Постанова 4813 № 504/3606/14-ц

Номер провадження: 22-ц/813/1274/23 Справа № 504/3606/14-ц Головуючий у першій інстанції Добров П. В. Доповідач Вадовська Л. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.03.2023 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М., суддів - Сєвєрової Є.С., Цюри Т.В., за участю секретаря - Поворозко І.Ю., за участю сторін, інших учасників справи, представників учасників справи: позивача ОСОБА_1 , від відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 не з`явились, від відповідача ОСОБА_4 не з`явились, від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Орзіх Ю.Г. не з`явились, від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонтанської сільської ради не з`явились, переглянувши справу №504/3606/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб приватного нотаріуса Орзіх Юрія Геннадійовича, Фонтанської сільської ради Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , апеляційною скаргою приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області (після зміни приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області) Орзіх Юрія Геннадійовича на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 березня 2021 року у складі судді Доброва П.В., - в с т а н о в и в : Позивач ОСОБА_1 , звернувшись 22 жовтня 2014 року до суду з вищеназваним позовом, вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_5 , після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, розташоване в АДРЕСА_1 . Спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом були чоловік померлої ОСОБА_6 , він син померлої ОСОБА_1 . Спадкоємцями також були діти сина померлої ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто онуки ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Позивач вказав, що спадщину прийняв тим, що проживав з батьками на протязі останніх років, вів з ними спільне господарство. Після смерті ОСОБА_5 він ОСОБА_1 та чоловік померлої ОСОБА_6 звернулись до приватного нотаріуса Орзіх Ю.Г., який надав консультацію з оформлення спадщини, рекомендував оформити спадщину на чоловіка померлої ОСОБА_6 , заяви про оформлення спадщини від нього ОСОБА_1 не прийняв. В подальшому стало відомо, що 21 грудня 2011 року приватний нотаріус Орзіх Ю.Г. видав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на частку ОСОБА_2 та на частку ОСОБА_6 . Позивач зазначив, що з таким оформленням спадщини не був згоден ні він, ні батько ОСОБА_6 , наявність інших спадкоємців ніхто не приховував, для перегляду розподілу спадщини звертались до нотаріуса, проте той відмовив усно, а потім 22 листопада 2012 року нотаріус надав письмове роз`яснення частини 2 статті 1272 ЦК України, за змістом якої спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину. Спадкоємці ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в особі законного представника подали нотаріусу заяви про внесення змін до свідоцтв про право на спадщину та перерахунок часток у спадщині, проте нотаріус відмовив у перерозподілі спадщини з посиланням на відсутність дозволу органу опіки та піклування в інтересах малолітньої ОСОБА_2 на зменшення її частки у спадщині. ІНФОРМАЦІЯ_3 батько ОСОБА_6 помер, залишивши заповіт на його ОСОБА_1 користь. За життя ОСОБА_6 не було оформлено нотаріальної згоди на включення його ОСОБА_1 до кола спадкоємців. Посилаючись на вказані обставини, позивач ОСОБА_1 просив: встановити факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті його матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 грудня 2011 року приватним нотаріусом Орзіх Ю.Г. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 спадкоємцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване в реєстрі за №882; скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 1/5 частку житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 ; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 грудня 2011 року приватним нотаріусом Орзіх Ю.Г. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 спадкоємцю ОСОБА_6 , зареєстроване в реєстрі за №882; скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_6 1/5 частку житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 ; внести зміни до свідоцтв про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 , визначивши, що частка ОСОБА_6 із урахуванням його частини у спільному майні подружжя становить 4/6 часток, частка ОСОБА_2 становить 1/12 часток, частка ОСОБА_4 становить 1/12; стягнути судові витрати (т.1 а.