд касаційної скарги здійснювати у судовому засіданні за участю прокурора Офісу Генерального прокурора. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої статті 402 ЦПК України визначає, що у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Відповідно до частини тринадцятої статті 7ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що право особи бути присутньою під час розгляду справи може бути реалізовано у разі розгляду такої справи у відкритому судовому засіданні, у всіх інших випадках присутність інших осіб при розгляді справи у порядку письмового провадження чинним ЦПК Українине передбачено. Сторона позивача реалізувала свої процесуальні права, які відповідають принципу змагальності на стадії касаційного перегляду справи, шляхом викладення своєї позиції у касаційній скарзі. Клопотання не містить обґрунтувань того, які ще важливі для справи пояснення може надати Офіс Генерального прокурора лише особисто в суді, окрім тих, які викладені письмово. Верховний Суд, враховуючи викладене, виходячи із повноважень суду касаційної інстанції, який не може встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами, оцінивши характер спору та суть правового питання, яке підлягає вирішенню у розглядуваній справі, вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, тобто за наявними у ній матеріалами. Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України. Ураховуючи викладене та зважаючи на відсутність необхідності виклику учасників справи для надання пояснень з огляду на обставини справи, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання заступника керівника Київської обласної прокуратури. Рух справи у суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 03 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи, надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу. 28 березня 2023 року справа надійшла до суду касаційної інстанції.

Позиція Верховного Суду Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду. Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом Першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади села Красна Слобідка Обухівського району Київської області до Краснослобідської сільської ради Обухівського району Київської області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації права власності, за касаційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 23 грудня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 січня 2023 року призначити досудового розгляду на 26 квітня 2023 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний