Постанова Львівський апеляційний суд № 463/4439/21

Справа № 463/4439/21 Головуючий у 1 інстанції: Жовнір Г.Б. Провадження № 22-ц/811/260/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 березня 2023 року м. Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Ванівського О.М., суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., секретаря: Назар Х.Б., з участю: представник апелянта адвокат Мазченко О.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мазченко О.О. на ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 17 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа Четверта Львівська державна нотаріальна контора, про усунення від спадкування, - ВСТАНОВИВ: В квітні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , просять суд усунути відповідачку від права на спадкування спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В жовтні 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявили клопотання про призначення по справі посмертної судово-медичної експертизи, покликаючись на те, що ОСОБА_4 був рідним братом позивачів, мав інсульт, був пенсіонером, його стан вимагав систематичного лікування та стороннього догляду. Уся допомого надавалась лише стороною позивачів, відповідач не допомагала в організації навіть поховання свого чоловіка. З метою з`ясування обставин, що мають значення для розгляду справи, а саме визначення тяжкості захворювання спадкодавця, перебування під час хвороби у безпорадному стані, просили призначити по справі судово-медичну експертизу. Ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 17 листопада 2022 року призначено по справі судово-психіатричну експертизу на предмет визначення психічного стану ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та його ступеня впливу на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, проведення якого доручити Львівській філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України». На вирішення експертів поставлено питання: 1.Які захворювання мав ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2017 року і до дня смерті? 2.Чи були наявні у ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 2017 року і до дня смерті, тяжкі хвороби та чи міг він з наявними хворобами працювати? 3.Чи перебував ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 2017 року і до дня смерті в безпорадному стані у зв`язку із наявними у нього захворюваннями та чи потребував стороньої допомоги, піклування? Направлено в розпорядження експерта матеріали цивільної справи Личаківського районного суду м. Львова № 463/4439/21, провадження № 2/463/42/22 (1 Том). Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 КК України. Оплату вартості експертизи покладено на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . На час проведення експертизи провадження за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа: Четверта Львівська державна нотаріальна контора, про усунення від спадкування зупинено. Дану ухвалу суду оскаржила представник ОСОБА_1 адвокат Мазченко О.О., подавши апеляційну скаргу. Вважає, що при постановленні ухвали судом було грубо порушено норми процесуального права, оскільки така була винесена за відсутності представника відповідача. Зазначає, що представник відповідача клопотала перед судом щодо скерування запиту до МСЕК про встановлення групи інвалідності і фізичного стану ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 від дати першого інсульту до останнього дня життя, але під час підготовчого засідання суд на місці прийняв рішення про відмову в даному клопотанні, тому що представником позивачів було підтверджено, що спадкодавець групи інвалідності не мав і не був у безпорадному стані в зазначений вище період. Отже вказаний факт є підставою звільнення від доказування відповідача, яка у відзиві на позовну заяву стверджує, що спадкодавець не був у безпорадному стані, постійно вів активний спосіб життя до дня смерті. Вважає, що клопотання позивачів немає сенсу, подане з метою введення в оману суд і є затягуванням судового процесу з їх сторони. Просить ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 17 листопада 2022 року скасувати та поновити провадження у справі. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представник апелянта адвокат Мазченко О.О., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам. Згідно з вимогами ч.1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Суд першої інстанції вважав за необхідне, для встановлення психічного стану ОСОБА_4 та ступеня його впливу на здатність особи усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, призначити судово-психіатричну експертизу. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Встановлено, що в квітні 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 , просять суд усунути відповідачку від права на спадкування спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В жовтні 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявили клопотання про призначення по справі посмертної судово-медичної експертизи. Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м.Львова від 17 листопада 2022 року, у справі, за відсутності учасників справи, задоволено клопотання про призначення експертизи. В ухвалі суд першої інстанції зазначив, що представник відповідачки в підготовче засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, клопотання про відкладення не подавав. На думку колегії суддів такий висновок суду першої інстанції є помилковим. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України). Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, ЦПК України, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип.Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). Згідно з частиною першою статті 240 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу. Відповідно до частин першої-третьої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 лютого 2023 року у cправі № 916/3496/20 зазначено, що: «чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 23). Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття. Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин. При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією». 17 листопада 2022 року о 08-42 год. у Львівській області було оголошено повітряну тривогу, яка тр ивала до 10-59 год. Тобто, у визначений час розгляду цієї справи (17 листопада 2022 року об 10-00 год.) тривала «повітряна тривога», сигнал про яку оголошено о 08-42, а про «відбій повітряної тривоги» о 10-59. В судове засідання призначене на 09.11.2022 року сторони не з`явилися, та таке було відкладено на 17 листопада о 10:00 год. у зв`язку з повітряною тривогою. Проте, доказів повідомлення сторін про судове засідання призначене на 17 листопада 2022 року матеріали справи не містять. Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Мазченко О.О. посилалась на те, що її не було належним чином повідомлено про відкладення розгляду справи на 17.1.2022 року. З урахуванням висновку щодо застосування норми права викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 лютого 2023 року у cправі № 916/3496/20, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити на для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є зокрема неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи ; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Мазченко О.О. - задовольнити. Ухвалу Личаківського районного суду м.Львова від 17 листопада 2022 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Повний текст постанови складено 31 березня 2023 року. Головуючий Ванівський О.М. Судді Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.