с.1-5). Ухвалою судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 9 грудня 2014 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.42). Відповідач ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 позов не визнала, зазначивши, що у спадковій справі ОСОБА_5 заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини відсутня, відмова нотаріуса в оформленні ОСОБА_1 спадщини відсутня. Звертаючись з вимогами про встановлення факту прийняття спадщини, позивач обрав не передбачений частиною 2 статті 16 ЦК України спосіб захисту свого права. Факт реєстрації позивача не за місцем відкриття спадщини є безумовною підставою для відмови в задоволенні позову (т.2 а.с.114-116). 13 березня 2015 року, 1 вересня 2016 року представником ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_3 як законного представника ОСОБА_2 подано заяву про застосування позовної давності до вимог ОСОБА_1 (т.1 а.с.117-118, 202-204). Приватний нотаріус Орзіх Ю.Г. надав пояснення про дотримання вимог закону при оформленні спадщини та просив змінити його процесуальний статус з відповідача на третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору (т.1 а.с.212-214, 238-240). 27 лютого 2017 року позивач ОСОБА_1 уточнив вимоги та звернув такі до відповідачів ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 та до ОСОБА_4 (т.1 а.с.251-255). Фонтанська сільська рада надала заперечення, за змістом яких спадкоємцем є дитина ОСОБА_2 , Службою у справах дітей Лиманської районної державної адміністрації Одеської області дозвіл щодо розпорядження належного дитині майна не видавався, позовні вимоги інтересам дитини не відповідають (т.2 а.с.24-25). Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 березня 2021 року позов задоволено частково; встановлено факт прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті його матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 грудня 2011 року приватним нотаріусом Орзіх Ю.Г. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 спадкоємцю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване в реєстрі за №882; скасовано державну реєстрацію за ОСОБА_2 2/5 часток житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , у зв`язку з правом позивача ОСОБА_1 на частку у спадщині; визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 21 грудня 2011 року приватним нотаріусом Орзіх Ю.Г. до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 спадкоємцю ОСОБА_6 , зареєстроване в реєстрі за №882; скасовано державну реєстрацію за ОСОБА_6 2/5 часток житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , у зв`язку з правом позивача ОСОБА_1 на частку у спадщині; внесено зміни до свідоцтв про право на спадщину за законом в частині права на частку позивача ОСОБА_1 у порядку спадкування за законом майна ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 ; в іншій частині позовних вимог відмовлено (т.2 а.с.102-104). Висновок суду мотивовано тим, що позивач проживав з спадкодавцем постійно разом на час відкриття спадщини, що позивач є спадкоємцем першої черги спадкоємців за законом, про якого було відомо нотаріусу при заведенні спадкової справи, тому в частині права на частку у спадщині на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_5 , видані свідоцтва про право на спадщину є частково недійсними. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_2 . Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Орзіх Ю.Г. на рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , діюча в інтересах ОСОБА_2 , просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.2 а.с.108-110). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Справа на розгляді суду перебувала з 2014 року, змінилося три головуючих судді; справу розглянуто за її та представника відсутності без повідомлення про дату, час та місце розгляду справи. Суд порушив вимоги частини 3 статті 1268 ЦК України. Позивач звернувся до суду через три з половиною роки після смерті спадкодавця, у спадковій справі з заявою про прийняття спадщини не звертався. Позивач мав з 31 січня 1986 року зареєстроване місце проживання, відмінне від місця проживання спадкодавця. Факт прийняття спадщини тісно пов`язаний з постійним місцем проживання спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, окремо встановлення факту прийняття спадщини чинним законодавством не передбачено. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами і цих підстав нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, то спадкоємець має право звернутися до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час прийняття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини. У спадковій справі відсутні заява про прийняття спадщини, постанова та/або лист нотаріуса про відмову в оформленні спадщини через відсутність документів на підтвердження проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Заява про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в порядку окремого провадження підлягає задоволенню судом за умови, що у паспорті спадкоємця відсутня відмітка про місце реєстрації особи. