Ухвала ККС ВС № 991/111/23

УХВАЛА Іменем України 03 квітня 2023 року м. Київ справа №991/111/23 провадження №51-1131ск23 Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі: головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 розглянула касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 лютого 2023 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 березня 2023 року і встановила: Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 лютого 2023 року було відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність керівництва Офісу Генерального прокурора, уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України та уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на вказану ухвалу слідчого судді повернуто особі, яка її подала. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала У касаційній скарзі ОСОБА_4 не погоджується із вказаними судовими рішеннями та просить переглянути їх в касаційному порядку. Мотиви Суду Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги, додані до неї судові рішення та дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити з огляду на таке. Згідно з пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження якщо: 1) касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку; 2) з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає. Відповідно до положень ст. ст. 424, 310 КПК України ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 лютого 2023 рокукасаційному оскарженню не підлягає, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Щодо ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 березня 2023 року, то колегія суддів зазначає таке. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 399 КПК України ухвалаапеляційного суду про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку. Ураховуючи те, що хоча вказане рішення апеляційного суду і є предметом перегляду суду касаційної інстанції, однак колегія суддів вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України. Згідно з ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. У ст. 50 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 129 Конституції України зазначено, що прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом. Повага до суду і його рішень зміцнюють державність, правопорядок і законність, та ведуть до справді правової держави. Статтею 396 КПК України визначено вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга. Крім того, загальними вимогами до мови документа є ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів та мовний етикет. Як убачається з ухвали апеляційного суду, ОСОБА_4 звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 лютого 2023 року, в якій зазначив образливі твердження на адресу суду та суддів, а тому суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду дійшов висновку про необхідність повернення апеляційної скарги, оскільки обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_4 з використанням образливих висловлювань виходить за межі нормальної, коректної та легітимної критики, що констатується як зловживання правом на подання заяви, скарги і свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності суддів і суперечить основним засадам та принципам кримінального процесуального судочинства та його завданню. У розумінні Європейського суду з прав людини звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій, констатується як зловживання правом на подання заяви. Так, Суд, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу, Суд вказав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06). Аналогічну позицію констатувала Велика Палата Верховного Суду (справа №199/6713/14-ц, справа № 9901/324/19, справа 9901/34/19) а саме, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні у заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників. Згідно з ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується із висновками апеляційного суду, що зазначені висловлювання на адресу судді та суду є образливим, а апеляційна скарга, що містить такі висловлювання, є неприйнятною. Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду мають відповідати вимогам діючого законодавства. В тексті цих документів не можна використовувати образливі та лайливі слова, символи, зокрема для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. В протилежному випадку це свідчить про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документу. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства, та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами. КПК України не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання. Разом із тим, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства. А тому, використання апелянтом у тексті скарги неприпустимих та образливих висловлювань на адресу суду та судді вказує на таке зловживання. Ураховуючи викладене, скарга або заява з якої вбачається зловживання процесуальними правами є неприйнятною та підлягає поверненню апелянту. Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що ухвала апеляційного суду відповідає вимогам КПК, є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Слід зауважити, що відповідно до ч. 7 ст. 399 КПК України, ухвала судді апеляційного суду, якою повернуто апеляційну скаргу ОСОБА_4 , не позбавляє права повторного звернення до суду апеляційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом. На підставі викладеного, керуючись п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів постановила: відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 лютого 2023 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08 березня 2023 року. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3