Постанова 4873 № 910/8901/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "22" березня 2023 р. Справа№ 910/8901/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Суліма В.В. суддів: Коротун О.М. Майданевича А.Г. при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А. за участю представників сторін: від позивача: Синьоока Г.І. від відповідача: Щербина В.М. розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року (повний текст рішення складено 16.11.2020 року) у справі №910/8901/20 (суддя Стасюк С.В.) за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 9 144 889,99 грн ВСТАНОВИВ: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача 9 144 889,99 грн, з яких 3354556,54 грн 3% річних та 5790333,45 грн інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором про врегулювання небалансів електричної енергії від 17.04.2019 року №0063-01012/21-150-08-19-00025 в частині дотримання строків оплати вартості небалансів електричної енергії за І-ІІІ декади вересня 2019 року, І-ІІІ декади жовтня 2019 року, І-ІІІ декади листопада 2019 року, І-ІІІ декади грудня 2019 року, І-ІІІ декади січня 2020 року, І-ІІІ декади лютого 2020 року та І-ІІІ декади березня 2020 року. Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/8901/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3 354 556,54 грн 3 % річних, 5 790 333,45 грн інфляційних втрат та 137 173,35 грн судового збору. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у розумінні положень Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 307, з урахуванням змісту укладеного між сторонами договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків (також далі - АР) через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд визнав належним їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 року рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/8901/20 скасовано частково. Позов у справі задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 545 299,41 грн 3 % річних, 4 041 316,07 грн інфляційних втрат та 98 805,96 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Також стягнуто з позивача на користь відповідача 57 551, 08 грн судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції та 139 966,00 грн витрат, пов`язаних із проведенням комісійної судової економічної експертизи. Частково задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції врахував висновок проведеної на стадії апеляційного перегляду справи комісійної судової економічної експертизи, відповідно до якого розрахунок спірних сум проведено з урахуванням визначення дня початку виникнення заборгованості, враховуючи передбачені для оплати дні в залежності від діючої редакції пункту 7.6.4 Правил ринку на час виникнення спірних правовідносин (3 дні/4 дні) саме з дня отримання відповідного рахунка відповідачем в паперовій формі, що був направлений супровідним листом. Не погоджуючись з висновками суду першої та апеляційної інстанції ПрАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 року в частині задоволених позивних вимог та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог. Крім того, із касаційною скаргою звернулось ДП "НАЕК "Енергоатом", в якій просило скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 року і передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2022 року у справі №910/8901/20 закрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 року у справі № 910/8901/20. Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 року у справі № 910/8901/20 задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 року у справі № 910/8901/20 скасовано. Справу №910/8901/20 направлено на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду. Відправляючи справу № 910/8901/20 на новий розгляд Верховний Суд у постанові від 13.09.2022 року, зокрема зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат у задоволеному апеляційним судом розмірі не можна вважати таким, що відповідає приписам ст.ст. 86, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного, об`єктивного і безпосереднього розгляду всіх обставин справи в їх сукупності. Так, у справі, що переглядалася за висновками Верховного Суду, суд апеляційної інстанції в порушення ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України не врахував позицію Верховного Суду, який погодився з висновками попередніх судів у справі № 910/15364/20 щодо порядку застосування пункту 7.6.4 глави 7.6 розділу VII Правил ринку в частині визначення відліку строку на оплату платіжного документа з моменту формування такого документа у системі MMS. Зазначене стало наслідком неправильного застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та призвело до помилкового визначення (розрахунку) апеляційним судом розміру сум 3 % річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення у цій справі. При цьому, перевіряючи розрахунок заявленої позивачем до стягнення у цій справі суми 3 % річних, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 13.06.2018 у справі №922/1008/16 стосовно того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається у відповідний період часу у розрахунку 3 % річних. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу у справі № 910/8901/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Барсук М.А., Майданевич А.Г. Північний апеляційний господарський суд призначив до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/8901/20 своєю ухвалою від 14.11.2022 року. Так, як вбачається з матеріалів справи, не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" подало апеляційну скаргу, в якій просило суд апеляційної інстанції рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року у справі №910/8901/20 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 205 760,02 грн. Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема, ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України. Так, скаржник вказав, що відповідач (адміністратор розрахунків) сплачує вартість небалансів у разі надання учасником ринку рахунка, завантаженого ним із системи управління ринком. До отримання такого рахунку, направленого учасником ринку, і спливу строку оплати (три банківські дні) порушення зобов`язань відсутнє. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що не існує іншого порядку та способу направлення рахунків, окрім такого направлення АР через систему управління ринком, зокрема систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Крім того, скаржник вказав, що судом першої інстанції помилково зазначено про правомірність включення до періоду часу, за який здійснено нарахування 3% річних, дня фактичної сплати заборгованості, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних. Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.06.2018 року у справі №922/1008/16. При цьому, за твердженням скаржника, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи із суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), в якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в яких індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). При розрахунку інфляційних втрат слід враховувати рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 №62-97р. При цьому, скаржник вказав, що позивачем не було надано жодних доказів, що підтверджують період, розмір та суму, наявність заборгованості. 29.01.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Державного підприємства"Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Крім того, представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу, зокрема вказав, що включення дня фактичної сплати коштів до періоду прострочення Державного підприємства"Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" обумовлено тим, що у день фактичної сплати НЕК «Укренерго» грошових коштів на користь Державного підприємства"Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" останній позбавлений та суттєво обмежений у можливості користуватися такими коштами. Так, за твердженням позивача день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу тільки у випадку, якщо здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені, проте включається у випадку нарахування 3 % річних, відповідно до п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 року. 10.03.2021 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до суду надійшли пояснення щодо розрахунку 3 % річних, з визначенням періодів нарахування та з урахуванням фактичного отримання основної суми заборгованості. 11.03.2021 року на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" надійшли пояснення стосовно стягнення 3% річних та інфляційних втрат. 30.03.2021 року на адресу суду від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшли заперечення на пояснення відповідача, у яких позивач зазначав, що різниця між розрахунком позивача і відповідача 3% річних (позивач нараховував 3 % річних відповідно до дати направлення рахунків саме через систему MMS, а відповідач відповідно до дати отримання рахунків у паперовому вигляді) та у частині нарахування інфляційних втрат, адже на думку відповідача інфляційні втрати узагалі не повинні бути нараховані. Крім того позивач зазначав, що останній не зменшує суму позовних вимог з огляду на те, що під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції відповідачем не було надано контр розрахунку, також позивач зазначав, що відповідачем не надано жодних доказів, що спростували б розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем. Відповідач, у своїх поясненнях, поданих суду 02.04.2021 року зазначав, що у новому розрахунку позивач продовжує включати до періоду прострочення дати фактичної сплати коштів відповідачем, що суперечить висновкам Верховного Суду у п. п. 35.3, 35.4 постанови від 13.06.2018 року у справі № 922/1008/16, за якими "день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних". Також позивач відраховує строк оплати рахунків-фактур не від їх фактичного направлення, а від формування рахунків у системі управління ринком; такий підхід суперечить вимогам п. 7.6.4 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 3076: оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка. Формування рахунків в системі управління ринком забезпечує відповідач, тоді як їх направлення платнику згідно з п. 7.6.4 Правил ринку має здійснювати особа, що має право на отримання плати (у цьому випадку - позивач). Тому формування рахунків у системі управління ринком не може вважатись їх "направленням" у розумінні п. 7.6.4 Правил ринку, адже в такому разі це означало би, що відповідач "направляє рахунки сам собі", що не є можливим. 14.04.2021 року на адресу суду від відповідача надійшли пояснення, у який останній зазначав, що позивач у своєму розрахунку зазначив недостовірні дані про дати фактичної оплати рахунків (указував один і той же період прострочення для різних рахунків-фактур за декаду, незважаючи на їх фактичну оплату в різні дати), зазначив невірний період прострочення та безпідставно урахував день здійснення оплати до періоду прострочення. 13.12.2022 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів позивач під час нового розгляду надав письмові пояснення по суті заявлених позовних вимог з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного суду від 13.09.2022 року, відповідно до яких останній, зокрема, зазначив, що позивачем на вимогу суду подано 10.03.2021 року до Північного апеляційного господарського суду розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, в якому при розрахунку 3% річних позивач не враховував день фактичної сплати суми заборгованості. Так, за твердженням позивача, різниця між розрахунком позивача та контррозрахунок відповідача полягає виключно в тому, що позивач та відповідач по різному визначили початок відліку строку на оплату платіжного документа: формування у системі ММS/ отримання у паперовій формі. Представник позивач вважає належним направлення (формування) рахунків адміністратором розрахунків (АР) у Системі управління ринком (ММS) і відлік строку на оплату платіжного документа починається з моменту формування такого документа у системі ММS. Крім того, представник позивача критично оцінює твердження скаржника щодо відсутності підстав для нарахування інфляційних втрат, адже прострочення оплати по жодному рахунку-фактурі не тривало повного календарного дня, оскільки, останнє спростовується висновками Верховного суду викладеними у постанові від 08.11.2022 року у справі №910/21124/20. Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 216 Господарського процесуального кодексу України. 07.02.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника скаржника до суду надійшли додаткові пояснення по справі в якому скаржник, зокрема, зазначив, що правильний розрахунок 3% річних наведений у поясненнях відповідача від 10.03.2020 року. Вказаний розрахунок складений на основі достовірних вихідних даних про фактична дати оплати, а також із дотриманням висновків Верховного Суду у постанові від 13.06.2018 року у справі №922/1008/16 (день фактичної сплати заборгованості не включається у відповідний період часу у розрахунку 3% річних). Водночас, представник скаржника наголосив, що строк оплати коштів відповідачем мав відраховуватися від дат фактичного надання йому рахунків-фактур, які зазначено у контррозрахунку, наданому відповідачем. Представник скаржника в судовому засіданні 22.03.2023 року Північного апеляційного господарського суду підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати. Представник позивача в судовому засіданні 22.03.2023 року Північного апеляційного господарського суду заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити - без змін. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 року підлягає зміні, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - частковому задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 17.04.2019 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" (СВБ - сторона, відповідальна за баланс) та Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (ОСП - оператор системи передачі) на підставі заяви Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" ДП "НАЕК "Енергоатом" № 0063-01012/21-150-08-19-00025 від 17.04.2019 року було укладено договір про врегулювання небалансів електричної енергії (далі - договір), відповідно до умов якого останній є публічним договором приєднання, який установлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей Договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ. За цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП урегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку). Згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються адміністратором розрахунків (АР) для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку. Відповідно до п. 3.1 договору при невиконанні або неналежному виконанні умов цього договору сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором, Правилами ринку, Кодексом системи передачі, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 309, Законом та чинним законодавством України. У п. 3.3 Договору визначено, що ОСП зобов`язаний проводити розрахунки з СВБ у порядку та в терміни, визначені Правилами ринку. Відповідно до п. 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього договору. Подання платіжних документів здійснюється Сторонами відповідно до Правил ринку (п. 5.6 договору). Згідно п. 9.1 договору, останній набирає чинності з дати реєстрації ОСП СВБ відповідно до її заяви-приєднання до цього договору і є чинним до 31 грудня включно року, у якому була надана заява-приєднання. Після реєстрації учасника ринку ОСП зобов`язаний надати такій СВБ витяг з відповідного реєстру. Матеріали справи містять заяву-приєднання від 17.04.2019 року № 0063- 01012/21-150-08-19-00025 про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії, з якої вбачається наступне. ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом- Трейдинг" ДП НАЕК "Енергоатом", надає письмову згоду на приєднання до Договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 03.04.2019 б/н, розміщеного на офіційному сайті ДП "НЕК "Укрненерго" та з дати реєстрації 17.04.2019 року у якості учасника ринку є таким, що приєднався в цілому до договору та прийняв на себе всі права та обов`язки учасника ринку, визначені цим Договором та Правилами ринку, в частині у ринку електричної енергії. Ця заява про укладання договору про врегулювання небалансів надана з відкладальною обставиною. Матеріали справи містять повідомлення про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 17.04.2019 року № 01/13933, в якому ДП "НЕК "Укрненерго" повідомляє ВП "Енергоатом-Трейдинг" ДП НАЕК "Енергоатом", що ДП "НЕК "Укрненерго" вищевказану заяву про укладення договору розглянуто і зазначається наступне. Вищевказаний договір є публічним та укладається сторонами з урахуванням ст. 634 ЦК України та розміщений на офіційному сайті ДП "НЕК "Укрненерго". Даним повідомленням ДП "НЕК "Укрненерго" інформувало про те, що ДП НАЕК "Енергоатом" в особі "Енергоатом-Трейдинг" приєднано до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучено до реєстру учасників ринку. Ідентифікатор договору: № 0063-01012. Дата акцептування: 17.04.2019. З моменту акцептування заяви про укладення договору в порядку установленому Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 та Законом України "Про ринок електричної енергії", учасник ринку набуває всіх прав та зобов`язань за Договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами Договору, Правилами ранку та чинним законодавством України. Матеріали справи містять наказ ПАТ "НЕК "Укрненерго" від 16.08.2019 року №441, відповідно до якого затверджені умови договору про урегулювання небалансів електричної енергії з додатками. Так, умовами указаного договору передбачено наступне. ПАТ "НЕК "Укрненерго" (далі - ОСП - оператор системи передачі; АР - адміністратор розрахунків) та Користувачі системи передачі, в якості учасника ринку (надалі - СВБ - сторона, відповідальна за баланс), який приєднався до Типового договору шляхом підписання заяви-приєднання, уклали цей Договір про таке. Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови урегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання у розумінні ст.634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому (п.1.1). На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ (п. 1.2). За цим договором СВБ урегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи (п.1.3). ОСП урегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 307 (п.1.4). Врегулювання небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п. 1.5). Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством (п.2.1). Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.2.2). Відповідно до ч. 6 п. 3.4 договору, СВБ має право отримувати плату за електричну енергію, продану ОСП за результатом врегулювання небалансів на ринку електричної енергії та за результатом інших платежів, передбачених Правилами ринку. Виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку та згідно з умовами цього договору (п.5.1). Постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про затвердження Правил ринку" від 14.03.2018 року № 307, затверджені Правила ринку. Відповідно до п.1.1.4, скорочення, що застосовуються в цих Правилах, мають такі значення: АР - адміністратор розрахунків; ОР - оператор ринку; ОСП - оператор системи передачі; СВБ - сторона, відповідальна за баланс. Відповідно до п. 5.13.10 Правил ринку (у редакції, що діяла до 29.02.2020 року) АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебатувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ. Відповідно до п.7.3.1 Правил ринку визначено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду. Згідно з п.10.12 Правил, п.7.3.1 гл.7.3 розділу VII цих Правил набирає чинності 01.03.2020 року. У термін до 30.04.2020 року включно виставлення рахунків за небаланси електричної енергії здійснюється щодекадно протягом місяця або відповідно до окремого рішення ОСП. ОСП формує рішення щодо позапланового виставлення рахунків за небаланси електричної енергії у разі виникнення у СВБ небалансу електричної енергії, що перевищує 15% від визначених ОСП обсягів небалансів. Відповідно до п. 13 постанови Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.04.2020 року № 905, "Виставлення рахунків за небаланси електричної енергії та балансуючу електричну енергію здійснюється щодекадно протягом місяця або відповідно до окремого рішення оператора системи передачі (далі - ОСП). ОСП формує рішення щодо позапланового виставлення рахунків за небаланси електричної енергії у разі виникнення у сторони, відповідальної за баланс, небалансу електричної енергії, що перевищує 15 % від визначених ОСП обсягів небалансів". Оскільки оплата таких рахунків здійснювалася відповідачем з простроченням, то позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов`язання. Тобто спір у цій справі виник у зв`язку з несвоєчасним, на думку позивача, виконанням відповідачем обов`язку щодо оплати вартості небалансів відповідно до виставлених рахунків. Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України). Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. (п. 5.6 договору). У п. 1.1.1 Правил ринку визначено, що ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України. Відповідно до п. 1.1.2 Правил ринку система управління ринком - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. У п. 1.1.4 Правил ринку викладено значення таких скорочень, що застосовуються в цих Правилах, а саме: АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс; ОСП - оператор системи передачі. Відповідно до п. 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Пунктом 1.11.8 Правил ринку визначено, що АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання ДП; 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв`язок з програмним забезпеченням РДН і ВДР, якими управляє ОР; 12) інтерфейс і зв`язок з системою прогнозування виробництва електричної енергії з ВДЕ, що продають електричну енергію гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс з системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв`язок з платформою моніторингу Регулятора;16) інтерфейс та зв`язок з платформою прозорості ENTSO-E. Згідно з п. 7.6.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом одного банківського дня з дати направлення платіжного документа. Враховуючи пункт 7.6.4 Правил ринку, суд зазначив, що строк на оплату платіжного документа здійснюється протягом чотирьох днів з дати направлення рахунків АР у Системі. Таким чином, у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту укладеного договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. При цьому, колегія суддів відзначає, що іншого порядку та способу направлення рахунків, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо належності їх направлення (формування) АР у системі розрахунків за небаланси електричної енергії. Водночас, такий самий підхід щодо визначення моменту відліку строку на оплату платіжного документа у відповідності до п. 7.6.4 глави 7.6 розділу VII Правил ринку, був застосований судами і у справі № 910/11109/21, правовідносини у якій є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається, та з висновками у якій також погодився Верховний Суд (постанова від 01.06.2022 року). З огляду на викладене та враховуючи п. 7.6.4 Правил ринку, строк на оплату платіжного документа розпочинається з наступного дня після виставлення рахунків АР в Системі. Таким чином, колегія суддів не приймає як належне твердження скаржника, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що не існує іншого порядку та способу направлення