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. В апеляційній скарзі приватний нотаріус Орзіх Ю.Г. просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю і ухвалити нове рішення про відмову в позові (т.2 а.с.114-123). За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість рішення з підстав неправильного застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права полягає в наступному. Спадкову справу №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 відкрито ІНФОРМАЦІЯ_5 за заявою чоловіка померлої. Спадкоємець ОСОБА_6 зазначив, що на час відкриття спадщини за місцем проживання спадкодавця ОСОБА_5 інших крім нього зареєстрованих осіб немає, з огляду на що єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину постійним проживанням разом із спадкодавцем, є чоловік померлої. За життя померла склала заповіт щодо належного їй житлового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на ім`я сина ОСОБА_7 , оскільки останній помер раніше, то свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 видано дочці померлого ОСОБА_7 ОСОБА_2 , від імені якої діяла мати ОСОБА_3 . Від інших спадкоємців заяв про прийняття спадщини не надходило. У спадковій справі №10/2011 свідоцтва про право на спадщину за законом видано ОСОБА_6 та ОСОБА_2 в рівних частках кожному, про що надіслано відповідне повідомлення до органів опіки та піклування. Після отримання свідоцтв про право на спадщину та відповідної державної реєстрації цього права спадкоємець ОСОБА_6 та представник спадкоємця ОСОБА_2 звернулись з усним проханням включити до складу спадкоємців сина спадкодавця ОСОБА_1 , який пропустив строк для прийняття спадщини, та перерозподілити спадщину між трьома спадкоємцями в рівних частках кожному, на що було надано усні роз`яснення законодавства. Документів, необхідних для перерозподілу спадщини, надано так і не було, що виключало можливість включення до кола спадкоємців третього спадкоємця та перерозподіл спадщини між трьома спадкоємцями. Крім того, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом на підставі відсутності відмови від спадщини на користь інших спадкоємців суперечить статті 1301 ЦК України. Висновок суду про те, що нотаріусом не прийнято до уваги звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_6 з заявами про внесення змін до одержаних ними свідоцтв про право на спадщину за законом і включення до них позивача не відповідає дійсності. Заявникам було роз`яснено, яким чином вони мають діяти в даній ситуації, зокрема, необхідно було отримати згоду/дозвіл органу опіки та піклування на включення до кола спадкоємців третього спадкоємця, який пропустив строк, так як спадкоємцю малолітній ОСОБА_2 вже було видано свідоцтво про право на спадщину та її право було зареєстровано, а перерозподіл спадщини призводив до зменшення частки малолітньої ОСОБА_2 . Висновок суду про те, що при зверненні ОСОБА_6 та ОСОБА_1 до нотаріуса не було оформлено від позивача ОСОБА_1 ні заяви про відмову від належної у спадщині частки, ні заяви про прийняття спадщини, не відповідають дійсності, оскільки позивач звернувся до нотаріуса вже після спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини. Заяви спадкоємців про внесення змін до отриманих свідоцтв про право на спадщину не були проігноровані нотаріусом з надуманих підстав, а у відповідь на ці заяви їм було роз`яснено положення законодавства. Спадкоємці, які у спадковій справі подали заяви про прийняття спадщини, вказали, що інших спадкоємців померлої немає, тому висновок суду про те, що нотаріусу при заведенні спадкової справи було відомо про існування ОСОБА_1 як спадкоємця першої черги спадкоємців за законом, є хибним. В апеляційній скарзі не зазначено нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення апеляційних скарг, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення по суті вимог з огляду на наступне. Учасниками справи в порядку доведення обставин, на які посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, надано докази, що містять наступні дані. ОСОБА_6 , 1935 року народження, та ОСОБА_5 , 1937 року народження, перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 квітня 2003 року (т.1 а.с.24, 68). ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.32). ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є сином ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (т.1 а.с.95). Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 8 жовтня 2010 року Виконавчим комітетом Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності належало 4/5 часток житлового будинку (літ. «А», прибудова літ. «А1», загальною площею 82,1 кв.