Постанова 4821 № 711/245/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/398/23Головуючий по 1 інстанції Справа №711/245/23 Категорія: на ухвалу Скляренко В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 березня 2023 рокум. Черкаси Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів: Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л. учасники справи: заявник - ОСОБА_1 ; боржник ОСОБА_2 ; особа, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 ; розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2023 року про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в с т а н о в и л а: У січні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей, в розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу). Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2023 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Роз`яснено заявниці, що вона має право на звернення до суду з вказаними вимогами у порядку спрощеного позовного провадження. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки отримана судом інформація не дала змоги встановити зареєстроване у встановленому порядку місце проживання боржника ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому на підставі частини 9 статті 165 ЦПК України у видачі судового наказу слід відмовити. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом всіх обставин, які мають значення для справи, просить її скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В мотивування поданої апеляційної скарги зазначає, що заявником при поданні заяви про стягнення аліментів було зазначено наступну адресу проживання відповідача: АДРЕСА_1 , яка є його тимчасовим місцем реєстрації (його основне місце реєстрації: АДРЕСА_2 ). Боржник є внутрішньо переміщеною особою і перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації, що підтверджується довідкою від 09.02.2023 року №424/01-07. Згідно даної довідки адресою його проживання значиться саме: АДРЕСА_1 . Тобто відповідач фактично перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа по Черкаському району, а не в місті Черкаси. Тому судом першої інстанції помилково витребувано відповідну інформацію в департаменті соціальної політики Черкаської міської ради, а не в Управлінні соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації. Відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення із наступних підстав. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Постановлена ухвала суду не відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається із матеріалів справи, що 17.01.2022 року суд звернувся із запитами до Руськополянської об`єднаної територіальної громади та до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради. 19.01.2023 року до суду надійшла відповідь на запит суду з виконавчого комітету Руськополянської об`єднаної територіальної громади, відповідно до якої, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованим в АДРЕСА_1 , не значиться. 25.01.2023 року до суду надійшла відповідь з Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, з якої вбачається, що гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку, як внутрішньо переміщена особа, в департаменті не перебуває. Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб. Частинами 5-7, 9 ст. 165 ЦПК України визначено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу. Відповідно до ч. 1 ст. 162 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Згідно з ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, ОСОБА_1 зазначала, що вона з дітьми зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 . На підтвердження вказаних обставин ОСОБА_1 долучила до заяви копію Витягу з реєстру територіальної громади від 13.01.2023 року (а.с.9). Враховуючи обставини справи та на підставі вищенаведених правових норм, заявник, дійсно мала право подати заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів за місцем її фактичного проживання у зв`язку із доведеністю даної обставини належними та допустимими доказами. Суд першої інстанції відмовив у видачі судового наказу, посилаючись на ч. 9 ст. 165 ЦПК України, оскільки йому не вдалося отримати інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) боржника. Слід зазначити, що ч. 9 ст. 165 ЦПК України, носить імперативний характер, однак, виходячи зі змісту та логічного взаємозв`язку частин 4-9 правової норми ст. 165 ЦПК України, можна дійти висновку, що відсутність інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) боржника являється безальтернативною підставою для відмови у видачі судового наказу в разі подання заяви про видачу судового наказу за загальними правилами підсудності, тобто за місцем проживання (перебування) боржника. Натомість у даній справі заява подана за правилами альтернативної підсудності, за місцем проживання заявника, відтак неотримання судом інформації про зареєстроване місце проживання боржника не може бути підставою для відмови у видачі судового наказу, оскільки не свідчитиме про порушення правил підсудності. У даній справі підсудність визначена за місцем фактичного проживання заявника, що є її правом в силу вимог ст. 28 ЦПК України. Отже, встановлення місця проживання боржника не має правового значення для визначення підсудності у даній справі, зважаючи на подання ОСОБА_1 заяви за місцем її проживання. Крім того, заявником до апеляційної скарги долучено копію Довідки №424/01-07 від 09.02.2023 року видана ОСОБА_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 про те, що він перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації і отримує допомогу внутрішньо переміщеним особам. Отже, заявник реалізувала наявне у неї право подати заяву про видачу судового наказу за своїм місцем проживання, при цьому виконала свій обов`язок та надала суду наявні у неї належні та допустимі докази фактичного місця проживання боржника, що є достатньою підставою для розгляду заяви про видачу судового наказу із направленням кореспонденції за результатами розгляду заяви на останню відому адресу боржника, зазначену у вищевказаній Довідці. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права та дійшов помилкового висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 . Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2023 року постановлено з порушенням норм процесуального права, ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст.379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26 січня 2023 року скасувати, справу за заявою ОСОБА_1 про стягнення із ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітніх дітей направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Судді