рахунків, окрім такого направлення АР через систему управління ринком, зокрема систему розрахунків за небаланси електричної енергії. При цьому, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що позивачем не було надано жодних доказів, що підтверджують період, розмір та суму, наявність заборгованості, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України докази на підтвердження відповідних доводів, зокрема: засвідчені копії договорів про врегулювання небалансів електричної енергії від 16.08.2020 року №441 та від 06.03.2020 року №85; засвідчена копія повідомлення про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 17.04.2019 року №0063-01012/21-15008-19-00025; засвідчені копії актів купівлі-продажу електричної енергії та сплати інших платежів №№ ВН/19/10в-0063, ВН/19/10ж-0063, ВН/19/1л-0063, ВН/19/12-0063, ВН/20/01-0063, ВН/20-02-0063, ВН/20/03-0063; засвідчені копії рахунків-фактур за І-ІІІ декади вересня 2019 року - березня 2020 року, тощо. Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), а відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності. Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. При цьому, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки, матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання з розрахунків за небаланси електричної енергії, у позивача виникло право на нарахування 3% річних та інфляційних втрат у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України. Колегія суддів перевірив розрахунок 3% річних та втрат від інфляції, здійснений позивачем, та вважає його обґрунтованим, арифметично вірним та таким, що відповідає правовому висновку Верховного Суду викладеного у справі № 922/1008/16 стосовно того, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається у відповідний період часу у розрахунку 3 % річних, а суми 3 % річних у розмірі 2852973,20 грн та втрат від інфляції у розмірі 4057928,22 грн, такими, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. При цьому, колегія суддів відзначає, що судом апеляційної інстанції при перевірці розрахунку 3 % річних враховано позицію Верховного Суду викладену у постанові від 19.01.2023 року у справі № 910/15364/20 щодо порядку застосування пункту 7.6.4 глави 7.6 розділу VII Правил ринку в частині визначення відліку строку на оплату платіжного документу «з моменту формування такого документу у системі», правовідносини у яких є подібними до тих, що виникли у справі, яка розглядається. Суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправомірно прийняв, як належний розрахунок судового експерта, оскільки останнім при здійсненні розрахунку не були враховані відповідні висновки Верховного Суду. При цьому, колегія суддів не приймає як належний контррозрахунок відповідача, оскільки останній є невірним так як відповідач визначає початок відліку строку на оплату платіжного документа з моменту отримання його у паперовій формі, а не з моменту формування такого документа у системі ММS, на чому було наголошено Верховним Судом. Водночас, колегія суддів критично оцінює твердження скаржника, що відсутні підстави для нарахування інфляційних втрат, адже прострочення оплати по жодному рахунку-фактурі не тривало повинного календарного місяця, з огляду на наступне. Так, за правовими висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сум боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією ,якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 числа включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього м`ясця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08.11.2022 року у справі №910/21124/20. Таким чином, розмір нарахованих 3% річних та інфляційних втрат за договором про урегулювання небалансів електричної енергії від 17.04.2019 року № 0063-01012/21-150-08-19-00025 складає 6 910 901,42 грн, з них: 2852973,20 грн - 3% річних, 4057928,22грн - інфляційні втрати. Водночас, колегія суддів відзначає, що при винесенні даної постанови ним були дотримані всі вимоги та вказівки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладені в постанові від 13.09.2022 року у справі №910/8901/20. Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи скаржника, зокрема, щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального права знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржене рішення в частині стягнення 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягає зміні. Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта пропорційно задоволеним вимогам. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 277 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/8901/20 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.10.2020 у справі №910/8901/20 змінити в частині задоволення основних позовних вимог та судового збору, викласти резолютивну частину в наступній редакції. Позов Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 9 144 889,99 грн задовольнити частково. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 42041573) 2852973,20 грн 3 % річних, 4057928,22 грн інфляційних втрат, 103661,90 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 42041573) на корсить з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) 50267,17 грн судового збору за перегляд справи судом апеляційної інстанції та 61125,66 грн витрати пов`язані із проведенням комісійної судової економічної експертизи.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, ідентифікаційний код 00100227) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 42041573) 156677,04 грн судового збору за перегляд справи судом касаційної інстанції, 189081,71 грн витрати пов`язані із проведенням комісійної судової економічної експертизи.

5. Доручити Господарському суду м. Києва видати накази на виконання даної постанови. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя В.В. Сулім Судді О.М. Коротун А.Г. Майданевич Дата складення повного тексту03.04.2023 року.