м; брукування ІУ, огорожа 7, хвіртка 8, хвіртка 9) на підставі рішення виконавчого комітету Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 23 вересня 2010 року №140; державна реєстрація права власності ОСОБА_5 на нерухоме майно бюро технічної інвентаризація проведена 8 листопада 2010 року (т.1 а.с.76-78). 18 жовтня 1999 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гребенюк І.М. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №2874 заповіт ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 щодо належного їй житлового будинку з надвірними господарчими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (за даними Спадкового реєстру (заповіт/спадкові договори) станом на 9 червня 2011 року заповіт чинний) (т.1 а.с.74). ОСОБА_7 , 1966 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 37 років (т.1 а.с.79). Спадкову справу №22/2004 до майна померлого ОСОБА_7 заведено Шостою одеською державною нотаріальної конторою 19 січня 2004 року (т.1 а.с.80, 84). ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_9 (т.1 а.с.150, 153). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_3 (т.1 а.с.93). Після смерті ОСОБА_7 ОСОБА_5 інший заповіт не складала. ОСОБА_5 , 1937 року народження, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 73 років (т.1 а.с.28, 61). Спадкову справу №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 заведено 9 червня 2011 року приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Орзіх Ю.Г. (т.1 а.с.59-106). У спадковій справі №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 з заявами про прийняття спадщини звернулись: ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 як чоловік померлої, який вказав, що проживав разом з дружиною ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 ; спадщину прийняв, мешкаючи разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини; інших спадкоємців за законом немає (т.1 а.с.60); 9 грудня 2011 року ОСОБА_3 , діюча від імені малолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка вказала, що ОСОБА_2 є дочкою ОСОБА_7 сина померлої ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; що ОСОБА_10 спадкує за правом представлення на підставі статті 1266 ЦК України; спадщину прийняла відповідно до частини 4 статті 1268 ЦК України; спадкоємцем за законом крім неї є чоловік спадкодавця ОСОБА_6 , інших спадкоємців за законом немає (т.1 а.с.85). У спадковій справі №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 відсутні заяви про прийняття спадщини від сина померлої ОСОБА_1 та від онуки померлої ОСОБА_4 . Згідно Довідки від 9 червня 2011 року №1214, виданої Фонтанською сільською радою та наданої ОСОБА_6 у Спадкову справу №10/2011, в будинку АДРЕСА_2 були зареєстровані та проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 до її смерті, інших зареєстрованих осіб у будинку не було (т.1 а.с.62). ОСОБА_6 , 1935 року народження, був зареєстрований з 2008 року за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.66). ОСОБА_1 , 1960 року народження, зареєстрований з 1986 року за адресою: АДРЕСА_3 (т.1 а.с.36). ОСОБА_4 , 1986 року народження, зареєстрована з 29 квітня 2014 року за адресою: АДРЕСА_4 (дані про реєстрацію місця проживання до 2014 року в справі відсутні, однак реєстрація місця проживання згідно наявних пояснень є відмінною від місця проживання спадкодавця ОСОБА_5 ) (т.1 а.с.150). У Спадковій справі №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Орзіх Ю.Г. на спадщину, яка складається з 4/5 часток житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який в цілому складається з одного черепашникового житлового будинку під літ. «А», житловою площею 37,9 кв.м, загальною площею 90,1 кв.м, «а» - прибудова загальною площею 22,0 кв.м, «А1» - прибудова, загальною площею 81,1 кв.м , та господарчих споруд: І, ІУ брукування, 8,9,10 хвіртка, 7,11 огорожі, що розташований на земельній ділянці площею 927 кв.м, видано: Свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 грудня 2011 року за реєстровим №882 на частку у спадщині, а саме на 2/5 часток житлового будинку, згідно статті 1261 ЦК України спадкоємцю ОСОБА_6 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (т.1 а.с.100, 101); Свідоцтво про право на спадщину за законом від 21 грудня 2011 року за реєстровим №883 на частку у спадщині, а саме на 2/5 часток житлового будинку, згідно статті 1266 ЦК України спадкоємцю ОСОБА_2 , яка зареєстрована та проживає за адерсою: АДРЕСА_5 , батько якої ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1 а.с.102, 103). 21 грудня 2011 року у Спадковій справі №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Орзіх Ю.