LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/21124/20

від 19.07.2022 ·

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" липня 2022 р. Справа№ 910/21124/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Зубець Л.П. суддів: Євсікова О.О. Ткаченка Б.О. секретар судового засідання: Гибало В.О. за участю представників учасників справи: від позивача: Балика А.М. від відповідача: Теплова В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 (повний текст складено - 28.05.2021) у справі №910/21124/20 (суддя - Босий В.П.) за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг" Державного підприємства "Національна Атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 3 903 722,04 грн В С Т А Н О В И В: Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдинг" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (надалі - ПАТ "НЕК "Укренерго") про стягнення 3 903 722,04 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 №21-150-08-20-00069/0063-04012, у зв`язку з чим позивачем заявлено вимоги про стягнення з ПАТ "НЕК "Укренерго" три проценти річних у розмірі 2 436 118,33 грн. та інфляційних втрат у сумі 1 467 603,71 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача три проценти річних у розмірі 2 436 118,33 грн., інфляційні втрати у сумі 1 467 603,71 грн., а також судовий збір у розмірі 58 555,83 грн. Повернуто ДП "НАЕК "Енергоатом" з державного бюджету України судовий збір у розмірі 4 490,62 грн. Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач свій обов`язок по сплаті виставлених позивачем рахунків-фактур виконав з порушенням термінів, визначених пунктом 7.6.4 глави 7.6 розділу VІІ Правил ринку. Також, перевіривши наданий позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд першої інстанції вважає його правомірним та обґрунтованим. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ПАТ "НЕК "Укренерго" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що місцевим господарським судом при ухваленні рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального та матеріального права. Так, в апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що судом першої інстанції не досліджено правильність розрахунку позивача відносно нарахування трьох процентів річних та помилково зазначено про правомірність включення до періоду часу, за який здійснено нарахування, дня фактичної сплати заборгованості. Також, скаржник зазначив, що місцевим господарським судом не було досліджено, перевірено та оцінено докази, всебічно та повністю встановлено обставини справи, певні факти або відсутність таких фактів. В діях відповідача відсутня вина як складовий елемент господарсько-правової відповідальності, правові підстави для застосування до останнього відповідальності за невчасну оплату коштів за договором відсутні. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2021 апеляційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючої судді (судді-доповідача) - Зубець Л.П., суддів: Мартюк А.І., Алданової С.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 поновлено ПАТ "НЕК "Укренерго" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/21124/20 за апеляційною скаргою ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 та призначено розгляд апеляційної скарги на 17.08.2021. Роз`яснено учасникам справи право та встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, заяв та клопотань до суду апеляційної інстанції. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового рішення за результатами розгляду справи. Відповідач у порядку статті 263 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скориставшись своїм правом, подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, в якому просить скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Зокрема, відповідач у своєму відзиві зазначає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 є законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, таким, що повністю відповідає статті 236 ГПК України. У судовому засіданні 17.08.2021 оголошено протокольну перерву до 07.09.2021. У зв`язку з перебуванням суддів Мартюк А.І., Алданової С.О., які входять до складу суду та не є головуючими суддями (суддями-доповідачами), у відпустці, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.09.2021 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Владимиренко С.В., Коротун О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 09.11.2021. У судовому засіданні 09.11.2021 оголошено протокольну перерву до 18.11.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2021 заяву від 17.08.2021 ПАТ "НЕК "Укренерго" про призначення економічної експертизи залишено без розгляду. У зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.11.2021 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Мартюк А.І., Коротун О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 07.12.2021. У судовому засіданні 07.12.2021 оголошено протокольну перерву до 15.12.2021. У зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2021 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Алданова С.О., Коротун О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2021, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 08.02.2022. 08.02.2022 через відділ канцелярії Північного апеляційного господарського суду скаржником подано письмові пояснення по суті спору. У зв`язку з перебуванням суддів Алданової С.О., Коротун О.М., які не є головуючими суддями (суддями-доповідачами), у відпустці та на лікарняному відповідно, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Євсіков О.О., Майданевич А.Г. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.03.2022. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 введено в Україні воєнний стан. Відповідно до статті 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. За положеннями статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Водночас, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Виходячи із положень вказаної статті Конституції України, Рада суддів України рішенням від 24.02.2022 №9 рекомендувала зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справи. Враховуючи загострення збройної агресії російської федерації на адміністративно-територіальній одиниці, на яку розповсюджується юрисдикція Північного апеляційного господарського суду, у зв`язку із наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці представників учасників справи, суддів та працівників апарату суду, розгляд справи №910/21124/20 за апеляційною скаргою ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021, призначений на 29.03.2022 - не відбувся. Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб. Разом з тим, конституційне право кожного на судовий захист, гарантоване статтею 55 Конституції України, не може бути обмеженим. Пунктом 1 наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2022 розгляд апеляційної скарги ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20 призначено на 14.06.2022. У зв`язку з перебуванням головуючої судді Зубець Л.П. у відпустці з 13.07.2022 по 17.06.2022, судове засідання, призначене 14.06.2022, не відбулося. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2022 розгляд апеляційної скарги ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20 призначено на 12.07.2022. У зв`язку з перебуванням судді Майданевича А.Г., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2022, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Зубець Л.П. (суддя-доповідач), судді: Євсіков О.О., Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.07.2022, колегією суддів в зазначеному складі, прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ПАТ "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20. 12.07.2022 через відділ канцелярії Північного апеляційного господарського суду скаржником подано письмові пояснення по суті спору. У судовому засіданні 12.07.2022 оголошено перерву до 19.07.2022. У судове засідання 19.07.2022 з`явилися представники сторін, які надали пояснення по суті спору. Так, представник відповідача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та винести інше, яким відмовити у задоволенні позову. В свою чергу представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити оскаржуване судове рішення без змін. Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У судовому засіданні 19.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду. Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, ДП "НАЕК "Енергоатом" є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу. ПАТ "НАК "Укренерго" є оператором системи передачі на якого, зокрема покладені функції адміністратора розрахунків. Згідно зі статтею 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Згідно зі статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів. Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі. Небаланс електричної енергії - розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (пункт 46 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"). За приписами частини 1 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. Частиною 5 статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором. Згідно з частиною 72 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП). Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307. Приписами пункту 1.3.2 Правил встановлено, що для суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору. Згідно з пунктом 1.3.5 Правил кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил. Згідно розділу 1.2 Правил товариство (електропостачальник) і відповідач є учасниками ринку. Вимогами пункту 1.3.5 Правил встановлено, що кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП (у якості АР) належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил. 02.03.2020 між ДП "НАЕК "Енергоатом" (далі - учасник ринку, СВБ) та ПАТ "НЕК "Укренерго" (далі - оператор системи передачі, ОСП) на підставі заяви ДП "НАЕК "Енергоатом" від 28.02.2020 №21-150-08-20-00069 укладено договір про участь у балансуючому ринку №21-150-08-20-00069/0063-04012 (далі - договір). Цей договір є договором приєднання, в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому (пункт 1.1 договору). Наказом відповідача від 06.03.2020 №86 затверджено умови договору про участь у балансуючому ринку в новій редакції у відповідності до Правил ринку зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 28.02.2020 №516. Пунктом 1.2 договору визначено, що за цим договором ППБ (постачальник послуг з балансування) зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної електричної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку. Відповідно до пункту 2.2 договору розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку. Згідно з пунктом 4.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку. На виконання умов укладеного договору позивач поставив, а відповідач отримав балансуючу електричну енергію в загальному обсягу 279 072,25 Мвт/год, загальною вартістю 558 251 104,74 грн з ПДВ, що підтверджується актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, долученими до матеріалів справи. Адміністратор розрахунків сформував у Системі управління ринком рахунки за небаланси електричної енергії за договором за період з І декади березня по ІІІ декаду травня 2020 року, однак відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків. Спір у справі виник у зв`язку з тим, що відповідач, на думку позивача, прострочив здійснення оплати таких рахунків, у зв`язку з чим йому нараховано три проценти річних та інфляційні втрати за період прострочення. За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Як передбачено частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За приписами статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (стаття 662 ЦК України). Згідно зі статтею 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Як передбачено пункту 1.1.1 Правил ринку, ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України. Відповідно до пункту 1.1.2 Правил ринку система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами. У пункті 1.1.4 Правил ринку викладено значення скорочень, що застосовуються в цих Правилах, а саме: АР - адміністратор розрахунків; СВБ - сторона, відповідальна за