Постанова 4850 № 200/18426/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 квітня 2023 року справа №200/18426/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 200/18426/21 (головуючий суддя І інстанції Кошкош О.О.), складеного в повному обсязі 22 вересня 2022 року в м. Слов`янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про: визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні пенсії за віком, зобов`язання зарахувати періоди роботи у трудовій книжці до трудового стажу, призначити пенсію за віком відповідно до п.1 ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 03 травня 2021 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (без дати, без номеру) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 періоди її роботи, що зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 та призначити пенсію за віком відповідно до п.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 03.05.2021. Не погодившись з судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 200/18426/21, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що рішенням Пенсійного фонду України від 27.07.2021 відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком з підстав відсутності страхового стажу у кількості 28 років. Повідомлено про неможливість встановити приналежність трудової книжки НОМЕР_1 від 17.10.1980 позивачу через виправлення року народження на титульному листі книжки. Сторони в судове зсідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, з огляду на наступне. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 26 червня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії. Спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Поляковою О. та спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Пікун Л. за результатом розгляду заяви призначено пенсію ОСОБА_1 з 03.05.2021. Обраховано стаж 31 роки 8 місяців 28 днів, про що свідчить розрахунок стажу. В подальшому начальником відділу територіального управління Сосницькою Тетяною повторно розглянута заява від 26.06.2021 та прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії (рішення не містить а ні дати складання, а ні номеру). З копії рішення вбачається, що ОСОБА_1 перераховано (зменшено) страховий стаж до 10 років 07 місяців 01 днів з підстав не прийняття відомостей, що містяться у трудовій книжці НОМЕР_1 , оскільки наявне виправлення року народження. З розрахунку стажу вбачається, що управлінням виключено стаж за періоди: 18.10.1980 13.08.1985, 26.08.1985 15.09.1986, 15.05.1987 01.07.1991, 02.07.1991 17.02.1992, 19.06.1992 26.05.2003. Не погоджуючись із діями відповідача позивач звернулася до суду. Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на зарахування до страхового стажу періодів роботи, що зазначені у трудовій книжці має бути відновленим із призначенням пенсії за віком відповідно до п.1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд апеляційної інстанції погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Відповідно до положень частини першої статті 1 № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Законом № 1058-IV визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Приписами ст. 24 Закону №1058 визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. При цьому, суд зазначає що положеннями статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначене узгоджується з положеннями статті 48 Кодексу законів про працю України. Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Судами встановлено, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 їй виповнилось 60 років, у зв`язку з чим 26.06.2021 вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, подавши трудову книжку та інші необхідні документи. Первинно позивачу призначено пенсію, оскільки обрахований страховий стаж (з урахуванням записів у трудовій книжці) складав більше 31 року, а за результатом повторного розгляду заяви про призначення пенсії страховий стаж зменшено до 10 років 07 місяців 01 днів, з підстав не врахування записів у трудовій книжці. Трудова книжка ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 містить записи про роботу в періоди 18.10.1980 13.08.1985, 26.08.1985 25.09.1986, 15.05.1987 - 17.02.1992, 19.06.1992 26.05.2003, які не враховані при обрахунку стажу та при прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії. Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення його трудової книжки. Аналогічний висновок вказаний і в постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №220/989/17, від 19.12.2019 у справі №307/541/17. Відтак, посилання апелянта на наявність недоліків у трудовій книжці є неприйнятним. Відтак, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, відмовляючи у зарахуванні періодів роботи до страхового стажу згідно записів у трудовій книжці НОМЕР_1 діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. У зв`язку з цим, з урахуванням вимог ст.9 КАС України, для повного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (без дати, без номеру) про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком протиправним та скасування його. При цьому, станом на дату звернення із заявою від 26.06.2021 у позивача виникло право на призначення пенсії, оскільки вона набула 60 років та мала необхідний страховий стаж (більше 28 років), який підтверджено відомостями трудової книжки, доцільним є висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу періоди її роботи зазначені у трудовій книжці НОМЕР_1 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 03.05.2021. Інші доводи апеляційної скарги є неприйнятними та спростовуються висновками суду першої інстанції Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та ухвалу суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 вересня 2022 року у справі № 200/18426/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 03 квітня 2023 року. Судді А.В. Гайдар Е.Г. Казначеєв І.Д. Компанієць