Г. на виконання пункту 225 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України повідомлено Приморську районну адміністрацію Одеської міської ради як орган опіки та піклування про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.104). За інформацією приватного нотаріуса Орзіх Ю.Г. після отримання свідоцтв про право на спадщину та відповідної державної реєстрації цього права спадкоємець ОСОБА_6 та представник малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулись усно з проханням включити до складу спадкоємців сина спадкодавця ОСОБА_5 ОСОБА_1 , який пропустив строк для прийняття спадщини, та перерозподілити спадщину між трьома спадкоємцями в рівних частках. 13 листопада 2012 року ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Орзіх Ю.Г. з письмовою заявою про включення до складу спадкоємців ОСОБА_1 . На дані звернення приватним нотаріусом Орзіх Ю.Г. надано 22 листопада 2012 року письмове роз`яснення законодавства та рекомендовано, зокрема, звернутися до органу опіки та піклування для отримання згоди/дозволу на включення до кола спадкоємців спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, внесення змін до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого малолітній ОСОБА_2 , оскільки в результаті перерозподілу спадщини частка малолітньої у спадщині зменшиться (т.1 а.с.6-7, 8). У Спадковій справі №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 відсутні: згода/дозвіл органу опіки та піклування на включення до кола спадкоємців ОСОБА_1 як особи, який пропустив строк для прийняття спадщини, та на перерозподіл спадщини; нотаріально посвідчені заява спадкоємця ОСОБА_1 та заява ОСОБА_3 як законного представника малолітнього спадкоємця ОСОБА_2 про згоду на включення до кола спадкоємців ОСОБА_1 , який пропустив строк для прийняття спадщини, та на внесення змін до свідоцтв про право на спадщину. 31 травня 2013 року приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Корчевською Т.І. посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №463 Заповіт ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 щодо всього майна, що на день смерті буде належати йому за законом (т.1 а.с.30, 31). ОСОБА_6 , 1935 року народження, помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 77 років (т.1 а.с.27). Спадкову справу №1/2014 до майна померлого ОСОБА_6 заведено 13 січня 2014 року Комінтернівською районною державною нотаріальною конторою (т.1 а.с.31). 22 жовтня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, які були видані нотаріусом 21 грудня 2011 року спадкоємцям ОСОБА_6 та ОСОБА_2 ; скасування державної реєстрації права спадкоємця ОСОБА_6 на набуті в порядку спадкування 2/5 часток житлового будинку; скасування державної реєстрації права спадкоємця ОСОБА_2 на набуті в порядку спадкування 2/5 часток житлового будинку; внесення змін до вказаних свідоцтв про право на спадщину за законом, визначивши, що його частка становить 1/6 майна спадкодавця ОСОБА_5 , частка ОСОБА_6 становить 4/6 майна спадкодавця ОСОБА_5 (з урахуванням спільного майна подружжя), частка ОСОБА_2 становить 1/12 майна спадкодавця ОСОБА_5 , частка ОСОБА_4 становить 1/12 майна спадкодавця ОСОБА_5 . Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст.1216 ЦК України). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України). Спадкування за законом здійснюється у разі, зокрема, відсутності заповіту. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України (ч.2 ст.1223 ЦК України). У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст.1261 ЦК України). Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч.1 ст.1266 ЦК України). Спадкування після смерті ОСОБА_5 щодо 4/5 часток нерухомого майна, розташованого по АДРЕСА_1 , здійснювалось за законом, оскільки спадкоємець за заповітом син ОСОБА_7 помер до відкриття спадщини, іншого заповіту ОСОБА_5 за життя не склала. Спадкоємцями першої черги спадкоємців за законом відповідно до статті 1261 ЦК України до майна померлої ОСОБА_5 були чоловік ОСОБА_6 , син ОСОБА_1 . Онуки померлої ОСОБА_5 ОСОБА_4 та ОСОБА_2 відповідно до частини 1 статті 1266 ЦК України мали право на спадкування за правом представлення як діти ОСОБА_7 , який помер раніше своєї матері ОСОБА_5 . Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1 ст.1268 ЦК України). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.3 ст.1268 ЦК України). Малолітня, неповнолітня особа вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частиною другою-четвертою статті 1273 цього Кодексу (ч.4 ст.1268 ЦК України). Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, був чоловік ОСОБА_6 . Отже, спадкоємець ОСОБА_6 в силу положень частини 3 статті 1268 ЦК України вважався спадкоємцем, який прийняв спадщину. ОСОБА_2 на час відкриття спадщини була малолітньою особою. Отже, спадкоємець ОСОБА_2 в силу положень частини 4 статті 1268 ЦК України вважалася спадкоємцем, яка прийняла спадщину. Спадкоємець ОСОБА_1 не є спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, оскільки ОСОБА_1 мав відмінне від ОСОБА_5 зареєстроване місце проживання. ОСОБА_1 зберігав з 1986 року зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , що виключає доведення показаннями свідків чи іншими доказами факт його постійного проживання разом із спадкодавцем ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 (місце реєстрації ОСОБА_5 ) чи за адресою: АДРЕСА_1 (місцезнаходження спадкового нерухомого майна). Спадкоємець ОСОБА_4 не була малолітньою чи неповнолітньою особою на час відкриття спадщини, та не є спадкоємцем, яка постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, оскільки ОСОБА_4 мала відмінне від ОСОБА_5 зареєстроване місце проживання. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України). Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто (ч.2 ст.1269 ЦК України). Отже, спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , як такі, які не проживали із спадкодавцем на час відкриття спадщини, у разі, якщо бажали прийняти спадщину, мали відповідно до частини 1 статті 1269 ЦК України подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст.1270 ЦК України). Спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_4 не подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 в порядку, передбаченому частиною 1 статті 1269 ЦК України, та у строк, визначений частиною 1 статті 1270 ЦК України. Спадкову справу №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 заведено за заявою чоловіка померлої ОСОБА_6 , який не лише прийняв спадщину відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України, а й подав заяву про прийняття спадщини з дотриманням визначеного частиною 1 статті 1270 ЦК України строку у шість місяців від часу відкриття спадщини. Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (ч.1 ст.1272 ЦК України). Отже, спадкоємці ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , як такі, що протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подали заяву про прийняття спадщини, є такими, що не прийняли спадщину. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України). Спадкоємець ОСОБА_1 як такий, що пропустив строк для прийняття спадщини, не звертався до суду з позовом про визначення йому в порядку частини 3 статті 1272 ЦК України додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (ч.2 ст.1272 ЦК України). У спадковій справі №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 відсутня письмова згода спадкоємця ОСОБА_6 на подання нотаріусу спадкоємцем ОСОБА_1 , який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини. У спадковій справі №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 відсутня письмова згода спадкоємця малолітньої ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 на подання нотаріусу спадкоємцем ОСОБА_1 , який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини. Додана до позову заява ОСОБА_3 , діючої як законний представник малолітньої ОСОБА_2 , посвідчена приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Корчевською Т.І. 18 липня 2012 року, про підтримання прохання про включення до складу спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5 її сина ОСОБА_1 та про згоду на зменшення частки дочки ОСОБА_2 у спадщині, не підміняє передбачену частиною 2 статті 1272 ЦК України письмову згоду спадкоємця на подачу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини. Вказана заява не є заявою, що подана у Спадковій справі №10/2011 у відповідності до вимог частини 2 статті 1272 ЦК України (т.1 а.с.23). Більш того, правова позиція ОСОБА_3 як законного представника відповідача спадкоємця ОСОБА_2 в суді підтверджує відсутність згоди спадкоємця малолітньої ОСОБА_2 в особі законного представника на подання нотаріусу спадкоємцем ОСОБА_1 , який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини. Письмова згода спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви нотаріусу про прийняття спадщини, передбачена також і пунктом 3.18 глави 10 розділу П Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22 лютого 2012 року. Діючим законодавством не передбачено в судовому порядку встановлювати наявність письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання нотаріусу спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви про прийняття спадщини. Смерть спадкоємця ОСОБА_6 після оформлення спадщини та не подання спадкоємцем ОСОБА_6 за життя передбаченої частиною 2 статті 1272 ЦК України та пунктом 3.18 глави 10 розділу П Порядку письмової згоди не надає позивачу ОСОБА_1 права в судовому порядку доводити