баланс; ОСП - оператор системи передачі. Відповідно до пункту 1.11.1 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Згідно з пунктом 1.11.8 Правил ринку АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Як передбачено пунктом 1.11.1 Правил ринку, система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання ДП; 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв`язок з програмним забезпеченням РДН і ВДР, якими управляє ОР; 12) інтерфейс і зв`язок з системою прогнозування виробництва електричної енергії з ВДЕ, що продають електричну енергію гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс з системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв`язок з платформою моніторингу Регулятора;16) інтерфейс та зв`язок з платформою прозорості ENTSO-E. За приписами пункту 5.13.10 Правил ринку АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ. Відповідно до пункту 7.3.1 Правил ринку АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду. Встановлено, що у Системі розрахунків за небаланси електричної енергії (далі - Система) АР розмістив відомості щодо обсягу та вартості небалансів електричної енергії за період з І декади березня по ІІІ декаду травня 2020 року, що має бути сплачена зі сторони відповідача на користь СВБ (позивача). Згідно з пунктом 7.6.3 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох банківських днів з дати направлення платіжного документа. У пункті 7.6.4 Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка. Таким чином, обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку, зокрема, між ДП "НАЕК "Енергоатом" та ПАТ "НЕК "Укренерго", в Системі наділений саме адміністратор розрахунків. Отже, у розумінні положень Правил ринку, з урахуванням змісту укладеного договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється адміністратором розрахунків через систему управління ринком, зокрема, систему розрахунків за небаланси електричної енергії. Відповідно до статті 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. Періодом, за який розраховуються інфляційні втрати, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нараховані позивачем 2 436 118,33 грн. трьох процентів річних та 1 467 603,71 грн. інфляційних втрат є арифметично правильними та підлягають задоволенню. Водночас, саме лише посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, не може бути прийнято судом, оскільки недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника не є підставою для звільнення відповідача у даній справі від виконання своїх договірних зобов`язань. Договір, який укладений між позивачем та відповідачем є двостороннім, в якому не передбачено можливість невиконання зобов`язання, в тому числі уникнення відповідальності у зв`язку з невиконанням зобов`язання третіх осіб перед відповідачем. Договір містить імперативну норму щодо відповідальності відповідача перед позивачем в разі невчасної оплати послуг. Відтак, на переконання колегії суддів, відповідач не довів належними доказами відсутність своєї вини та, відповідно, необхідність звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання в розумінні статті 614 ЦК України. Таким чином, позивачем всупереч статтям 74, 76, 77 ГПК України не надано доказів та не доведено обставин та підстав звільнення його від виконання договірних зобов`язань та сплати заявленої до стягнення суми заборгованості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відхилення тверджень відповідача про неправомірне включення до періоду прострочення днів фактичної оплати коштів, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається до періоду часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (пункт 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 №14). Отже, таке правило не поширюється на нарахування трьох процентів річних. Також щодо тверджень відповідача про неправомірність нарахування інфляційних за неповний місяць прострочення виконання зобов`язання місцевий господарський суд правильно відзначив, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 викладений правовий висновок про те, що при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку з простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин за аналогією закону підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, а також визначений порядок нарахування інфляційних втрат у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу (пункти 25-29 постанови Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до статей 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи, на які посилався апелянт під час розгляду даної справи, залишені Північним апеляційним господарським судом без задоволення, як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції щодо задоволення позову у справі №910/21124/20. Згідно з частиною 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, слід зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, N303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27.09.2001). Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.2018 у справі №910/947/17. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20 прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду не спростовують, у зв`язку з чим судове рішення має бути залишеними без змін, а апеляційна скарга ДП "НЕК "Укренерго" - без задоволення. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, з огляду на відмову в задоволенні апеляційної скарги ДП "НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.07.2021 у справі №910/21124/20, на підставі статті 129 ГПК України, покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 267-271, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20 залишити без змін.

3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго".

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 19.05.2021 у справі №910/21124/20, зупинену ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021.

5. Матеріали справи №910/21124/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено - 01.08.2022. Головуючий суддя Л.П. Зубець Судді О.О. Євсіков Б.О. Ткаченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»