наявність такої згоди тим більше після смерті ОСОБА_6 . Сама по собі письмова згода спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив строк для прийняття спадщини, заяви нотаріусу про прийняття спадщини, є добровільним погодженим рішенням спадкоємців. Тому, у разі відсутності даних умов, ОСОБА_1 як спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, мав звертатися до суду в порядку частини 3 статті 1272 ЦК України з позовом про визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини. Посилання на неправильні, на думку позивача, роз`яснення нотаріуса, введення в оману, ухилення від вчинення нотаріальних дій тощо не приймаються, оскільки в даній справі вимоги про визнання неправомірними рішень, дій, бездіяльності нотаріуса не розглядаються. Крім того, для оформлення спадщини ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , інші спадкоємці не були позбавлені права отримати професійну правничу допомогу. З огляду на викладене, позовна вимога ОСОБА_1 до відповідача спадкоємця ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , яка прийняла та оформила спадщину, та до відповідача спадкоємця ОСОБА_4 , яка не прийняла спадщину, (спадкоємець ОСОБА_6 , який прийняв та оформив спадщину, помер до подання позивачем позову) про встановлення юридичного факту прийняття позивачем ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_5 не є належним способом захисту права на спадкування, яке позивач вважає порушеним. Діюче спадкове законодавство не передбачає встановлення в судовому порядку факту прийняття спадщини, що відкрилася після 1 січня 2004 року, спадкоємцем, який має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання. У спадковій справі №10/2011 до майна померлої ОСОБА_5 спадкоємцям чоловіку померлої ОСОБА_6 , онуці померлої ОСОБА_2 видані нотаріусом 21 грудня 2011 року свідоцтва про право на спадщину за законом кожному на частку у спадщині. Набуте в порядку спадкування даними спадкоємцями право власності кожним на 2/5 часток житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано у встановленому законом порядку. Правові підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , з якими він звернувся до суду у жовтні 2014 року, відсутні. Крім того, доводи апеляційних скарг щодо розгляду судом справи за відсутності відповідача ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 та нотаріуса ОСОБА_11 , не повідомлених належним чином про дату, час та місце розгляду справи, підтверджені. Дані обставини з огляду на обґрунтування апеляційних скарг такою підставою в силу положень пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України як порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення по суті вимог. Справа в провадженні суду першої інстанції з жовтня 2014 року, суду апеляційної інстанції з червня 2021 року, призначалась апеляційним судом до розгляду на 21 квітня 2022 року, 16 березня 2023 року, 30 березня 2023 року; інформація про дату, час та місце розгляду справи доступна на сайті «Судова влада». Учасники справи мали процесуальний час для надання суду обґрунтування власних позицій. Судом апеляційної інстанції вимоги статей 128, 130 ЦПК України щодо судового виклику/повідомлення учасників процесу виконувались, порядок вручення судових повісток дотримувався, учасники справи правом на отримання/неотримання надісланих поштою судових повісток розпоряджалися на власний розсуд; додатково учасники справи повідомлялися документом в електронному вигляді «Судова повістка…», SMS-повідомлення «Судова повістка…»; від відповідача ОСОБА_2 , нотаріуса ОСОБА_11 надійшли заяви про підтримання апеляційних скарг та розгляд справи за їх відсутності; підстав для подальшого відкладення розгляду справи не встановлено. Керуючись ст.ст.367, 368, п.2 ч.1 ст.374, ст.ст.376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , діючої в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити. Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Лиманського районного нотаріального округу Одеської області (після зміни приватний нотаріус Одеського районного нотаріального округу Одеської області) Орзіх Юрія Геннадійовича задовольнити. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 березня 2021 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в особі законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб приватного нотаріуса Орзіх Юрія Геннадійовича, Фонтанської сільської ради Одеської області про встановлення факту прийняття спадщини, визнання недійсним свідоцтв про право на спадщину за законом, внесення змін до свідоцтв про право на спадщину за законом відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 5 квітня 2023 року. Головуючий Л.М.Вадовська Судді Є.С.Сєвєрова Т.В.Цюра